Гарнюнька• Изменено 17 июля в 19:31
ЧОЛОВІК ГЕРОЙ ЧИ ГЕМОРОЙ: ДЛЯ ЧОГО ВІН ЖІНЦІ, ЯКА ВСЕ ТЯГНЕ CAMA?
Для непрацюючої дружини чоловік
- герои. А для
тієї, яка Пахає коморой ділять побут і рахунки.
Це звучить грубо, але це правда.
І ти знаєш, що це правда. Якщо ти жінка, яка працює, тягне дітей, дім і періодично себе за волосся - ти точно знаєш, про що я зараз
говоритиму.
Жінка, яка працює, апріорі не може дати чоловікові те, чого йому насправді хотілося б від дружини. Не тому, що вона не хоче. А тому, що їй не має з чого. Бо вона постійно виснажена. Бу у неї немає вже ані сил, ані терпіння. Бо їй самій потрібна любляча та турботлива дружина, яка чекає на неї вдома.
У чоловіка завжди є запит. І запити у всіх однакові. Не треба бити себе в груди і кричати про індивідуальність.
Всі хочуть одного й того ж.
Навіть якщо він мовчить. Навіть якщо він «нічого не вимагає». Йому все одно треба: сексуальна та грайлива; ніжна та лагідна; спокійна та врівноважена; доглянута та красива; без істерик та видання мозку + підтримка, тепло,
нормальний побут, нормальне виховання
дітей, атмосфера, в якій хочеться жити
А це все — ресурс. Жіночий ресурс. Це все не береться з повітря. І це не
антураж, який можна замовити з доставкою.
Жінка, яка працює — не може це дати.
Бо в неї немає на це ні часу, ні умов, ні
бажання.
Вона вранці встає, збирає дітей, іде на роботу, повертається, щось готує, з кимось домовляється, щось розгрібає, щось відкладає, щось вирішує. І весь цей час у неї в голові — список. Що ще не зроблено. Що ще провисає. Що ще треба зробити. І все це — без права на слабкість.
У чоловіка є право сказати: «я вто-мився». У дітей є право сказати: «я не хочу». А в жінки, яка тягне все - нема. Бо інакше все розвалиться.
1 от вона приходить додому. А там - чоловік. І навіть неважливо, хороший він чи поганий. Бо коли жінка багато працює, чоловік - це ще один споживач її ресурсу.
Навіть якщо він мовчить. Навіть якщо він не тисне. Навіть якщо погоджується іноді також робити хатні справи та доглядати дітей.
Одна його наявність — це вже запит. Вже щось треба. І з часом вона перестає
бачити в ньому опору. Вона бачить у
ньому тільки ще одну ланку навантаження. І періодично починає думати: «а нащо мені це все взагалі,
якщо я можу все сама?»
Коли жінка працює, вона ніколи не від-новлюється. Вона тільки виснажується.
Її не вистачає ні на себе, ні на дітей, ні тим більше на чоловіка. Ії немає в жодній кімнаті цього життя. Вона тільки забезпечує його існування.
І якщо на початку стосунків вона ще якось тримається, то з роками їй просто перестає хотітись.
Фарбуватись.
Одягатись.
Торкатися.
Готувати.
Говорити.
Жити.
Дихати поряд.
І це не депресія. Це банальна втома.
А чоловіки хочуть поруч не жертву, а жінку.
Їм не потрібна замучена коняка з двома дітьми і мішками під очима. Вони хочуть красу. Спокій. Мʼякість. Так, навіть якщо вони натомість нічого не дають — вони
все одно цього чекають.
Але ця жінка може зʼявитися тільки поруч із чоловіком, який бере на себе. Бере витрати. Бере відповідальність. Бере базу — і дає їй право бути в стані, в якому хочеться бути жінкою.
Бо якщо ти не знімаєш із жінки тягар фінансової відповідальності — вона гасне, як жінка. І перетворюється на мужика. Який потім тебе ж і почне
гнобити та попускати.
І ось тоді вечір в хату:
— «чому я одна все тягну?»
— «чого ти нічого не робиш?»
— «ти взагалі нормальний?»
— «чому я втомлена, а ти лежиш?»
— «чому я вже не відчуваю до тебе нічого?»
Бо правда така: якщо чоловік не створює жінці умови — він стає для неї
проблемою.
Не партнером. Не героєм. А обузою.
А потім у неї зʼявляється ця думка.
Одна, тиха.
«А може, мені краще самій?» «Може ну його кібєні мать»
Бо коли ти сама, у тебе хоча б нема
цього розчарування. Цього болю від того,
що ти все одно сама все тягнеш. Цього
приниження, що чоловік поруч — а опори немає. Тільки додаткове навантаження.
Жінка, яка вийшла заміж, не повинна
працювати
Ні, це не сексизм. Це — повага до жіночої природи. Це — нормальна ієрархія в здорових стосунках, де чоловік - лідер,
а не ще один рот, який треба годувати,
мотивувати й ділити з ним чек.
Якщо твоя жінка пахає — то нехер від неї вимагати «жіночності» ласки, інтиму, покладистості, ніжності та турботи. Ій самій потрібна любляча дружина, яка чекає вдома.
А всі ці «давайте 50 на 50», «разом будуємо», «разом тягнемо», «вона ж теж доросла, хай вкалує» - це не про партнерство. Це про бідність. Це про чоловічу неспроможність. Про жлобство.
Це про «я не тягну, то давай ти теж рви
зад, бо інакше ми не виживемо».
Коли чоловіки почнуть народжувати, тоді і поговоримо про рівність.
Тільки абсос, який не здатен прокормити ні себе, ні дружину, ні дітей, ні своїх батьків, буде кричати, що «жінка зобовʼязана працювати». Крутий чоловік ніколи цього не скаже. Бо йому в кайф бути героєм для своїх близьких. Героєм, а не гемороєм. І при цьому
- герои. А для
тієї, яка Пахає коморой ділять побут і рахунки.
Це звучить грубо, але це правда.
І ти знаєш, що це правда. Якщо ти жінка, яка працює, тягне дітей, дім і періодично себе за волосся - ти точно знаєш, про що я зараз
говоритиму.
Жінка, яка працює, апріорі не може дати чоловікові те, чого йому насправді хотілося б від дружини. Не тому, що вона не хоче. А тому, що їй не має з чого. Бо вона постійно виснажена. Бу у неї немає вже ані сил, ані терпіння. Бо їй самій потрібна любляча та турботлива дружина, яка чекає на неї вдома.
У чоловіка завжди є запит. І запити у всіх однакові. Не треба бити себе в груди і кричати про індивідуальність.
Всі хочуть одного й того ж.
Навіть якщо він мовчить. Навіть якщо він «нічого не вимагає». Йому все одно треба: сексуальна та грайлива; ніжна та лагідна; спокійна та врівноважена; доглянута та красива; без істерик та видання мозку + підтримка, тепло,
нормальний побут, нормальне виховання
дітей, атмосфера, в якій хочеться жити
А це все — ресурс. Жіночий ресурс. Це все не береться з повітря. І це не
антураж, який можна замовити з доставкою.
Жінка, яка працює — не може це дати.
Бо в неї немає на це ні часу, ні умов, ні
бажання.
Вона вранці встає, збирає дітей, іде на роботу, повертається, щось готує, з кимось домовляється, щось розгрібає, щось відкладає, щось вирішує. І весь цей час у неї в голові — список. Що ще не зроблено. Що ще провисає. Що ще треба зробити. І все це — без права на слабкість.
У чоловіка є право сказати: «я вто-мився». У дітей є право сказати: «я не хочу». А в жінки, яка тягне все - нема. Бо інакше все розвалиться.
1 от вона приходить додому. А там - чоловік. І навіть неважливо, хороший він чи поганий. Бо коли жінка багато працює, чоловік - це ще один споживач її ресурсу.
Навіть якщо він мовчить. Навіть якщо він не тисне. Навіть якщо погоджується іноді також робити хатні справи та доглядати дітей.
Одна його наявність — це вже запит. Вже щось треба. І з часом вона перестає
бачити в ньому опору. Вона бачить у
ньому тільки ще одну ланку навантаження. І періодично починає думати: «а нащо мені це все взагалі,
якщо я можу все сама?»
Коли жінка працює, вона ніколи не від-новлюється. Вона тільки виснажується.
Її не вистачає ні на себе, ні на дітей, ні тим більше на чоловіка. Ії немає в жодній кімнаті цього життя. Вона тільки забезпечує його існування.
І якщо на початку стосунків вона ще якось тримається, то з роками їй просто перестає хотітись.
Фарбуватись.
Одягатись.
Торкатися.
Готувати.
Говорити.
Жити.
Дихати поряд.
І це не депресія. Це банальна втома.
А чоловіки хочуть поруч не жертву, а жінку.
Їм не потрібна замучена коняка з двома дітьми і мішками під очима. Вони хочуть красу. Спокій. Мʼякість. Так, навіть якщо вони натомість нічого не дають — вони
все одно цього чекають.
Але ця жінка може зʼявитися тільки поруч із чоловіком, який бере на себе. Бере витрати. Бере відповідальність. Бере базу — і дає їй право бути в стані, в якому хочеться бути жінкою.
Бо якщо ти не знімаєш із жінки тягар фінансової відповідальності — вона гасне, як жінка. І перетворюється на мужика. Який потім тебе ж і почне
гнобити та попускати.
І ось тоді вечір в хату:
— «чому я одна все тягну?»
— «чого ти нічого не робиш?»
— «ти взагалі нормальний?»
— «чому я втомлена, а ти лежиш?»
— «чому я вже не відчуваю до тебе нічого?»
Бо правда така: якщо чоловік не створює жінці умови — він стає для неї
проблемою.
Не партнером. Не героєм. А обузою.
А потім у неї зʼявляється ця думка.
Одна, тиха.
«А може, мені краще самій?» «Може ну його кібєні мать»
Бо коли ти сама, у тебе хоча б нема
цього розчарування. Цього болю від того,
що ти все одно сама все тягнеш. Цього
приниження, що чоловік поруч — а опори немає. Тільки додаткове навантаження.
Жінка, яка вийшла заміж, не повинна
працювати
Ні, це не сексизм. Це — повага до жіночої природи. Це — нормальна ієрархія в здорових стосунках, де чоловік - лідер,
а не ще один рот, який треба годувати,
мотивувати й ділити з ним чек.
Якщо твоя жінка пахає — то нехер від неї вимагати «жіночності» ласки, інтиму, покладистості, ніжності та турботи. Ій самій потрібна любляча дружина, яка чекає вдома.
А всі ці «давайте 50 на 50», «разом будуємо», «разом тягнемо», «вона ж теж доросла, хай вкалує» - це не про партнерство. Це про бідність. Це про чоловічу неспроможність. Про жлобство.
Це про «я не тягну, то давай ти теж рви
зад, бо інакше ми не виживемо».
Коли чоловіки почнуть народжувати, тоді і поговоримо про рівність.
Тільки абсос, який не здатен прокормити ні себе, ні дружину, ні дітей, ні своїх батьків, буде кричати, що «жінка зобовʼязана працювати». Крутий чоловік ніколи цього не скаже. Бо йому в кайф бути героєм для своїх близьких. Героєм, а не гемороєм. І при цьому
4
11
17
Рятівник Малібу• 17 июля в 19:31
У меня голова закружилась, пока долистала. Прочитать нет сил. Но мысль примерно уловила и с вами согласна.
14
4
ДА да да• 17 июля в 19:33
Ответ дляНе обижаюсь
и какой выход?
Выходить замуж только за богатых. Бортовать всех не миллионеров, им нельзя жениться и размножаться
3
5
Не обижаюсь• 17 июля в 19:34
Ответ дляДА да да
Выходить замуж только за богатых. Бортовать всех не миллионеров, им нельзя жениться и размножаться
так все вымрут очень скоро, не выход, скорее утопия
1
Стрекозей• 17 июля в 19:34
Ответ дляДА да да
Выходить замуж только за богатых. Бортовать всех не миллионеров, им нельзя жениться и размножаться
Та ні, виходити заміж за тих, хто тягне побут на рівні з жінкою.
6
Не обижаюсь• 17 июля в 19:35
Ответ дляСтрекозей
Та ні, виходити заміж за тих, хто тягне побут на рівні з жінкою.
много таких?
4
ДА да да• 17 июля в 19:35
Ответ дляНе обижаюсь
так все вымрут очень скоро, не выход, скорее утопия
А если положиться на инстинкт самосохранения и продолжения рода? Может если бортовать нищебродов, они со временем вымрут? Будут только олигархи
6
ДА да да• 17 июля в 19:35
Ответ дляСтрекозей
Та ні, виходити заміж за тих, хто тягне побут на рівні з жінкою.
Это где такие риптилоиды?
1
2
автор
Гарнюнька
• 17 июля в 19:41
при цьому не нити, що «я
все тягну сам».
Працювати — це не жіночий обовʼязок, а її право. Жінка, яка працює - має працювати для душі. Для самовираження. Для творчості. Для
задоволення. А не для того, щоб закривати кредити, комуналку, школу,
їжу й чоловічі дірки в бюджеті.
Бо якщо вона горбатиться не менше, ніж її чоловік — то це вже не сімʼя. Це два співмешканці, які ділять побут і рахунки.
все тягну сам».
Працювати — це не жіночий обовʼязок, а її право. Жінка, яка працює - має працювати для душі. Для самовираження. Для творчості. Для
задоволення. А не для того, щоб закривати кредити, комуналку, школу,
їжу й чоловічі дірки в бюджеті.
Бо якщо вона горбатиться не менше, ніж її чоловік — то це вже не сімʼя. Це два співмешканці, які ділять побут і рахунки.
5
3
1
2
кураГАЛЯ• 17 июля в 19:45
Я працююча така ж я к і він. І так, прийшла би теж до такого дому де вже все зварене і зроблене. Часом думаю, а нащо мені цей шлюб?
1
5
Ждушечка• 17 июля в 19:50
Ответ дляДА да да
Это где такие риптилоиды?
В мене є. Але я жадіна, ділитися не буду
2
13чудоСВЕТА• 17 июля в 20:08
Ответ дляНе обижаюсь
много таких?
Очень много, если и женщины половину финансов вщяли на себя.
2
ничевока• 17 июля в 20:21
Словесний понос. ’Жінка повинна те, жінка повинна се’. Забембали цим домостроєм.
3
1
Мядуза аля моргонер• 17 июля в 20:22
Я женщина. Не хочу я готовить убирать. А работать нравится.
1
4
руки_Крюги• 17 июля в 20:22
Мені теж так хочеться увечері прийти і вже все прибрате і зварене, свіженьке і гаряче
3
Морская свинка• 17 июля в 20:23
Ответ дляДА да да
Это где такие риптилоиды?
К сожалению, в основном не в Украине. Потому что в Украине стандарты для мужчин занижены почти в ноль. Если он вообще в курсе, что у него есть дети - уже считается великолепный отец, ’держаться за такого надо’. В то время как условный норвежец обидится: ’что значит помогаю с детьми? Они вообще-то мои!’
3
руки_Крюги• 17 июля в 20:24
Ответ дляМядуза аля моргонер
Я женщина. Не хочу я готовить убирать. А работать нравится.
И мне нравится работать, и от бытовухи я сбегаю на работу, ненавижу эту бытовуху - она не оплачивается, гребешь гребешь через пару дней всё то же
5
Морская свинка• 17 июля в 20:27
Ответ дляруки_Крюги
И мне нравится работать, и от бытовухи я сбегаю на работу, ненавижу эту бытовуху - она не оплачивается, гребешь гребешь через пару дней всё то же
Не оплачивается еще и мало ценится.
Как там: ’настоящая женщина пока чистит зубы, успевает помыть зеркало и вытереть раковину. А настоящий мужчина считает, что они в принципе не пачкаются’
Как там: ’настоящая женщина пока чистит зубы, успевает помыть зеркало и вытереть раковину. А настоящий мужчина считает, что они в принципе не пачкаются’
2
руки_Крюги• 17 июля в 20:29
Ответ дляМорская свинка
Не оплачивается еще и мало ценится.
Как там: ’настоящая женщина пока чистит зубы, успевает помыть зеркало и вытереть раковину. А настоящий мужчина считает, что они в принципе не пачкаются’
Как там: ’настоящая женщина пока чистит зубы, успевает помыть зеркало и вытереть раковину. А настоящий мужчина считает, что они в принципе не пачкаются’
Не то что мало ценится, а вообще не ценится.
И про зубы и зеркало тут в точку - нагнулась обувь зашнуровать, пособирала весь мусор на полу 🤣
И про зубы и зеркало тут в точку - нагнулась обувь зашнуровать, пособирала весь мусор на полу 🤣
3
ДА да да• 17 июля в 20:37
Ответ дляМорская свинка
К сожалению, в основном не в Украине. Потому что в Украине стандарты для мужчин занижены почти в ноль. Если он вообще в курсе, что у него есть дети - уже считается великолепный отец, ’держаться за такого надо’. В то время как условный норвежец обидится: ’что значит помогаю с детьми? Они вообще-то мои!’
В Украине больше всего надо женщине-семью, детей, быт а он типа соглашается и разрешает иметь себя рядом
1
2
мадамГрицацуева• 17 июля в 21:09
Ответ дляруки_Крюги
И мне нравится работать, и от бытовухи я сбегаю на работу, ненавижу эту бытовуху - она не оплачивается, гребешь гребешь через пару дней всё то же
100%
Бутерброд и я• 17 июля в 21:51
Ответ дляДА да да
Это где такие риптилоиды?
Як дізнаєтесь де, то мене сповістить.
П.с. в мене чоловік робить домашню роботу, бо я працюю на двох роботах і заробляю більше, а він ніяк не може, бо зміна роботи - прощавай бронь.
І що ми маємо: вдома срач, прибирається так сяк, готується так сяк, на кухні все липне. І я ще має не виносити мізки, нахвалювати
. Типу ж він молодець! Ну подумаєш, коли він прибирає, його не цікавить пил. Повазюкав ганчіркою по підлозі. Пил на поверхнях, плінтусах - він не любить з дитинства прибирати і не буде. Ну помив же. Якщо миє раковину - то не миє кран та дзеркало. Це все даремно, в я прискіпуюсь. Унітаз - там вже відклади від каменю під водою, скільки щітка дістала, стільки і помив, а те, де коричново-жовте видніється, то вже мої заморочки. Кухня - спочатку мив плиту, потім застелив фольгою. Ну ладно, застелив та застелив. Але вже липнеш до фасадів, постійно грязна стомлення та мийка. Це ще повезло, що посудомийна миє посуд
. До кухонних губок та тряпок гидотно торкатися. Нє, ну я їх викидаю та кладу нові, але обурює, що я повинна працювати на ці ганчирки, коли можна після ’протер’ сполоснути (!) а не залишати засипати та киснути в бруді та жиру. Підлога - теж жах. Але ж він герой, і мені ще й заздрять, і взагалі, як він живе з такою. Мозгоколупалкою, якій все не так. Я не помічаю, не помічаю, але іноді як накриває. Хочеться розвернутися і підти нафіг: у мене буде і порядок, і грошей вистачить на себе з головою.
П.с. в мене чоловік робить домашню роботу, бо я працюю на двох роботах і заробляю більше, а він ніяк не може, бо зміна роботи - прощавай бронь.
І що ми маємо: вдома срач, прибирається так сяк, готується так сяк, на кухні все липне. І я ще має не виносити мізки, нахвалювати
. Типу ж він молодець! Ну подумаєш, коли він прибирає, його не цікавить пил. Повазюкав ганчіркою по підлозі. Пил на поверхнях, плінтусах - він не любить з дитинства прибирати і не буде. Ну помив же. Якщо миє раковину - то не миє кран та дзеркало. Це все даремно, в я прискіпуюсь. Унітаз - там вже відклади від каменю під водою, скільки щітка дістала, стільки і помив, а те, де коричново-жовте видніється, то вже мої заморочки. Кухня - спочатку мив плиту, потім застелив фольгою. Ну ладно, застелив та застелив. Але вже липнеш до фасадів, постійно грязна стомлення та мийка. Це ще повезло, що посудомийна миє посуд
. До кухонних губок та тряпок гидотно торкатися. Нє, ну я їх викидаю та кладу нові, але обурює, що я повинна працювати на ці ганчирки, коли можна після ’протер’ сполоснути (!) а не залишати засипати та киснути в бруді та жиру. Підлога - теж жах. Але ж він герой, і мені ще й заздрять, і взагалі, як він живе з такою. Мозгоколупалкою, якій все не так. Я не помічаю, не помічаю, але іноді як накриває. Хочеться розвернутися і підти нафіг: у мене буде і порядок, і грошей вистачить на себе з головою.
4
1
1
Королева Сарказма• 18 июля в 02:35
Ну зачем же так , работайте меньше
Полдня , или не каждый день . Зачемиэта жертвенность ..
Полдня , или не каждый день . Зачемиэта жертвенность ..
Королева Сарказма• 18 июля в 02:37
Ответ дляБутерброд и я
Як дізнаєтесь де, то мене сповістить.
П.с. в мене чоловік робить домашню роботу, бо я працюю на двох роботах і заробляю більше, а він ніяк не може, бо зміна роботи - прощавай бронь.
І що ми маємо: вдома срач, прибирається так сяк, готується так сяк, на кухні все липне. І я ще має не виносити мізки, нахвалювати
. Типу ж він молодець! Ну подумаєш, коли він прибирає, його не цікавить пил. Повазюкав ганчіркою по підлозі. Пил на поверхнях, плінтусах - він не любить з дитинства прибирати і не буде. Ну помив же. Якщо миє раковину - то не миє кран та дзеркало. Це все даремно, в я прискіпуюсь. Унітаз - там вже відклади від каменю під водою, скільки щітка дістала, стільки і помив, а те, де коричново-жовте видніється, то вже мої заморочки. Кухня - спочатку мив плиту, потім застелив фольгою. Ну ладно, застелив та застелив. Але вже липнеш до фасадів, постійно грязна стомлення та мийка. Це ще повезло, що посудомийна миє посуд
. До кухонних губок та тряпок гидотно торкатися. Нє, ну я їх викидаю та кладу нові, але обурює, що я повинна працювати на ці ганчирки, коли можна після ’протер’ сполоснути (!) а не залишати засипати та киснути в бруді та жиру. Підлога - теж жах. Але ж він герой, і мені ще й заздрять, і взагалі, як він живе з такою. Мозгоколупалкою, якій все не так. Я не помічаю, не помічаю, але іноді як накриває. Хочеться розвернутися і підти нафіг: у мене буде і порядок, і грошей вистачить на себе з головою.
П.с. в мене чоловік робить домашню роботу, бо я працюю на двох роботах і заробляю більше, а він ніяк не може, бо зміна роботи - прощавай бронь.
І що ми маємо: вдома срач, прибирається так сяк, готується так сяк, на кухні все липне. І я ще має не виносити мізки, нахвалювати
. Типу ж він молодець! Ну подумаєш, коли він прибирає, його не цікавить пил. Повазюкав ганчіркою по підлозі. Пил на поверхнях, плінтусах - він не любить з дитинства прибирати і не буде. Ну помив же. Якщо миє раковину - то не миє кран та дзеркало. Це все даремно, в я прискіпуюсь. Унітаз - там вже відклади від каменю під водою, скільки щітка дістала, стільки і помив, а те, де коричново-жовте видніється, то вже мої заморочки. Кухня - спочатку мив плиту, потім застелив фольгою. Ну ладно, застелив та застелив. Але вже липнеш до фасадів, постійно грязна стомлення та мийка. Це ще повезло, що посудомийна миє посуд
. До кухонних губок та тряпок гидотно торкатися. Нє, ну я їх викидаю та кладу нові, але обурює, що я повинна працювати на ці ганчирки, коли можна після ’протер’ сполоснути (!) а не залишати засипати та киснути в бруді та жиру. Підлога - теж жах. Але ж він герой, і мені ще й заздрять, і взагалі, як він живе з такою. Мозгоколупалкою, якій все не так. Я не помічаю, не помічаю, але іноді як накриває. Хочеться розвернутися і підти нафіг: у мене буде і порядок, і грошей вистачить на себе з головою.
Зачем вам столько денег ? На двоих три зарплаты ?
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу