Сходили з кавалером у театр

Зустрічаємося не дуже давно, десь з півроку. Учора пішли в театр. Перед театром до нього додзвонитися не могла ,постійно зайнято. Потім вияснилося,що мама захворіла. Мама живе не з ним.в селі. Маму поклали в лікарню з вірусом, біля неї дочка,яка нещодавно приїхала. Температури нема,мама не в тяжкому стані.
Після театру подзвонив мамі і спитав за самопочуття. Ок.
Далі пішли прогулятися- через 15 хв після дзвінка набирає маму і починає в режимі відео показувати мамі вечірній Київ. Ну і мене. Поки дійшли до кафе -розмовляв з мамою.
Сіли в кафе - знов дзвінок мамі. Показав на відео що ми будемо їсти, сфоткав нас і відправив. Через 5 хв знов подзвонив спитав чи отримала. Мені 45 р. йому 51. Людоньки, мені здається це кінець. Про маму я підозрювала,але не настільки. Сьогодні по телефону розмов лише про маму. Та мама не вмирає. Просто вік, вірус і ослабла. Є бактеріальна інфекція. Біля неї дочка. За 2 дні я від мами вже дурію. І це ми разом не живемо. Я неправа?