Немного дополню свою тему. Онкология и конец жизни ребенка.

И да, ее детям было за 40, когда они покинули этот мир и для нее они были-мой ребенок.

Я не оправдываюсь, а выражаю свое мнение как и все в этой теме. Если мое мнение отличается от Вашего-это не значит, что оно неправильное. 23-это не ребенок написала после того, как мне написали, что потеря мамы-это не потеря.

Вам так не написали . А написали ,что это разное ,смерть человека который успел пожить и увидеть жизнь и смерть ребёнка, который ничего толком и не увидел. И начали писать после вашего комментария, про старушки за 80 живут .

Это конечно очень странно, соизмерять трагичность смерти в зависимости от возраста, устанавливать рамки и критерии в каком возрасте человек достаточно пожил, в каком нет. Ну да ладно, Вам конечно же виднее.

Вас же почему то 80 летние бабушки волнуют ,почему они живы ,а кто то . Мой папа ушёл в 52 года ,боролись за него с его болезнью всеми силами ,последние 3 месяца у него были уже анализы с какими не живут,но мы не отпускали . И это наша личная трагедия и боль которая не забывается, но ты учишься с ней жить . Никто не обесценивает смерть вашей мамы , но смерть взрослого и ребёнка абсолютно разные ,если вам не доходит,то просто помолчите.

Промолчите Вы, если Вам не доходит, что я писала не Вам, а автору, что понимаю ее, как это больно и тяжело, когда у тебя на руках умирает близкий человек от такой страшной болезни. А Вы устроили какие-то соревнования у кого сильнее горе.

Автор, пишите.... если что...

Дякую за Вашу думку, можливо Ви праві, але...відвернулися, перестали дитину запрошувати на дитячі дні народження, а ми продовжували запрошувати та відмічати, ми ж компанія, а вони тихенько святкували без моєї дитини, а через рік забули, та виклали фото у ФБ, а думала, що взагалі не святкували. А побачивши питаю дитину, чи знала вона, відповідь так, бачила в інстаграмі у всіх дітей. І це не один день народження, а всі. Тепер моя дитина вже три роки святкує у колі сім´ї і никого не запрошує, друзів в класі не заводить і всім говорить , що у мене немає друзів. А святкували у ТРЦ, обходили всі розваги, іноді і не в одному ТЦ, ’водили козу’, я нічого для дітей не жаліла, розважаись по повній. Для мене це також біль, що дитина не хоче більше друзів, адже саме вік, коли це дуже потрібно. Відвернулись, бо перестали запрошувати мене бойдай кудись, наприклад, їздили спину два подружки , яких я і познайомила в цій компанії , до якогось костоправа, а я маю проблему зі спиною, навіть не сказали, їздили автівкою. Або на річку, озеро з дітьми, а ми раніше компанієй швиденько, по машинам і купатись, а тепер без мене з дитиною поїхали, а ми родиною їхали по справам і заїхали на ту водойму по дорозі, була годинка-півтори, а тут вони на двох машинах і купа дітей, ну і це вже було очевидно факт, бо раніше тільки по розмовам та фото в інстаграмі знала. А тепер і фото у ФБ виставляють, як спогади, а там вся компанія дітей, а моєї дитини немає, аще рік назад по телефону сказала подружка, яку я в свій час потужно підтримала, що не збирались святкувати, та й купатись не збирались, якось вийшло так. А тепер фото і підпис, люблю пекти торти власноручно, по два торти на фото з описом складу, та кожній дитині свято з двох, з фото всіх інших дітей. Ну і пазл складається якось некрасиво....шкода...витраченого часу, краще б провела час з родиною, дитиною.

Автор, відпишіться, розуміємо, що ви зайняті дитиною зараз, але зайдіть, поговорити з нами, не знаємо як вас підтримати ще і всі слова наче зайві, але я знаю, що ви маєте говорити, щоб хоч трохи не так було боляче...Пожалійтеся нам, розкажіть як справи зараз...

Автор,а у Вас є рідні, друзі, хтось поруч, хто може підтримати?

Бачу Ви на сайті? Заходили в групу Афіну у ФБ? Питали пораду чи спілкувались можливо?

Здраствуйте, весь час думаю про вас і ваш біль, що ви зараз відчуваєте. Як у вас справи ?

Аню позавчора вночі забрали в реанімацію,бо дихати стало абсолютно неможливо і під ранок вона вже стала ангеликом. Дякую усім хто мене підтримав тут у темі. Я всім бажаю здоров‘я і дякую усім за кожне слово.

Аню позавчора вночі забрали в реанімацію,бо дихати стало абсолютно неможливо і під ранок вона вже стала ангеликом. Дякую усім хто мене підтримав тут у темі. Я всім бажаю здоров‘я і дякую усім за кожне слово.

Царство небесне вашій донечці. Легких їй хмаринок. Сил вам жити далі.

Співчуття...Аннушці найкраще місце ТАМ, легких хмаринок....Вам пережити горе, зайдіть до Афін поспілкуйтесь там з дівчатами, якщо буде накривати, або дайте комусь пораду в такій же біді...Ніщо вас не втішить....збережіть себе для меншої дитини, вашої мами, збережіть родину, потрібно жити. Чому так все несправедливо ніхто не знає і як бути тепер також....Бажаю вам здоров´я і вашій родині.

Знайдіть в собі сили жити далі. Памʼятайте її, плекайте ці спогади. Ваша дівчинка назавжди поруч з вами. Ваше горе ніколи не буде пережитим, але, з часом, ваш сум стане світлим. Не знаю слів, які могли б вас зараз розрадити. Просто знайте, що багато людей щиро співчувають вашій втраті, розуміють ваш біль і сподіваються на те, що у вас є майбутнє. Царство небесне дівчинці.

...плачу... вы обязательно увидите 5 снеговиков...Ваш ангел вам их пошлёт...

Автор, напишіть коли зможете, які були симптоми у доньки, на який стадії виявили, можливо комусь допоможе вчасно звернути увагу. Постійно думаю про вашу доню, цілую свою і молюсь за здоров´я усіх дітей на землі, обіймаємо вас всією великою жіночою родиною Кідстафу, відчувайте наше співчуття і підтримку, ви не самі, напишіть все що забажаєте тут...

Обіймаємо вас всією душею..