Моя дитина морально мене вбиває

Ох автор, як я вас розумію. В мене теж така дитина.´, довгоочікувана, улюблена . Я думала, що попаду з нею в дурку, постійно на заспокійливих, от такий характер в неї,це було страшне.. Я завжди думала,що то Бог мене за щось карає такою дитиною. На слухайте оте все: от осинки апельсини і як виховали така і буде. То пишуть люди , які уявлення не мають про ваші проблеми. Автор,я в моїй ситуації можу сказати,що з віком стає трохи(!) легше. Моїй вже18 , до цього віку я вже і в поліції була кілька разів з нею і в суді. Хоча вона ДУЖЕ розумна,гарно вчиться студентка ВУЗу, підробляє. Характер став з віком трохи спокійніший,але все одно є проблеми.З психологом працювати відмовляється, я пропонувала..Ну от така в мене дитина. Я трохи змирилась, мріємо про ті часи,коли вона нарешті буде жити окремо.

Мои оправдания?
Где вы увидели, что я оправдываюсь?
А насчёт больных на голову-Вы правы. Сколько таких, которые не умеют воспитывать детей, а рожают пачками.
А вот эти Ваши заезженные фразы про начальство, мужика и прочее просто бред. Возможно, какой-то доморощенный ’психолог’ ляпнул, а все повторять стали, как попугаи.
Дети - не мы, не взрослые. Они не личности. Для того, чтоб они выросли и стали этими самими личностями-их воспитывать надо. И, на самом деле, можно объяснить детям очень мало чего, так как в силу возраста они просто не могут понять многие вещи, что Вы им пытаетесь обьяснить.
Годовалому ребёнку вы не сможете объяснить, что такое электричество, почему оно может быть смертельным, и поэтому нельзя совать пальцы и металлические предметы в розетку. Вы просто убираете руку ребёнка, и говорите - нет, нельзя.
Так в любом детском возрасте. Иногда надо просто говорить ’нельзя’ не рассусоливая, потому что ребёнок просто не поймёт.
Ребёнок - это ещё пока не личность, это индивид, чистый лист бумаги. И какой личностью он вырастит-зависит только от родителей.

Ні, серйозно, це був пісець. Але якось я змогла вибодувати дружні стосунки. Але було все: і істерики в магазині, на майданчиках, вдома. І в садку жалілися, драки вдома постійні. Зараз оце підлітки, теж весело. Але так щоб вішатися? Ну це вже взагалі...

Або опозиційно-викличний розлад. В будь-якому випадку треба йти до невролога і до психіатра.
Для автора - це різні лікарі, невролог не діагностує психіатричні хвороби, а психіатр не займається неврологічними. Вони не взаємозамінні

7 це початок
Прогрес буде 10-13
І в 18 МОЖЛИВО. попустить .
У мене в 7 згадую трабли.

Ні не головна. Сваримо її, строжимо, але без ремня. На пару годин допомагає, а потім знову

Що такого робить 7-річна дитина, що троє дорослих худнуть і сивіють?

Подросток
Хочется выйти в окно.
До 9 лет была хорошей девочкой. Сейчас просто чёрт. Жрёт меня, обзывает, гадит. Вчера скандал устроила на ровном месте. Бегала вокруг, пока не вывела на нерв.
Жалею о её рождении - наверное нет. Сейчас вернуться в прошлое- я б подумала рожать или нет вообще. Жизнь просто пошла под откос.

Так, ви праві. У мене немає ресурсу. І такі постійні дитячі виходки мене добивають

ну я десь пишу про вішатися?
я знаю шо з двійнею важко, і моя повага шо Ви пройшли це, навіть без допомоги. це дуже важка праця.
просто діти різні, просто батьки різні. ви ж не знаєте мої обставини, щоб знецінювати, і те скільки зусиль я докладаю шоб виховувати, домовлятися і тп.

Что может такого делать 7 летка, чтобы вас аж так клинило? Ворует, приходит пьяная под утро?

Робить все наперекір.

Робить все наперекір.

’От осинки не родятся апельсинки’
Шукайте причину в собі

Что может такого делать 7 летка, чтобы вас аж так клинило? Ворует, приходит пьяная под утро?

Ох автор, як я вас розумію. В мене теж така дитина.´, довгоочікувана, улюблена . Я думала, що попаду з нею в дурку, постійно на заспокійливих, от такий характер в неї,це було страшне.. Я завжди думала,що то Бог мене за щось карає такою дитиною. На слухайте оте все: от осинки апельсини і як виховали така і буде. То пишуть люди , які уявлення не мають про ваші проблеми. Автор,я в моїй ситуації можу сказати,що з віком стає трохи(!) легше. Моїй вже18 , до цього віку я вже і в поліції була кілька разів з нею і в суді. Хоча вона ДУЖЕ розумна,гарно вчиться студентка ВУЗу, підробляє. Характер став з віком трохи спокійніший,але все одно є проблеми.З психологом працювати відмовляється, я пропонувала..Ну от така в мене дитина. Я трохи змирилась, мріємо про ті часи,коли вона нарешті буде жити окремо.

Все наклалося. І наш тяжкий емоційний стан і дитячі витрибеньки. В дитини немає психічного розладу, вона просто гіперактивна, робить все по-своєму, не слухає і не чує нас.

Вот неправда. Я спокойная послушная была. В роду тоже нормальные. Не было оторвил. А ребенок меня так же доказывает как и автора. Но он с диагнозом. ( В 8 лет поставили)

В сім років я була янгол, батьки мною натішитися не могли, невірю, що якась шмакодявка строє всю сім´ю.

Эти дети не отловили. Они те кто спокойных и послушных делают живыми.

В сім років я була янгол, батьки мною натішитися не могли, невірю, що якась шмакодявка строє всю сім´ю.

В сім років я була янгол, батьки мною натішитися не могли, невірю, що якась шмакодявка строє всю сім´ю.

У мене династія тривожних мамань по сусідству. Ось останнє покоління - виховує двох хлопців яких водять виключно за ручку, за забор їх не випускають гратися. Я таких зашуганих дітей ще не бачила. Молодший ще намагається шось бунтувати. Вирветься бува і біжить до хлопців у мяча. Але це швидко прєсєкається. А потім їхній бунт виллється у таке шо волосся на голові рватимуть і будуть розказувати- ну як же так, а такі спокійні діти були

Як Ви праві❤️‍🩹

Автор, я у дитинстві була слухняною абсолютно безпроблемною дитиною.

Хтіли би собі таку? Тепер у мене діагностоване погранічне расстройство особистості і рпп

Оце результат затюканості зручних дітей

От вам і рецепт. Просіть робити протилежне від того, що вам потрібно