А это правда, что в сёлах блюда на свадьбу и салаты готовятся за неделю?

Чем?
Та же колбаса, картофель, яйца как основа .
Ну, в окрошку ещё зелень, а в оливье горошек из банки.

Автор, с вашей постановкой вопроса, вам и отвечать не хочется. Да, где-то в селе празднуют в ’ шатрах’, где-то готовят за несколько дней, где-то травятся. А вы думаете, в городе , в кафе ’плакучая ива’ не травятся? Или ’в городе’ все исключительно в дорогущих ресторанах отмечают свадьбы?

это где такое было?

Правда, потом все травятся
Все детство гуляла на таких свадьбах в шатрах, потом срачка нападала

праздновали во времена короны, а так то да, обстановка и другое похлеще киевских хрущей)

Судячи з таких тем, напрошується висновок, що в селах люди розумніші, ніж в містах

Новая фишка. Сьедрбный троль.. Куча тем сейчас ем не ем, ужас и т. Л

я за вою жизнь неоднократно была на таких сельских гулянках и все отлично, а отравилась один раз в жизни в дорогущем киевском ресторане, потому очень спорно, где безопаснее есть

А ещё ж торты… там всем селом надо начинать

Пам’ятаю, років 15 тому у газеті була величезна стаття, як все весілля отруїлось тортами «дипломованого спеціаліста». І шо ж то за дипломи, і що ж то за спеціаліст, і як страждають в інфекціонці дружки з боярами і весільні мами. А вкінці маленьке інтерв‘ю з кондитером, що молодята забрали в неі ті торти в середу, і до суботи зберігали їх у хаті, бо місця в холодильнику не було. Чому не замовити на день весілля, ніхто пояснити не зміг.

Зараз їх дуже рідко ставлять, буквально одиниці.
У моєї хресної і троюрідної сестри були такі весілля, більше того, у батьків в місті також, людей було настільки багато, що гуляли два дні, окремо у мами і у тата, і якщо мама жила в особняку, то татові шалаш поставили просто у дворі нашого 5-ти поверхового будинку (всі сусіди були співробітниками одного підприємства і дружили між собою, хлібосольні бабуся з дідусем не могли не запросити їх на весілля, крім того, ще два вагони коханої родини і татових друзів). Сусіди досі згадують, як було весело.
Не пригадую, щоб хтось колись отруївся. Заздалегідь починали маринувати м´ясо для вудження, потім пекли коржі для пляцків і різні дрібні солодощі - грибочки, горішки, каштани і т.д., перемащували вже в четвер-п´ятницю, щоб пляцки нормально настоялися, інакше їх нормально не наріжеш. Зберігали все по сусідських холодильниках, сестра жила біля школи, то директор дозволив скористатися шкільним. Решту готували господині у п´ятницю-суботу, приходило багато жінок, фактично, пів села допомагало чим могло, хто продуктами, хто руками. В суботу на кухні залишалося п´ять-шість, бідолашні фактично того весілля і не бачили за баняками, хіба що потім виходили на один танець у фартухах і здається, з качалками. )))

Ні такого не було, я з центральної області, все свіже готували в казанах. У дворі спеціально будували печі, зазделегідь пекли тільки ’дивні’ але вони зберігаються цілий рік.Шишки караваї замовляли в місті тортів не було. Холодець, ковбаси може ще щось , що довго зберігається.теж робили.Нарізку робили з ранку, горяче подавали прямо з вогню. І так всю неділю))Потім кури, вареники я т.д. Кожен день щось нове. Дуже класно було . Зараз не знаю, чи так є.

интересно сколько денег они на все это тратят сейчас?я думала уже так никто давно не празднует, в Киеве-сейчас розпись в тренде с минимум или без гостей)))оказывается люди в селах не такие и бедные)))

Недавно у Львові був інцидент з розкрученою Томатіною, люди соусом на сирих жовтках отруїлися, а Ви про Плакучу іву. )))

Ой, та не выдумывайте.

А с чего Вы решили, что отравились ее в местной кафешке/ресторанчике? Не указано, что это домашняя работа готовка.

Ну вы бы читали не только заголовки.
Там написано, что праздновали в ресторане.

И, кстати, в Киеве этим летом куча народу шаурмой отравилась.

Ага, ну да.
Киев же большое село.

Да по всей Украине родственников хватает

А Вы читать не умеете, даже я пишу, что на 400 это был ресторан

есть обычай ноги мыть, но естественно, воду ту никто не пьет более того, многие моют ноги не водой, а шампанским или водкой

В моєму селі люди на рік їдуть на заробітки всією родиною, економлять на всьому, заробляють кошти, частину беруть в борг, гуляють пишне весілля в ресторані з дорогою сукнею, авто і т.д. А потім вже новоспечена сім´я їде знову на заробітки - борги за весілля віддавати) А шо ж люди скажуть

Пищевой тролль, давно есть. Пару лет назад кусочек торта в гостях взвешивал

ну так и у меня хватает, но такого нигде не видела, потому и спрашиваю

Автор схоже з країни, що се@е на українському півдні, бо її уявлення про весілля наче з кіна ’Самый лучший день’ ’Горько’ і т.п.
Скільки були в Яремче жодного разу шатрів не бачили.

Та то ж міські кафе,там цнотливі дічата та гобліни готують миттєво зі свіжезрізаних овочів та свіжезабитої худоби

Что за мракобесие. В сёлах все так же как и в городе. ЗАГС, фото, ресторан. Какие шалаши, вы шо!

Бо баба сказала, щоб було))

Про ’дивні’ хіба можна авторці писати? Вона тепер буде переказувати, що страви за рік готують у селі на весілля)))

И нарвать туалетную бумажку на салфетки))