Заела_пластинка• Изменено 27 июня 2022
А вам снились віщі сни перед війною?
Мені у першу ніч війни.
З 24 на 25.
Бачила вибух у коридорі квартири, коли бігла відкривати гостям двері.
Відкрила, а там вибух і з переляку прокинулась.
Але тепер вже не маю тієї квартири, яка тоді снилась.
Нас « спасли»…
З 24 на 25.
Бачила вибух у коридорі квартири, коли бігла відкривати гостям двері.
Відкрила, а там вибух і з переляку прокинулась.
Але тепер вже не маю тієї квартири, яка тоді снилась.
Нас « спасли»…
показать весь текст
292
0
Мені приблизно за місяць до війни, приснився сон, що я у батьків вдома, в селі на Донеччині, і мама багато врожаю всілякої городини розкладає і морква, і полуниця, і гриби.. і все таке гарне та красиве. Розповіла сон мамі, вона мені й каже мабуть в цьому році взагалі нічого не посаджу та врожаю не буде... Так і відбулось, город не посаджений, будинок зруйнований... Тільки три дні як рідне село звільнили від орків, за одне Господу вдячна, що коли війна розпочалась, мама зі мною була.
Да, за три дня до войны.
Это даже не сон, а как видение
Я задремала, буквально на пару минут.
Приснился мой город, и что из каждого дома выходят молодые люди в военной форме, на улице весна.. Я спрашиваю, что случилось? Мне отвечают * Вы не знаете? Война *
Я рассказала своим родным, они отмахнулись. А я пошла собирать вещи.
Утром когда первый прилёт был, у меня не было вопросов, что это.
Это даже не сон, а как видение
Я задремала, буквально на пару минут.
Приснился мой город, и что из каждого дома выходят молодые люди в военной форме, на улице весна.. Я спрашиваю, что случилось? Мне отвечают * Вы не знаете? Война *
Я рассказала своим родным, они отмахнулись. А я пошла собирать вещи.
Утром когда первый прилёт был, у меня не было вопросов, что это.
Снилося, що я ходжу містом, з дітьми. І знаю що це Словакія. А потім заглядаю у воду, а на дні річки танк перевернутий. В кінці січня таке наснилося, сон був дивний за емоціями і я його запам’ятала. Ми виїхали, але не в Словаччину.
В войну не верила,даже не думала об этом.Но за месяц до начала,свекровь поведала о страшном сне:собаки с пылающими головами гнали ее по лабиринту в тупик.У тупика стоял мужик,разбивший стену.От собак убежала.Почему-то первая мысль в голову прилетела-война что ли будет?Сама не знаю,почему,как кол в голову стрельнул.Сон не мой.Но мысль посетила очень реалистично.Даже жутко стало
про 2 роки - в мене такаж думка була буквально за тиждень до початку.. лежала обіймалась з малим і думка в голові ’2 роки буде як в ж...у викинуті’
ті ж 2 роки промелькнули 24.02, коли почали бомбити гостомельський аеродром і ми з дітьми спускалимсь в сховище і в голові в мене ’2 роки не буде спокою’...
чого саме 2 - не знаю.. от десь воно взялось в голові
ті ж 2 роки промелькнули 24.02, коли почали бомбити гостомельський аеродром і ми з дітьми спускалимсь в сховище і в голові в мене ’2 роки не буде спокою’...
чого саме 2 - не знаю.. от десь воно взялось в голові
щодо снів - так, були сни, які лише після 24.02 зрозуміла.. при чому сни подібного змісту снились періодично протягом кількох років..прокидалась вночі вся в поту від страху..
один найстрашніших для мене, що втікаю з дітьми від літака-бомбардувальника, який спочатку летить в наші вікна вдома, а потім біжимо дорогою і шукаємо укриття якесь.... опиняємось в місті якомусь, де на дорогах бруківка і літає багато кульок - червоних, жовтих, чорних, синіх..
24 лютого сон почав збуватися - наші вікна виходять на гостомельський аеродром, винищувачі свистіли над будинком, часом було враження, що зараз залетить у вікно..
потім таки втікали і опинились в місті, в якому ніколи в житті не була, але в яке вже закохалась - в Івано-Франківську, де багато бруківки на дорогах і прапорці синьо-жовті і червоно-чорні на стовпах...
колись читала, здається у Юнга, що напередодні епохальних подій людям сняться так би мовити ’пророчі сни’... він (а може не він, просто не пам’ятаю точно) досліджував сни німців напередодні Другої світової - пару років до її початку людям снились речі, що прогнозували воєнні дії, при тому снились навіть не військовим, а й простим людям, які ніколи не бачили як виглядає зброя...мол це інформаційне поле вже відкрилось і шле сигнал нашому мозку
один найстрашніших для мене, що втікаю з дітьми від літака-бомбардувальника, який спочатку летить в наші вікна вдома, а потім біжимо дорогою і шукаємо укриття якесь.... опиняємось в місті якомусь, де на дорогах бруківка і літає багато кульок - червоних, жовтих, чорних, синіх..
24 лютого сон почав збуватися - наші вікна виходять на гостомельський аеродром, винищувачі свистіли над будинком, часом було враження, що зараз залетить у вікно..
потім таки втікали і опинились в місті, в якому ніколи в житті не була, але в яке вже закохалась - в Івано-Франківську, де багато бруківки на дорогах і прапорці синьо-жовті і червоно-чорні на стовпах...
колись читала, здається у Юнга, що напередодні епохальних подій людям сняться так би мовити ’пророчі сни’... він (а може не він, просто не пам’ятаю точно) досліджував сни німців напередодні Другої світової - пару років до її початку людям снились речі, що прогнозували воєнні дії, при тому снились навіть не військовим, а й простим людям, які ніколи не бачили як виглядає зброя...мол це інформаційне поле вже відкрилось і шле сигнал нашому мозку
На данный момент всё ок. Но мы не дома, возможно с этим связано. А может со всей Украиной. Это сны....Трактовать можно по разному
думаю, что есть люди, понимающие о чем Вы говорите. Но.. своей судьбой и отработками можно вертеть, когда ты сам за себя. Когад у тебя есть дети.. может, ты им дан для того, чтоб спастись, а у матери ’отработки’. Дети меняют многое.
вот это верно, безопасность детей превыше всего, как в принципе и их благополучие, я не спорю, говорю ж не для всех это дело
Когда я была совсем маленькой, мне приснился сон про войну, смутно помню начало и весь сон, зато отлично помню чем закончился
В нашу угловую квартиру на последнем этаже влетел вертолёт, взрыва не было, он только разрушил стену с балконом и так застрял.
Мелкая я во сне была в ужасе, захожу в комнату, а там двое военных сидят, остались живы, сели на диван, бухают-курят и плюют нам на ковёр, скоты!
А разговаривают-то на русском! И я стою в шоке максимальном просто! В смысле?! Это не немцы?? Это россияне???
( видимо маленькая я думала что только немцы связаны с войной )
В нашу угловую квартиру на последнем этаже влетел вертолёт, взрыва не было, он только разрушил стену с балконом и так застрял.
Мелкая я во сне была в ужасе, захожу в комнату, а там двое военных сидят, остались живы, сели на диван, бухают-курят и плюют нам на ковёр, скоты!
А разговаривают-то на русском! И я стою в шоке максимальном просто! В смысле?! Это не немцы?? Это россияне???
( видимо маленькая я думала что только немцы связаны с войной )
Ні, не старі люди, ні діти, і не жінки, а просто люди, у яких залежності: від ліків, які знайти у війну неможливо, від постійної допомоги зі сторони іншої людини і т.д.
он выехал из Мариуполя 7 апреля. К сожалению, ощутил на себе весь ужас Мариуполя. Жив-здоров, добрался до Киева. выезжал в буквальном смысле под бомбежками. Еле жив остался.
каждый день надеюсь получить ответ. Из значимых снов за все это время был только один. Примерно недели три назад я ощутила ужас во сне и проснулась с фразой - массовый исход... Что это значит, не понимаю. Но было во сне много людей, которые шли пешком и ехали.
В канун 22-23 февраля мне практически один и тот же сон снился, который надеюсь пойму когда война закончится. 4 или 6 судей в черных мантиях в Виннице рассматривают иск по правам людей ( как ЕСПЧ) но вопросы не народа, людей- а судят 4 чел.и признают виновными в продаже оружия ( кого не помню чисто мелькали лица) вообщем все как в фильме- но тема фильма продажа оружия ( куда и кому) .ну и началась война
сьогодні перший раз за всю війну наснився наче ми приїхали біженцями до Львова, хазяйка питає на який термін будете винаймати квартиру, чоловік каже на 2 роки, тепер з голови не йде
ні, ми в Бучі, але вікна якраз на аеродром прямо-прямісінько виходять, хоч і за кілька кілометрів... і в момент початку атаки якось так вийшло, що поливала вазони і побачила перші ж гвинтокрили, що долетіли туди... ну і далі спостерігали і не хотіли вірити, що це вже серйозний початок
А від наших вікон 800 метрів...
Так, думалося, що ось-ось наші проженуть падлюк і життя повернеться до мирного ритму. Але 28 лютого ми з котами в переносці лізли через дамбу й пішки втікали до Києва.
На фото - горить ’Мрія’...
Так, думалося, що ось-ось наші проженуть падлюк і життя повернеться до мирного ритму. Але 28 лютого ми з котами в переносці лізли через дамбу й пішки втікали до Києва.
На фото - горить ’Мрія’...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу