Газлайтинг, чоловік потихеньку "пресує", як з цим боротися?

Маю ситуацію в своєму життті, коли не можу висловити свою думку чи підсвідомо боюсь зробити щось не так, щоб уникнути неприємних коментарів від чоловіка, типу "неадекватна" "сумасшедша" "суперінтєлєкт". Це звучить у формі жарта, але неприємно, бо відчуваю якусь маніпуляцію, а інколи психологічне насилля, бо після таких коментарів від найближчої людини починає інколи здаватися, що я дійсно якась трохи не така) Це буває рідко, але реально неприємно. Коли звертаю на це увагу, у відповідь чую "це ж жарт" "ти що, жартів не розумієш?" або "вибач" (але невдовзі це знову повторюється), тому і за вибачення не сприймаю. Сьогодні навіть знайшла цьому визначення - "газлайтинг". Ми разом вже 10 років, чоловік у мене хороший і я його люблю, але такий "ніжний пресинг" заважає нормально і здорово з ним спілкуватися в деякі моменти, заважає нормально і здорово сприймати себе. Чи має хтось подібну проблему в житті чи на роботі? Як Ви з цим боретеся чи як це перебороли?
Стаття про газлайтинг (реально відкриває очі на те, що "здавалось", але було непомітним, бо з´явилось поступово і неочікуване як таке від людини, якій без сумніву довіряєш):

Попри романтичне походження - від оскароносного фільму "Газове світло" - явище газлайтингу жодним чином не пов´язано із захопленням, симпатією чи коханням.
Світло, яке не гріє:
Йдеться про різновид витонченого психологічного насильства, яке застосовується навмисно, протягом тривалого часу.
Мета його - змусити людину засумніватися чи то в адекватності власного сприйняття дійсності, чи то в об´єктивності того, що її оточує, взагалі.
Як наслідок - втратити зв´язок з реальністю, зневіритися у собі, запідозрити у себе божевілля, впасти у відчай.
Так, герой фільму Джорджа К´юкора краде у своєї дружини коштовності. Але щоб запевнити її, що це їй лише здається, одночасно робить маніпуляції з хатнім освітленням.
Дружина, звісно, помічає це, але він стверджує, що це їй так само здається. Спантеличена жінка, яка щиро довіряє чоловікові, починає вірити у наявність в себе галюцинацій.
Чи треба пояснювати, що із такою тривожною, безвольною людиною можна чинити будь-що - ще й виправдовуватися, що все робиться для її ж блага.
Маніпулятивне заперечення реальності може стосуватися фактів: я такого ніколи не робив, не казав, знов ти все вигадуєш. Або емоцій.
Наприклад, схильні до надмірного контролю батьки, намагаючись привчити дитину до "правильних" емоцій і почуттів, часто говорять їй: насправді ти так не думаєш. Тобі лише здається, що ти цього хочеш, але ж ти хочеш зовсім іншого.

Агресори теж плачуть:
Так само часто батьки заперечують фізичне насильство над дітьми.
Чоловік вважає сльози дружини, які є нормальною реакцією на його образливі слова або вчинки, - проявом її депресії і радить піти лікуватися.
Дівчину, яка заявляє про домагання, звинувачують у провокації їх або взагалі оголошують божевільною.
Непідтвердження - ще одна назва цієї маніпулятивної поведінки.
Вона належить шотландському психіатру Рональду Лейнгу. З огляду на те, що людина - істота соціальна, їй потрібно, щоб інші "підтвердили" адекватність її власних вчинків та поглядів.
Суть газлайтингу - у навмисній відмові надати таке підтвердження, у фальшивому запереченні чиїхось дій та думок.
Таке нерідко спостерігаємо там, де люди протягом тривалого часу знаходяться разом - на роботі, в родині, в дитячих чи підліткових колективах.
В основі його - модель поведінки жертва-агресор. Тобто, хтось один має здебільшого неусвідомлені садистичні нахили. На іншому ж кінці линви - партнер з комплексом жертви.

"Недопринц" і "ти-ж-дєвочка":
Обов´язкова умова газлайтингу - згода на участь у цій "грі" іншого, потурання маніпулятору.
Наприклад, дружина воліє мовчки перетерпіти чергові напади моральних знущань чоловіка - бо залежна від нього матеріально, заради дітей, через страх бути покинутою.
Але це лише підбадьорює газлайтера. Він прагне будь-якою ціною вивести партнера з рівноваги, а потім перекласти на нього ж провину за те, що той знову влаштував істерику. І таким чином ще раз довести свою нібито правоту - що у жінки проблеми з психікою.
Потреба маніпулювати, принижувати виникає через небажання визнати винним у погіршенні стосунків себе. Через низьку самооцінку, страх втратити гарну і розумну дружину, заздрість її успіхам. Причиною часто бувають дитячі травми, емоційна недоступність батьків.
У своїх докорах, щоб дошкулити болючіше, агресори, як правило, апелюють до того, що людина не в змозі змінити - до віку, статі, походження, фізіологічних особливостей.

Ввічливе хамство:
Але газлайтинг - це навіть не гучні сварки чи трамвайна лайка.
Кажуть, люди, котрі один одному далеко не байдужі, сваряться через брак гострих емоцій. Але внаслідок низької культури не вміють в інший спосіб їх відчути.
Та й примирення після грози буває солодким. Здорове "з´ясування стосунків" - це коли чоловік і дружина на рівних можуть висловити один одному все, що накипіло.
У нашому ж випадку ми маємо справу з пригніченням, намаганням психологічно сильнішого підкорити собі слабшого. Ще й видати його при цьому за дурня.
Це вміння з посмішкою сказати щось огидне, відверте знущання видати за турботу. Тут у пригоді стають не образливі слова, а, наприклад, промовисте мовчання, коли жертва заходить до класу чи до офісу.
Це може бути сміх за спиною і запевняння, ніби це почулося. Або фальшиво-співчутливе запитання, чому вона чи він так погано виглядає, може, щось трапилося.
Газлайтерами бувають не лише подружжя чи колеги по відношенню один до одного.
Так іноді поводяться дорослі діти зі старими батьками. Наприклад, дочка говорить батькові, який хоче допомогти: зараз наш татко знов щось розіб´є чи спалить. Або іронічно-поблажливе: "Мамо, ви забули, скільки вам років, що начепили цю сукню? Головне - не забудьте тепер, куди зібралися".
"Як ти можеш так поводитися, ти ж жінка!", "Не лайся при дітях, ти ж мати!", "Подивися на себе - теж мені принц!", "З твоєю комплекцією можна й три дні не їсти". Знайомі ж бо аргументи?

Темрява в кінці тунелю:
Щоб протистояти газлайтингу, достатньо припинити перетягування линви.
Не треба перевіряти, чи дійсно ви або ваш партнер не казали чи не робили того, в чому вас намагаються запевнити. Це лише посіє у свідомості зайві сумніви.
Потрібно більше довіряти собі, розвивати впевненість у власних переконаннях, правильності ваших дій.
Якщо такі нездорові стосунки склалися на роботі, краще змінити колектив. Те саме стосується й дітей. У випадку цькування в школі дитину краще перевести до іншого навчального закладу.
Коли ж газлайтер - ваш чоловік, не варто виправдовуватися чи доводити, що ви - не божевільна. Спокійно, але твердо скажіть йому, що таке його ставлення вас ображає і що надалі ви не будете миритися з ним. Якщо нічого не зміниться - збирайте речі та йдіть, не роздумуючи.
Адже маніпуляція не може бути основою здорових стосунків. І чим довше ви проживете під одним дахом з газлайтером, тим довше доведеться "збирати" свою особистість докупи.

Але, правда, я не хочу розлучатись з ним. Таке враження, що жити без нього не зможу. Таке відчуття.