100%• Изменено 02 декабря 2023
Що ви зробили б 20 лютого 2022 року? Якби була можливість повернутись в минуле?
Часто думаю про це… Так, можливо не буквально в 20те? Ну в 15те, в 19те…Незадовго до 24, мається на увазі.
Я от написала заяву на звільнення з роботи 15лютого і два тижні відпрацьовувала, от думаю, чи вчинила би інакше тоді, якби знала що буде зараз…
А ви , що змінили б житті 20 лютого 2022?
Я от написала заяву на звільнення з роботи 15лютого і два тижні відпрацьовувала, от думаю, чи вчинила би інакше тоді, якби знала що буде зараз…
А ви , що змінили б житті 20 лютого 2022?
показать весь текст
1
3
191
1
Зробила б запаси продуктів, які не псуються. А це, кава, цукор, мука, деякі крупи, макаронні вироби. Щоб не стояти довжелезні черги по гуманітарну допомогу.
4
Ну я была там разочарованна отсутствием большей части семьи и квартиры .. а так в принципе жить в спокойствии лучше чем как сейчас .
Нічого не змінила б. Я не виїхала б. Хоча б по тій причині, що не залишила б ніколи в житті кота. Це з 24-го тварин пропускали без обовʼязкових документів та форм. А 20-го так ще не було. До того ж у мене працюють люди. Я не могла б їх так підвести.
Та і я не жалкую, що залишилась. Мені тут легше, ніж тим моїм друзям, знайомим, хто виїхав.
Вище пишуть, що попередила би людей… попереджали і тут, і скрізь, в ніхто їм не вірив.
Та і я не жалкую, що залишилась. Мені тут легше, ніж тим моїм друзям, знайомим, хто виїхав.
Вище пишуть, що попередила би людей… попереджали і тут, і скрізь, в ніхто їм не вірив.
14
Таке могло бути і в Києві
Коли вони тижнями не виходили з Бучі ми прийняли рішення виїхати з Києва. Навіть страшно уявити, щоб прорвалися в місто
Коли вони тижнями не виходили з Бучі ми прийняли рішення виїхати з Києва. Навіть страшно уявити, щоб прорвалися в місто
Приготувала б не лише мінімальну тривожну валізу, а й трохи більшу.
Поклала б туди ВСІ документи, а не лише ті, які вважала найнеобхіднішими.
Продала б квартиру (та то нереально було б, прсто - якби.. - то...).
З´їздила б на могили до батьків зустрілась би з друзями.
Залишила б дублікат ключів від квартири сусідам.
Виїхала б з Кривого Рогу до західних кордонів України.
Більш серйозно і грунтовно підійшла би до вибору країни захисту на випадок війни.
Не ігнорувала би попередження розумних людей.
І ще багато чого....
Поклала б туди ВСІ документи, а не лише ті, які вважала найнеобхіднішими.
Продала б квартиру (та то нереально було б, прсто - якби.. - то...).
З´їздила б на могили до батьків зустрілась би з друзями.
Залишила б дублікат ключів від квартири сусідам.
Виїхала б з Кривого Рогу до західних кордонів України.
Більш серйозно і грунтовно підійшла би до вибору країни захисту на випадок війни.
Не ігнорувала би попередження розумних людей.
І ще багато чого....
9
1
Настояла бы на поездке в Турцию 14.02, как и планировала, но муж отговорил. И не вернулась бы назад, а муж и сын бы подстроились под это, сын точно-несовершеннолетний)) уже бы все было нормально, но не здесь. Не хочу, чтоб мои мужчины были в списке «до последнего украинца»
2
8
14
1
Я часто їзжу в Київ додому. Там я людина. Ресторани, салони, театри, кіно, суші, спа. Друзі і родичі. В ЄС я біжанка, що купує сирок по акції і думає, як оплатити комуналку взимку 400 є+ оренду 800 євро+ їжу. Допомоги з боку держави немає жодної. Не Німеччина. Не люблю цю країну і тому не поїхала туди
10
1
6
Не зрозуміла? Мені тут вісі пишуть, що я погана, бо маму погано лікую( А я не можу вилікувти її. І грошей нема і не знаю, як(
Все що потрібно зробила . В грудні вже була ’тривожна’ інформація в мене. З країни не виїжджала, запасів було+-на один рік. Але я живу біля Карпат.
15
3
Я знала, что будет война. 3 раза брала билеты и 3 раза сдавала их.
Я бы не поехала на Закарпатье.
Я бы не поехала на Закарпатье.
Та мабуть нічого. Як варіант вивезла б дитину в село до мами, але це за умови якби знала, що там все буде як було.
реально, якби відмотати час назад мабуть нічого б не змінила.
реально, якби відмотати час назад мабуть нічого б не змінила.
1
Если бы можно было вернуться в прошлое, продала бы квартиру и машину, родители мои и мужа сделали бы тоже самое и родной брат тоже бы все продал. И самое главное выехала бы из города, чтобы не пришлось пережить все. Мариуполь
3
40
Я часто про це думаю. Що б я зробила, якби мені точно на 100ʼ% сказали, що буде війна. Нічого б я не зробила. 19 лютого померла мама від ковіду. До того була в лікарні. А вже в день похорону зрозуміла, що захворів син 8 років і я. Ми з ним вдвох, на кого більше немає. Свекри поїхали на другий день війни і написали смс: вибач, що не врятували тебе і внука. Ми всі в Києві. 24 лютого я лежала з температурою 40 і не чула ні бахів, ні десятків телефонних дзвінків. Добре їжа була, до 15 березня протримались, а потім виїхали в Польщу на рік.
29
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу