Дверной_Проем• 16 ноября в 15:55
Новий закон про безпеку у школах: як його реалізують
В Україні готуються до впровадження нового закону про посилення безпеки у школах. Законопроєкт №11543, ухвалений Верховною Радою 18 вересня та підписаний Президентом, невдовзі набуде чинності.
Як повідомила ініціаторка документа та членкиня Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина, нині триває підготовчий етап реалізації закону.
«Наразі є три місяці для того, щоб Міністерство освіти та Міністерство внутрішніх справ розробило підзаконні нормативні акти. І через три місяці цей закон повноцінно вступить у дію», — зазначила депутатка.
За її словами, головна мета ініціативи — зробити школи максимально безпечними для дітей, педагогів і батьків.
«На 4-й рік повномасштабного вторгнення, коли наші школи є місцями масового скупчення дітей та вчителів, держава повинна забезпечити максимальний рівень безпеки у навчальних закладах. Тому було розроблено та опрацьовано цей законопроєкт», — підкреслила Гришина.
Нині розробляються типові правила доступу та перебування в школах, які враховуватимуть різні умови — від гірських регіонів до великих міст. Кожен навчальний заклад зможе адаптувати ці правила відповідно до власних особливостей.
Окрім цього, документ передбачає огородження територій шкіл або встановлення їхніх чітких меж. Робота над цим процесом уже розпочалася у громадах.
«Ми зараз говоримо про те, що рівень небезпеки достатньо високий, тому розробляються типові правила. Звичайно, кожна школа має свої певні правила. Але вони є дуже локальними нормативними актами. Тому в межах типових правил, затверджених МВС і МОН, кожна школа матиме можливість передбачити свої особливості. Ми розуміємо, наприклад, що є гірські регіони, є центр міста та інші особливості», — уточнила народна депутатка. «Велика кількість громад на зв’язку, визначаємося, яке повинно бути огородження. По всій території країни працюють над посиленням заходів безпеки, багато організаційних питань. Але більше навантаження покладається на державу, зокрема, уряд, а школам потрібно буде підлаштуватися із врахуванням своїх особливостей».
Юлія Гришина також наголосила, що батьків не залучатимуть до фінансування заходів безпеки:
«Ми передбачили прямою нормою в законі, що це не може покладатися на батьків. Тому я впевнена, що через декілька місяців і протягом наступного року ми отримаємо систему достатньо серйозної безпеки в наших школах».
Як повідомила ініціаторка документа та членкиня Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина, нині триває підготовчий етап реалізації закону.
«Наразі є три місяці для того, щоб Міністерство освіти та Міністерство внутрішніх справ розробило підзаконні нормативні акти. І через три місяці цей закон повноцінно вступить у дію», — зазначила депутатка.
За її словами, головна мета ініціативи — зробити школи максимально безпечними для дітей, педагогів і батьків.
«На 4-й рік повномасштабного вторгнення, коли наші школи є місцями масового скупчення дітей та вчителів, держава повинна забезпечити максимальний рівень безпеки у навчальних закладах. Тому було розроблено та опрацьовано цей законопроєкт», — підкреслила Гришина.
Нині розробляються типові правила доступу та перебування в школах, які враховуватимуть різні умови — від гірських регіонів до великих міст. Кожен навчальний заклад зможе адаптувати ці правила відповідно до власних особливостей.
Окрім цього, документ передбачає огородження територій шкіл або встановлення їхніх чітких меж. Робота над цим процесом уже розпочалася у громадах.
«Ми зараз говоримо про те, що рівень небезпеки достатньо високий, тому розробляються типові правила. Звичайно, кожна школа має свої певні правила. Але вони є дуже локальними нормативними актами. Тому в межах типових правил, затверджених МВС і МОН, кожна школа матиме можливість передбачити свої особливості. Ми розуміємо, наприклад, що є гірські регіони, є центр міста та інші особливості», — уточнила народна депутатка. «Велика кількість громад на зв’язку, визначаємося, яке повинно бути огородження. По всій території країни працюють над посиленням заходів безпеки, багато організаційних питань. Але більше навантаження покладається на державу, зокрема, уряд, а школам потрібно буде підлаштуватися із врахуванням своїх особливостей».
Юлія Гришина також наголосила, що батьків не залучатимуть до фінансування заходів безпеки:
«Ми передбачили прямою нормою в законі, що це не може покладатися на батьків. Тому я впевнена, що через декілька місяців і протягом наступного року ми отримаємо систему достатньо серйозної безпеки в наших школах».
10
0
Интересно,что же там такого придумали для безопасности... Пока только не впускают в школы,только на род собрания денег собрать. И на этом все. Не дают увидеть условия,в каких учатся дети,препятствуют общению с родными детьми. А ещё говорили,что родители тоже участники учебного процесса. Только на словах и как спонсоры! А вообще не понимаю,почему и откуда вдруг такая забота о детях? Сидели без отопления до начала ноября,в убитом классе,без питания...
1
И чем больше нагнетания вокруг этой безопасности,тем скорее что-то произойдет. У нас в школе вообще полицейский с оружием,хотя я против и большинство,но нас не спрашивают и сами подвергают детей опасности! А украдёт кто-то,а если случайно выстрелит...почему я должна переживать
1
Именно поэтому есть несколько случаев,когда полицейский случайно выстрелил и кого-то застрелил....оружие никогда не будет залогом безопасности,особенно рядом с детьми
1
Стаття 46. Застосування вогнепальної зброї
1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.
2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.
4. Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю;
2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;
4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;
5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліцейського;
7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського.
5. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, визначеного цією статтею.
6. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:
1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;
2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров’ю людей;
3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;
4) якщо особа чинить збройний опір;
5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.
7. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.
8. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у разі збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами.
9. Поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності.
10. Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомляти свого керівника про застосування вогнепальної зброї, а також негайно повідомити свого керівника про активне застосування вогнепальної зброї, який, у свою чергу, зобов’язаний поінформувати центральний орган управління поліції та відповідного прокурора.
11. Поліцейський може взяти до рук вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, що склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.
12. Під час затримання осіб, щодо яких у поліцейського виникла підозра у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також під час перевірки документів у таких осіб поліцейський може привести в готовність вогнепальну зброю та попередити особу про можливість її застосування.
Спроба особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену поліцейським відстань, чи доторкнутися до зброї є підставою для застосування вогнепальної зброї поліцейським.
13. Поліцейський може використати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил, або для знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю поліцейського та інших осіб.
Докладніше:
1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.
2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.
4. Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю;
2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;
4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;
5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліцейського;
7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського.
5. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, визначеного цією статтею.
6. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:
1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;
2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров’ю людей;
3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;
4) якщо особа чинить збройний опір;
5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.
7. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.
8. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у разі збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами.
9. Поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності.
10. Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомляти свого керівника про застосування вогнепальної зброї, а також негайно повідомити свого керівника про активне застосування вогнепальної зброї, який, у свою чергу, зобов’язаний поінформувати центральний орган управління поліції та відповідного прокурора.
11. Поліцейський може взяти до рук вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, що склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.
12. Під час затримання осіб, щодо яких у поліцейського виникла підозра у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також під час перевірки документів у таких осіб поліцейський може привести в готовність вогнепальну зброю та попередити особу про можливість її застосування.
Спроба особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену поліцейським відстань, чи доторкнутися до зброї є підставою для застосування вогнепальної зброї поліцейським.
13. Поліцейський може використати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил, або для знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю поліцейського та інших осіб.
Докладніше:
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу