Как вы объясняете детям, почему вы им запрещаете

Дуже добре, що у вас на все те є гроші.

Ну и бред ))
У моей дочки телефон с 5 лет (аудиокниги очень любила) в поездках она про него даже не помнит, он постоянно там разряжен, контет она вообще не снимает, ей это не интересно абсолбтно, не допросишься что- о снять в лагере даюе. В лагерях до неё не дозвониться. То разряжен, то не слышит ) вы пытаетесь что-то оправдать, сделать себя лучшей мамой, чем кто-то, но я Вам открою секрет, намного сложнее заинтересовать ребёнка, сделать его любознательным при наличии у него телефона и намного легче запретить, не купить, только такие дети сидят в телефоне у друга на переменах ) вы пошли лёгким путем, а большинство мам более сложным. Моей дочке не мешает телефон любить музеи (которые я ненавижу, даже при том, что в детстве телефона не было, но все равно с рей иуда хожу во всех странах и городах, потому что просит), разнве экскурсии, картины, планетарии, историю, георгафию и много чего другого, интересоватся окружающими её вещами и удивляться зачем сидеть на улице в телефоне)))

Не на все,що вона просить, нажаль. Скажемо так, на себе немає майже ніколи, а на розвиток втрачаємо по максимуму ) до війни могли дозволити собі майже все. Але то до війни )

Це роз´яснення для 5річної дитини.

Мені пощастило, я не працюю, живу у власне задоволення і для дитини. Ми багато часу проводимо разом, тому обмежень у власних бажаннях і цікавинках не маємо.
Дякуб ща ідею про мурах, візьму на замітку.

От і добре.

Супер, тішусь, шо є класні, сучасні, свідомі батьки. Ви молодець!

Почитайте краще не порадницю, а книжки по психології і вихованню дітей.
А то щоб сісти за руль, потрібно здати на права, а щоб завести дитину багатьом достатньо просто роздвинути ноги.

Там клініка.
Людина вважає, що якщо дитина має айфон, то вона крім айфона більше в житті нічого не бачить.

Дуже добре сказано!!!
Виділяється досягненнями, а не заборонами!!!

Чого ви вважаєте, що ви робите правильно,а ваша знайома-ні? Є люди,які ненавидять подорожувати, можливо ,вони з них. Що з того,що ваша дитина бачила Джоконду в Луврі,а її дитина в інтернеті? Для дитини важливі її бажання. Моя подруга з дітьми поїхала в Іспанію, її діти 3 роки не були на морі. А моя дитина ні в яку не зголосилась на море-ми півроку жили на морському узбережжі, рік в горах. Він кайфує зараз від свого будинку, своєї кімнати,свого компа,саоїх друзів . В нього з´явилась дівчина, тож про поїздки і слухати не хоче, вибрав айфон

Соберу манатки и пусть идет жить к родителям Маши).
У меня 3 уже взрослых детей, находила всегда нужные аргументы. Это же мои дети, я знаю на что надавить.

Я не писала про правильно і не правильно! Я написала, про власний досвід і те, що бачу навколо. Ось і все. Якщо Вашого сина тішить айфон, то чого мого сина він теж маж тішити? Всі різні. От і все. Писала виключно з власного досвіду, а ви усі приїба_ись, що мій ’біла ворона’ і обмежений. Вспокойтесь! Виховуйте своїх як вам заманеться.

Мені немає діла до того, скільки часу проводять чужі діти в гаджетах, це турбота їх батьків. Я ставлю певні обмеження на ігри, тому що не хочу, щоб псували зір, витрачали ресурс пам´яті на казна-що, краще заповнювати пам´ять корисною інформацією.
В принципі, все ж зрозуміло? 😀

А если ему понравится у родителей Маши? )

Мені це подобається!
Не можна це, зате можна ось це.
Батькам легше коли дитина грає пів дня, нею не треба займатись, не треба розважати

К объяснениям нужно время от времени давать право выбора. Например из вашего почему. Нельзя гулять до поздна- на улице в тёмное время суток находится опасно, ты можешь проверить так ли это, но есть вещи, которые невозможно будет исправить. Это по сути выбор без выбора. Горячий утюг потрогать можно, но ожоги это очень больно, засунь руку под горячий кран и ты поймёшь, что это больно, утюг ещё горячее.

Мої діти ніколи не чули від мене порівнянь з іншими дітьми, тому й мене не порівнюють з іншими батьками. Колись доня спитала щось типу «а чому Іра гуляє до 10 вечора, темно ж?» на що я відповіла: « Мабуть у її батьків є запасна дитина!» Більше таких розмов не було

Я мама не Маши, а Міші, і так я полегшую собі (та й своєму сину) життя 😁 І багато чого дозволяла/дозволяю своєму сину з 5 років (саме перше що дозволила це самому гуляти у дворі перед вікном кухні, щоб я бачила, потім ходити в магазинчик за морозивом й тд). Він навпаки мене питав ’чому мені можна, а моєму другу забороняють?’.
Цікаво, що коли в 10-11років мій сам по місту міг їздити на траліку в парк чи до дідуся в гості чи на велосипеді в сусідній район до репетитора чи просто покататися, то його друг зміг у батьків вибити послаблення для себе , бо ось’ Міша самостійний, йому можна в парк через дорогу й гуляти у дворі коли батьків немає вдома, а не чекати до 18.00’ й тд. Його мама трохи понервувала, але виявилось, що хлопець відповідальний і все ок.

Приведите пример с котенком , ты его любишь и поэтому он тебе дорог и т.д.

У Маші, Петі,Васі є свої батьки, які мають свої правила. Я вважаю, що це небезпечно /не корисно і т.д - пояснюю чому - для тебе. Я тебе дуже люблю і хочу зберегти таоє здоров´я і життя. Цього цілком достатньо для дитини

Все розуміють, моїй дитині 8 і вона все розуміє, коли наводиш наочний приклад і пояснюєш. Деколи треба 10 разів пояснити, але з 11 таки дійде

Я кажу як є - ти ростеш, твої очі і мозок ще не зрілі, якщо не хочеш ходити в окулярах і мати поганий зір - треба обмежувати екранний час. Завжди проаоную заміну. Підкреслюю важливість пілкування про своє тіло і здоров´я, яке дється на все життя одне

Ок, зараз не поломали, а завтра поломають і будуть інвалідами. Це того варте? Давай і на червоне світло переходити дорогу, бо хтось переходить

Не знаю как у вас, а у нас разновозрастные дети играли вместе и зачастую дети лет 12-13 брали на себя роль альфы. В целом в моём детстве в жизни детей было больше взрослых, дети успевали напитаться внимание взрослых до того, как побегут на улицу к детям. А сейчас я вижу, как фрустрирующие мамы приводят на площадку фрустрирующих детей и мамы сами не знают, что с этими детьми делать.

Бесят – в смысле злят, фрустрируют. Только взрослый в силу своей природы может дать ребенку безусловную любовь, а дети, особенно ровесники, этого не могут из-за незрелости мозга и лимбической системы. Вот и приходится ребенку в детском коллективе ’выживать’, потому что любовь и признание в детском коллективе нужно заслужить