В кого доньки - ви їм плануєте давати своє житло?

мой в афти откзаался, был пошел , и сам откзаался.
и я его понимаю, я тоже пыталась учиться айти, аджде курс один окончила. не смоглла, меня аж тошнило.

Ну жити з батьками їй може бути не комфортно...

моя позиция: мы только что насобирали на собственное жилье. больше сил нет. отдельное жилье вряд ли ей купим. пусть никуда не идет, пусть ижвет с нами. или у хорошего мужа.
куда угодно точно нет.

Заробіток — це одне. Як його правильно вкласти – зовсім інше. Серед мого оточення багато людей 25-35 років. Десь половина з них заробляє від 1200$. Є й 10к$+. Знаєте, хто купив житло через всіх? Ніхто. Молодь хоче мандрувати, брендовий шмот, ресторани і тачки. Щоб назбирати на квартиру, недостатньо просто отримувати декілька штук баксів. Оцей момент порадниці не враховують

мой в афти откзаался, был пошел , и сам откзаался.
и я его понимаю, я тоже пыталась учиться айти, аджде курс один окончила. не смоглла, меня аж тошнило.

У мене дві доньки. І, на мою думку, я дала їм більше ніж квартири: хороших репетиторів, освіту в топових універах відповідно до схильностей кожної, яка їх прогодує незалежно від чоловіків. В дитинстві- максимально виправляла всі питання зі здоров´ям: є зауваження у ортопеда до спини - басейн, впав зір - найкращі окуляри, лінзи, треба виправити зуби - ортодонт і брекети. Щоліта - відпочинок на морі і просто табори. Плюс я завжди дівчаткам говорила, що вони мають їхати жити у більше і перспективне місто, яке самі оберуть. І квартири вони самі собі куплять такі і там, де самі схочуть. А грошей я добавлю, якщо вони у мене будуть і їм не вистачатиме. Поки все по плану.

Це вже інша історія імвибір цвєї дитини. Але нерухомість є нерухомість. І не всі ’впахуються’. Найперше печіння ’якщо буде можливість’ ви його спеціально проігнорували?

ні, не проігнорувала, і також вважаю, що якщо є можливість, то варто купувати.
Я просто закцентувала увагу на іншому. Працювала в великих компаніях, де більшість - молодь, навіть на високих керівних посадах. З/п високі по міркам України, але +/- такі з/п і в конкурентних компаніях. Тобто не щось унікальне.
Багато хто знімає квартири в центрі Києва, щоб ближче до роботи, купити ’свою однушку’ їм взагалі було б неважко.
І ось це для мене було таким дуже переломним моментом, усвідомленням того, що вкладатись треба не в матеріальне, а в інтелектуальне.
І це не висопарна промова)) Для моїх батьків купити мені 1-кім квартиру було б непосильною задачею, мені навіть контракт в універі оплатити не могли. Але при цьому мама постійно хвалила за навчання, всі книги, мої курси-шмурси, батьки завжди оплачували. І зіграла саме ця ставка)
Тому як тут пишуть, що доньці ’півжиття треба буде голодувати’ - не треба, якщо сприяти розвитку інших якостей.
Тому якщо немає можливості забезпечити житлом, є інші більш надійні можливості інвестувати в благополуччя дитини.

Ну мова саме про квартиру в данной темі. Я теж ж сім´ї де не те, що квартиру, на дорогу не було коштів, і так само ледве могли сплатити за навчання в універі. Це і є причиною того, що я як шалена розвивала дитину з маличку. І зараз продовжуємо це робити. Але, якби не війна і ми б жили в своєму місті і в свої квартирі, то однозначно б окрім навчання розглядали ще й нерухомість. Звичайно гарна освіта - першочергово.

у мене просто ще діти малі, і хоч зараз є можливість їх забезпечити житлом, хто знає, що буде через 10 років, враховуючи війну і повну нестабільність. Тому також накручую дітей навчанням.
Але вони такі безпечні( у них поки все є, і якихось особливих бажань наче і немає. Вчаться гарно, але без особливого якось натхнення ставати кращим і поглиблювати знання, якщо дається, Типу 9 - теж гарна оцінка)

Та вас від української мови теж тошнило, я бачу

Ну ви як завжди

что как всегда?

у вас ко мне какие то претензии?

это так.
это ее выбор, и он у нее есть. у мнея не было. у меня был один единственный вариант - иди живи где угодно.
у моей есть выбор: с нами,
если не комфортно можно чтото себе искать на съем,
переехать к мужу.

Якщо буде можливість, то обов´язково. Хіба можуть бути аргументи проти?
1. Вона зекономить багато років свого життя, які витрачаються, щоб заробити на квартиру.
2. Вона не буде ’ в тюрьмі’ в чоловіка, бо завжди буде куди піти.
3. Вона зможе цю квартиру здавати.
4. Вона зекономить немалі кошти, не знімаючи житло.
Але я б все ж таки оформлювати на себе, в нас одна дитина. Для того, щоб уберегти її від будь-яких махінацій чоловіка. Бо люди можуть відкрити свою суть через багато багато років.

Ну в мене на оцінки трохи інші погляди, якщо чесно. Коли дитина перейшла до фізмат ліцею їм вчитель сказала в перший день ’ якщо ви прийшли за оцінками, то скажіть що вам поставити і можете більше на мої уроки не ходити’.
Це 7 клас. Відмінників декілька і це генії якісь 😅 в минулій школі у дитини було 11, тут 7 ) але вона 100% знає набагато більше; ніж всі відмінники з її старої школи’. Завдання з тих підручників для неї смішні, вони такі легкі навіть не вирішують в школі. Тому я більше за якість а не оцінки. Наприклад хлопець з її класу перемагає на багатьох олімпіадах і розуміє для чого йому це. Він хоче через олімпіади знайти спонсорів для навчання в Оксфорді 😅 . В дітей, які тут інші погляди, в принципі. Все заради професії. Деякі вже коди пишуть. Світогляд дитини перевернувся на 180. Бо тут діти чітко знають чому вони тут. Не всі, звичайно. Тім, кого засунули батьки, дуже важко. Вона і раніше думала багато за професію, бо я їй це внушаю, а зараз ще більше. Щоб розвиватись в цьому напрямку.

Якось ми з чоловіком сміялися, що якби було куди піти, можливо, не святкували б 22 річницю разом. Якось дійшло до того, що я зібрала речі, а він розірвав свідоцтво про шлюб, ми обоє імпульсивні, з 18 років разом, і було різне у житті, але вночі завжди в одному ліжку, а це стирає всі негаразди.

у нас звичайний ліцей, самі по собі мене оцінки також не хвилюють, але для мене це один їз можливостей оцінити рівень знань і звернути на це увагу.
А де навчається ваша дитина, якщо це Київ?

У вас был выбор рожать или нет четверых детей в нищету. А у вашей дочери в нищете выбора нет.
Многие детям жильё при жизни покупают (это не о вас) и ещё оставляют наследство после смерти. Какое наследство оставите вы? По полкомнаты на человека?
А сыновьям вы хоть что-то оставите? Или будут у жён жить, как прыймаки?

К вашей грамотности

Херню пишете

а у меня к твоей. и что? я же это тут не вываливаю, саомтсоятельно внутри себя как то переживаю

Ахаххаха, ну перечитайте
И не надо мне тыкать
Быдло

Все це добре. Але бувають і зовсім інші історії. Де піти треба. А нема куди. І тоді жінки починають терпіти. Особливо, якщо є діти.