Вопрос непростой... Я в отчаянии если честно
Как это тяжело оказалось(Постоянно переживаю.. Страшно.
Не знаю, что хочу тут услышать. Может совет какой кто даст.
Уехать нельзя остаться...
Как это тяжело оказалось(Постоянно переживаю.. Страшно.
Не знаю, что хочу тут услышать. Может совет какой кто даст.
Уехать нельзя остаться...
показать весь текст
258
0
Ответ дляnightwoman
Привіт з Херсона.
Дуже тяжко. Мої вікна виходять на ´Миколаїв’ та Чорнобаївку. Тому все бачимо і чуємо кожен день:(
Ми міркували тут, половина нашого під´їзду виїхало вже. Але багато літніх людей живуть, які потребують підтримки.
Дуже тяжко. Дуже хочеться допомогти всім, і собі. Живемо одним днем та надією, що все буде
Дуже тяжко. Мої вікна виходять на ´Миколаїв’ та Чорнобаївку. Тому все бачимо і чуємо кожен день:(
Ми міркували тут, половина нашого під´їзду виїхало вже. Але багато літніх людей живуть, які потребують підтримки.
Дуже тяжко. Дуже хочеться допомогти всім, і собі. Живемо одним днем та надією, що все буде
Привіт, землячко). Де, якщо не секрет, Ви живете, хоч приблизно? Мої вікна на Шуменському теж виходять на Чорнобаївку, вона від мого дома в 4-х км. Може ми з Вами знайомі) Але наразі ми не в Херсоні, виїхали у середині квітня.
Ответ дляrainbow in the sky
В Мелітополь завозять всяку фігню з Криму,те що там не їдять
Овочі тут свої,дешеві в цьому році,як ніколи. Цукор 50 грн, борошно 15 грн,олія 60 грн... Дуже дорого миючі засоби: зубна щітка паршива 100 грн,шампунь Чистая линия 160 грн,Гель для прання гидотний 1 літр-150 грн,зубна паста аквафреш 150 грн....
Овочі тут свої,дешеві в цьому році,як ніколи. Цукор 50 грн, борошно 15 грн,олія 60 грн... Дуже дорого миючі засоби: зубна щітка паршива 100 грн,шампунь Чистая линия 160 грн,Гель для прання гидотний 1 літр-150 грн,зубна паста аквафреш 150 грн....
Так, підтверждую, овочі реально дешеві. А побутова хімія просто капець. Порошок 2 кг 350-400 грн, мило 35 1 брусочок, корм котячий найдешевший 120 грн/кг.
Яке було щастя, коли я шампунь за піаніно знайшла. Перед війною купила хімію, і все, що у ванну треба було віднести, поставила на піаніно, та й збігалась, поки туди сюди, дивлюсь шампуні нема, обшукала квартиру і за піаніно дивилась. Довелось купувати якийсь літровий з мелісою в перші дні війни.
Яке було щастя, коли я шампунь за піаніно знайшла. Перед війною купила хімію, і все, що у ванну треба було віднести, поставила на піаніно, та й збігалась, поки туди сюди, дивлюсь шампуні нема, обшукала квартиру і за піаніно дивилась. Довелось купувати якийсь літровий з мелісою в перші дні війни.
в Херсонскую область еще не зашли ВСУ и что там потом будет, пока не известно никому, села сейчас сильно страдают... Буча - страшно, но со слов военных, и по страшнее были места в Украине, просто их не афишировали сильно
Мы прожили полгода в оккупации,Донецк. Было невыносимо тяжело морально. Выехали и больше не вернулись
так Вы ж выезжали, писали, что 9 мая вас не было в Херсоне, и поэтому и на парад, устроенный рашиками, не ходили
Вас забыли спросить - ныть или не ныть . Встречный вопрос . Чего на всю страну умничать и указания раздавать . Вы еще в угол автора поставьте .
Да, и в Чернобаевке жертвы почти каждый день и больше двухсот домов разрушенных, у меня там кума живет, так о каком тогда спокойствии Вы вещаете...
Так, будемо сподіватися, що це тимчасово. Ми виїхали родиною через Снігурівку, мама - через Д.Брод, і ці шляхи вже закриті(. Хай у Вас все буде добре і буде відкритим шлях для вас!
Может пускай рашики свалят с Чернобаевки?! как медом им намазано там... их лупят там, а они лезут и лезут...
Я виїхала через Крим. Далі через рф - це було складно, неприємно, гидко, небезпечно. Жити на чужині також дуже важко. Саме вчора була довга розмова із подругами у чаті в вайбер - багато хто на зу, за кордоном, дискусія була наступна: одна залишилася в окупації, друга поїхала за кордон і вагається чи повертатися їй до дому бо купа друзів і родичей кажуть що все гуд, а ми дурні що виїхали, мої ж родичі і знайомі мають іншу картину світу у окупації - дуже страждають... ми обговорювали чому саме кожна з нас прийняла рішення їхати, мої аргументи були наступні:
1. Я більше не хотіла ломати голову : куди саме сховати сина у випадку якщо ’ці’ вломляться до квартири;
2. Я більше не хотіла засинати і думати чи прокинемося ми завтра, чи матимемо всі кінцівки;
3. Я розуміла що не можу дати своїй дитині базове - безпеку;
4. Через 1-2 місяці моя сім´я почала б голодувати бо чоловік втратив роботу з першого дня війни, заощаджень особливо не було, бо саме восени зробили ремонт, я отримувала 2/3 і мала контракт, який мав закінчитися за 2 місяці, при цьому ціни шалені в окупації. Отже грошей залишилося або на дорогу через рф або 2 місяці життя в окупації.
5. Нам фізично боляче було дивитися на тих орків, яких повно було у нашому місті, і жити з триколором у квазіреспубліці бажання точно не було.
Так і було прийнято рішення їхати. Далі постало питання як? Через лінію фронту дуже небезпечно, і ми вже мали поганий досвід, вирішили через рф - бо ж не під кулями ( дійсно, не під кулями, але років на 10, мабуть постаріли поки проїхали той зомбіленд).
Ми виїхали... Я розумію, що якби не зробили б цього, мабуть, я вже б зійшла з розуму.
Я до чого: ви маєте зважити чи зможете ви жити в окупації ще деякий час? Чи маєте ви дійсно безпечний шлях від´їзду? Чи вистачить грошей? Маєте бути морально готові до неприємних відчуттів у рф. Маєте розуміти що важко на чужині , насправді важко, але безпечно.
1. Я більше не хотіла ломати голову : куди саме сховати сина у випадку якщо ’ці’ вломляться до квартири;
2. Я більше не хотіла засинати і думати чи прокинемося ми завтра, чи матимемо всі кінцівки;
3. Я розуміла що не можу дати своїй дитині базове - безпеку;
4. Через 1-2 місяці моя сім´я почала б голодувати бо чоловік втратив роботу з першого дня війни, заощаджень особливо не було, бо саме восени зробили ремонт, я отримувала 2/3 і мала контракт, який мав закінчитися за 2 місяці, при цьому ціни шалені в окупації. Отже грошей залишилося або на дорогу через рф або 2 місяці життя в окупації.
5. Нам фізично боляче було дивитися на тих орків, яких повно було у нашому місті, і жити з триколором у квазіреспубліці бажання точно не було.
Так і було прийнято рішення їхати. Далі постало питання як? Через лінію фронту дуже небезпечно, і ми вже мали поганий досвід, вирішили через рф - бо ж не під кулями ( дійсно, не під кулями, але років на 10, мабуть постаріли поки проїхали той зомбіленд).
Ми виїхали... Я розумію, що якби не зробили б цього, мабуть, я вже б зійшла з розуму.
Я до чого: ви маєте зважити чи зможете ви жити в окупації ще деякий час? Чи маєте ви дійсно безпечний шлях від´їзду? Чи вистачить грошей? Маєте бути морально готові до неприємних відчуттів у рф. Маєте розуміти що важко на чужині , насправді важко, але безпечно.
Я и автор живем с Скадовске. Город живет, в основном, за счет курортного сезона и работы на земле. Ну и социальная сфера. Так вот сейчас сезона, как вы понимаете, не будет. Поля тоже практически не засаживаются, фермера людей на работу не берут. А все госслужащие сидят по домам, и при оккупационной власти на работу уже не вернутся. Я - педагог, мне работать с новой властью - автоматом статья за коллаборационизм и срок с конфискацией имущества по законам Украины. Работы просто нет! Никакой! Пока нам еще наше государство платит зарплаты на карту, но, если отключат нас от украинской банковской системы, уберут гривны и введут рубли - я даже не представляю, как можно будет выживать(
У меня знакомые в оккупации с 2014 года работающие в образовании. Постоянно выезжали на территорию Украины, никто их никуда не привлёк. Да, были беседы, но не более того. Не знаю, может сейчас изменилось что-то🤷♀️ Если не руководящая должность, то более или менее.
Я конечно, не агитирую работать на них, но жить же как-то нужно.
Я конечно, не агитирую работать на них, но жить же как-то нужно.
Должность не руководящая, но я даже морально не представляю, как я смогу приходить работать в здание, на котором будет болтаться триколор(
Даже интересно, во сколько вам обошёлся выезд через Крым и в конечную точку на 1 чел?
И в какой стране вы сейчас?
И в какой стране вы сейчас?
К сожалению, у нас очень много людей с индифферентной гражданской позицией. Очень. Одна россиянка в каком-то комменте на Ютубе писала, что недавно вернулась из Турции и ’мы там с девочками из Украины вместе тусили, все хорошо, никто никого не проклинает, это все политика’ ((((( И я верю, что вполне так может быть.
наезжают на тех- кто чем-то владеет. Вежливо так. Они даже украинские приветствия выучили. Когда заходят в маршрутку с автоматом на блокпостах, говорят - Добрий ранок! Если у вас магазин - прощайтесь с товарами ( я не о продуктах говорю).
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу