курасаны• вчера в 12:17
Отношение к празднику 8 Марта ухудшилось среди украинцев
За последние годы отношение к этому празднику в Украине ухудшалось, его популярность уменьшалась и сейчас стабилизировалась на уровне 21-24%. Если еще в 2017 году этот праздник был одним из самых любимых, его отмечали как любимый примерно половина населения (49%), то сейчас — только каждый четвертый. Об этом свидетельствуют результаты всеукраинского опроса Киевского международного института социологии (КМИС), информирует "Дім".
В целом украинцы относятся к праздникам с любовью и уважением, только 2% опрошенных не относятся к каким-либо официальным праздникам как к важным или любимым.
Согласно данным исследования, в 2026 году наиболее популярными остаются Пасха (67%) и Рождество (66%). Они стабильно занимают лидирующие позиции в течение последних лет, что свидетельствует о значительной роли религии в культурной жизни украинцев.
Далее следует День Независимости Украины (54%) как один из главных праздников украинцев, что является свидетельством национальной гордости и патриотизма. Такой же популярностью пользуется День защитников и защитниц Украины (53%), что свидетельствует о значительном уважении к военнослужащим и благодарности за защиту и героическую борьбу с врагом в отстаивании независимости и суверенитета страны.
Новый год связан с Рождеством Христовым и традиционно популярен среди украинцев. Но раньше его популярность была такой же, как у Рождества (около 80%), а сейчас — 40%.
В целом украинцы относятся к праздникам с любовью и уважением, только 2% опрошенных не относятся к каким-либо официальным праздникам как к важным или любимым.
Согласно данным исследования, в 2026 году наиболее популярными остаются Пасха (67%) и Рождество (66%). Они стабильно занимают лидирующие позиции в течение последних лет, что свидетельствует о значительной роли религии в культурной жизни украинцев.
Далее следует День Независимости Украины (54%) как один из главных праздников украинцев, что является свидетельством национальной гордости и патриотизма. Такой же популярностью пользуется День защитников и защитниц Украины (53%), что свидетельствует о значительном уважении к военнослужащим и благодарности за защиту и героическую борьбу с врагом в отстаивании независимости и суверенитета страны.
Новый год связан с Рождеством Христовым и традиционно популярен среди украинцев. Но раньше его популярность была такой же, как у Рождества (около 80%), а сейчас — 40%.
показать весь текст
39
16
9
6
2
213
2
Ответ дляБорщичок
Шо значит УКРАИНСКОЙ женщины? Шо за херня? С каких пор национальность украинка стала в прилагательной форме? Шо вы курите забористое,чтоб такое придумать? 
Удалено администрацией...
Ответ дляБорщичок
Шо значит УКРАИНСКОЙ женщины? Шо за херня? С каких пор национальность украинка стала в прилагательной форме? Шо вы курите забористое,чтоб такое придумать?
Удалено администрацией...
Ответ дляСоседушка
Та отмечайте 25-го, соберитесь кому надо и нудите / душните там. А мы 8-е Марта отмечали и будем отмечать 
Та хоч день народження леніна, мені байдуже на вас
4
Ответ дляБорщичок
Шо значит УКРАИНСКОЙ женщины? Шо за херня? С каких пор национальность украинка стала в прилагательной форме? Шо вы курите забористое,чтоб такое придумать?
А чем УКРАИНСКАЯ женщина (ну кроме бота мани) отличается от остальных? Ноги две, руки две, голова одна. 
Ответ дляМоже ще третю?
А чем УКРАИНСКАЯ женщина (ну кроме бота мани) отличается от остальных? Ноги две, руки две, голова одна.
Перечитайте, мой пост,на который отвечаете, несколько раз. Тогда поймёте на что акцентирую внимание
Ответ дляМоже ще третю?
А чем УКРАИНСКАЯ женщина (ну кроме бота мани) отличается от остальных? Ноги две, руки две, голова одна.
матреш, в чечне есть день чеченской женщины. Только попробуй им скажи ’а чем чеченская женщина отличается о остальных? Ноги две, руки две, голова одна’. Попробуй, рискни, публично это напиши где-нибудь в вк. Покажи свою смелость. А гадить на украинском форуме, где тебе ничего не будет- много смелости не надо
Так і я святкую Різдво. От тільки не розповідайте, що ви не святкуєте новий рік, ви в намаганні відкарастатися від 8 березня вже такі нісенітниці вигадуєте, аби вас не притягнули хоч якось до рі Брехня
1
Ответ дляКрию матом страшно
Взагалі-то 1 жовтня
1 жовтня це свято радянсько кацапьскохї конституції
1
1
1
Ответ дляКрию матом страшно
Взагалі-то 1 жовтня
Старі комуністки не признають новий календар 
прийшлося так написати
прийшлося так написати
4
2
Цікаві мотиви автора.
Ну то що вона така явнодурна навряд.
Значить провокатор
Автор, можете надати посилання на соціологічні дослідження про які ви пишете
Ну то що вона така явнодурна навряд.
Значить провокатор
Автор, можете надати посилання на соціологічні дослідження про які ви пишете
2
1
1
Ответ дляКудлата хмаринка
Старі комуністки не признають новий календар прийшлося так написати
прийшлося так написати
От ви й спалилися, тепер як той вуж на пательні викоучуєиеся, трішечки прорахувалися
2
1
Перед ким спалилася? 
Ви контингент тут взагалі бачите?
Мене не треба викручуватися, заспокійтеся не смішіть
Ви контингент тут взагалі бачите?
Мене не треба викручуватися, заспокійтеся не смішіть
4
1
Таким чином, якщо у 2013 році святковий календар України був переважно пострадянським за структурою, то у 2026 році він став чітко державницьким. Ми бачимо:
різке зростання ролі державних свят (+42 в.п. для Дня Незалежності);
появу нового центрального свята – Дня захисників;
суттєве падіння радянських свят;
збереження релігійних свят як культурного ядра (з, можливо, родинним переосмисленням).
За ці 13 років відбулася не просто зміна рейтингів окремих свят, а глибока трансформація символічної структури української ідентичності.
Якщо проаналізувати вплив широкомасштабної війни і динаміку протягом 4-х років війни, то можна виділити такі тенденції.
1. Консолідація національних свят. Після пікових мобілізаційних показників 2023-2024 років у 2026 році спостерігається стабілізація та помірне зростання підтримки Дня Незалежності та Дня захисників і захисниць України. Це свідчить про перехід від емоційного ефекту «гуртування навколо прапору» до більш стійкої національної ідентичності.
2. Стабільність релігійних свят. Різдво і Великдень залишаються головними символічними подіями року, виконуючи функцію культурної та психологічної стабілізації.
3. Подальше зменшення підтримки свят радянського походження. День Перемоги та 1 травня мають мінімальні показники підтримки, що відображає завершення етапу переосмислення радянської спадщини.
4. Новий рік поступово втрачає статус домінуючого свята порівняно з довоєнним періодом, що пов’язано зі зміною культурної матриці та зростанням ролі Різдва.
різке зростання ролі державних свят (+42 в.п. для Дня Незалежності);
появу нового центрального свята – Дня захисників;
суттєве падіння радянських свят;
збереження релігійних свят як культурного ядра (з, можливо, родинним переосмисленням).
За ці 13 років відбулася не просто зміна рейтингів окремих свят, а глибока трансформація символічної структури української ідентичності.
Якщо проаналізувати вплив широкомасштабної війни і динаміку протягом 4-х років війни, то можна виділити такі тенденції.
1. Консолідація національних свят. Після пікових мобілізаційних показників 2023-2024 років у 2026 році спостерігається стабілізація та помірне зростання підтримки Дня Незалежності та Дня захисників і захисниць України. Це свідчить про перехід від емоційного ефекту «гуртування навколо прапору» до більш стійкої національної ідентичності.
2. Стабільність релігійних свят. Різдво і Великдень залишаються головними символічними подіями року, виконуючи функцію культурної та психологічної стабілізації.
3. Подальше зменшення підтримки свят радянського походження. День Перемоги та 1 травня мають мінімальні показники підтримки, що відображає завершення етапу переосмислення радянської спадщини.
4. Новий рік поступово втрачає статус домінуючого свята порівняно з довоєнним періодом, що пов’язано зі зміною культурної матриці та зростанням ролі Різдва.
1
2. Найбільше падіння – радянська та «пострадянська» святкова модель. Найбільше зниження зафіксовано щодо свят, які були центральними у радянській або пострадянській традиції:
Новий рік: з 81% до 40% (-41 в.п.) – найбільше падіння.
День Перемоги: з 40% до 11% (-29 в.п.).
Міжнародний жіночий день (8 березня): з 49% до 24% (-25 в.п.).
День праці (1 травня): з 10% до 5% (-5 в.п.).
Особливо показовим є падіння популярності Нового року – раніше це було фактично головне світське свято країни. Його зниження свідчить про поступовий демонтаж радянської культурної матриці, в якій Новий рік виконував функцію заміни Різдва.
Зменшення підтримки 8 березня також є частиною цього процесу переосмислення традицій радянського походження.
3. Помірне зниження релігійних свят. Релігійні свята демонструють зниження порівняно з 2013 роком, але залишаються найбільш популярними:
Великдень: з 83% до 67% (-16 в.п.).
Різдво Христове: з 79% до 66% (-13 в.п.).
Трійця: з 36% до 27% (-9 в.п.).
Це зниження не означає втрату значущості, а радше відображає конфлікти навколо релігійного життя країни (до речі, довіра Церкві як інституції помітно знизилася порівняно з періодом до 2014 року), воєнний контекст і загальне «розмивання» святкової інтенсивності в умовах тривалої війни (а також почасти має вплив переходу з опитувань переважно методом особистих до телефонних інтерв’ю). Попри падіння, релігійні свята залишаються наразі на першому місці. Можливо, наразі релігійні свята переосмислюють як родинно-домашні (тобто менше як суто релігійні, а більше – як можливість бути з родиною), що дозволяє лишатися серед найбільш улюблених.
Новий рік: з 81% до 40% (-41 в.п.) – найбільше падіння.
День Перемоги: з 40% до 11% (-29 в.п.).
Міжнародний жіночий день (8 березня): з 49% до 24% (-25 в.п.).
День праці (1 травня): з 10% до 5% (-5 в.п.).
Особливо показовим є падіння популярності Нового року – раніше це було фактично головне світське свято країни. Його зниження свідчить про поступовий демонтаж радянської культурної матриці, в якій Новий рік виконував функцію заміни Різдва.
Зменшення підтримки 8 березня також є частиною цього процесу переосмислення традицій радянського походження.
3. Помірне зниження релігійних свят. Релігійні свята демонструють зниження порівняно з 2013 роком, але залишаються найбільш популярними:
Великдень: з 83% до 67% (-16 в.п.).
Різдво Христове: з 79% до 66% (-13 в.п.).
Трійця: з 36% до 27% (-9 в.п.).
Це зниження не означає втрату значущості, а радше відображає конфлікти навколо релігійного життя країни (до речі, довіра Церкві як інституції помітно знизилася порівняно з періодом до 2014 року), воєнний контекст і загальне «розмивання» святкової інтенсивності в умовах тривалої війни (а також почасти має вплив переходу з опитувань переважно методом особистих до телефонних інтерв’ю). Попри падіння, релігійні свята залишаються наразі на першому місці. Можливо, наразі релігійні свята переосмислюють як родинно-домашні (тобто менше як суто релігійні, а більше – як можливість бути з родиною), що дозволяє лишатися серед найбільш улюблених.
1
Порівняння показників 2013 і 2026 років демонструє глибоку трансформацію символічного простору українського суспільства.
1. Найбільше зростання – державницькі свята. Найпомітніше зростання відбулося у ставленні до державних свят:
День Незалежності України: з 12% у 2013 році до 54% у 2026 році (+42 відсоткові пункти).
День Конституції України: з 4% до 28% (+24 в.п.).
День захисників і захисниць України: у 2013 році свята ще не існувало, у 2026 році – 53%.
Ці зміни відображають формування нової моделі національної ідентичності. Якщо у 2013 році День Незалежності не входив до числа масово популярних свят, то після 2014 року, а особливо після 2022 року, він став одним із ключових символів державності.
Поява і швидке зростання популярності Дня захисників демонструє глибоку зміну ціннісних орієнтацій суспільства – від пострадянського календаря до воєнно-державницького.
1. Найбільше зростання – державницькі свята. Найпомітніше зростання відбулося у ставленні до державних свят:
День Незалежності України: з 12% у 2013 році до 54% у 2026 році (+42 відсоткові пункти).
День Конституції України: з 4% до 28% (+24 в.п.).
День захисників і захисниць України: у 2013 році свята ще не існувало, у 2026 році – 53%.
Ці зміни відображають формування нової моделі національної ідентичності. Якщо у 2013 році День Незалежності не входив до числа масово популярних свят, то після 2014 року, а особливо після 2022 року, він став одним із ключових символів державності.
Поява і швидке зростання популярності Дня захисників демонструє глибоку зміну ціннісних орієнтацій суспільства – від пострадянського календаря до воєнно-державницького.
Так як і всі інші свята. Збираємось родиною, їздимо в подорожі по Україні, в замки, фортеці, в гори.
В ресторан йдемо. Минулого року були в Чернівцях, Хотині і на Бакоті
В ресторан йдемо. Минулого року були в Чернівцях, Хотині і на Бакоті
2
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу