Отдать дочку отцу? Не могу решится

Я оставляла сына 11 лет с отцом в Польше. Первые 3 месяца было нормально, кроме того, что лни засрались.
Следующие 3 месяца они уже не выдержали. Начались проблемы в школе и со здоровьем. Сын очень тосковал и я забрала его слушать сирены.

Автор, можно тыщу раз решать головой и думать про возможности, тишину, спокойствие, образование, но на деле все очень сложно. Могут вылазить такие проблемы, что вы бы никогда и не подумали, что с вами или вашим ребенком может такое произойти. Или что-то не глобальное, но была бы она возле вас, то быстро бы разрулили, объяснили и тд. Но вас рядом нет. И никакой мессенджер, созвоны НЕ заменят живого контакта с ребенком никогда.

Была бы на вашем месте, на каникулы бы отправила, но дольше - нет.

++++++
мы нанимали репетитора, он заговорил очень быстро. Но это со сверстниками, магазин, площадка, а вот в школе с учебниками - это совсем другая история.
На фоне абсолютно другой программы, требований - это капля в море.

Ну, попробуйте отдать папе.
Вдруг, реально, все сложится хорошо.
Если нет, то конечно, автор, выгребать придется ВАМ - ни дочери, ни ее папе. Не пугаю, просто морально, психологически нужно быть готовой.

Дайте можливість їй вибирати, тим паче Польша, це ж блін не Торонто і не Сідней

Если Вы уже все решили, к чему вопрос здесь задали?! Понятно что ребенка кружили ей понравилось. Дома быт, младшие сестры/братья, мама со своими требованиями.

Пусть до осени у папы и будет.

Автор, підтримаю вас! Тут немає поганого рішення, тому й важко робити вибір бо є плюси і мінуси.

1. Ви живете в одному з найбільш неспокійних регіонів. Гарантувати безпеку важко, нормальну освіту теж . В Дніпрі тільки ж онлайн школа? З постійними обстрілами дитина також не може просто гуляти. І давайте реалістично, ця зима буде щє важчою, про це кажуть абсолютно всі експерти.
2. Доньці пощастило, і її люблять і готові піклуватись ОБОЄ батьків. Як у вас стосунки з колишнім і свекрами? В чому були причини розлучення? Якщо не через різницю в моральних якостях, то видихніть.
3. Якщо ви реально розглядаєте переїзд до Польщі, то донька зможе адаптуватись раніше до нового середовища, а для вас всіх чіткий план дій і стимул не відкладати на потім.
4. 10 років це 4й клас? В Польші піде в 5й, як раз коли почнуться більш профільні предмети і в неї не буде прогалин в знаннях й буде на рівні з однокласниками.
5. У вас троє дітей. Навряд чи батько + свекри приділятимуть їй менше уваги, ніж вона отримуює зараз.

Ви не станете поганою мамою, якщо вирішете що донька якийсь період буде мешкати з батьком в безпечному місці, оточена турботою й якісним навчанням.

Я зростала в період 90х, в моїх багатьох друзів батьки були на заробітках, і діти жили з бабусями / татом / тіткою. У всіх хороші стосунки з батьками, ніхто їх не винить ’що сплавили’, тому що чудово розуміли ситуацію. Зараз щє й є змога відеодзвінків, й періодичних подорожей.
Видихайте, думайте що кращє для доньки, а не для вашого его чи думки оточуючих. Все буде добре :)

а з вітчимом і їх дітьми - мед і рай

прекрасно понімают, але є ще здоровий глузд і твереза голова, а те тільки власне ’хочу, бо я німагу’

судячи по тому, що українці - в серед лідерів купівлі нерухомості в Польщі, то явно не одиниці. Як би декому не хотілось втішати себе думками, що поїхали лиш ті. в кого ’нічого нема’

Приємно читати маму, у котрої на першому місці - інтереси дитини, а не власний егоїзм

а з чого ви вирішили, що так буде? Бо так було у вас і не можете змиритись, що у інших може бути інакше? Ба більше, ваше ’я одна знала как’ видає власний егоїзм в першу чергу

тобто, ви просто-напросто перетягували дитину до себе, в угоду власному ’я’

Якусь фігню написали. Виїхали - чудово, маєте право, не шукайте собі виправдовувань.
А якось засуджувати тих, хто залишився, ви ніякого права не маєте. Ви дійсно багато чого не розумієте, якщо так мислите

є такі ’мами’, що краще з татом, а то і взагалі з чужими

фігню пишете ви. І виправдовуєте саме себе, запльовуючи інших. Я нікуди не виїхала і ніяких виправдань не шукаю. але діти в мене в безпечному місці, їх безпека для мене - найперше, заради цього я сама собі на горло наступлю, якщо знадобиться.
І засуджуєте тут лишень ви, досить почитати ваші пости.

Взагалі-то це саме ви запльовували) чи вже забули?) підніміться перечитайте

от підніміться і перечитайте себе може тоді буде менше привиджуватись бажане

Для неї найкраще бути біля матусі! У іі підлітковому віці.

Сложное решение. Но, учитывая ситуацию в Украине, наверное отпустить к отцу, тем более она тоже этого хочет. Пусть ребенок поживет в безопасной стране.

Зачем все эти опросы здесь?
Вы для себя уже все решили. Боитесь, что люди будут осуждать? Они в любом случае будут. Решайте сами, сможете отдать и жить нормально, отдавайте, там безопаснее.

Я б відпустила на літо. А далі вирішувала по ходу.
Ви не забувайте, що в нього є співмешканка. Не факт, що дівчинка захоче з нею жити. 10 років - складний вік. Відпустіть, а далі вирішите. Глянете на її настрій.

Я бы не отдала.

В 10 лет совсем крошка, девочке нужна мама

Я б тоже не отдавала

віддісте , втратите дитину. знаю по своїй плимінниці. Мама вже їй не потрібна. коли заміж виходила, навіть мене питала-гукати маму чи ні. тобто бажання не було точно, бо б не питала. тому впевненна на всі 100 ви їй після 20 років не будете потрібні. І тих почутів , як до мами , яка завжди поряд не буде. Тому вирішувати Вам. дійсно як хоче дитина, зробила б так.

я отпустила, на 9 месяцев. Проблем было всё как вы пишите

Да ради бога думайте как хотите, но только автор знает как там живёт отец какие условия, что за люди свекры, если можно положиться как на себя, то это одно. Но, девочке, в таком возрасте, в первую очередь нужна мама. Не бабушка, и даже не папа. Хотя и они конечно тоже. И это не эгоизм а реальные примеры из жизни когда потом по любому будут обиды. Что мамы не было рядом.
Мне как раз всё равно, с чем смиряться?)

В угоду моему ,,я,, мне было бы прекрасно чтобы ребенком занималась не я) в угоду желанию ребенка быть со мной, который пожив с папой пересмотрел свои хотелки

Я думаю это не автора случай, а вообще конечно есть, и?