А ваші діти задоволені подарунком від Миколая? Моя ні, психанула, кинула.

У нас сладости ан Нколая. Ребенок очень доволен.
Но у нас диета и сладости сын ест не часто, так что кому как, конечно.
Игрушек у него уже столько, nxj мне кажется, ему сладости в бОльшую радость, чем стопитсотая игрушка. Да и возраст уже такой - 8 лет, все меньше и меньше играет.
На НГ по полной программе. Не считаю нужным выворачиваться наизнанку ради праздников. Атмосфера празднипков не в этом. Конечно и тех, кто совсем ничего не дарит - тоже не понимаю, но в последнее время праздники превратились в коммерцию и выскакивание родителей из штанов - кто лучше, кто дороже.

Західна Україна не лише зараз не ’чекає діда мороза’. Його не було ще в моєму дитинстві (і в моїх друзів також, прямо взагалі не було).
Звідки ця ’палка любов’ все пов´язувати із політикою зараз?

Я народилася і живу у Львові 40 років.І у мене завжди буі дід мороз.І буде у моїх дітей .І чхати я хотіла на політику.

так тут скорее вина мамы, а не ребенка. мама знала о ’заказе’, но, видя что лол не успевает прийти, не подготовила ребенка, а он ждал. можно же было заранее сделать ситуацию нетравматичной.

у нас было оговорено, что Николай сладости приносит. Поэтому добавка к конфетам в виде меховых резинок дочку обрадовала.
Глобальные дорогие подарки идут под елку - ее мы ставим ближе к 31-му числу.

потому что оно все на самом деле так или иначе связывается с политикой и нагнетается( то др бандеры, то томос, то дед мороз не угодил, то суворов, то еще что-то.
никак не хотят людей оставить в покое - чтобы каждый верил в то, что ему ближе и понятнее.

у меня ребенок еще очень маленький, всего 3 года. была рада маленькому пряничку и книжечке.
с большими глазами еще переспрашивала ’Що це мені?’

У небі, небі темному,
Де ходить Миколай,
Листів вже назбиралось,
Хоч в вогнище скидай.

А в тих листах написано
Мільйони побажань,
За голову хапається
Старенький бородань.
Колись в молитві радісній
Прохали дітлахи
отримати цукерочки,
ведмедики, ляльки,
Чи пряника, чи коника,
чи книжечку, чи м’яч,
Тепер таке прохають всі,
Що хоч сідай і плач.
Данилко он, з Тернополя,
замовив гіроборд,
І це серед замовлень ще
Далеко не рекорд.
Прохає Настя лялечку,
Таку, немов жива.
І у старця небесного
СивІє голова.
Бо він пройшов крамницями –
Отетерів від цін.
Та ж народити справжню
Дешевше буде всім.
В листі від Олі-скромниці –
Якийсь магічний ЛОЛ,
«І ноутбук» - дописано.
Старець за валідол.
Тут просить Вітя Леґо,
Наталя Чічілав,
Олежик дрон потужний
Для себе забажав.
Іринка хоче епла,
Не старшого, ніж «шість»,
Сашко – боксерську грушу,
щоби зганяти злість,
Ігорчик про навушники
Фірмові попросив,
«Щоб не якась дєшовка» -
в листі наголосив.
Олеся хоче шубку
(і ляльці, і собі),
І золоті прикраси,
і пірсинг на губі,
Василько просить тачку,
щоб їзили батьки…
Поставили задачку
Старому малюки…
і журиться старенький
на хмарці крижаній,
Ніяк не зрозуміє,
коли відбувся збій.
Чи, може, сам і винен,
бо тупо завтикав,
Коли літ з 20 тому
він скромність роздавав.
І діти виростали,
Батьками стали всі,
Не вміють відмовляти
Ні дітям, ні собі.
І просять в Миколая,
без міри, ще і ще,
І забувають часом,
З чого почалось все.
Коли на перше місце
Велична і свята
Ставала дуже скромно
Сердечна доброта.
Коли святий Микола
Від себе відбирав,
А всім нужденним, бідним
У скруті помагав.
…
У небі, небі темному,
Де Миколай живе,
Великий жовтий місяць
Усміхнено пливе.
І старець посміхається,
Багато бачив він…
Листи згрібає жменями –
розпалює камін.
Йому старому й мудрому,
Все видно ізгори.
Він знає – тільки вибрані
отримують дари!

Может я и не права , но в моей семье подарки - это сюрприз . А на Николая подарок больше символический , чем дорогостоящий . И никаких стрессов ни у нас , ни у детей . Никаких писем деду морозу .

У меня сын так, вижу, что подарки уже не радуют, квартира завалена ими.. У меня в детстве была одна барби- КАК я ее любила! ))) на Николая сладости и книги- доволен) решила успокоиться с подарками)

Говорю сыну, что Деду морозу можно заказывать, а Николаю нет, что положит то и будет, а то что хочется заказывай Деду морозу

У небі, небі темному,
Де ходить Миколай,
Листів вже назбиралось,
Хоч в вогнище скидай.

А в тих листах написано
Мільйони побажань,
За голову хапається
Старенький бородань.

Колись в молитві радісній
Прохали дітлахи
отримати цукерочки,
ведмедики, ляльки,
Чи пряника, чи коника,
чи книжечку, чи м’яч,
Тепер таке прохають всі,
Що хоч сідай і плач.

Данилко он, з Тернополя,
замовив гіроборд,
І це серед замовлень ще
Далеко не рекорд.
Прохає Настя лялечку,
Таку, немов жива.
І у старця небесного
Сивіє голова.

Бо він пройшов крамницями –
Отетерів від цін.
Та ж народити справжню
Дешевше буде всім.

В листі від Олі-скромниці –
Якийсь магічний ЛОЛ,
«І ноутбук» – дописано.
Старець за валідол.
Тут просить Вітя Леґо,
Наталя Чічілав,
Олежик дрон потужний
Для себе забажав.

Іринка хоче епла,
Не старшого, ніж «шість»,
Сашко – боксерську грушу,
щоби зганяти злість,
Ігорчик про навушники
Фірмові попросив,
«Щоб не якась дєшовка» –
в листі наголосив.

Олеся хоче шубку
(і ляльці, і собі),
І золоті прикраси,
і пірсинг на губі,
Василько просить тачку,
щоб їзили батьки…
Поставили задачку
Старому малюки…

І журиться старенький
на хмарці крижаній,
Ніяк не зрозуміє,
коли відбувся збій.

Чи, може, сам і винен,
бо тупо завтикав,
Коли літ з 20 тому
він скромність роздавав.
І діти виростали,
Батьками стали всі,
Не вміють відмовляти
Ні дітям, ні собі.

І просять в Миколая,
без міри, ще і ще,
І забувають часом,
З чого почалось все.
Коли на перше місце
Велична і свята
Ставала дуже скромно
Сердечна доброта.
Коли святий Микола
Від себе відбирав,
А всім нужденним, бідним
У скруті помагав.
…
У небі, небі темному,
Де Миколай живе,
Великий жовтий місяць
Усміхнено пливе.

І старець посміхається,
Багато бачив він…
Листи згрібає жменями –
розпалює камін.

Йому старому й мудрому,
Все видно ізгори.
Він знає – тільки вибрані
отримують дари.
У небі, небі темному,
Де ходить Миколай,
Листів вже назбиралось,
Хоч в вогнище скидай.

А в тих листах написано
Мільйони побажань,
За голову хапається
Старенький бородань.

Колись в молитві радісній
Прохали дітлахи
отримати цукерочки,
ведмедики, ляльки,
Чи пряника, чи коника,
чи книжечку, чи м’яч,
Тепер таке прохають всі,
Що хоч сідай і плач.

Данилко он, з Тернополя,
замовив гіроборд,
І це серед замовлень ще
Далеко не рекорд.
Прохає Настя лялечку,
Таку, немов жива.
І у старця небесного
Сивіє голова.

Бо він пройшов крамницями –
Отетерів від цін.
Та ж народити справжню
Дешевше буде всім.

В листі від Олі-скромниці –
Якийсь магічний ЛОЛ,
«І ноутбук» – дописано.
Старець за валідол.
Тут просить Вітя Леґо,
Наталя Чічілав,
Олежик дрон потужний
Для себе забажав.

Іринка хоче епла,
Не старшого, ніж «шість»,
Сашко – боксерську грушу,
щоби зганяти злість,
Ігорчик про навушники
Фірмові попросив,
«Щоб не якась дєшовка» –
в листі наголосив.

Олеся хоче шубку
(і ляльці, і собі),
І золоті прикраси,
і пірсинг на губі,
Василько просить тачку,
щоб їзили батьки…
Поставили задачку
Старому малюки…

І журиться старенький
на хмарці крижаній,
Ніяк не зрозуміє,
коли відбувся збій.

Чи, може, сам і винен,
бо тупо завтикав,
Коли літ з 20 тому
він скромність роздавав.
І діти виростали,
Батьками стали всі,
Не вміють відмовляти
Ні дітям, ні собі.

І просять в Миколая,
без міри, ще і ще,
І забувають часом,
З чого почалось все.
Коли на перше місце
Велична і свята
Ставала дуже скромно
Сердечна доброта.
Коли святий Микола
Від себе відбирав,
А всім нужденним, бідним
У скруті помагав.
…
У небі, небі темному,
Де Миколай живе,
Великий жовтий місяць
Усміхнено пливе.

І старець посміхається,
Багато бачив він…
Листи згрібає жменями –
розпалює камін.

Йому старому й мудрому,
Все видно ізгори.
Він знає – тільки вибрані
отримують дари.

Цікаво, скільки разів сьогодні ще закинуть цей вірш?Мало того, що він у кожній групі вайбера, то ще тут кожні три сторінки...

лучше этот оставьте как есть, но предупредите что может обидеться и в следующем году не принесет

надо распечатать его большими буквами и дома повесить на стену

я сегодня еще не видела, правда сижу на фейсбуке

Простите щта? Ребенок ждал - не получил желаемого и это повод психовать и бросать подарок? В 7 лет устраивать такие психи - это не норм. Мама и так сделала ситуацию не травматичной - не надавала сразу по рукам и по жопе за такое поведение.

Маленькие дети рады подаркам и верят в чудо , а дети постарше знают , что подарок от родителей и просто ’торгуются’ , заказывая зачастую подарки в ползарплаты родителей ( айПишников и олигархинь в расчет не берем) . Родители же идут на поводу ’ а слабо ?’ , рвут пуп и покупают подарки не соответствующие семейному бюджету . Вместо праздника стресс у всей семьи . У детей должно быть понятие ’ семейный бюджет’ с маленького возраста и хотелки местами стоит прикручивать .

а вы всегда леди спокойствие?
я тоже могу психануть при виде сковороды в качестве подарка от мужа. или мятого букета, потому что он после того, как его купил, еще час пил пиво с другом, и букет ’устал’.

и нет. детей бить нельзя

Давно такого бреда не читала

І я живу тут майже 40 років, Дід Мороз т у школі був, вдома-тільки св.Миколай.

Та ніхто Діда Мороза вдома не звбороняє, хоч кожен день нехай ходить.

Положила, если можно так назвать, игру ’Кто я’. Мальчик 7 лет очень рад)))). Я не беру заказы на Святого Николая, это вообще должно быть, я так считаю, чисто символический подарок, например шоколадка. Это больше, как поощрение, чем ’задарюка я всем, что ребенок попросит’. Ну, и скажите дочери, что подарки в этот день - это не дань, а как похвала за хорошое поведение.

да,ночью читала эту тему.Шок.

тоже самое, 11 и 17, все довольны.Не бедствуем если что.

Я себя в детстве вспомнила. Тут ещё такой момент- когда сто раз спросишь у ребёнка- что ты хочешь? А потом покупаешь совсем другой подарок. Конечно истерика будет.

Так может о братике надо подумать?

И почему все так накинулись на ребёнка автора? Ребёнок ждал Лол, естественно, что она расстроилась, увидев другое. Это автору нужно было заранее подготовить дочь, а не строчить тут темы.
Можно подумать, что все так обрадуются, получив от мужа на свой ДР сковородку, когда ожидался смартфон или колечко золотое, например.

Мої діти навчені радіти більше, коли вони дарують подарунки комусь, а не коли самі їх отримують. З малечку вчимо їх ділитися і бути вдячними, а не вимогливими. Суто по темі - вони нічим не були розчаровані, миколайчик до них не приходив, в школу пішли радісні. Знають, що на Різдво отримають подарунки-сюрпризи від нас та найрідніших людей.
Не знаю, навіщо обманювати дітей, а потім намагатися зробити їх чесними. Тільки не кажіть, що в моїх дітей немає дитинства. Воно в них є - радісне і щире.

Я в первую очередь леди с юмором. Мне супруг на прошлый день Св. Валентина презентовал разделочную доску пластмассовую. Да-да, вы не ослышались. И теперь он горько об этом жалеет. Потому что это теперь у меня одна из любимых подъ..бок для него.

И да, детей бить можно и нужно. И наказывать. Св. Николай недаром непослушным лозину носит. У меня в мыслях не было устраивать скандалы из-за ’не такого’ подарка ибо я знала, что получу за это.