Вы скажете,прошлую отклонили. Но если такие петиции будут снова набирать голоса,то ситуация изменится. Или вы не хотите,чтобы ваши мужья вернулись?
17
0
Це нічим не допоможе, це війна, а не забавки, хочу воюю, хочу до дому їду тут не працює. Заміни їм нема, всі по кущам, нажаль(
Одні в окопаї, інші в кабаках гуляють.
Одні в окопаї, інші в кабаках гуляють.
3
Пусть внесут еще в такие петиции, что должны все идти воевать, никаких поблажек забронированным, многодетным и т.д., только да подпишу
2
Никто не будет сейчас как говорится ’ менять коней’ весной начнется самая жара. Военных, кто имеет боевой опыт, сомневаюсь, что поменяют на новых.
Согласна и те мужики переселенцы, что живут в не оккупированых городах, не работают, а сидят на пособиях...
2
Бутусов сегодня поднял тему, зарплат военных на своей странице в фб
.
Рішення міністра оборони про скорочення премій не сприяє боєздатності військ, його варто переглянути. Воїни у тилу, а також у де-факто фронтових района, які чомусь визначили як тил, теж несуть важливу службу. Та навіть несуть бойові втрати, завдають ворогу ураження. Якщо хочете зекономити - штрафуйте тих, хто ухиляється від виконання обов´язків, це необхідно, але навіщо скорочувати премії добросовісним військовим?
Також наказ головкома ЗСУ про визначення зон бойових дій потребує уточнення та корегування. На деяких ділянках фронту, де ведуться активні бойові дії та гинуть військовослужбовці, воїни позбавлені відповідних премій. Це знижує нашу боєздатність, оскільки багато проблем забезпечення бойових дій вирішуються за рахунок самих військовослужбовців.
.
Рішення міністра оборони про скорочення премій не сприяє боєздатності військ, його варто переглянути. Воїни у тилу, а також у де-факто фронтових района, які чомусь визначили як тил, теж несуть важливу службу. Та навіть несуть бойові втрати, завдають ворогу ураження. Якщо хочете зекономити - штрафуйте тих, хто ухиляється від виконання обов´язків, це необхідно, але навіщо скорочувати премії добросовісним військовим?
Також наказ головкома ЗСУ про визначення зон бойових дій потребує уточнення та корегування. На деяких ділянках фронту, де ведуться активні бойові дії та гинуть військовослужбовці, воїни позбавлені відповідних премій. Це знижує нашу боєздатність, оскільки багато проблем забезпечення бойових дій вирішуються за рахунок самих військовослужбовців.
1
Opinion.
Ти можеш бути охуєнним пацаном.
Ти можеш готуватися до вторгнення, і заздалегідь продумати план дій. Попри звернення і шашлики у травні.
Ти можеш приїхати 24.02 в частину, заїхавши по дорозі до заспаних воєнкомів, які запишуть твій номер олівчиком типу «явився», а потім телефонувати з вимогою прибути на звірку документів, коли ти лежиш в сіряку на прикритті льотної групи під час боїв за Олександрівку.
Ти можеш щодня їздити на пиздоприйомники і в режимі чергування висікати бойові порядки противника на глибині 20-25 км. Бо можеш, хочеш і знаєш як.
Ти можеш убити дивізіон букси (і це не гіпербола, а відеопідтверджений факт), і ще парочку бм21 впридачу, і арктичний тор на закуску (потєрь нєт, но шото з ліцом).
Ти можеш знищувати танки, які кошмарять передові групи «на сігареті», бо іншим діла нема, і вони зайняті потопленням цивільних човнів ударними ядрами.
Ти можеш надавати 95% достовірних розвідданих, вислуховуючи місяцями, що дрони для підарів, і це не по штату.
Можеш спростовувати дані з газети «Toptun Times», зберігаючи високоточку для реальних розвіданих, підтверджених цілей, а не на безобідні кафешки, де тьотя Люся продає хліб і воду, щоб хоч якось прожити на тимчасово окупованій території.
Можеш щомісячно витрачати до 100к на забезпечення групи: топляк, ремонт авто, побутові витрати, засоби гігієни. Можеш відмовляти в підтримці друзям і знайомим, адже знаєш, що є ділянки, де цього фізично не дістати і їм важливіше. І не жалуєшся. Бо це треба ТОБІ. Це твій вибір і твоє бачення того, як воно має працювати.
Можеш хуярити рік із короткими неофіційними відпустками на 5 днів і навчанням, яке ти сам знайшов, ініціював і організував, взявши на себе усі супутні витрати.
Можеш рік психологічно підтримувати побратимів, задіюючи усі свої знання з МВА, психотерапію, гасячи радіо «Вечірня зрада», як умієш. Бо ж не час для зради. Треба робити роботу. Треба бути БГ.
Можеш щодня собі говорити: ти і є країна, ти робиш це для себе і охуєнних людей, які тебе підтримують. Це треба ТОБІ. Тобі ніхто нічого не винен. Ти сам сюди прийшов, бо інакше не міг. Бо це питання твого фізичного існування. Радій, що пощастило лишитися живим. Радій, що всі частини тіла на місці, і ти можеш працювати далі.
Можеш тихенько посміхатися на слова місцевих «якось останні тижні стало прям тихіше». Можеш навіть не казати їм «так, знаю, трохи поріділи ряди опонентів».
Можеш мріяти, як після дємбєля працюватимеш на розвиток економіки, розвиватимеш мілтек і ще бозна що, і гнати думки про будинок в Іспанії, який в цілому можна знайти за ту ж ціну, що й однушка у Києві. Бо ти ж охуєнний пацан, у тебе цінності. У тебе перед очима портрети тих, хто точно би так не вчинив, а хуярив би. І тепер ти маєш хуярити за себе і за них. Бо у них діти, у них мрії і плани. І вони мають жити в тобі. Бо вони мають жити врешті-решт.
А можеш в принципі не робити нічого з вишепереліченого.
Тому що рішенням когось там у штабі ти більше не в зоні бойових дій. Тому хуй тобі, а не бойові. Тепер все те саме, тільки не за 114к, а за 20. Одним словом, твоє життя і здоров’я тепер в 5,7 разів дешевше, ніж місяць тому (без урахування курсу твердішої валюти).
Ми-то розберемося. На кожну зраду знайдемо розраду. Заведемо патреон. Заведемо щомісячну банку. Гугл-таблицю з витратами. Будемо щотижня звітувати контентом перед людьми, завдяки яким ми маємо чим і як виконувати роботу.
А от як цією ідеєю геніального управлінського рішення осінило світлі уми в МО, я так до кінця і не розумію.
Ніхуйовий результат за рік.
Ніхуйове «завдяки тобі».
Ніхуйовий «Херсон наш».
Що нас усіх сюди привело? (С)
P.S. Я все десь глибоко вірю у те, що це «прикре непорозуміння» можливо відкотити. Тому рішення щодо альтернативного забезпечення приймемо по факту виплат за січень (бо це з січня). Я знаю, що ресурси скінченні. І не буду без діла перетягувати ковдру.
Ти можеш бути охуєнним пацаном.
Ти можеш готуватися до вторгнення, і заздалегідь продумати план дій. Попри звернення і шашлики у травні.
Ти можеш приїхати 24.02 в частину, заїхавши по дорозі до заспаних воєнкомів, які запишуть твій номер олівчиком типу «явився», а потім телефонувати з вимогою прибути на звірку документів, коли ти лежиш в сіряку на прикритті льотної групи під час боїв за Олександрівку.
Ти можеш щодня їздити на пиздоприйомники і в режимі чергування висікати бойові порядки противника на глибині 20-25 км. Бо можеш, хочеш і знаєш як.
Ти можеш убити дивізіон букси (і це не гіпербола, а відеопідтверджений факт), і ще парочку бм21 впридачу, і арктичний тор на закуску (потєрь нєт, но шото з ліцом).
Ти можеш знищувати танки, які кошмарять передові групи «на сігареті», бо іншим діла нема, і вони зайняті потопленням цивільних човнів ударними ядрами.
Ти можеш надавати 95% достовірних розвідданих, вислуховуючи місяцями, що дрони для підарів, і це не по штату.
Можеш спростовувати дані з газети «Toptun Times», зберігаючи високоточку для реальних розвіданих, підтверджених цілей, а не на безобідні кафешки, де тьотя Люся продає хліб і воду, щоб хоч якось прожити на тимчасово окупованій території.
Можеш щомісячно витрачати до 100к на забезпечення групи: топляк, ремонт авто, побутові витрати, засоби гігієни. Можеш відмовляти в підтримці друзям і знайомим, адже знаєш, що є ділянки, де цього фізично не дістати і їм важливіше. І не жалуєшся. Бо це треба ТОБІ. Це твій вибір і твоє бачення того, як воно має працювати.
Можеш хуярити рік із короткими неофіційними відпустками на 5 днів і навчанням, яке ти сам знайшов, ініціював і організував, взявши на себе усі супутні витрати.
Можеш рік психологічно підтримувати побратимів, задіюючи усі свої знання з МВА, психотерапію, гасячи радіо «Вечірня зрада», як умієш. Бо ж не час для зради. Треба робити роботу. Треба бути БГ.
Можеш щодня собі говорити: ти і є країна, ти робиш це для себе і охуєнних людей, які тебе підтримують. Це треба ТОБІ. Тобі ніхто нічого не винен. Ти сам сюди прийшов, бо інакше не міг. Бо це питання твого фізичного існування. Радій, що пощастило лишитися живим. Радій, що всі частини тіла на місці, і ти можеш працювати далі.
Можеш тихенько посміхатися на слова місцевих «якось останні тижні стало прям тихіше». Можеш навіть не казати їм «так, знаю, трохи поріділи ряди опонентів».
Можеш мріяти, як після дємбєля працюватимеш на розвиток економіки, розвиватимеш мілтек і ще бозна що, і гнати думки про будинок в Іспанії, який в цілому можна знайти за ту ж ціну, що й однушка у Києві. Бо ти ж охуєнний пацан, у тебе цінності. У тебе перед очима портрети тих, хто точно би так не вчинив, а хуярив би. І тепер ти маєш хуярити за себе і за них. Бо у них діти, у них мрії і плани. І вони мають жити в тобі. Бо вони мають жити врешті-решт.
А можеш в принципі не робити нічого з вишепереліченого.
Тому що рішенням когось там у штабі ти більше не в зоні бойових дій. Тому хуй тобі, а не бойові. Тепер все те саме, тільки не за 114к, а за 20. Одним словом, твоє життя і здоров’я тепер в 5,7 разів дешевше, ніж місяць тому (без урахування курсу твердішої валюти).
Ми-то розберемося. На кожну зраду знайдемо розраду. Заведемо патреон. Заведемо щомісячну банку. Гугл-таблицю з витратами. Будемо щотижня звітувати контентом перед людьми, завдяки яким ми маємо чим і як виконувати роботу.
А от як цією ідеєю геніального управлінського рішення осінило світлі уми в МО, я так до кінця і не розумію.
Ніхуйовий результат за рік.
Ніхуйове «завдяки тобі».
Ніхуйовий «Херсон наш».
Що нас усіх сюди привело? (С)
P.S. Я все десь глибоко вірю у те, що це «прикре непорозуміння» можливо відкотити. Тому рішення щодо альтернативного забезпечення приймемо по факту виплат за січень (бо це з січня). Я знаю, що ресурси скінченні. І не буду без діла перетягувати ковдру.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу