Мира Наумова
Колись моя бабуся теж розповідала про прихід цих нелюдів у Львів. Це жах. Масові вбивства, гвалтування, а про те як вони виганяли господарів з домівок,крали, тягли на себе жіночі речі про оті горщики нічні.
А недавно прочитала книгу Н.Гурницької Багряний колір вічності"-де описана історія її сім´ї в тих років. Всі ці жвхіття приходу Совєтской власти у Західну Україну. І тоді вони теж не розуміли,як люди можуть заможно жити, пити каву, гарно одягатись,жити в чистоті. Вони як і зараз не розуміли чому ми повинні жити краще.
Історія повторюється.
“Вони дикарі. То була така темнота. Вони кроме сєлєдки взагалі нічого не знали їсти. Сєльодка, тюлька і картошка в мундірах. Візьме солдат ту сєльодку, витріпає її так до халяви чобота з луски, бере роздирає, лупає хліб і їсть. А вони потому казали — "ми прієхалі і вас всєму научілі. Ми научілі вас щі варіть”. Так – ми не вміли щі варіть. Не варили, не варимо і не будемо.
Вони з нічними вазами по молоко ходили. Я то виділа на свої очі – як йшла москалиха і несла ноцник (горшок, де роблять свої діла вночі) з молоком. І зараз коли вони кажуть – “ми вас всего научили…” Що ви нас научілі? Научілі красти. Научілі матюкатися. Научілі водку піть. Та ви мовчіть, мос..лі нещасні, і дякуйте Господу Богу, що ви попали в рай.
Вони прийшли до польських і українських помешкань, де було всьо. Поляки повтікали, інтелігенція наша повтікала, а вони прийшли на все готове. Вони зайняли всі помешкання. Прошу подивитися зараз, хто в центрі живе? Що наші люди місцеві мають ті квартири польські? Ніхто. Тільки вони. Вони на БАМі (район в Тернополі) набудували трущоби і українців туди заселили. А самі зайняли польські помешкання. Вони не знали, що з тим робити.
Заходжу я якось до сусідки тьоті Шури. А вона шкрябає ножем підлогу. Я питаю – нащо. А вона: “варєники буду мєсіть. А гдє твоя мама мєсіт тєсто? – я кажу – На столі. Тьотя Шура, ви що? – Я всєгда так дєлаю”. І бере і місить тісто на підлозі…
Для людей місцевих – то була Содома і Гомора. Ті мати. Ми не знали, що то є. Ми не знали тих слів. Ми думали, що то якісь їхні слова. Вони всі так спілкувалися між собою.
Тато працював у готелі, де поселилися російські офіцери. Якось почув, що вода тече і тече. Піднявся на поверх. Бачить, двері туалету відчинені. А там офіцер коло унітазу. Спускає воду і миється в унітазі. Спускає і миється. Татко його підняв і пояснив, що то не для того, що тут тільки управляються. Завів його в ванну і все показав – як працює, як вода вмикається.
Тато мій сказав до мами: Нусічка, як ми будем дальше жити з тою жемотью? То – не люди. Нусічка, вони шклянками пили горілку. Я такого ще не видів. Нусічка, а їхні жінки всі прийшли в нічних сорочках. То офіцерскі жони. То дикуни, Нусічка, то дикуни”.
Спогади тернополянки Ірини Максимів про пришестя до Тернополя росіян-визволителів (починаючи з 1939-го).
Раз уже сьогодні знесли пам’ятник представника рос культури в Тернополі, то знайте, з чим ця культура в тернополян асоціювалася.
Колись моя бабуся теж розповідала про прихід цих нелюдів у Львів. Це жах. Масові вбивства, гвалтування, а про те як вони виганяли господарів з домівок,крали, тягли на себе жіночі речі про оті горщики нічні.
А недавно прочитала книгу Н.Гурницької Багряний колір вічності"-де описана історія її сім´ї в тих років. Всі ці жвхіття приходу Совєтской власти у Західну Україну. І тоді вони теж не розуміли,як люди можуть заможно жити, пити каву, гарно одягатись,жити в чистоті. Вони як і зараз не розуміли чому ми повинні жити краще.
Історія повторюється.
“Вони дикарі. То була така темнота. Вони кроме сєлєдки взагалі нічого не знали їсти. Сєльодка, тюлька і картошка в мундірах. Візьме солдат ту сєльодку, витріпає її так до халяви чобота з луски, бере роздирає, лупає хліб і їсть. А вони потому казали — "ми прієхалі і вас всєму научілі. Ми научілі вас щі варіть”. Так – ми не вміли щі варіть. Не варили, не варимо і не будемо.
Вони з нічними вазами по молоко ходили. Я то виділа на свої очі – як йшла москалиха і несла ноцник (горшок, де роблять свої діла вночі) з молоком. І зараз коли вони кажуть – “ми вас всего научили…” Що ви нас научілі? Научілі красти. Научілі матюкатися. Научілі водку піть. Та ви мовчіть, мос..лі нещасні, і дякуйте Господу Богу, що ви попали в рай.
Вони прийшли до польських і українських помешкань, де було всьо. Поляки повтікали, інтелігенція наша повтікала, а вони прийшли на все готове. Вони зайняли всі помешкання. Прошу подивитися зараз, хто в центрі живе? Що наші люди місцеві мають ті квартири польські? Ніхто. Тільки вони. Вони на БАМі (район в Тернополі) набудували трущоби і українців туди заселили. А самі зайняли польські помешкання. Вони не знали, що з тим робити.
Заходжу я якось до сусідки тьоті Шури. А вона шкрябає ножем підлогу. Я питаю – нащо. А вона: “варєники буду мєсіть. А гдє твоя мама мєсіт тєсто? – я кажу – На столі. Тьотя Шура, ви що? – Я всєгда так дєлаю”. І бере і місить тісто на підлозі…
Для людей місцевих – то була Содома і Гомора. Ті мати. Ми не знали, що то є. Ми не знали тих слів. Ми думали, що то якісь їхні слова. Вони всі так спілкувалися між собою.
Тато працював у готелі, де поселилися російські офіцери. Якось почув, що вода тече і тече. Піднявся на поверх. Бачить, двері туалету відчинені. А там офіцер коло унітазу. Спускає воду і миється в унітазі. Спускає і миється. Татко його підняв і пояснив, що то не для того, що тут тільки управляються. Завів його в ванну і все показав – як працює, як вода вмикається.
Тато мій сказав до мами: Нусічка, як ми будем дальше жити з тою жемотью? То – не люди. Нусічка, вони шклянками пили горілку. Я такого ще не видів. Нусічка, а їхні жінки всі прийшли в нічних сорочках. То офіцерскі жони. То дикуни, Нусічка, то дикуни”.
Спогади тернополянки Ірини Максимів про пришестя до Тернополя росіян-визволителів (починаючи з 1939-го).
Раз уже сьогодні знесли пам’ятник представника рос культури в Тернополі, то знайте, з чим ця культура в тернополян асоціювалася.
показать весь текст
336
0
Чечены, про это постоянно писали.
Просто в яблочко.
Ваша великорусская мечта — сидя по горло в дерьме, затащить туда всех остальных. Это и есть Русизм. Шамиль Басаев.
Просто в яблочко.
Ваша великорусская мечта — сидя по горло в дерьме, затащить туда всех остальных. Это и есть Русизм. Шамиль Басаев.
ой, да...Там ужас.
Когда выкладывают фотографии документов этих вояк я из любопытства по гугл-картам смотрела откуда ж это к нам ’освободители’ пожаловали. Мрак - это слабо сказано. И там города такие же...не только сёла или пгт. Бараки деревянные, асфальта нет, канализации нет..
Можно у Варламова пару видосов глянуть, он там показывает ’красоты’ раши. Я когда некоторые выпуски смотрела у меня в голове не укладывалось, как можно в такой заднице жить и не стремиться к лучшему, не желать что-то менять.
Когда выкладывают фотографии документов этих вояк я из любопытства по гугл-картам смотрела откуда ж это к нам ’освободители’ пожаловали. Мрак - это слабо сказано. И там города такие же...не только сёла или пгт. Бараки деревянные, асфальта нет, канализации нет..
Можно у Варламова пару видосов глянуть, он там показывает ’красоты’ раши. Я когда некоторые выпуски смотрела у меня в голове не укладывалось, как можно в такой заднице жить и не стремиться к лучшему, не желать что-то менять.
О, блін, та не фейк це, це просто_ілюстративне_фото, жіночки!
Неважливо, де і хто це написав, це якнайкраще ілюструє тип мислення вялікай рускай амперії. Власне, все.
Неважливо, де і хто це написав, це якнайкраще ілюструє тип мислення вялікай рускай амперії. Власне, все.
К сожалению, донбасский район был даже при СССР не благополучен. У меня мама с Белоруси приехала, инженером на завод. Рассказывала, что даже днём могли ограбить в 60 х годах, потом стало полегче. В ночную смену вообще было страшно идти. Может зэков не ссылали, но много было ’гастролеров’ , потому что заводы строились и росли как на грибах, много приезжало работать, за лучшей жизнью, также сюда приезжал криминалитет поживиться. Уже в 80 х регион стал значительно лучше выглядеть, процветать
прочитайте про голодомор 32-33рр. Украінців заморили голодом, знищили, а на іх місце привезли кацапню... ешелонами разом з дворами, худобою.. знайдіть інфу, прозрієте і зрозумієте чому вони в расєю хотіли
А хто там має пам’ятати. Та частина украінських земель постраждала найбільше, захід був під Польщею, прикордонні області до поляків в найми за лушпиння картоплі ходили, так вижили. А на сході вмерли українці, нема там кому пам’ятати
Не правда, нам казали, що був неврожай, бо не можна було казати, що нас заморили голодом. А я пам’ятаю, як я мала розповідала дідусевы про голодомор, що вивчила на істроріі, а він сказав, що прийшли і відібрали все і що молодших дітей не пускали на вулицю, щоб сусіди не з’їли.... мій мозок відмовлявся вірити
Навіщо Ви людей ображаєте?
ЗУ пам´ятає історію своєї країни і події не обов´язково повинні були відбуватися саме в Західній частині! Крім того, голодоморів було декілька, а не один, ну і накінець, яка Австро-Угорщина в 30-тих роках?
Щось ви самі в історії добряче запутались)
ЗУ пам´ятає історію своєї країни і події не обов´язково повинні були відбуватися саме в Західній частині! Крім того, голодоморів було декілька, а не один, ну і накінець, яка Австро-Угорщина в 30-тих роках?
Щось ви самі в історії добряче запутались)
Перший раз чуєте, що азіати їдять собак? Серйозно?
Стосовно можливостей російського населення, яке проживає східніше садового кільця, відкрийте собі ’Планета Земля’ від гугл і можете ’гуляти’ вулицями міст і сіл Росії скільки душа забажає..
Стосовно можливостей російського населення, яке проживає східніше садового кільця, відкрийте собі ’Планета Земля’ від гугл і можете ’гуляти’ вулицями міст і сіл Росії скільки душа забажає..
правда все.я военную хронику давно читала,еще много лет назад,дикари,так и есть,моя мама Украинка ,вышла замуж в сибири и отец очень спокойный,его родители погибли первая неделя войны и он 12 лет и братья меньше жили у тетки сироты,все сами делали,никакой помощи,нищета ужасная и я помню,когда я маленькая ехала оттуда ,мне было 6 лет,запомила,деревянные дома ,все заброшенно,мама сказала,что уехали так как спился б отец,непробудная пянка и так вес0 тот регион,это было давно,ужас нация
Вам смішно? І ще 30 лайкнувшим.
Ну посмійтесь, а потім запрошую до одного з сіл на Чернігівщині, де орки облаштували стан.
Так от, коли вони заходи до села, запитували: чи це місто? Селяни відповідали: ні, село, ще й невелике. На що почули: як село? У вас же асфальт є, ліхтарі, і газ!
Я мовчу, що вони лишили після себе
Ну посмійтесь, а потім запрошую до одного з сіл на Чернігівщині, де орки облаштували стан.
Так от, коли вони заходи до села, запитували: чи це місто? Селяни відповідали: ні, село, ще й невелике. На що почули: як село? У вас же асфальт є, ліхтарі, і газ!
Я мовчу, що вони лишили після себе
На західній голодомору не було. Мама моєї свекрухи їздила на західну за зерном, щоб дітей було чим годувати. Привезла торбинку пшениці.
раніше люди боялися про голодомор вголос говорити. мій дідусь тільки років 10-15 назад почав розказувати про голодомор який пережила його родина на Поліссі. як його п`ятирічний братик від голоду помер і це при тому, що їх мама була травниця і знала які корінці, травки можна було їсти. дуже жахливі речі розповідав. на мого маленького сина ці розповіді сильні враження залишили і коли він з класом поїхав на екскурсію в Володимирський собор, то поставив свічку за цього маленького замученого голодом хлопчика. коли приїхав і розповів, що поставив свічечку в соборі за упокій за Мішу, я не зрозуміла про якого Мішу йдеться.
Після голодомору була ще операція з розкуркулювання, оці трійки і розстріли без суда і слідства, у 37-38 роки. В Україні найбільше постраждав Донбас, між ішим.
Але ж Ви не будете заперечувати той факт, що більшість постраждалих та розкуркулених це саме українці.На Донбасі також.
Ну Ви зрозумійте, тож не просто зібралося декілька оборванців і захотіли зробити революцію. В революцію було влито багато коштів із за кордону. В перевороті були зацікавлені багаті іноземці.
мене досі бентежить той факт, що король Георг не надав притулку Ніколаю ІІ.А деякі россійські історики взагалі вважають, що Ніколай та Георг -то одна й та сама людина)))
Але в дусі росіян, як казав классик-спочаткуросіянам треба царя вбити та умитися кров´ю, а потім вбитого царя прирахувати до Ліку Святих
Але в дусі росіян, як казав классик-спочаткуросіянам треба царя вбити та умитися кров´ю, а потім вбитого царя прирахувати до Ліку Святих
Ага, я бачила.Тому й в інших людей були схожі здогадки..дивно, але схожі, справді, наче близнюки
Ответ дляnatapri
В Мариуполе ещё памятник бычку есть (или был
), благодсря ему в голод и выжили.
), благодсря ему в голод и выжили.
в Бердянске есть памятник бычку-кормильцу, разве в Мариуполе тоже?
Точно, в Бердянске, мне просто свекровь рассказывала, а она у меня из Мариуполя, прошу прощения за дезу.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу