Куда_бежать• 06 декабря 2022
Дівчата хто з хороших умов переїхав в гірші, як ви держитесь?
Просто іноді так важко і на душі, і на серці. Просто в багатьох були хороші гарні будинки чи квартири, з ремонтом і технікою. І тут з великої квартири в однокімнатну. Як не зійти з розуму. Ще й квартира зі старим ремонтом. Боже, дай нам сил це все видержати. Розкажіть свої їсторії, може разом легче пережити. Обіймаю кожну з вас.
показать весь текст
4
201
0
Я нормально живу)в своих квартирах, в новых жк, новые ремонты)у нас на интернет стоит безперебойник ,а выключения по графику это не страшно.
Выключили-сели в тачку и поехали по делам.
Это лучше чем жить в общаге и где тебя воспринимают как второй сорт
Выключили-сели в тачку и поехали по делам.
Это лучше чем жить в общаге и где тебя воспринимают как второй сорт
7
Мы после своего большого дома, живем в социальной квартире в Германии. Убитенькая квартира, отопление плохо работает и плесень по всем углам.
Пытаюсь думать позитивно, что мои дети живут в тишине и спокойствии.
В 45 лет начинать жизнь с нуля, не айс. Но верю в себя! Немецкий сегодня сдаю на А2. Цель - В2 или С1 и нормальная работа.
Пытаюсь думать позитивно, что мои дети живут в тишине и спокойствии.
В 45 лет начинать жизнь с нуля, не айс. Но верю в себя! Немецкий сегодня сдаю на А2. Цель - В2 или С1 и нормальная работа.
3
Нормально держусь. Когда часть наших людей в оккупации и в пыточных, а часть без света сутками, для меня размер квартиры это далеко не самая большая проблема.
3
А в какой Вы стране? Думала беженство - это не совсем про досуг, музыкалку и спорт для детей. А просто про выживание на минимуме.
9
Я не жила в общаге и уже не живу. Зато я езжу по делам когда мне надо, а не когда свет отрубили. Разницу улавливаете? Ничего страшного, со временем я куплю квартиру здесь в новом жк, а вы так и останетесь в Киеве. И вопрос еще со светом ли. Бесперебойник у меня в квартире стоит. Мне от этого не легче.
Я вдома, є робота. Тобто, все добре, в Києві не гірше далеко, ніж в багатьох містах. Дома стіни лікують.
Але в дні масових атак я готова звільнятися, брати двох підлітків ( які сказали, що з країни не поїдуть, навіть готові за гинути тут, старший сказав, що готовий йти воювати через 2 роки, коли 18 буде). Готова працювати будь-де. ( Мову не знаю, вчуся погано, роботу хорошу ніколи не знайду в чужій країні). Але готова в ті моменти жити у людей, в крихітній кімнаті, але не чути вибухи і не трястися, коли я на роботі, діти в школі, чоловік в центрі в небезпечному об´єкті, а мама в промзоні на заводі працює.
Мені тоді ні техніка, не речі не треба. Хочеться не думати про те, що чекає моїх двох підлітків хлопців в період їх юності, найближчі роки
Але в дні масових атак я готова звільнятися, брати двох підлітків ( які сказали, що з країни не поїдуть, навіть готові за гинути тут, старший сказав, що готовий йти воювати через 2 роки, коли 18 буде). Готова працювати будь-де. ( Мову не знаю, вчуся погано, роботу хорошу ніколи не знайду в чужій країні). Але готова в ті моменти жити у людей, в крихітній кімнаті, але не чути вибухи і не трястися, коли я на роботі, діти в школі, чоловік в центрі в небезпечному об´єкті, а мама в промзоні на заводі працює.
Мені тоді ні техніка, не речі не треба. Хочеться не думати про те, що чекає моїх двох підлітків хлопців в період їх юності, найближчі роки
3
Что значит выживание на минимуме? Бомжевать что ли? Дети сдали экзамены в местную музыкальную школу и занимаются тем же чем и дома занимались. Также, их приняли в шахматную академию и мэрия по просьбе владельца академии, компенсировала им 100% занятия за год. Я хожу на интеграционные курсы которые стоят 5673€, а нам бесплатно. Мало того, я еще письма весной порассылала по школам и их приняли в хорошую школу по месту. Простите, а вам что казалось? Сидим и плачем? Все в ваших руках. Есть те кто плачут уже 7й месяц, а есть те кто круится и выживает как может
1
Я ж уже написала, что мне казалось. Рада что ошибалась.
Но Вы так и не ответили, в какой Вы стране.
Но Вы так и не ответили, в какой Вы стране.
Ответ дляКуда_бежать
Я не можу, старий обшарпвний під´їзд, квартира маленька, я задихаюсь. Сьогодні пів дня плакала 
Ви тільки нещодавно переїхали?
У мене так було перші місяці (особливо перший).
У мене так було перші місяці (особливо перший).
А в село з туалетом на вулиці не хочете? А може на окуповану територію, де нормально навіть дихнути не можна? Чи може в модульне містечко?
1
Ответ дляКуда_бежать
Я не можу, старий обшарпвний під´їзд, квартира маленька, я задихаюсь. Сьогодні пів дня плакала
у вас квартира. а я з дочкою живу і батьками - і мене ковбасить страх (раніше жила тільки з дочкою). а переїхати на оренду - це потратити всі заощадження
На форуме пишут разное по поводу разных стран.
У нас своего опыта нет. Но есть родственники-беженцы(не слишком близкие, сразу скажу) в нескольких странах: Германия, Великобритания, Швеция. Живут нормально, но с неба ничего не падает, все нужно оплачивать. Тем более, излишества и комфорт. Кто-то платит с пособия, кто-то уже работает. Те, кто с детьми, изначально разжились за счёт спонсора(гаджеты и велосипеды детям). Ну и все. Школа обычная - им бесплатно , кружки за доп.плату.
Ещё один родственник живёт в Испании уже более 15 лет. Вот он пробивался изначально очень тяжело. Лет 5 жил крайне скромно. Сейчас уже полегче: есть гражданство, работа, семья. Жилье до сих пор арендное. Разве может так быть, что беженцам жить легче?
У нас своего опыта нет. Но есть родственники-беженцы(не слишком близкие, сразу скажу) в нескольких странах: Германия, Великобритания, Швеция. Живут нормально, но с неба ничего не падает, все нужно оплачивать. Тем более, излишества и комфорт. Кто-то платит с пособия, кто-то уже работает. Те, кто с детьми, изначально разжились за счёт спонсора(гаджеты и велосипеды детям). Ну и все. Школа обычная - им бесплатно , кружки за доп.плату.
Ещё один родственник живёт в Испании уже более 15 лет. Вот он пробивался изначально очень тяжело. Лет 5 жил крайне скромно. Сейчас уже полегче: есть гражданство, работа, семья. Жилье до сих пор арендное. Разве может так быть, что беженцам жить легче?
Я знаю трошки інші історії.
Коли жили в гірших умовах. А тепер і квартира краще, і виплати набагато більші, ніж заробляли в Україні, і продукти на гуманітарці. Може хто багато й працює, але багато сидить на попі рівно
Коли жили в гірших умовах. А тепер і квартира краще, і виплати набагато більші, ніж заробляли в Україні, і продукти на гуманітарці. Може хто багато й працює, але багато сидить на попі рівно
Ну якщо в Україні працювали на мінімальну, а в Німеччині 500 евро на кожного виплати, то зе й не такі казки розкажуть про «многоработаем»
1
Из суперкватиры с полным фаршем в убитый саманный домик, которому больше 70 лет((( С окнами с начала постройки, с потолком , который сыпится и низкие дверные проемы, в которые постоянно врезаюсь. Из техники холодильник, плита и стиралка. Возвращаться некуда, уже ничего не осталось от города. Главное, что живые, целые и ребенка вывезли, не сломав психику. Самое ценное - дети. Прорвемся, заработаем.
Автор, расслабьтесь - вы живые, вас не ранило и никакая тварь рашистская не изнасиловала. Вещи - это мелочи, можно купить.
Автор, расслабьтесь - вы живые, вас не ранило и никакая тварь рашистская не изнасиловала. Вещи - это мелочи, можно купить.
1
Торгівля зерном? Наскільки я бачу по виробниках, то вони в мінусі, причому сильно. Це великий виробник чи перепродаж?
3
Казки про приватну клініку. Я дуже добре знаю скільки грошей треба , щоб її відкрити. І навіть якщо їй в війну дали кредит в декілька міліонів доларів, то за 3 місяці вона їх не віддасть )
6
Т. е. комментарий 111 Вы не заметили? Я тоже не поддерживаю Водійку хімарса, но она не от хорошей жизни его написала. Мы все разные. Не надо вот этого ’вы все там такие.. ’.
1
Переїхали в 2014 з новобудови у 90 кв.м з АВГ у 2к з ремонтом 90х з центральним опаленням(((( вже 8 років. Дуже важко, дуже( у 2017 вклали гроші в новобудову яка стала і намає надії , після ще в одну, але у вересні цього року її здали. Але війна і немає можливості займатись ремонтом, тому що чоловік воює((((
Чекаю на перемогу і чоловіка.
Як жили? Старались насолоджуватись один одним, родиною, миттями щастя, подорожували, але це було життя без великої війни.
Чекаю на перемогу і чоловіка.
Як жили? Старались насолоджуватись один одним, родиною, миттями щастя, подорожували, але це було життя без великої війни.
1
Ми переїхали в трьошку з совдепівським ремонтом. Спимо на жахливому ліжку. Мама чоловіка з березня живе з нами, на окрему з´йомну квартиру не хоче. Вже звикли, але періодично її криє, що ми погано до неї відносимося, і настроюємо проти неї дітей. Ми з чоловіком з самого початку відносин жили окремо. Ми зараз ніби отримали ще одну дитину, якій важко орієнтуватися у новому місті, але вона хоче повчати як правильно в побуті. Мені 41 рік, я не хочу вислуховувати порад, та її монологи про те, яка я погана мати. До війни їй було комфортно бачити дітей один раз в місяць. А зараз діти вже підліткі, і вона до цього не звикла. Ще в неї схоже ОКР, це коли людина всюду бачить мікроби, вдягає рукавички, щоб вхідні двері відкрити, протирає постійно вимикачі вологими серветками, хліб тримає на газовою горілкою, бо там також мікроби.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу