В дитинстві мама покинула, заради чоловіка, а і в 40 болить

Question

Пожарник• 09 августа 2024

В дитинстві мама покинула, заради чоловіка, а і в 40 болить

Так склалося, що коли мені було 9 років, мама вирішила вдруге вийти заміж. Отчим мені страшенно не сподобався, я йому, в принципі, також. Така собі взіємна неприязнь.
Я залишилася з бабусею, яка була дуже авторитарна.
Раз на тиждень в четвер вранці, мама до нас приходила на 20-30 хвилин перед школою.
Було морально важко.
Після школи поступила до київського вузу.

Коли мені виповнилося 22 мама розлучилася і повернулася жити до бабусі. Але ми так і не стали близькими людьми.
Пройшовши підлітковий вік сина, а тепер переживаю і з донькою, розумію, скільки тепла мені не додали. І стає себе шкода. Але минуле вже не зміниш.

Мама неодноразово просила вибачення, зараз намагається компенсувати недодане мені в любов до внуків.

Працювала свого часу з психологом. Думала пропрацювала цей біль. Та ні. Болить.

Це виходить, що з цим болем і помру?

показать весь текст

1

7

25

53

188 0

Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff

Тема закрыта

Ще з цiкавого

Гроші на карті померлого +15 Що робити мм бабусею. Вона доведе мого тата. +43 сумно з-за того що батьки не такі як я б хотіла +81 Мама (свекровь) лізуть до Вас з порадами? +19 Звернув увагу на сестру +34 Как отомстить двоюродной сестре +20 С кем ехать отдыхать, даже не знаю… подарок от сестры был, в плане +38 Не вернули долг +136 Потеря родителей +16 Чому син в батьківському домі майже не допомагає, а в тещі весь час +116

Сейчас читают!

Індус вдерся на дах+951 Девушка, которая советовала печень перед жаркой содой посыпать, отзовитесь+591 20000 шагів вдень, пілатес 3 рази в тиждень, біг 3 км 2 рази в тиж- вага стоїть 2+512 Как вы вытаскивали себя из состояния, когда усталость накопилась такая+421 Фотка. Ржач. Сепарши в Германии 9 мая)))+401 Андрей Доманский получил российский паспорт и работает в банке 2+352 Вы уже это видели? Украина официально!7+287

Answer 1 · 2024-08-09T13:03:32+02:00

Ответ дляВсе буде Україна

Ваше дитинство вже давно минуло, живіть сьогодні і майбутнім. Навіщо ви оглядається назад?

Та наче живу. Я спілкуюся з мамою. Вона турботливо питає про онуків і критикує мене, що я не балую їх і не готую кожному океремо, хто що любить.
І я потім зриваюсь і питаю: ’А ти знаєш, що я любила в 15 в 20?’
Або коли мала просить 20-ту футболку, то мені моя мама каже, що потрібно балувати, бо життя одне. А я згадую, як у мене бабуся була прости модного одягу, і мама тоді не вмішувалася. Того воно і вилазить.

Answer 2 · 2024-08-09T13:03:49+02:00

Ответ дляКава з адреналіном

І не потрібно все прощати.
Такому нема прощення. Діти понад усе мають бути для батьків. Понад особисте щастя також.
Мати зробила вибір. Хай живе з цим вибором.
Все!

Ну підождіть.Як діти навчаться бути щасливими ,якщо мама нещасна.Де вона візьме ресурс на дітей?

Answer 3 · 2024-08-09T13:03:53+02:00

Я свою мать не могу простить и такое не прощают, она бросила меня в 3 месяца от рождения и ещё двух детей от другого брака на свекровь и свою мать, то как со мной обращалась моя бабушка ее свекровь это трындец, я никогда не слышала в свой адрес слов любви и поддержки, а только то какая я плохая и что всегда во всем я виновата даже если это не так. А мать в это время пила как проклятая и ее лишили род. прав. Через время так как за нами она не смотрела. А теперь когда она постарела то бросила пить и работает с внуками видеться не запрещаю и общение наладилось с ней, но эта дыра в душе когда тебя не любили болит сильно и не заткнеш ее ничем

Answer 4 · 2024-08-09T13:04:13+02:00

Ответ дляПожарник

Та наче живу. Я спілкуюся з мамою. Вона турботливо питає про онуків і критикує мене, що я не балую їх і не готую кожному океремо, хто що любить.
І я потім зриваюсь і питаю: ’А ти знаєш, що я любила в 15 в 20?’
Або коли мала просить 20-ту футболку, то мені моя мама каже, що потрібно балувати, бо життя одне. А я згадую, як у мене бабуся була прости модного одягу, і мама тоді не вмішувалася. Того воно і вилазить.

Тому що ви не відпустили минуле і не вмієте в будовуввти власні кордони

Answer 5 · 2024-08-09T13:04:53+02:00

Ответ дляПожарник

Та наче живу. Я спілкуюся з мамою. Вона турботливо питає про онуків і критикує мене, що я не балую їх і не готую кожному океремо, хто що любить.
І я потім зриваюсь і питаю: ’А ти знаєш, що я любила в 15 в 20?’
Або коли мала просить 20-ту футболку, то мені моя мама каже, що потрібно балувати, бо життя одне. А я згадую, як у мене бабуся була прости модного одягу, і мама тоді не вмішувалася. Того воно і вилазить.

То есть вы с собственными детьми конкурируете.
Такая себе любовь

Answer 6 · 2024-08-09T13:04:55+02:00

Ответ дляПожарник

Та наче живу. Я спілкуюся з мамою. Вона турботливо питає про онуків і критикує мене, що я не балую їх і не готую кожному океремо, хто що любить.
І я потім зриваюсь і питаю: ’А ти знаєш, що я любила в 15 в 20?’
Або коли мала просить 20-ту футболку, то мені моя мама каже, що потрібно балувати, бо життя одне. А я згадую, як у мене бабуся була прости модного одягу, і мама тоді не вмішувалася. Того воно і вилазить.

Ну як би і мститись не потрібно.
Вам боляче, їй боляче.
Може б ви разом якось відверто побалакати?

Answer 7 · 2024-08-09T13:05:06+02:00

Ответ дляМолода і нерозважлива

А до ваших 9 років ваша кукушка певно теж була ніякою матірʼю, тому що нормальна мати не здурів ради хєра дитя не залишить. Я б таке не побачила

Это просто могли быть более комфортные условия для ребенка, к примеру.
У меня, к примеру, ребенок в другой стране жил более полугода. Всем так удобнее было на тот момент.

Answer 8 · 2024-08-09T13:05:53+02:00

Ответ дляSo_so

Не всё можно простить. Как-то так.

согласна. точнее чужие обиды можно взять и простить, а свои нееее.

Answer 9 · 2024-08-09T13:06:00+02:00

Ответ дляВсе буде Україна

Ну,якщо ви не здатні зробити це самостійно, то зверніться до спеціаліста, але не до того, який почне по поличкам розкладати ваше дитинство, а до того, хто допоможе прийняти себе і своє життя. Без цього прийняття себе ви не зможете насолоджуватися життям і рухатися вперед

Я обратилась к транзактному анализу. Который как раз через детские травмы, мне помог отследить сегодняшний день и сегодняшние паттерны поведения. Помог отследить причинно-следственные связи. Сделать перерешения. Принять то, что было в моем детстве. Отпустить обиды. Поэтому я бы не стала обесценивать детский опыт.

Answer 10 · 2024-08-09T13:06:40+02:00

Ответ дляЧупакабраЗеБест

согласна. точнее чужие обиды можно взять и простить, а свои нееее.

Не правда, можно. И когда ты прощаешь, тебе же легче жить становится

Answer 11 · 2024-08-09T13:06:52+02:00

Ответ дляПожарник

Та наче живу. Я спілкуюся з мамою. Вона турботливо питає про онуків і критикує мене, що я не балую їх і не готую кожному океремо, хто що любить.
І я потім зриваюсь і питаю: ’А ти знаєш, що я любила в 15 в 20?’
Або коли мала просить 20-ту футболку, то мені моя мама каже, що потрібно балувати, бо життя одне. А я згадую, як у мене бабуся була прости модного одягу, і мама тоді не вмішувалася. Того воно і вилазить.

я не готовящая мама и тоже постоянно слышу критику об этом, ведь она выготавливает каждому кто что любит
каждый живет свою жизнь
послушала, позлилась молча и дальше пошла по своим делам
не предавайте этому такое значение

Answer 12 · 2024-08-09T13:07:05+02:00

Ответ дляПожарник

Та наче живу. Я спілкуюся з мамою. Вона турботливо питає про онуків і критикує мене, що я не балую їх і не готую кожному океремо, хто що любить.
І я потім зриваюсь і питаю: ’А ти знаєш, що я любила в 15 в 20?’
Або коли мала просить 20-ту футболку, то мені моя мама каже, що потрібно балувати, бо життя одне. А я згадую, як у мене бабуся була прости модного одягу, і мама тоді не вмішувалася. Того воно і вилазить.

тут дороже тільки тривала психотерапія. Негативні події минулого не можна змінити, але вони не повинні визначати ваше майбутнє. І це мета терапії.

Answer 13 · 2024-08-09T13:07:26+02:00

Ответ дляЗамороженная селедка

у меня, к сожалению, тоже родители были неблагополучные.
Мне было невыносимо тяжело каждый день, я хотела покончить с собой, никому я не была нужна ((
причем родительница никогда не просила прощения, никогда.
Ваша хотя бы извинилась.

Співчуваю.

У мене усвідомила масштаби біди з появою внуків. Але від цього не легше.(((

Answer 14 · 2024-08-09T13:07:44+02:00

Налогообложу• 09 августа 2024

44

А коли тато кидає заради іншої і кружить чужу дитинець не болить? Моїм дітям болить.

2

1

Answer 15 · 2024-08-09T13:07:48+02:00

Ответ дляLoroPiana

просто принять, что вам не повезло. Так бывает. Самое главное, что у ваших детей все в порядке, вы им даете столько любви, сколько можете. Так что отпускайте, не варитесь в этом

Дякую.

Answer 16 · 2024-08-09T13:08:04+02:00

Ответ дляДайте подуться

без обид - но имея семью, детей - фокусируйтесь на поточном
все мы родители не без греха, как бы не хотелось быть самыми лучшими

Дякую.

Answer 17 · 2024-08-09T13:08:32+02:00

Ответ дляЧупакабраЗеБест

согласна. точнее чужие обиды можно взять и простить, а свои нееее.

Тут не в прощение дело а в экологичном взаимодействии, без скандалов и конфликтов из-за прошлого

Answer 18 · 2024-08-09T13:08:48+02:00

Ответ дляОбнимашкина

тут дороже тільки тривала психотерапія. Негативні події минулого не можна змінити, але вони не повинні визначати ваше майбутнє. І це мета терапії.

Всемвірно, минуле не має визначати майбутнє. Якщо концентруватися на минулому і весь час себе жаліти, то це не дасть змоги будувати те життя,яким би людина хотіла жити

Answer 19 · 2024-08-09T13:08:54+02:00

Ответ дляKievN

А не факт, что если бы мама жила с вами, вы бы сейчас не считали, что вам ’недодали’ и не жалели себя
Это вообще мало зависит от внешних факторов

Ні. Зараз я не зможу жити з нею. Більше доби знаходитися поруч не можу.

Answer 20 · 2024-08-09T13:09:06+02:00

Ответ дляБелоснежко

Мне такого не понять, вы по ходу в своей взрослой жизни несчастны, раз забивает голову такой ерундой. Не представляю, чтоб в моей жизни нормальной в голове такой бред был, обиды, боль , психолог. Капец

Ну у вас так, а у автора иначе.

Answer 21 · 2024-08-09T13:09:18+02:00

Ответ дляЗначит надо

Автор я з психологом пропрацьовувала певний момент. Ситуація яка вже сталась, і її не провернути назад.
То психолог радила просто прийняти це.
Як люди інваліди приймають відсутність якогось органа. Як маленькі приймають свій зріст, як руді приймають свої веснянки, тощо.
Прийняти як частину життя яке буває не тільки солодким. І полюбити себе з таким прийнятими життям

Дякую.

Answer 22 · 2024-08-09T13:09:35+02:00

Ответ дляПожарник

Та наче живу. Я спілкуюся з мамою. Вона турботливо питає про онуків і критикує мене, що я не балую їх і не готую кожному океремо, хто що любить.
І я потім зриваюсь і питаю: ’А ти знаєш, що я любила в 15 в 20?’
Або коли мала просить 20-ту футболку, то мені моя мама каже, що потрібно балувати, бо життя одне. А я згадую, як у мене бабуся була прости модного одягу, і мама тоді не вмішувалася. Того воно і вилазить.

Продовжуйте працювати з психотерапевтом. Можливо з якимось іншим, щоб різні підходи спробувати. Проблему треба вирішити. Вона труїть і ваше життя, і вашої грішної але ж розкаянної матері, і на дітей впливає.

Answer 23 · 2024-08-09T13:10:01+02:00

Ответ дляПожарник

Та наче живу. Я спілкуюся з мамою. Вона турботливо питає про онуків і критикує мене, що я не балую їх і не готую кожному океремо, хто що любить.
І я потім зриваюсь і питаю: ’А ти знаєш, що я любила в 15 в 20?’
Або коли мала просить 20-ту футболку, то мені моя мама каже, що потрібно балувати, бо життя одне. А я згадую, як у мене бабуся була прости модного одягу, і мама тоді не вмішувалася. Того воно і вилазить.

а вы не вспоминайте ей, а спокойно скажите, ок, мама, приди и приготовь им , то что они любят, ок, купи внучке 20-ю футболку, балуй детей, ты же бабушка им

Answer 24 · 2024-08-09T13:10:16+02:00

Ответ дляЛапка

Знаєте, ваша мама визнала свою провину, вибачилась. Це вже багато означає.
Бо деякі батьки до самої смерті не визнають своїх помилок

нет нет, она не осознала вину, она осознала что теперь пришло время получать чтото от дочки, она осознала что старость и болезни пришли, время подводить итоги.
и она такая ’ойбля, извини там’.
Это единтсвенная причина по которой она извиняется. потому что никого другого полезного больше нет. если появится опять вот тот муж, она опять бросит автора.

Answer 25 · 2024-08-09T13:10:23+02:00

Ответ дляПожарник

Ні. Зараз я не зможу жити з нею. Більше доби знаходитися поруч не можу.

Так не живите.
Вы взрослая женщина

Answer 26 · 2024-08-09T13:10:27+02:00

Ответ дляПожарник

Та наче живу. Я спілкуюся з мамою. Вона турботливо питає про онуків і критикує мене, що я не балую їх і не готую кожному океремо, хто що любить.
І я потім зриваюсь і питаю: ’А ти знаєш, що я любила в 15 в 20?’
Або коли мала просить 20-ту футболку, то мені моя мама каже, що потрібно балувати, бо життя одне. А я згадую, як у мене бабуся була прости модного одягу, і мама тоді не вмішувалася. Того воно і вилазить.

Ну так пробачення вона формально попросила, раз дозволяє собі рота відкривати з критикою.
Тому Ваші відповіді цілком логічні.
Вона не вміє дітей виховувати, а лізе з непотрібними порадами.
Нічого страшного у тому, що Ви їй про це кажете.

Answer 27 · 2024-08-09T13:10:44+02:00

Автор, обнимаю. Моя бабушка была алкоголичка, на мамин школьный выпускной она ушла из дома. Пила с маминых лет 7, дедушка с ней за компанию. Исключили мама все детство. И хотя мама полностью счастлива в браке, любима и нас любит, бабушку она даже после её смерти не простила

. Такие раны не закрываются . Всегда сочувствую людям, которые выросли в детдомах и без родителей. Это страшно😪😪😪

Answer 28 · 2024-08-09T13:11:03+02:00

Таким как автор даже не выйдя ее мама второй раз замуж всеравно было бы не так: была бы гиперопека или что то другое и т.д. У нее все виноваты: мама на мужика променяла, бабушка в одежде ограничивала. И нигде и слова про мужчин в этой семье, впрочем как и в семье автора скорее всего. Теперь автор свои гештальты на детей перекладывает, вместо того что бы двигаться дальше. А ведь жизнь могла и дерьмеца подкинуть: мама могла бы вернуться лежачей в говнах, и вместо любви и заботы к внукам требовать ухода от автора.
Короче, тема по сути очень актуальная для современности: поколение 80-90 годов так и не выросло, даже обзаведясь собственными детьми.

Answer 29 · 2024-08-09T13:11:11+02:00

Ответ дляKievN

А куда делся отец (отцы) детей?
И почему вы все живете в квартире бабушки? 3 поколения!
Ни ваша мама, ни вы ничего не заработали.

Вам житло болить?

Я живу в одному місці, з батьком свої дітей, а мама живе в іншій області в будинку своєї мами, моєї бабусі.

Answer 30 · 2024-08-09T13:11:26+02:00

Ответ дляПожарник

Дякую.

У нас почему то очень раздут миф про идеальное детство...
идеальные семьи во взрослом возрасте...
это все миф
и чем раньше каждый это осознает, тем проще будет жить

В дитинстві мама покинула, заради чоловіка, а і в 40 болить

Похожие темы:

Ще з цiкавого

Популярные вопросы!

Сейчас читают!