Пожарник• 09 августа 2024
В дитинстві мама покинула, заради чоловіка, а і в 40 болить
Так склалося, що коли мені було 9 років, мама вирішила вдруге вийти заміж. Отчим мені страшенно не сподобався, я йому, в принципі, також. Така собі взіємна неприязнь.
Я залишилася з бабусею, яка була дуже авторитарна.
Раз на тиждень в четвер вранці, мама до нас приходила на 20-30 хвилин перед школою.
Було морально важко.
Після школи поступила до київського вузу.
Коли мені виповнилося 22 мама розлучилася і повернулася жити до бабусі. Але ми так і не стали близькими людьми.
Пройшовши підлітковий вік сина, а тепер переживаю і з донькою, розумію, скільки тепла мені не додали. І стає себе шкода. Але минуле вже не зміниш.
Мама неодноразово просила вибачення, зараз намагається компенсувати недодане мені в любов до внуків.
Працювала свого часу з психологом. Думала пропрацювала цей біль. Та ні. Болить.
Це виходить, що з цим болем і помру?
Я залишилася з бабусею, яка була дуже авторитарна.
Раз на тиждень в четвер вранці, мама до нас приходила на 20-30 хвилин перед школою.
Було морально важко.
Після школи поступила до київського вузу.
Коли мені виповнилося 22 мама розлучилася і повернулася жити до бабусі. Але ми так і не стали близькими людьми.
Пройшовши підлітковий вік сина, а тепер переживаю і з донькою, розумію, скільки тепла мені не додали. І стає себе шкода. Але минуле вже не зміниш.
Мама неодноразово просила вибачення, зараз намагається компенсувати недодане мені в любов до внуків.
Працювала свого часу з психологом. Думала пропрацювала цей біль. Та ні. Болить.
Це виходить, що з цим болем і помру?
1
7
25
53
188
0
Як то кажуть якщо в тебе в дитинстві не було велосипеда, а в дорослому житті є мерседес,
То все одно у тебе в дитинстві не було велосипеда
То все одно у тебе в дитинстві не було велосипеда
1
149
8
Ваше дитинство вже давно минуло, живіть сьогодні і майбутнім. Навіщо ви оглядається назад?
4
29
34
у меня, к сожалению, тоже родители были неблагополучные.
Мне было невыносимо тяжело каждый день, я хотела покончить с собой, никому я не была нужна ((
причем родительница никогда не просила прощения, никогда.
Ваша хотя бы извинилась.
Мне было невыносимо тяжело каждый день, я хотела покончить с собой, никому я не была нужна ((
причем родительница никогда не просила прощения, никогда.
Ваша хотя бы извинилась.
30
2
І не потрібно все прощати.
Такому нема прощення. Діти понад усе мають бути для батьків. Понад особисте щастя також.
Мати зробила вибір. Хай живе з цим вибором.
Все!
Такому нема прощення. Діти понад усе мають бути для батьків. Понад особисте щастя також.
Мати зробила вибір. Хай живе з цим вибором.
Все!
1
27
15
1
просто принять, что вам не повезло. Так бывает. Самое главное, что у ваших детей все в порядке, вы им даете столько любви, сколько можете. Так что отпускайте, не варитесь в этом
1
1
32
1
без обид - но имея семью, детей - фокусируйтесь на поточном
все мы родители не без греха, как бы не хотелось быть самыми лучшими
все мы родители не без греха, как бы не хотелось быть самыми лучшими
4
35
2
Мне такого не понять, вы по ходу в своей взрослой жизни несчастны, раз забивает голову такой ерундой. Не представляю, чтоб в моей жизни нормальной в голове такой бред был, обиды, боль , психолог. Капец
29
19
3
А не факт, что если бы мама жила с вами, вы бы сейчас не считали, что вам ’недодали’ и не жалели себя
Это вообще мало зависит от внешних факторов
Это вообще мало зависит от внешних факторов
25
5
Автор я з психологом пропрацьовувала певний момент. Ситуація яка вже сталась, і її не провернути назад.
То психолог радила просто прийняти це.
Як люди інваліди приймають відсутність якогось органа. Як маленькі приймають свій зріст, як руді приймають свої веснянки, тощо.
Прийняти як частину життя яке буває не тільки солодким. І полюбити себе з таким прийнятими життям
То психолог радила просто прийняти це.
Як люди інваліди приймають відсутність якогось органа. Як маленькі приймають свій зріст, як руді приймають свої веснянки, тощо.
Прийняти як частину життя яке буває не тільки солодким. І полюбити себе з таким прийнятими життям
1
23
1
А куда делся отец (отцы) детей?
И почему вы все живете в квартире бабушки? 3 поколения!
Ни ваша мама, ни вы ничего не заработали.
И почему вы все живете в квартире бабушки? 3 поколения!
Ни ваша мама, ни вы ничего не заработали.
8
8
Дитинство це наше коріння з якого ми ростем, наша опора. В дитинстві ми. Розуміємо своє місце в цьому житті
1
11
Забагато значення надаєте дитинству. Поки копаєтеся в минулому дитинства, життя проходить повз. Треба не оглядатися, а прийняти те, що вже сталося і рухатися вперед
2
1
26
Ну,якщо ви не здатні зробити це самостійно, то зверніться до спеціаліста, але не до того, який почне по поличкам розкладати ваше дитинство, а до того, хто допоможе прийняти себе і своє життя. Без цього прийняття себе ви не зможете насолоджуватися життям і рухатися вперед
2
8
В мене як раз таки були мегапррекрасні батьки. І до 40 років я була ’ донечкою’ , в мене завжди була стіна і опора яка мене прийме і підстрахує.
Це надавало впевненості не боятись і рухатись далі по життю
Це надавало впевненості не боятись і рухатись далі по життю
1
26
С одной стороны да.
С другой тут многие считают что бедное детство на вина родителей и это просто надо перерасти. Так и тут.
Мало у кого все идеально
С другой тут многие считают что бедное детство на вина родителей и это просто надо перерасти. Так и тут.
Мало у кого все идеально
3
У Вас глубокая детская травма. Ее нужно хорошо проработать и избавиться от нее. Иначе придется всю жизнь жить с этой болью, и это может сказаться на Ваших детях. Попробуйте почитать литературу на эту тему, подберите подходящие книги, может найдутся пару психологических приемов. Посмотрите видео от психологов на ютуб, на ту тему. В идеале идти к психологу, но я понимаю что это не для нашего менталитета. Я и сама сейчас справляюсь со своими психологическими травмами, другого рода.. но пытаюсь сама без психолога. Надеюсь удастся. И вы пробуйте, удачи Вам!
1
1
хорошо, что вообще поняла свою вину и пытается загладить.
мою маму бабушка так же оставила с бабушкой, а сына младшего с собой взяла. до сих пор рассказывает, что такого или не было, или так сложилось и она не могла взять ее. очнулась после 55 лет, когда инсульт жахнул, вспомнила. что у нее дочь и она её должна досматривать
мою маму бабушка так же оставила с бабушкой, а сына младшего с собой взяла. до сих пор рассказывает, что такого или не было, или так сложилось и она не могла взять ее. очнулась после 55 лет, когда инсульт жахнул, вспомнила. что у нее дочь и она её должна досматривать
8
Мама неодноразово просила вибачення, зараз намагається компенсувати недодане мені в любов до внуків.
Ну так позвольте ей это сделать
Пусть у ваших детей будет любящая мама и бабушка
Ну так позвольте ей это сделать
Пусть у ваших детей будет любящая мама и бабушка
16
Автор, минулого ви не змінете. А от майбутнє залежить від вас. Або жити з болем і образою, або вільно. Спробуйте ще техніки викричати свій біль (вималювати, вибити.. дати вихід). І живіть далі з поглядом вперед.
1
1
7
А до ваших 9 років ваша кукушка певно теж була ніякою матірʼю, тому що нормальна мати не здурів ради хєра дитя не залишить. Я б таке не побачила
6
11
Знаєте, ваша мама визнала свою провину, вибачилась. Це вже багато означає.
Бо деякі батьки до самої смерті не визнають своїх помилок
Бо деякі батьки до самої смерті не визнають своїх помилок
13
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу