Батьки, у яких діти заговорили після 2,5 років, поділіться досвідом, будь ласка.

У невролога були?
Це найголовніше

Автор, ви нервуєте та вам неспокійно. Від чужих історій буде або трохи спокій, або ще більша тривога. Спробуйте знайти хорошого (!) логопеда та взяти консультацію. Підкреслюю, що хорошого, бо є купа логопедів, які можуть бути зовсім не фахівцями. За відгуками мам місцевих попитайте. Сходіть на це заняття-консультацію. Поставте всі свої питання. Досвідчений логопед вам точно має підказати, чи норма чи ні, порадити ігри на вік, вправи. Ну і вам точно стане спокійніше. Бо історії з форуму різні.

Були рівно в два роки, питань не було.

Біжіть не до всіх спеціалістів, а до логопеда. Хоча б проконсультуйтесь.
Я досі (сину вже 10 років) шкодую, що слухала: в садок піде, краще розмовлятиме, після 3 буде добре і тд.
Дуже далося взнаки, що мовлення запустили з логопедом тільки в 3,5.
Зараз маю дочку 2 років і в повному шоці від того, як повнісю по-дорослому може розмовляти дитина такого віку, і скільки син втратив свого часу, не маючи змоги нормально спілкуватися тоді...

Спочатку ідуть до лікаря.
До невролога.
Причина може бути зовсім не в мовленнєвому ааараті

Досвідчений логопед допоможе порадою. Скаже свою думку. Про лікаря зрозуміло - треба черга, направлення, знов черга, знов направлення. До логопеда можна в приватному порядку. Хоча до логопедів іноді теж черга. На урок-консультацію можна потрапити. Головне, щоб логопед толковий. А лікарі різні бувають, як і логопеди. До речі, заняття з логопедом корисні всім, там не лише про букви та звуки.

Були рівно в два роки, питань не було.

То за півроку не вистояли чергу до невролога?

Можливо не порада потрібна, а стимуляція мозку?

Якщо у вас апендицит?
Вам порада потрібна чи хірург?
Чи порада сходити до хірурга?

Будете створювати тему на форумі : «ц кого болів правий бік і пройшло, поділіться веселими історіями, тільки щоб благополучно закінчилися»

Як не посивіти до 3,2🙈 ще й соціум наганяє, типу треба з цим щось робити. Я звісно маю власну думку, проте морально це тисне.

Як не посивіти до 3,2🙈 ще й соціум наганяє, типу треба з цим щось робити. Я звісно маю власну думку, проте морально це тисне.

Второй ребенок, я знала как дети должны развиваться в норме.
И такой момент ещё, оценить во что вылилось не говорил до 4, потом заговорил, можно где-то классу к четвертому.
Вот если сейчас посмотреть на мою младшую дочь, так она огонь, разговаривает хорошо, соображает, на английском языке говорит очень даже хорошо (предложениями, с ошибками, но может сказать многое), компанейская девочка, на плавание ходит итд.
Но это всё на поверхности. А есть такие вещи как эмоционально-волевая сфера, моторика, долговременная память и ещё тьма моментов, всё это пострадало там же где и речь.
Сам факт, что ребенок таки заговорил это сугубо внешняя ’нормальность’.
Были мы в ИРЦ, приходят мамы с младшими школьниками, ну, поздно заговорил, говорил неправильно, но говорит же, другая проблема - не может выучить стих, не успевает писать, не успевает посчитать, читает, не понимает прочитанное или нет прогресса в чтении, знает слоги - не прочтет плавно слово, в 3 классе еле-еле 20 слов в минуту итд.
Поэтому, сам факт, что ребенок позже заговорил относителен, нужно смотреть, что будет потом.

Моя пізно заговорила, але в першому класі читала 43 слова за хв, в 4 класі в неї була найкраща техніка читання в класі. Тому не завжди позній початок мовлення це віддалені наслідки.

Ви чому така ображена? Автор просила різні думки. Ви написали свою, я свою. Вони обидві мають право на існування. Автор писала вище, що була у невролога у 2 роки дитини. Я так зрозуміла, що в автора хлопчик. Часто хлопчики пізніше починають говорити, ніж дівчата. Сходити на урок-консультацію до хорошого логопеда, це і швидко, і корисно.

Моя пізно заговорила, але в першому класі читала 43 слова за хв, в 4 класі в неї була найкраща техніка читання в класі. Тому не завжди позній початок мовлення це віддалені наслідки.

Ну то й добре якщо ні!

А якщо із наслідками.
Чому не перевірити.
Он so-so, зайнялися вчасно і витягали.
А що було б аби сиділи і чекали поки заговорить?

Чому не перевірити? Тому що дуже багато гіпердіагностики і неправильних призначень, у тому числі медикаментозних. І це шкодить ще більше. Достатньо займатися дитиною та бути уважною до розвитку в цілому. А зараз батьки вмикають дитині мультики з 6 місяців і телефон в руки дають з року. Про який розвиток може йти мова?

Розвивайте дрібну моторику - шнуровка, пазли, мозаїка, конструктори, застібати ґудзики, квасолю та горох сортувати. І багато гуляти, дозволяти дитині лазити по дитячим майданчикам усюди де можна, по всіх драбинках. Фізичний розвиток сприяє розумовому розвитку.

Старша донька в 1,5 року розказувала віршики і вимовляла букву р. Тому з молодшою я напряглася вже в її рік. Ніби починала щось схоже на слова говорити і через 2 тижні відкат... І так до двох років. Весь цей час мене наша педіатр футболила, що я вигадую проблему на рівному місці. В два роки ми побували у 4-5 неврологів. Від абслютно здорова дитина, відчепіться до спецсадочка і групи інвалідності були прогнози. Я таки знайшла невролога, якому довіряю і почалося.... Масажі, фізпроцедури, заняття з дефектологом, сама дуже багато займалася з дитиною, ноотропи... Перше мама сказала після трьох років і далі прорвало але повну кашу. Ще два роки постійних занять з логопедом і медпідтримки і нарешті в 6 невролог з нами попрощалася, попередивши, що пубертат може бути дуже складним) Пережили і це. Вчилася в школі паршиво, але на НМТ отримала 200 балів з трьох предметів, навчається зараз в універі на ІТ, дуже любить цю справу і математику у всіх її проявах. В профільному предметі вона найкраща на потоці, ходить щаслива з цього. Характер і звички специфічні, в побуті багато проблем через погану моторику, зовні абсолютно звичайна, особливості побачить тільки дуже хороший спеціаліст. Хобі має нетипові, друзів подруг не має, але стосунки з усіма гарні і рівні. Якось так, післязавтра буде 18 років.

Спасибо, что рассказали, я прочитала и обрадовалась. Дочка скоро идёт в первый класс и логопед меня морально готовит, что учиться ей будет сложно.

Якщо вже час до школи - то ви ж підготовкою займалися, все буде добре у вас) У мене не дуже вчилася в школі через те, що з початку ковіду навчання було онлайн, ми на прифронтових, ліньки. Плюс вчила виключно те, що цікаво - математику і інформатику, укр мову здала на 200 тому, що хотіла в конкретний топ-універ, вивчила за 5 міс до іспиту. Виросла дуже розумна дитина, трохи специфічна, трохи на своїй хвилі. Перед 1 класом я свою віддала на підготовку до школи, у нас дуже хороший комунальний центр був, ходили туди тричі на тиждень по дві чи три години дітки: з рюкзачками, букварями, сиділи за справжніми партами, вчительки там були офігенні... То 1 клас + група продовженого дня адаптація пройшли легко. В другому класі я вже підключила різні гуртки, профбасейн... В школі нашу першу вчительку я при знайомстві попередила про деякі особливості і труднощі (чому криво пише, не може застебнути гудзик чи зав´язати шнурки, чи забуває те, що 5 хв тому мала зробити) З вчителькою нам тоді дуууже пощастило, вона професіонал з великої літери. Просто уважно вибирайте і школу, і клас, і вчительку. Бажаю вам успішно все це пройти, щоб виросла розумниця мамі на радість.

Спасибо большое, очень на мою дочь похоже от ситуации в раннем детстве до криво пише, не може застебнути гудзик чи зав´язати шнурки. И считает хорошо)
Ходит на подготовку, занимается хорошо.

Моя у 18 нормально шнурки так і не зав´язує, то такі дрібниці, як виявилося. І коліна вічно обідрані, навіть взимку, пояснення - впала, бо коліна заплутались, не знаю як це вийшло... Або - я задумалась і впала... Ось приїжджала до мене на канікули - новий рік, а коліна знов в зеленці. І руки-ноги ламала, і хребет. Плюс зір після 7 років різко падав, маєм міопію -6( Бережіть дитину в цьому плані.

Моя моторно неловкая, падает постоянно, из рук всё валится, зрение буду проверять, спасибо.