Ситуація з мамою

Мама живе з вітчимом уже більше 20 років
Що сказати про нього? Скажу коротко, я ненавиджу своє дитинство
Мама терпить його характер, щоб ви зрозуміли це людина яка може завестись на рівному місці по маленькій дрібниці, і все літає потім. Я переїхала в інше місто, до них стараюсь їздити рідко. Кожний раз коли мама вже " збирає речі" я її підтримувала. В мене нема свого житла, але я пропонувала орендувати квартиру, зробити все що можливо аби вона вже пішла від нього. Вона погоджується, а потім варто йому заговорити як вона вже біля нього. І так було вже не один раз, чесно кажучи я вже не хочу чути про їх особисте життя бо знаю що щоб там не було, вона всеодно його пробачає. І тут знову, мама в сльозах телефонує і на наступний день уже у мене, знову з фразою "буду подавати на розвод"
Знаєте, я вже скільки раз це чула, що вже просто мовчу, бо знаю що це не надовго. Якщо я буду її підштовхувати на розлучення то я потім буду винна. Знаю, проходила, мені вона вже казала "чого ти втручаєшся"
Як допомогти якщо людина не хоче щоб їй допомогали? Мені її шкода, вона все тягне на своїх плечах, і завжди надіється що він зміниться і все буде добре. Чи буду я поганою донькою якщо просто ніколи не буду втручатись в їх особисте життя?