волосатое стекло• 13 октября в 19:56
Це нормально ображатись?
Моїй доньці 26 років було, а вона до тепер ображається, що свого часу не пішла на випускний, бо в нас не було грошей купити випускну сукню. Після школи вона вступила на бюджет, то ми їй сказали або навчання або сукня. Це нормально за таке ображатись?
показать весь текст
12
209
0
Как это цинично не звучит , но онкология онкологии рознь. Это как собирают деньги на лечение с диагнозом как у Фриске , ну не лечится такой тип рака, а на эти бабки можно было вылечить других людей, а так просрали… Так что вопрос открытый, что важнее
1
Ото мого пасинка мамо теж співає. В містечку поруч і фора, і АТБ відкривались, але ж то вставати рано, краще ж нити, що нема роботи.
1
И еще с гордостью рассказывает, что племянник даже школу не окончил, сразу на завод. Наверное в той семье тоже отец с онкологией был.
2
До того, що ви подушку на випускний дитини проміняли. А могли б перебити подушку і якісь фінанси би звільнились дитині на свято. Тим паче вона заслужила, добре і старанно учиталсь у непростих умовах, вступила на бюджет. Невже не можна було її якось поощрить?
2
2
Чому в не простих умовах? Їй ніхто не заважав, вона ішла до бабусі вчитись, щоб була тиша та спокій
Я вам скажу как человек, который был на месте той девочки. Только было и платье и туфли, и празднование. Но были финтрудности.
Просто извинитесь и скажите что любите, удаляйте ей внимание. Наладьте отношения, не упрекайте и не оправдывайтемь. Что было то было. Важнее ваши отношения сейчас
Просто извинитесь и скажите что любите, удаляйте ей внимание. Наладьте отношения, не упрекайте и не оправдывайтемь. Что было то было. Важнее ваши отношения сейчас
1
Я не могла, так як в селі не було. А в мене молодший син та чоловік хворів, на заробітки не могла поїхати.
Повністю згодна.
У мене випускний був у 1996 році, коли за пару тижнів зарплата знецінювалася.
Одна мама виховувала, бібліотекар. Батько не платив аліменти зовсім. Зарплата маленька була у мами і її ще й затримували.
Купити сукню не було, за що. Прокату тоді не було. Але мама знайшла кравчиню, яка недорого сукню мені пошила.
Десь по знайомих розпитала, купили мені туфлі у дешевому магазині за 5 доларів.
Кучері на мамині бігуді, мама ж і зробила зачіску.
Прикрас не було, але навіщо вони молодій дівчині?
Макіяж теж мама робила, туш мамина, помаду подруга дала.
У мене випускний був у 1996 році, коли за пару тижнів зарплата знецінювалася.
Одна мама виховувала, бібліотекар. Батько не платив аліменти зовсім. Зарплата маленька була у мами і її ще й затримували.
Купити сукню не було, за що. Прокату тоді не було. Але мама знайшла кравчиню, яка недорого сукню мені пошила.
Десь по знайомих розпитала, купили мені туфлі у дешевому магазині за 5 доларів.
Кучері на мамині бігуді, мама ж і зробила зачіску.
Прикрас не було, але навіщо вони молодій дівчині?
Макіяж теж мама робила, туш мамина, помаду подруга дала.
2
О, там перукарі знатні. Ви роми болгарські, що в таких великих платтях і з зачісками танцюють
1
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу