Я Головна• 15 июня в 10:20
Чи відпрошуєтеся з роботи якщо погано себе почуваєте?
Вперше в новій компанії стало погано, сильно впав і до того низький тиск та мігреневий головий біль. Що робити в таких випадках я знаю, тому приблизно через годину стало краще, а до цього важко було сконцентруватися, бо наче чую що говорять, а в ушах шум, перед очима щось відбувається, мутний стан, важко встати бо голова обертом, як у вакуумі якомусь. Таке у мене буває, коли сильні погодні коливання, в цьому році вже замучили мене, але зазвичай не відпрошуюся, випиваю пігулки, трохи на свіже повітря і далі працювати. А тут стало сильно зле з тошнотою (все обійшлося). Чоловік за це дуже злий був, бо свідомість я вже втрачала декілька раз.
Керівник сказав, що всім погано, попий чаю, випий пігулку і треба доробити задачі.
От питання, коли вам дійсно погано, чи відпрошуєтеся з роботи та як ставляться до цього керівники? Якщо це не регулярно.
Керівник сказав, що всім погано, попий чаю, випий пігулку і треба доробити задачі.
От питання, коли вам дійсно погано, чи відпрошуєтеся з роботи та як ставляться до цього керівники? Якщо це не регулярно.
показать весь текст
1
автор
Я Головна
• 15 июня в 18:02
Ответ дляXвостокрутелка
И правильно, избавьте компанию от сотрудника на которого нельзя положиться.
Я понимаю такие качели у работников некоторые предприятия терпят если работник-исследователь грамотнейший с опытом работы 40 лет, но у рядового средненького сотрудника (особенно в некоторых других профессиях) нет ничего такого чтобы и дальше его держать.
Я понимаю такие качели у работников некоторые предприятия терпят если работник-исследователь грамотнейший с опытом работы 40 лет, но у рядового средненького сотрудника (особенно в некоторых других профессиях) нет ничего такого чтобы и дальше его держать.
Бажаю, щоб у Вас стався приступ, а Вам не пішли на зустріч і змусили працювати коли Вам погано. Тоді Ви зрозумієте і зовсім по-іншому заспіваєте.
Дуже сумно, що в Україні досі не відмінили рабську працю.
Грош Вам ціна.
Дуже сумно, що в Україні досі не відмінили рабську працю.
Грош Вам ціна.
автор
Я Головна
• 15 июня в 18:05
Ответ для175см55кг19лет (она)
Если по мне видно, что мне плохо, меня саму домой отправляли, а я - ой, та пройдет.
Я така ж. Ой та нічого, зараз стане легше.
Таке і буває 1-2 рази на рік максимум, а буває, що рік рівнесенько проходить. Бо лікарі тільки таблетками мене пічкають, бо їх поради я не можу виконати через необхідність працювати.
Таке і буває 1-2 рази на рік максимум, а буває, що рік рівнесенько проходить. Бо лікарі тільки таблетками мене пічкають, бо їх поради я не можу виконати через необхідність працювати.
автор
Я Головна
• 15 июня в 18:16
Ответ дляФайно Замало
В мене треба писати заяву на це діло, тому терплю
Я і не проти була написати заяву хоч і за власний рахунок.
автор
Я Головна
• 15 июня в 18:23
Ответ дляXвостокрутелка
Нет, конечно. Если плохо, то идите к врачу берите больничный. А такое ’сегодня хочу работать пока погода плохая, а завтра жару обещали совру что плохо а сама на пляж, а через месяц независимая проверка фирмы поэтому тоже просимулирую’ нормальный работодатель терпеть не будет. Чего он должен вам верить? Предоставьте документы от врача о том что вам действительно нужен больничный, тогда уже и не сидеть на работе ибо есть основание (больничный). У вас основания для ухода раньше не было. Если сильно плохо было, то надо было к врачу отпроситься или скорую вызвать.
Я не з тих хто відпрошується гуляти.
І коли була на співбесіди проговорювала, що бувають приступи, бо ж захворювання.
Тим паче я одразу сказала, що мені тошнить, голова кружиться тощо. Колеги з минулої роботи завжди в таких випадках допомагали, вийти на повітря, рядом побути поки відпустить, хоч я і не відпрошувалася (1 раз за три роки, бо кров носом і рвота почалася), а так пігулки і працювати.
Я не зобовʼязана надавати документи роботодавцю. Максимум попередити про лікарняний. Документи про стан здоровʼя і так є тільки толку від них.
В наступний раз якщо втрачу свідомість на роботі буде нести відповідальність роботодавець. Я була не проти написати заяву на без збереження. А взагалі є ще людяність, про яку в рабській Україні не чули.
І коли була на співбесіди проговорювала, що бувають приступи, бо ж захворювання.
Тим паче я одразу сказала, що мені тошнить, голова кружиться тощо. Колеги з минулої роботи завжди в таких випадках допомагали, вийти на повітря, рядом побути поки відпустить, хоч я і не відпрошувалася (1 раз за три роки, бо кров носом і рвота почалася), а так пігулки і працювати.
Я не зобовʼязана надавати документи роботодавцю. Максимум попередити про лікарняний. Документи про стан здоровʼя і так є тільки толку від них.
В наступний раз якщо втрачу свідомість на роботі буде нести відповідальність роботодавець. Я була не проти написати заяву на без збереження. А взагалі є ще людяність, про яку в рабській Україні не чули.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу