Статеве виховання

Думаю, все-таки ответственны родители. Не стоит из этого делать какую-то тайну или возводить в ранг чего-то особенного. Мы с сыном(4года) разговариваем на все темы не стесняясь, естественно соответствующие его возрасту: папа любит маму, семья, беременность, разница между мальчиком и девочкой... А там и школа подключится и друзья...

запретный плод всегда сладок.... а убери запрет так окажется и зачем оно мне надо.... Ответственны за все родители. И если у родителей доверительные отношения с детьми - то всегда найдется момент когда и как рассказать. Там сестра беременная, там у Вани сестричка родилась, а то по телевизору что-то показали.....Для малышей 3-4-5-6 лет нестолько важно КАК как то что им ответили и не утаили.... ведь можно рассказать что у мамы есть зернышко и у папы и когда они соединяются появляется маленький малыш который ростет в животике у мамы..... А повзрослее - куча очень приличных книг с рассказам "Об этом" у нас желтенькая... проштудируйте с ребенком...... А то в нашей жизни различной информации со всех сторон гора - а тут и доверие вам и всетаки более надежная информация :)

Статеве виховання починається з самого народження, коли ми одягаємо малюків-хлопчиків в блакитненьке, а малюків-дівчат в рожевеньке :)) Коли дитина починає сама відрізняти, де хлопчик, а де дівчина, це вже початок статевої свідомості дитини. З віком знання дитини поглиблюється, виходить не тільки - шортики і спідничка, їм цікава фізіологія. В мене дівчинці 3 роки, хлопцю 5 років. Вони часто купаються в одній ванній (починаю купати одного, миттю прилітає друга дитина і залазить теж) - і вони між собою хваляться своїми відміннностями :) На свій вік, те що їм цікаво, вони знають. Що хлопчик буде тато, а дівчинка буде мама, коли виросте. Що діти спочатку були в животику, потім їх народила мама. В роддомі...

Я буду триматися і далі такої ж лінії, головне вчасно давати їм відповіді по мірі їх виникнення, не відмовляти їм в інформації, і не чекаючи певного віку...

За себе можу сказати - мої батьки дуже мало давали мені інформації, тільки яось в років 14 знайшла ніби випадколво книжку "Дівчинка-підліток-жінка". Багато з неї почерпнула, а з мамою ні... Місячні в 13,5 років для мене були страшним шоком, а про це б теж мала б розповісти мама... Про секс і відносини з хлопцями мати взагалі не говорила, а коли дізналась, що я вже не дівчинка, примусила мене вийти заміж в 18 років. Мій перший брак брак розпався через півроку...

Не хочу повторювати цих помилок зі своїми дітьми.

Отличный опрос! Благодарю автора!
Лукаво подмечаю, что учимся мы не всегда на своих ошибках, но стараемся и недомолвки родителей учитывать и не повторять.