Англійська для маленьких. В садку. Це (те що в фото) - нормально?

Якщо скукожилася, то точно не від того що не танцювала. Від образи інша відповідь тіла,більш активна. Це від того що багато батьків. Вона вам про це не розповість. Хотіла вам розписати як психологи дізнаються про що думають діти. Але ви дуже нервова мама з нав´язливими думками, то боюсь що потім ви психолога заплутаєте. Я вам раджу сходити до дитячого психолога без дитини. Бо ви занадто себе накручуєте. Ви хочете бути супермамою щоб у дитини було все найкраще. Але ви забагато хочете від дитини, ваши вимоги не за віком дитини. Це погано. Ви не дасте їй спокійно спостерігати. Ви вимагаєте щоб вона одразу діяла. Ви забираєте у дитини цілий єтап розвитку, що потім аукнеться вам у тому що вона буде неуважною.

Почекайте. Я щось не до кінця зрозуміла. Точніше хочу перепитати чи Ви мене вірно розумієте? Я хотіла не досягнень. Я побачила що діти пішли всі в зал, вона зв ними. Довольна весела.
А тут хопа - вихователька іі зловила за руку, смик - «стій, ти не танцюєш. Ти на репетиціях балувалась».
І дитина захлопала очима, брови вниз, сум, нерозуміння. Образа🤷‍♀️

Хоча про багато батьків - 100% теж. Бо на репетиціі ж їх нема, а тут зненацька такий натовп.
Але як іі відпустили, як інша вихователька іі брала за ручки і крутилася, типу в парі, вона дуже щаслива була. Одразу!
Але вихователька схопилася бо просто мабуть моє лице побачила. І ця вихователька краща мені. Не та, що іі тримала

Я насправді дуже лінива мама і без заморочок у межах здорового глузду - наприклад якщо я дотримуюся харчування дитинипо всім «канонам», то я не падаю в обморок коли в гостях вона наминає торт ітд; або їсть з підлоги те що впало; або якщо я не хочу готувати бо лінь - спокійно дам по-биріку омлет і макарони. Без ніякої ТЗХ. Зараз дійшло вже до вареників із Галі Балуваної. Нечасто. Але я не так уж прям ппц заморочуюсь.
А садок вперше. І мені не треба звьозд з неба. А просто щоб не ставилися як до обузи.

Ладно. Є таке конкретне питання. Я прикинула що мені відповість на бесіді керівник: типу «ну а що вихователь має робити, якщо Ваша дитина не хотіла на репетиціях репетирувати хореографію»/ малювати-ліпити-рахуват/писати (в звичайний день).
……..ну наче я там знаю, що вихователь має робити🤷‍♀️. Що можна тут відповісти-то?

Я правильно вас зрозуміла. У дитини не буде комплексів. Для дитини нормально те, що їй щось не можна, що можна дорослим і старшим за неї дітям.

Ви повинні знати, що дитина має право щось не хотіти. І я вам писала що зараз час спостерігати за дорослими дітьми. Це класно що ваша дитина має таку можливість. То я б не радила скандалити за це свято. З вашою дитиною все добре. Після свята треба було спитати чи сподобалось їй дивитись на дівчат. Вчіть дитину спостерігати. Це найкраще вміння що формується в її віці

Дякую
Це Ви саме професійно стверджуєте? У Вас є спеціальні знання з вікової психологіі (ну, назвем це так, бо я не сильна в цій термінологіі)

І ще одненьке. Вихователі в рамках своєї професіі - мають знати і вміти працювати, коли дитина щось не хоче? В розмові на рівні я і вихователь - вона наголосила що «ми не заставляємо». Це звісно зрозуміло, бо ще не вистачало примусу. Але я ж мала на увазі саме якісь методи - зацікавити, простимулювати, показати на власному прикладі, залучити щось таке коротше що посприяє стимуляціі інтересу дитини до запропонованої діяльності..
Просто мені дивно. Я з дитиною сама постійно була, і поєлнувала і дитину, і роботу, і побут, і закупки..тобто їй було за щастя, коли мама пропонує «заняття», любі. Так, Ви написали, що вдома то одне, в садку це інше(що стосується дитини), а стосовно вихователя як має бути - не хоче як хоче, хай тоді сидить на лавці?чи за тиждень діяльності якось все ж таки долучити до неї дитину?
На святі дитина повторила в своєму стилі всі рухи таночку, що виконували діти. І хотіла танцювати. Тобто звичайні були бажання(як вдома). А вихователька при цьому каже, що на репетицІЯХ вона не хотіла і сиділа на лавці (ну, читайте усадили і сказали сидіти), тобто за тиждень вони от не змогли іі залучити, каже «ну шо ми можемо зробити»?

Взагалі Вам дуже дякую, бо я так краще розумію, ніж коли я вся в суцільних емоціях і без , як модно казати , критичного мислення

У мене освіта дошкільного педагога тут я більше теоретик але з відзнакою. .практики 2 роки . і курси по дитячій психології для мам, тут я двічі практик. Я не професійний психолог.
Бути мамою складно. Бо хочеться дитині дати більше. І тут виникає дилема, бути гарною мамою та навчити дитину всього, чи навчити дитину вчитись самостійно і терпіти поки вона навчається сама. Ви створили гарні умови для навчання, але ви намагаєтесь заважати вчитись дитині самостійно. На фото теми. Важа дитина не знає як називаються дні тижня, але вона може запам´ятати переклад. Японські діти вчать японську з народження і за 2 роки розмовляють японською. Діти можуть не знати значення слів. Але вони їх повторюють. Прийде час і дитина дістане з своєї голови це слово. Діти все повторюють за старшими.

Вы сейчас описали свою реакцию и эмоции на ситуацию, а не ребенка.

Ну от вивилося дещо. Немає у неї диплома. Сертифікати ітд. Ну як це можливо? У них же ліцензія. Як таке може бути

А я говорила. ’Воспитатель’ без проф.образования - частое явление не только в частных, но и государственных д/садах.

Цікаво чим вона керувалася коли утримала дитину мою. Ну я у вівторок буду у директора. Подивисося що скажуть

А профільне - це яке? Що за освіта має бути по хорошому для роботи саме із віком 2 роки, 3 роки

Педагогическое образование (дошкільна освіта).

Добре
Я ж маю право поцікавитися освітою вихователя? Наглядно, або копію?а також ще чимось, накшталт сан.книжки тощо.

І відеокамери. В одному садку - онлайн. Батьки коли хочуть, дивляться. Тут в січні якось поцікавилася чи можна дивитися - одразу ні, вони у нас для екстренного ітд

Ще мені вихователька, та що має диплом і більше мені подобається (не та що дитину в кутку тримала), казала (істеричним тоном), що ваша дитина так кричить (чи плаче), що інші діти аж вуха затуляли і просили мол будь ласочка не кричи.
Щось можете сказати про таке? Я не можу чітко сказати що я думаю з цього приводу, но мені це не подрбається. Таке враження що дікй якось навчили так зробити. І моїй казали що оно всі вуха від тебе закрили. Сумніваюся що діти самі б здогадалися до такого маневру. Моя коли бачить чиюсь істерику, плач - іде туди зі слвами «ой, хлопчик ударився, плаче, иреба пожаліти» А не косо дивиться, і вуза затуляє. Якось дивно все.

Самі взяли в групу. А ставляться як до 4-5літньої. Сказано танцьємо, значить танцюємо. І не ори. І не плач. І до кінця репетиціі сиди бо зайнятися зараз більше з тобою нема чим і нема кому. Тиждень репетицій, ясно що вона не хоче вже, і буде і плакать і не хотіть виконувать.
Я про це дізналася постфактум. Протягом тижня «все нормально». Казали

Педагогічний коледж дошкільна освіта. Або психолог, або педінститут.

Спасибі
Це якийсь прикол
Із чт я чекаю на зустріч із директоркою, яку від мене приховують. І нав‘язують зустріч із кимось іншим, сама не знаю навіть хто це.