Пряник не допоміг. Лише кнут?

Нещодавно посварились з чоловіком з-за його підходу до виховання дітей. Коли вони не встигли прибрати до виділеного чоловіком часу він спочатку все зібрав і пригрозив, що викине у смітник. Діти почали плакати, щоб не викидав, адже вони ще граються і пізніше приберуть. Він почав кричати і видирати іграшки у них з рук. Я заступилась.
Чоловік визвірився і на мене, сказав, що раз я знаю, як буде вірно, щоб до нього більше не зверталась.
Справа в тому, що це завжди його метод виховання. Крики та шантаж.
Місяць він нічого не каже дітям і не робить їм зауважень. І що я бачу: у квартирі безлад, на мої нормальні прохання (без крику і шантажу) діти не реагують, постійно кажуть «пізніше». Старший за уроки сідає лише коли пригрожу забрати телефон. І то робить не все, а так, щоб лише я відстала від нього.
Виходить, чоловік був правий і лише його метод дієвий?
У сестри, наприклад, завжди чистота і всі уроки вивчені. Вона каже, що раз гарно гарне і всі ходять шовкові.
Не вийшло з мене гарного вихователя.