03 апреля в 22:06

Не знаю, що робити з садком: треба адекватні поради

Скажу одразу, буде багато літер.
Дано: син 3.5 роки. Чудово розмовляє, розумний, активний. Але. Дуже прив´язаний до мене, хоча я завжди намагалася робити так, щоб він не був прям супер мамин. Ще дуже імпульсивний, а також став боятися повітряних тривог, коли вони засьають на вулиці, та й вдома постійно про них говорить. З цього приводу водили його до дитячого психіатра, вона помітила, що в сина підвищена тривожність , через це він надмірно "мамин" та сказала, що в нашому випадку потрібна дуже плавна адаптація в дит. садку.
При цьому всьому він спокійно залишається з татом на цілий день, з бабусями/дідусями/тіткою/дядьком.
У вересні минулого року спробували повести його в садок, державний. Довго готували, розповідали, читали книжки. Перший раз я була з ним, привела під прогулянку, сама сиділа на лавці, а він грався з дітьми у павільйоні. Наче йому сподобалося й він захотів з дітками їсти. Вирішили, що на наступний день приведу його на сніданок. Привела, попрощалися, він не плакав, пішов гратися й я швидко пішла. Попросила виховательку, щоб мені подзвонили, якщо син буде плакати або сильно сумувати. Мені ніхто не дзвонив і я забрала його після прогулянки. Виходить, що пробув він там десь 2.5-3 години. Коли забирала, він плакав сильно. Після цього все, в садок категорично відмовився ходити, казав, що йому було без мене дуже сумно. Пробували його вести ще раз, була люта істерика годину, котра не зупинялася, він падав, тікав, хапався за мене і чоловіка. Після цього захворів на кілька тижнів і ми вирішили відкласти садок до весни. При цьому він ще місяць боявся мене навіть в магазин відпускати, відмовлявся залишатися у бабусі з дідусем, хоча до цього з задоволенням туди їздив.
Я розумію, шо це була моя помилка, одразу залишити його так надовго. Він там злякався й проплакався, а мені не подзвонили, і я думала, може йому там так сподобалося, що не дзвонять...
Зараз він, коли цей садок проходимо, каже, що туди не піде й він поганий... І взагалі каже, що в садок не хоче.
І я не знаю, як бути. В цьому держ садочку дуже хороша територія, класні павільйони, багато зелені. Але вихователі без якихось сучасних підходів й плавно адаптувати дитину навряд чи вийде. Не будуть вони морочити голову з нами, бо до цього казала одна з виховательок типу "водіть одразу дітей на цілий день, ну поплачуть тиждень і перестануть".
Є варіант віддати його в приватний сад. Там можна плавно адаптувати. Але, там у порівнянні з цим державним територія на порядок гірше. Менше зелені, менше місця.
І я не знаю, як мені бути... Пробувати ще раз в державний чи одразу вести його в приватний?... Вже всю голову собі зламала.
3
Пополняю_Карму 03 апреля в 22:09
1
Навіщо територія дитині зі зламаною психікою
9
So_so 03 апреля в 22:11
2
Ведите в частный, территория не важна. У меня дочка сейчас ходит в садик вообще без территории, садик занимает этаж в гостинице. Невозможно оттуда забрать и не только её. Я прихожу за 5 мин до закрытия и эти 5 мин подпираю стену.
4
Гола з конопель 03 апреля в 22:10
3
Никуда не водить. Ходить на площадки к другим детишкам и проводить время с дитяткой
6 3
Поліцейський патруль 03 апреля в 22:11
4
Ответ очевиден. Если вашему ребёнку нужна плавная адаптация и это готовы делать в частном саду, значит вести туда. Понятно, что в гос. саде никто не будет подстраиваться под потребности вашего ребёнка. У них в группе наверное 20 детей. И какая разница где какие павильоны и территория, если вам надо адаптировать ребёнка к детскому саду.
1
Иванка Бур 03 апреля в 22:19
5
Я за частный сад. Но по сути, дело не в частном или гос. Дело в людях, с которыми ему там быть. Ищите воспитателей, которые поддержат вашу адаптацию
1
Детские_Будут? 03 апреля в 22:19
6
Какая территория, какие павильоны??? Вы вообще почитайте о психике детской. Если у вас так ребенок реагирует ему вообще няня была бы лучше. Детский сад для вас это необходимость? Если нет то не водите, ему рано
4
Шаманю второпях 03 апреля в 22:25
7
Автор, не водите пока никуда. Пусть подрастет немного, через год снова попробуете
2
Eva030330 03 апреля в 22:32
8
В таком возрасте территория не важна
Все правильно подметили в комментариях.
У меня сын младше, но очень похожая ситуация.
В сентябре хочу отдать в сад, очень переживаю по этому поводу
Байрактара 03 апреля в 22:45
9
Судя по написанному и вашему отношению ко всему этому - это ваша вина. Вы, как курица-наседка: он так привязан ко мне, он меня ни к кому потом не отпускал. Вы сами чуть-чуть в себя прийдите и ребенок в себя придет сразу.
Ребенок же не идиот: он видит, что вы сами переживаете, с вас можно, что угодно выбить и как угодно манипулировать.
Если садик - блажь, то не нужно никуда водить
Если это необходимость, то перестаньте к этому относится так, чтобы ребенок вами манипулировал.
Не нужно сидеть там, выглядывать из под лавочки, уговаривать, нахваливать и прочее.
Отведите сначала на час, потом на два и т.д. Если есть возможность, то первых пол года пусть только половину времени там будет.
И прекратите скакать перед ребенком. Это никуда вас не приведёт.
1
Мотористка 03 апреля в 23:23
10
Пойти осенью в частный, нервная система ребенка важнее. Или няня, смотря как с финансами и срочностью выйти на работу
1
Рубаю олівлє 03 апреля в 23:34
11
Можно еще год дома побыть, какая надобность сейчас отдавать в 3,5? Я отдавала в 3,9, ходил на пол дня, без питания, больше для общения с детьми и какой-то общей деятельностью. Сад был государственный, но очень хороший. Так и ходил до 1 класса. Смотрите по ребенку, я бы отложила поход в сад еще на пол года или год, если вам он не критичен.
автор Как_б_не_так 04 апреля в 00:00
12
Ответ дляГола з конопель
Никуда не водить. Ходить на площадки к другим детишкам и проводить время с дитяткой
Втомилася я вже за 3.5 роки вдома з дітяткой.
автор Как_б_не_так 04 апреля в 00:01
13
Ответ дляПоліцейський патруль
Ответ очевиден. Если вашему ребёнку нужна плавная адаптация и это готовы делать в частном саду, значит вести туда. Понятно, что в гос. саде никто не будет подстраиваться под потребности вашего ребёнка. У них в группе наверное 20 детей. И какая разница где какие павильоны и территория, если вам надо адаптировать ребёнка к детскому саду.
Ну ось я думала, чи варто все ж таки пробувати цю плавну адаптацію в приватному, настояти чи пробувати домовитися.
Але з іншої сторони, раптом знову не вийде, то це знову відіб´є бажання у дитини в сад ходити ще надовго.
автор Как_б_не_так 04 апреля в 00:02
14
Ответ дляДетские_Будут?
Какая территория, какие павильоны??? Вы вообще почитайте о психике детской. Если у вас так ребенок реагирует ему вообще няня была бы лучше. Детский сад для вас это необходимость? Если нет то не водите, ему рано
Ну він так може реагувати в до школи.
Звісно, я не з тих, щоб спихнути в сад будь-якою ціною.
Якщо зрозумію, що сад точно не наш варіант, то так і буде.
Питання для мене в тому, чи пробувати плавно адаптувати в державному чи це марно
1
автор Как_б_не_так 04 апреля в 00:07
15
Ответ дляEva030330
В таком возрасте территория не важна
Все правильно подметили в комментариях.
У меня сын младше, но очень похожая ситуация.
В сентябре хочу отдать в сад, очень переживаю по этому поводу
Та ось і я думаю, що це я бачу цю різницю території і шкодую, а сину на це все буде пофіг.
автор Как_б_не_так 04 апреля в 00:11
16
Ответ дляБайрактара
Судя по написанному и вашему отношению ко всему этому - это ваша вина. Вы, как курица-наседка: он так привязан ко мне, он меня ни к кому потом не отпускал. Вы сами чуть-чуть в себя прийдите и ребенок в себя придет сразу.
Ребенок же не идиот: он видит, что вы сами переживаете, с вас можно, что угодно выбить и как угодно манипулировать.
Если садик - блажь, то не нужно никуда водить
Если это необходимость, то перестаньте к этому относится так, чтобы ребенок вами манипулировал.
Не нужно сидеть там, выглядывать из под лавочки, уговаривать, нахваливать и прочее.
Отведите сначала на час, потом на два и т.д. Если есть возможность, то первых пол года пусть только половину времени там будет.
И прекратите скакать перед ребенком. Это никуда вас не приведёт.
Взагалі якісь ви дивні висновки зробили.
В чому проявляється ’курица-наседка’? І з чого ви взяли, що я скачу?
Якщо така надмірна прив´язаність з´явилася після цієї невдалої спроби садочка.
Якщо вдома в нього такі заскоки, що він до істерики вимагає, щоб печиво йому дала мама, а не тато. Це так, для прикладу.
Але при цьому нормально залишається, коли мене нема. Але от з садочком така ситуація. Постійно каже: мені без тебе буде так сумно там.
До цієї невдалої спроби ніхто не нервував, ми з чоловіком готували його, навіть не підозрюючи, що все так вийде.
автор Как_б_не_так 04 апреля в 00:19
17
Ответ дляРубаю олівлє
Можно еще год дома побыть, какая надобность сейчас отдавать в 3,5? Я отдавала в 3,9, ходил на пол дня, без питания, больше для общения с детьми и какой-то общей деятельностью. Сад был государственный, но очень хороший. Так и ходил до 1 класса. Смотрите по ребенку, я бы отложила поход в сад еще на пол года или год, если вам он не критичен.
Він не критичний, щоб аж кров з носа.
Але ми з чоловіком сильно втомилися. Чоловік працює з дому повний день, я по можливості працюю по пару годин. Син постійно скаче на голові, він супер активний, в квартирі влаштовує повний дестрой. Ще й спати вдень перестав.
Так, зараз простіше, вже тепло й можна гуляти довго. А от взимку було пекло. Напевно, ще це все наклалося на кризу трьох.
Але я як уявляю, ще одну осінь-зиму так з ним просидіти, волосся стає дибки)
Причому я за цілий день навіть не думаю, нам би хоч на пів дня його в садок, для відновлення моральних сил.
Та і сину нудно. Стало цікаво з дітьми спілкуватися, а на районі вдень майже ніхто не гуляє. Певно, всі по садочкам. А в парк кожен день не походиш.
Чому вирішили зараз, бо, як мені здається, в теплу пору року легше адаптувати в тому плані, що можна бути присутньою на прогулянках.
автор Как_б_не_так 04 апреля в 00:20
18
Ответ дляПоліцейський патруль
Ответ очевиден. Если вашему ребёнку нужна плавная адаптация и это готовы делать в частном саду, значит вести туда. Понятно, что в гос. саде никто не будет подстраиваться под потребности вашего ребёнка. У них в группе наверное 20 детей. И какая разница где какие павильоны и территория, если вам надо адаптировать ребёнка к детскому саду.
*в попередньому коментарі неправильно написала: чи варто пробувати плавну адаптацію в державному.
Поліцейський патруль 04 апреля в 00:33
19
Ответ дляКак_б_не_так
*в попередньому коментарі неправильно написала: чи варто пробувати плавну адаптацію в державному.
А кто вам будет обеспечивать плавную адаптацию в государственнос садике ? Зачем это воспитателям , если у них кроме вашего ребёнка в группе ещё 18-19 детей.
автор Как_б_не_так 04 апреля в 00:37
20
Ответ дляПоліцейський патруль
А кто вам будет обеспечивать плавную адаптацию в государственнос садике ? Зачем это воспитателям , если у них кроме вашего ребёнка в группе ещё 18-19 детей.
Ну в тій групі, що ми записані, постійно ходять приблизно 10 дітей.
Ну окрім мене ніхто її не забезпечить )
Тут хіба що домовлятися, що я буду довго водити по троху і тд. Ясно, що вони від такого у захваті не будуть. Але от чи скажуть ’ні’, чи погодяться, ось тут питання.
Але, так, знову-таки, якщо навіть і вийде домовитися, нема гарантії, що до нього там перший час будуть ставитися більш уважно, ніж до інших дітей, заспокоювати і тд... А не просто типу, хай поплаче та і все.
Поліцейський патруль 04 апреля в 00:39
21
Ответ дляКак_б_не_так
Ну в тій групі, що ми записані, постійно ходять приблизно 10 дітей.
Ну окрім мене ніхто її не забезпечить )
Тут хіба що домовлятися, що я буду довго водити по троху і тд. Ясно, що вони від такого у захваті не будуть. Але от чи скажуть ’ні’, чи погодяться, ось тут питання.
Але, так, знову-таки, якщо навіть і вийде домовитися, нема гарантії, що до нього там перший час будуть ставитися більш уважно, ніж до інших дітей, заспокоювати і тд... А не просто типу, хай поплаче та і все.
Так поговорите с воспитателями, спросите. Ну и понятно, что не будут относиться к вашему ребёнку по - особенному. За этим надо идти в частный сад. Там воспитатели получают за это неплохую зарплату. Они заинтересованы.
автор Как_б_не_так 04 апреля в 00:41
22
Ответ дляПоліцейський патруль
Так поговорите с воспитателями, спросите. Ну и понятно, что не будут относиться к вашему ребёнку по - особенному. За этим надо идти в частный сад. Там воспитатели получают за это неплохую зарплату. Они заинтересованы.
Так отож.
Напевно не буду я ризикувати, щоб в нього остаточно не відбити бажання, що потім і в приватний не вийде віддати.
Детские_Будут? 04 апреля в 02:43
23
Ответ дляКак_б_не_так
Взагалі якісь ви дивні висновки зробили.
В чому проявляється ’курица-наседка’? І з чого ви взяли, що я скачу?
Якщо така надмірна прив´язаність з´явилася після цієї невдалої спроби садочка.
Якщо вдома в нього такі заскоки, що він до істерики вимагає, щоб печиво йому дала мама, а не тато. Це так, для прикладу.
Але при цьому нормально залишається, коли мене нема. Але от з садочком така ситуація. Постійно каже: мені без тебе буде так сумно там.
До цієї невдалої спроби ніхто не нервував, ми з чоловіком готували його, навіть не підозрюючи, що все так вийде.
Ну хоч трішечки все ж почитайте про розвиток дітей, про прив´язаність
Шкода вашого сина
Втомилися, це очевидно, але ж з розумом можна організувати садочок. Яке ще ’готували його довго’ в 2,5 роки тоді? Починають з поступової адаптації, а у вас у дитини травма, і ’істерики’ що батько дає печиво, а не мама це не критично, ви значить досі не перекрили ту травму. Ще й дитина на тривоги реагує. Ваш варіант реально це няня, що буде його забирати гуляти хоча б, тим більше, що зараз буде теплий сезон. Або садочок, де ви будете поряд перший час, інакше він ще гірше за вас буде чіплятися. І ні, таке не буде до школи, якщо ви зараз своїми ж руками не зруйнуєте прив´язаність дитини до вас. Потім не жалійтеся у підлітковому віці, що буде холодний до вас.
автор Как_б_не_так 04 апреля в 12:16
24
Ответ дляДетские_Будут?
Ну хоч трішечки все ж почитайте про розвиток дітей, про прив´язаність
Шкода вашого сина
Втомилися, це очевидно, але ж з розумом можна організувати садочок. Яке ще ’готували його довго’ в 2,5 роки тоді? Починають з поступової адаптації, а у вас у дитини травма, і ’істерики’ що батько дає печиво, а не мама це не критично, ви значить досі не перекрили ту травму. Ще й дитина на тривоги реагує. Ваш варіант реально це няня, що буде його забирати гуляти хоча б, тим більше, що зараз буде теплий сезон. Або садочок, де ви будете поряд перший час, інакше він ще гірше за вас буде чіплятися. І ні, таке не буде до школи, якщо ви зараз своїми ж руками не зруйнуєте прив´язаність дитини до вас. Потім не жалійтеся у підлітковому віці, що буде холодний до вас.
Я дуже багато читала про дитячу психологію. І статті, і книги. Ту ж Петрановську. Ба, більше, не тільки читала, а ще й курси купувала й проходила.
Ще раз кажу, ви собі зробили якісь дивні висновки...
Мого сина не треба жаліти, в нього все добре.) Шкода його могло би бути, якби я його закинула в садок державний, не дивлячись ні на що, й на тому все.
Готували - це читали книжки про садок, розказували, як там буде, підлаштовували режим. Це щось дивне чи неправильне?
Я знаю, що істерики – це не критично. І, більш того, не пов´язую це з травмою садочка. Вважаю, що ніякої травми в нього давно вже нема. Бо 3 години один раз в саду - не настільки травмуюча подія для здорової дитини. Вже пройшло півроку. Просто в сина зараз отакий період прив´язаності саме до мене. Бо якщо ви так багато читали про дитячу психологію, то напевно знаєте, що діти в силу своєї незрілості часто більше прив´язані саме до одного дорослого, і періодично цей дорослий може змінюватися (то мама, то тато). Не виходить в них бути однаково прив´язаними до двох одразу. Це називається поляризація прив´язаності.
Звісно, якщо я віддам його в садок, то це буде максимально плавна адаптація, де я буду з ним поряд якийсь час. Власне, про це й тема. Тема не про те, забити на адаптацію в держ саду й закинути його туди чи вибрати приватний. Тема про те, чи варто ’йти проти системи’, намагаючись плавно адаптувати в держ саду, де в цьому не зацікавлені, чи не ускладнювати собі життя й одразу йти в приватний.
Я не з тих мам, котрі хочуть будь-якою ціною віддати в садок. В мене позиція така, що якщо зовсім не зайде садок йому, то так тому і бути. Але хочу спробувати, щоб в цьому впевнитися. Тому й збираюся в другий раз підійти до процесу адаптації з розумом, тим більш, що маємо вже негативний досвід.
1
Minny 04 апреля в 12:19
25
Ответ дляКак_б_не_так
Я дуже багато читала про дитячу психологію. І статті, і книги. Ту ж Петрановську. Ба, більше, не тільки читала, а ще й курси купувала й проходила.
Ще раз кажу, ви собі зробили якісь дивні висновки...
Мого сина не треба жаліти, в нього все добре.) Шкода його могло би бути, якби я його закинула в садок державний, не дивлячись ні на що, й на тому все.
Готували - це читали книжки про садок, розказували, як там буде, підлаштовували режим. Це щось дивне чи неправильне?
Я знаю, що істерики – це не критично. І, більш того, не пов´язую це з травмою садочка. Вважаю, що ніякої травми в нього давно вже нема. Бо 3 години один раз в саду - не настільки травмуюча подія для здорової дитини. Вже пройшло півроку. Просто в сина зараз отакий період прив´язаності саме до мене. Бо якщо ви так багато читали про дитячу психологію, то напевно знаєте, що діти в силу своєї незрілості часто більше прив´язані саме до одного дорослого, і періодично цей дорослий може змінюватися (то мама, то тато). Не виходить в них бути однаково прив´язаними до двох одразу. Це називається поляризація прив´язаності.
Звісно, якщо я віддам його в садок, то це буде максимально плавна адаптація, де я буду з ним поряд якийсь час. Власне, про це й тема. Тема не про те, забити на адаптацію в держ саду й закинути його туди чи вибрати приватний. Тема про те, чи варто ’йти проти системи’, намагаючись плавно адаптувати в держ саду, де в цьому не зацікавлені, чи не ускладнювати собі життя й одразу йти в приватний.
Я не з тих мам, котрі хочуть будь-якою ціною віддати в садок. В мене позиція така, що якщо зовсім не зайде садок йому, то так тому і бути. Але хочу спробувати, щоб в цьому впевнитися. Тому й збираюся в другий раз підійти до процесу адаптації з розумом, тим більш, що маємо вже негативний досвід.
Я вас не хотіла нічим образити якщо що, просто склалося враження спочатку, що вам дуже хочеться вже віддати дитину, а по опису він явно не готовий, тепер бачу, що ви обізнані в темі і плануєте плавну адаптацію, нехай все якнайкраще складеться з садочком і вільним часом для вас!
автор Как_б_не_так 04 апреля в 12:28
26
Ответ дляMinny
Я вас не хотіла нічим образити якщо що, просто склалося враження спочатку, що вам дуже хочеться вже віддати дитину, а по опису він явно не готовий, тепер бачу, що ви обізнані в темі і плануєте плавну адаптацію, нехай все якнайкраще складеться з садочком і вільним часом для вас!
Дуже хотілося ще пару місяців тому, бо реально сходили вже з розуму)
Зараз як потепліло, то вже якось легше стало. Може й ця так звана криза трьох вже йде на спад.
Я вже побачила, що попередній коментар про ´курицу-наседку´ був не ваш. Ви просто відповіли на мою відповідь на нього, тому думала, що це та ж сама жінка пише.
Я там писала, що у сина з´явилася надмірна прив´язаність до мене саме після цього випадка в садочку. Але мала не увазі не те, що він зараз хоче, щоб печиво давала саме я. А мала на увазі, що він місяць після того випадку в садочку не хотів їздити до бабусі, плакав, коли я йду в магазин. Це, звісно, було пов´язано з цією травматичною ситуацією в садку. Але, на щастя, пройшло вже давно. Я, звісно, себе досі іноді корю за те, що залишила його так на довго. Більше такого, ясна річ, не буду робити...

Дякую за ваше побажання)
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff

Ще з цiкавого

Популярные вопросы!

ещё

Сейчас читают!