Жадібність vs Тринкання. А ви які?

это ужасно

Почему?)

чому ви так думаєте? це ілюзія

потому что здоровье зубов это базовая потребность

Они здоровые, но некрасивые.

То вас еще жизнь носом не макала. Я вам этого не желаю, но всякое бывает. Потом вспоминаешь эти счпстливые моменты и думаешь, надо же было быть такими дураками.

Автор, вы вероятно молоды и у вас хороший тыл в лице состоятельных родителей. Но далеко не у всех так.

Я жадноватая, но у этого есть очень веская причина - крайняя бедность пережитая в 90-х + то, что в нашей семье это мы с мужем тот тыл, на который полагаются близкие. Сейчас стало проще, подросло благополучное следующее поколение и уже и за них можно не бояться и на нас ответственность меньше.
Я не считаю и не экономлю на еде, здоровье, стоматологии, нормальной обуви, косметике, на транспорте. С остальным, конечно скорее как настоящий еврей - потрачу, но буду долго причитать и расстраиваться. Ничего не могу с собой поделать.

У меня всегда кредитные лимиты выключены, мне аж плохо когда я кому-то должна
Так же есть родственники , которые занимают у нас деньги, на скажем три мес, через пол года еще не отдали но могут поехать 2+3 в какую нить испанию отдыхать, нас с мужем это удивляет.
Что по вопросу транжира я или жлоб - я руководствуюсь кпд, выбираю наиболее полезную для себя комбинацию трат. Типа, можно поехать на такси или тралике, то вот поездка на такси не доставит мне удовольствия/ а тралик не доставит неудобства, а вот шампусик доставит радость, на него не жаль. И так со всем. Мы не тратим все под ноль, т е выбираем отдых скромнее, чем могли бы, и откладываем на крупные покупки, но уровень отдыха такой, чтобы порадоваться, а не страдать от экономии. В целом, считаю, разумный подход

Я відкладаю, а потім в момент все витрачаю:) І починаю знову відкладати)Так і живу.

Для менн ваш спосіб життя - тринькання, спосіб життя ваших друзів - швидше раціональність, а не жадібність.
Я проти ’перекосів’ - однаково погано і патологічна жадібність (умовно рахувати поштучно котлети) і бездумне тринькання.
Але з того, що помітила - справді багаті не тринькають і навіть шопоголіків серед фінансово стабільних людей меньше.
Щодо спонтанного зняття з кредитки для незапланової поїздки - у вас є фінансова подушка на випадок непланового чп? Життя не передбачливе - можна втратити роботу, захворіти, травмуватися, може щось поламатися, банально батькам та родичам може знадобитися фінансова допомога.
Я не завжди розумію людей, які спочатку живуть одним днем і не економлять, а в разі нескладної дешевої операції, травми чи навіть потребі в мрт відкривають збір коштів. Тобто йдеться не про складну звопобу і великі кошти на лікування, а щось банальне, наприклад складний перелом, який потрібно оперувати, а в людини нема відкладених коштів навіть в розмірі 1-2 зарплат.
Знову ж таки наголошую, я не маю на увазі людей в яких впринципі мала зп, складні обставини і які і так економлять чи ужимаються.
Але це тільки тому, що я з дитинства хвороблива, плюс було кілька операцій і це впливало на якість життя сім´ї. Тому в дорослому віці економлю на всьому, в тому числі відпочинку. Але у разі чп в мене є фінансова подушка. Дуже виручили заощадження, коли через складну травму спочатку була операція, а потім на рік втратила працездатність.
Але це тільки мій досвід і можна все життя економити, а померти здоровому і навіть не витратити заначки.

Живите конечно. Кроме впечатлений что нибудь себе нажили? В декретах, в болезнях, в безработицу, на пенсии жить есть где?

Ну так вы ж за свои, это норм. А тут люди лезут в кредит, чтобы получить «яркие моменты».

Ну якщо закриті базові потреби то ок
А якщо з тих щасливих моментів повертатися в так собі умови то не знаю

Моя свекруха
Все життя емоції - залишила борги величезні і жодної гривні заначки

Як і мій батько , що покинув маму з 2 дітьми без ніякої підтримки . І вже через 30 років його друга дружина швиденько нас знайшла , бо теж прожили з емоціями , а після інсульту лікування і поховання чомусь емоціями не заплатиш. Тоді , як моя мама , зекономивши , от минулого тижня зробила сама собі операцію по зміні кульшового суглоба. От таким різним буває життя.

Наша теж розуміла що без поховання не залишать і без лікування теж
От і були емоції - спогади , а нам ще довго тисячні борги потрібно було покривати
Теж доречі чоловіка не виховувала

Я за свої, кредитів, ттт, не було ніколи. Мені простіше відкладати зразу, а потім в один момент витратити, ніж жити з тягарем кредиту.

Как придется

А я вас чимось потурбувала? Чи написала, шо збираюсь когось турбувати? Люди, шо з вами?

В чому саме ілюзія?
Мої батьки, як приклад. Що гроші були, але головне було економити, збирати. А зараз ті гроші вже не в радість, емоцій вже не хочеться. Життя пройшло, а згадати й нічого

Ні, тил - це ми. І бідне дитинство в обох за плечима. Саме тому живемо так, щоб потім не жаліти)

А мала думати про вас, замість жити своє життя?)

Ну про детей точно должна была думать!

А какой же тыл, если вы за кредитные путешествуете? Или это фигура речи? Я искренне не понимаю.

Бо не вмієте уважно читати) Я писала - можемо зняти з кредитки. Було пару разів і таке. Зняли, бо білети були дешеві, потім поклали. Іноді не за кредитні. По всякому буває. Не бачу тут трагедії)

А писала не вам , а іншій коментаторці
Та не думайте звісно за мене - за себе не можете що там за мене

Так ви в моїй темі писали, то я й вирішила, що можу свою думку висловити. Але як скаже. У вас жовчі, прям уххх))

То есть у вас нет сбережений? Ну если нужно снимать с кредитки? Тогда вопрос остается, почему вы тыл? Чем вы можете помочь кому-то?

Ми тил для себе. Відповідала на цей комент: ’Автор, вы вероятно молоды и у вас хороший тыл в лице состоятельных родителей. ’.
Коли є збереження, коли немає. Я пишу не про один рік свого життя, а про десяток останніх