про сни

Можливо решітка ,то якесь закриття кордонів ...

ви дуже цікаво інтерпретували. Дякую! І так, реакція страху була саме на слова ’хтось чужий вдома’. Поїзд просто як підтвердження. Там людина бігла рятувалась, не за іграшкою точно.

І ось це в останній момент уже не вперше. Дуже мене це засмучує

Осінній. Після того сотні раз бачила у інших щось подібне. В різних варіантах. Про викопану моркву наприклад, багато писали конкретних дат жовтень- листопад.

В моєму сні ліс був уже некрасивим, з чорним прілим листям, але осінь 100% - запах грибів, і специфічний осінній аромат. Його ні з чим не сплутаєш.

Дуже сподіваюсь, що знаки про вилитий бруд, очищення, спокій справдяться.

Напишу і свою думку, хоч я не спец в інтерпретації снів. Жінка, як символ у різних снах - Україна. Я вже не памятаю, але здається їй завжди біля 30 років, як і незалежній державі. Чоловік в чорному мені асоціюється із зрадником всередині, кимось потужним, тим, хто непомітно діє і може завдати настільки великої шкоди, що такий страх. Залізниця чомусь думається як... атракціон для зовнішнього світу. Ми як шоу у реальному часі для них. І можемо лише втомлено спостерігати за цим. Можливо, її зникнення це те, що світ врешті перестане дивитись на це як на шоу, зрозуміє, що небезпека вже не тільки у нас і з´являться ’грати’, які чи то нам допоможуть, чи то відріжуть від світу... Хоча, ваші сни вже ж більше локальні події, ніж глобальні, тому, можливо, це все ж буде чогось точкового стосуватись

Атракціон! Саме те слово, вчора думала, ніяк не могла підібрати на що воно мені схоже... Так, ви підібрали якнайвлучніше порівняння, як на мою думку.

Згодна! Ваша теза про реаліті для світу - аж мурахи побігли.. Дуже відгукується. Мені важко було сформулювати емоцію - недоречне свято, різдвяна музика, відраза і огида. Чому?! І я навіть наших на дискотеках десь розумію, бо вони не знають що буде завтра.

А от світ - так, 100%. Шоу під попкорн. Щодо іншого також погоджусь. Є якесь падло. Якщо це конкретна особа, то він помітний. Кремезний, високий. І міцний від природи і стортивна статура. Можливо військовий. Рухи, реакції чіткі як у тренованої людини. В чорному. Може якесь має відношення до залізниці?

Чомусь, всі думки про те місто, де дронами атакують. Там, подвійне громадянство в людини, наче.

Високий, кремезний - Єрмак якраз такий

Про цього всі давно відкрито заявляють, але ж відповідь була, що без нього нікуди.

що ж за компромат він має і на кого, раз без нього нікуди. цікаво

Згодна стосовно Ярмака.
Читала, що він виріс разом з Зеленським, з юності знайомі. Зеленський не може повірити, що Ярмак є зрадником.

26.09 может тут начиталась, может про Одессу
В общем снится мне, что мы уже семьей с другими родственниками, толи живем у них, толи все вместе в другой квартире какой-то. Я проветриваю (не скажу причину, может лето) а может и сильно топят вот не обьясню. В комнату через фотрточку залетает дрон и взрывается,мы успеваем толи присесть толи вроде выбежать. Взрыв слабый, я закрываю детей в туалете, что в него не пролетит. И понимаю, что взрыв якобы ’тестирующий’ но по нему ’нас нашли’ и бегу, чтоб все закрывали окна, чтоб дроны не пролетели. Захожу в комнату самую большую, всем кричу. Одно окно мы успеваем закрыть перед большим дроном, второе маленькое закрываем толпой, но в него ломится как робот собака, распахивается какая-то форточка параллельно, туда что-то забрасывается. Мы за0лопываем окно, от этой собаки тоже отпадают лапы и становятся типо ’жучками’ и я понимаю, что это не взывные, а как прослушиющие нам остались. Планирую дальше успеть выбежать из этой комнаты, а всех этих ’электронных’ гостей как-то оставить в комнате. Забить низ двери, и любые дырочки, чтобы ’не просочилось’

Ошущение внутреннее, не страх особо (страх только в начале) а какое-то даже внутреннее знание КАК действовать, но мерзкое такое ощущение, честно, как ’без мыла в жопу’ то есть не смотря на эти мои ’знания’ и внутреннюю готовность. Взрывов как будто бы избегаем, но маленькие части этих дронов просто лезут и лезут, и кто-то прилепает к окнам, кто-то под диван лезет. И они машины и они ’быстрее тебя’ злость и ненависть от этого осознавания.
Заканчивается сон ’ни чем’ я планирую как буду забивать двери досками,чтоб не пролазили, но дальше планов ничего. Обрывается сон, кричу кому-то в помощь. Сумбур

Якщо поєднати ’свято’ і залізниця’ то спадає на думку день залізничників - 4 листопада.

Так про залізницю автор
Бачу вже дівчата теорії складають і думаю правильні.
Є щур у владі, думає як зникнути залізницею.
Україні жінці ( бо вона нація) страшно що у верхівці влади такий щур. Коли він зникне, настане спокій.

Я думаю, що такий процес вже йде.
Якщо вас сниться. Бо значить вже є така єнергетика.

А мені про мобілізацію жінок нагадало. Щось не зрозуміло з цим законом, переносять постановку на облік, чи ні. Якщо ні, то сон можно пояснити, що жінки залишаться за гратами та не зможуть нікуди поїхати (на потязі, наприклад)
Щодо атракціону, теж дуже відгукується. Для світу це хайп, далека війна, а для українців - жорстока реальність...

А не може сон про залізничну дорогу як бути пов´язаний з сьогоднішньою новиною, що в Білорусі готують жд-вузли для прийому воєнних ешелонів з росії?

Автор , у ваших снах майже завжди фігурує жінка 30-35 років. От дуже цікаво , жінка одна і та ж в кожному сні, чи кожного разу по різному виглядає ?

Я думаю , що ні. Адже, коли в нашої дівчини вкрали ту залізну дорогу, вона злякалася і засмутилася.

Хм, так
Може і так

Думаете, таки у нас у женщин тоже украдут железную дорогу? Это будет конечно кошмар((((

Тепер побачила

А мені сон про залізницю нагадав, що сьогодні читала новину про активність на білоруській залізниці:(((

Уже отмена
Не украдут

Таки ж, в планах отрезать путь к поставкам по ж/д

Так і є: люди перевертають - українці, жінка 30-35 років - це сама Україна, як раз цього віку

І я про нього хотіла написати

30.09.
Мені жесть як важко це писати, нехай не збудеться. Снилось, що я приїхала в Вінницю до своєї викладачки по терапії. Заходжу до неї в квартиру, в 2х великих кімнатах влаштовано все для лікування діток з опіками. Впритул ліжка, між ними вузький прохід. Всього може 8 - 12 осіб. Усі діти з легкими опіками обличчя, кінцівки, в кого що. Не складні, але потребують уваги лікаря 24/7 бо самостійно загоїти таке складно. Діти дорослі, найменшому може років 12-14. Усі в гарному стані наскільки це можливо. Доглянуті. Чисто, тихо, сонячна погода, вікно відчинено на провітрювання. Про дітей дбає медсестра жінка близько 50. В руках металевий лоток із засобами для обробки ран. Найближчий до мене був юнак з враженням обличчя, там явно опік інфікований і я чомусь боялась заразитись. Хоча насправді це неможливо, але вві сні боялась.

Загальне враження - спокійна атмосфера, надається вся необхідна допомога. Діти в квартирі щоб розгрузити лікарню, де важчі і щоб загоєння йшло під контролем лікаря. Тобто викладач взяла цих дітей додому за власною ініціативою, хоча її спеціалізація кардіологія.

Викладача не пам´ятаю навіть як звати. Вона тимчасово замінила нам доцента, коли той хворів. Чому запам´ятала - був великий контраст. Доцент неврастенік, страшно нас гнобив по терапії, а ця приємна жінка і пояснювала краще і якось з нею було все легко. З радістю ходили на пари.

Одразу скажу, що ніяких знаків щодо захисту від радіаційного ураження не бачила. Виключно маски, рукавички, костюми. Все як в звичайних лікарнях.

Кожен раз різні. І вік різний.
Але так найчастіше жінки 25-35.

Такі жахливі новини зранку і ніякого світла в кінці тунелю. Допоможи Боже нашій нервовій системі це все витримати 😭