Діти бідних батьків мають менше шансів на життєвий успіх?

Наведу приклад мого шефа. Він з небагатої сім´ї, але інтелігенції. Сам добився всього. Він мільйонер, олігарх, монополіст у своєму регіоні, у власності десятки бізнесів, серед яких і великі виробництва. Його сини продовжують його справу. Але такої жилки вже не мають. Вони переймуть його справи, але самі б на такий рівень не вийшли. Тому так, у них цей шанс завдяки батькові.

Автор, повністю з вами згідна. Ще від себе додам, що в забезпечених сім´ях діти крім старту матеріального, отримують виховання, якого не вистачає дітям з бідних сімей. І часто недостатність такого виховання на перших порах і стає завадою успіху. Знаю це по собі: в компаніях з однолітками вищого соціального статусу між мною і дівчатами була різниця: в одязі, манері поведінки, вмінням користуватися приборами за столом, бути не таким прямолінійним і ще багато чого. Тому я рахую, до поки людина з бідної сім´ї опанує все це сама, поки заробить трохи грошей, щоб мати пристойний зовнішній вигляд, пройде не один рік. От і втрачений час на те, що є в молоді із забезпечених сімей крім грошей одразу.

Минимум ’старта’ нам всем даёт государство одинаково. Школа и возможность поступления после школы. А там дальше все определяется характером личности. Если есть желание и мотивация, то старые носки из детства не станут помехой в освоении будущей профессии. А к профессионализму уже автоматически прилагаются отдых квартира дача и что там ещё из упомянутого.

Да, это ещё одна установка в голове, что надо идти обязательно чуть ли не в супер брендах на собеседование и прочие мероприятия.
Важно не в чем ты, а как это несёшь)
Внутренне ощущение: я могу, я хочу, мне надо необходимо.

Та ні, тут справа не в невдахах чи заздрощах.
Це об´єктивна реальність: у кого старт кращий, у того фора.

Аналогічно як у спортсменів: якщо хтось стартує з точки, яка ближче до фінішу, то йому просто менше бігти доведеться.
Ну а далі вже грає роль швидкість, хто як розвивається та досягає результатів.
І хтось з найбіднішої родини може обігнати когось з найбагатшої, якщо буде рухатися швидше нього.
Та як не крути, діти з багатших родин мають цю стартову фору.

Для такого навчання треба бути підготовленим, мати рівень знань, а це все ресурси сім´ї, фінансові , організаційні і тд.

так вийшло, що в обласний центр я попала в 24, після заочки в універі. На роботу з зп, якої вистачало на оплату квартири навпіл з сусідкою, їжу, одяг. Так, це була вища зп ніж в районі. І це був єдиний шанс не застрягнути у районному центрі у бюджетній організації. Та я у 24 починала з самого низу, однолітки в компанії займали вже хороші посади. Все справедиво, я це розуміла тверезо.
Про партнера, скажем так 25 річна провінціалка без кола і двора, гола боса і в вінку точно не могла потрапити у коло інтересів мега успішного мужчини.
Чоловік менеджер середньої ланки. Також з провінції.

В основному, так. У дітей багатіїв немає мотивації. В мене хлопець з бідної сім´ї, сам вивчився на програміста, бо йому цієї бідності вистачило в дитинстві

Думаю, что дети из обеспеченных семей действительно более уверенные в себе,более свободны внутрене, а соответственно более сильные.

И ещё, как вариант, дети из более обеспеченных семей будут более уверены в себе и соответственно более спокойны. Знаю такие примеры по своему школьному времени. На пару классов старше училась компани девочек из семей с более высоким материальным статусом. У всех - нормальные браки, без залетных и беременности в 19 лет, хорошая работа и самое главное - отсутствие необходимости кому-то что-то доказывать.

шансів безумовно більше, але ж важливо ще як цим шансом скористатись.
У моїх дітей в рази більше можливостей, ніж було в дитинстві у мене.
Але поки що я сама їх мотивую на щось, а мене не треба було))

Я с вами согласна. Ребёнку хороших обеспеченных родителей достаточно быть середнячком, а дальше его подтянут, научат, прикроют. Если ты из бедной проблемной семьи тебе нужно быть или талантливым или очень усидчивым либо очень сознательным с юных лет, чтобы карабкаться, т е быть заметно выше среднего. При этом у тебя дома может быть тяжёлая обстановка, ругань и ссоры, а проблемы связанные с учёбой или здоровьем должен решать самостоятельно. Так что не удивительно, что немногие из бедных семей выбиваются к успеху - это случайное стечение обстоятельств +очень сильные жизненные качества

Не можна сказати, що зрівнялись
Наприклад, більш багаті батьки можуть допомогти з квартирою, а у дітей з бідних родин це усе на їх плечі

Ото Ви дали( я вступала в середині 90 их років. І тоді для вступу в універ потрібен був хабар.
Тому ми з сестрою вступали в районі після 9 класу в училище. Де був шанс потрапити на навчання.

Да, и замуж часто девочки из бедных семей выскакивают рано, хотят изменить жизнь к лучшему.

Так многие делали. Заканчивали ПТУ и сразу на третий курс в институт

Не соглашусь. Как раз сейчас, после введения ЗНО/НМТ у умных детей из небогатых семей увеличились шансы поступления на бюджет.

Це якась гола інформація. Ви в курсі, що таке безкоштовно вчитись за кордоном? Житло і харчування як мінімум оплатити треба самому. Безкоштовно навчатись беруть лише факультети з недобором, з непрестижними профессіями
У мене інший приклад . Батьки з села фермери вклались в освіту сина, вивчили його в Англії в Оксфорді. Син повернувся в Україну, створив з нуля сам власний бренд, розвинув успішну компанію, побудував цех і дає працю у рідному селі, дороги там робить і тд, має вже міжнародну сітку бренду , в т.ч в США, знаю все це особисто, бо працювала в нього

Не згодна. Моя мама, наприклад, з бідної сільської сімʼї. Не дивлячись на те, що закінчила школу з одною четвіркою (решта пʼятірки) вступити до університету побоялась і подалась в харчовий технікум. Але зрештою, вже будучи заміжньою і, як потім виявилось, вагітною мною вступила до університету на заочне відділення. Пройшла шлях від звичайного стажера до керівника компанії. Я дуже нею пишаюсь.
Загалом у мене багато прикладів де діти з бідних сімей добре влаштувались в житті, добились значних успіхів в карʼєрі. І навпаки є приклади де діти з забезпечених сімей тупо просирають можливості, які їм забезпечили батьки.
Думаю, що тут треба мати мотивацію і мати відсутність цих установок «раз ми бідні, то вище голови не стрибнеш»

Житло хоч купили?

В мене був і розум і мотивація, але все ж таки не вдалося досягти бажаних вершин через певні обставини. Одна з яких чоловік приблизно мого соціального рівня, який виявився без мотивації . І коли після народження дітей я це остаточно зрозуміла, вже було пізно щось міняти. Прийшлося залишити хорошу роботу, щоб бути з дітьми, так і тягнемо цю лямку до цих пір.
Але все рівно розумію, що дівчині з бідної сім´ї в 22 роки зустрічатися з хлопцем з багатої сім´ї практично нереально, так як в неї немає ні гарного одягу, щоб йому було не соромно в коло друзів запросити, ні нормальної косметики, ні вміння себе подати. Так і виходу, що більшість розумних і мотивованих на цьому етапі виходять заміж за таких же простих хлопців. А далі тільки деяким сім´ям вдається разом піднятися на вищий рівень.

Та ладно. Я з маленького містечка прекрасно вийшла заміж за киянина. Не бідного

Смотрела видео где говорили об обеспеченных детях или элите не помню, так у них преподают уроки что они самые лучшие, самые умные, в общем работают над внушением. А в бедных семьях что?! Оскорбления , веры нет. От семьи ещё зависит дадут ли они веру ребенку или нет не смотря что они бедные

Мой тоже бил. Приходил с работы агрессивный и дома срывался на всех. Мне в лицо однажды запустил табуретку. Пол лица изувечено. Оттого и замуж вышла неудачно. Кто бы ещё женился на таком уроде?

Ага, точно! Как в еврейских семьях- Сарочка у нас самая красивая ( с жопой 54 размера и носищей) . И Сарочка идет по жизни толстыми ножками вся в себе уверенная. И, таки ,убеждает в этом окружающих)

Ну я в свої 50 розумію, що ні. Життя заставило думати як вижити, доки ровесниці вчились на денному та сиділи в декретах- я пахала, вчилась заочно та багато аналізувала. Ще в 2000 виїхала з Краматорська. Я маю набагато більше, ніж діти заводських начальників, тьфу тьфу тьфу. Аби кацапи не лізли , та не побомбили

Ви розумієте що мотивація просто так не візьметься? Її зазвичай дитина отримує в сім´ї, коли рідні налаштовують що ти підеш далі і стрибнеш вище, а ми тебе підтримуєм. Може ще пощастити з викладачем що розгледить талант. Я знала багатьох досить талановитих дівчат чия доля склалась дуже сіро в основному через оте ’та кому я потрібна’ і ’ми прості люди’ що йшло із сім´ї . Це в дорослому віці добре розмірковується про те що ’ніяких кордонів нема’ в 13-14 років все бачиться зовсім з іншого ракурсу.

Це скоріше за все одна із сукупностей факторів.
Почитайте книгу «Генії і аутсайдери». Там багато про це.
Моя особиста думка, що дитину формує середа. Батьки можуть бути заможні, але не формувати гідну середу. Тому для дитини гроші батьків не стануть поштовхом в майбутнє. І може бути навпаки. Скільки відомих зірок (наприклад, спортсменів) добилися успіху у не заможних батьків, але ці батьки робили усе, щоб сформувати гідну середу (возили в секції далеко, але з кращими тренерами тощо).

Та какая мне разница у кого там какая фора?
Я после школы пошёл работать и параллельно учился на заочке. Потом по ходу трудовой деятельности освоил две специальности в разных конторах по покоторым получил шестые (высшие) разряды. Я с голода не умру, моя семья тоже. Вот в мою учебу и мои разряды со стороны никто копеечки не вложил. И я никому не должен)) . Нужно просто понимать чего ты хочешь и соизмерять свои амбиции с возможностями.
Кстати с пониманием чего ты хочешь интересная вещь. В разговорах со знакомыми, коллегами, друзьями часто слышится нытье. То плохо, это плохо, тут не так и там не так... Спрашиваешь его - чего ты хочешь,что тебе все стало ’так’ ? У многих ступор. Простой ведь вопрос - чего ты хочешь? Начинается какое то несвязное мычание про то чтобы ничего не делать и получить богатое наследство.
Ну так граждане, у каких ’успехах’ может идти речь,если большинство не может внятно сформулировать свои цели?

Навпаки. Є зно. Дочка сестри - одиначки - почтарки з Краматорська зараз на бюджеті інтернатури - гінеколог