sovetchitsa
Советчица
Вход Регистрация
Спросить Советую Промо публикация Поиск товара
Настройки
Язык меню: ru ua Шрифт: a a a
Служба поддержки
Вход Регистрация
Правила | Ограничения | Cookies
©2008—2025 Советчица Kidstaff
Советчица - Семья, Дом, Дети - Он, она
anonim_95
Забрызжу ядом• 28 июля в 15:56

Мені важко, і я не знаю що робити

Декілька днів тому, чоловік поїхав у командировку. Він сапер. Їх розподілили на групи і відправили по декільком містам на прикордонні. Пробувши там днів два, загинув їхній побратим, а начальник групи 300-й. Всіх розвернули додому. Мій чоловік був в іншому місті. Не там де сталося це жахіття. Їх також відізвали додому. У хлопців у колективі це вперше загинув їхній побратим. Всі групи в скорботі і певному шоці.
Так от тепер,мого чоловіка зі своєю групою, відправляють туди де це трапилося😰 доробляти роботу.
Я розумію що це їхня робота,але я в повній паніці. Страх за нього роз´їдає мене з середини.Я постійно реву і молюся. Заспокійливі не діють. Мені післязавтра на роботу,а я не можу туди йти ні морально ні фізично,бо страх майже не дає мені дихати нормально!
Дівчатка, дружини військових, як ви справляєтеся зі страхом і депресією?
heart 1 woman_facepalming 5 crying_face 15
38 0
Все фото темыКомментарии автораМои ответы
  • 1
  • 2
anonim_135
Простецкая• 28 июля в 15:58
1
Він в МНС? Ризики є завжди. Поплакали і далі вперед, перед дітьми не панікувати. Врешті, він не роками на передку. Хоча ще невідомо що страшніше. Не бійтесь сказати оточуючим, що морально важко. Але будьте готові до знецінення. 10 пройдуть, один підбадьорить
heart 8 like 2
anonim_95
автор Забрызжу ядом • 28 июля в 16:00
2
Ответ дляПростецкая
Він в МНС? Ризики є завжди. Поплакали і далі вперед, перед дітьми не панікувати. Врешті, він не роками на передку. Хоча ще невідомо що страшніше. Не бійтесь сказати оточуючим, що морально важко. Але будьте готові до знецінення. 10 пройдуть, один підбадьорить
Так МНС. Дякую за відповідь
heart 3
anonim_77
Мороженная курица• 28 июля в 16:01
3
5522 - психологічна служба підтримки для військових та їхніх родин. Все анонімно.
Я прошу чоловіка максимально часто мені писати в месенджер, якщо є можливість.
Це мене заспокоює, є певне відчуття, що я контролюю ситуацію.
heart 7
anonim_83
Замороженная селедка• 28 июля в 16:01
4
Держитесь, берегите себя и деток. Вы их поддержка и уверенность. Сил вам и удачи мужу
heart 4
anonim_15
Жена аллигатора• 28 июля в 16:01
5
Обратитесь к психиатру. В таком остром состоянии вам лучше помочь себе правильными таблетками.
like 7
anonim_64
Фокус-Покус• 28 июля в 16:03
6
Авторе, психіатр допомогає препаратами,які дозволяють залишитись у розумі і не панікувати
like 6
anonim_4
Пошаманю• 28 июля в 16:05
7
Зверніться до проф.психолгічної допомоги, вони для вас підберуть засоби чи вправи, які покращать ваше самопочуття, навчать, як впоратися із емоціями. Най все буде добре Здорово харчуйтеся, рухайтеся, гуляйте та постарайтеся добре спати.
heart 3
anonim_149
ЗабежАЛОЧКА• 28 июля в 16:05
8
моего только ранило и все.
просто нужно пофигистически ко всему относиться.
понять, что это не в вашей власти и ничто в этом мире нам не принадлежит.
все временно
crying_face 5
anonim_95
автор Забрызжу ядом • 28 июля в 16:06
9
Ответ дляЖена аллигатора
Обратитесь к психиатру. В таком остром состоянии вам лучше помочь себе правильными таблетками.
Звернулась. Мені виписали препарати, такі що виписують тяжко хворим людям. Я не наважуюся їх приймати. Не вважаю себе тяжко хворою. Мені б вистачало звичайної підтримки, але з усіх боків всі кажуть банальне ’все буде добре,не накручуй себе’. Ще й винною себе почуваю🤦‍♀️
crying_face 4 woman_facepalming 1
anonim_70
Просто звязда• 28 июля в 16:06
10
Не люблю рыдания по этому поводу, как будто человека уже хороните (не дай бог, конечно). Страшно и страшно, собрала себя в руки и пошла. Им там тяжелее, а если будут знать, что мы тут дома сопли развозим, то им будет тяжелее вдвойне. Выше нос! Обнимаю)
heart 2 like 5
anonim_95
автор Забрызжу ядом • 28 июля в 16:09
11
Ответ дляПросто звязда
Не люблю рыдания по этому поводу, как будто человека уже хороните (не дай бог, конечно). Страшно и страшно, собрала себя в руки и пошла. Им там тяжелее, а если будут знать, что мы тут дома сопли развозим, то им будет тяжелее вдвойне. Выше нос! Обнимаю)
Дякую ❤️
anonim_26
Карапулька• 28 июля в 16:10
12
Ответ дляЗабрызжу ядом
Звернулась. Мені виписали препарати, такі що виписують тяжко хворим людям. Я не наважуюся їх приймати. Не вважаю себе тяжко хворою. Мені б вистачало звичайної підтримки, але з усіх боків всі кажуть банальне ’все буде добре,не накручуй себе’. Ще й винною себе почуваю🤦‍♀️
Ви не думаєте,що ваш стан переросте в хронічну,затяжну депресію?
anonim_95
автор Забрызжу ядом • 28 июля в 16:12
13
Ответ дляКарапулька
Ви не думаєте,що ваш стан переросте в хронічну,затяжну депресію?
Сподіваюсь ні. Коли він вдома, все проходе. Відчуваю себе щасливою
heart 3
anonim_89
Птица Говоруша• 28 июля в 16:12
14
Ответ дляЗабрызжу ядом
Звернулась. Мені виписали препарати, такі що виписують тяжко хворим людям. Я не наважуюся їх приймати. Не вважаю себе тяжко хворою. Мені б вистачало звичайної підтримки, але з усіх боків всі кажуть банальне ’все буде добре,не накручуй себе’. Ще й винною себе почуваю🤦‍♀️
Співчувати в нашому суспільстві не вміють.
Готуйтеся, ще й не те почуєте.
Я от наприклад, тут на порадниці почула-чого ти ниєш, ти що з ним в окопі сидиш, чи що?
Ну і про гроші, звісно
..
like 2 crying_face 3
anonim_62
Аноним_• 28 июля в 16:14
15
Ответ дляМороженная курица
5522 - психологічна служба підтримки для військових та їхніх родин. Все анонімно.
Я прошу чоловіка максимально часто мені писати в месенджер, якщо є можливість.
Це мене заспокоює, є певне відчуття, що я контролюю ситуацію.
Мой ставит + каждый час . Это значит, что все ок. Так легче
crying_face 1 woman_facepalming 1 like 5
anonim_130
Курочка• 28 июля в 16:15
16
У них така робота, кожен день ризикують життям, з часом звикаєш і пофігу стає
anonim_208
АнтиТанкист• 28 июля в 16:16
17
У Вашого чоловіка така робота, яка сама по собі - ризик. Тому заспокойтеся і прийміть це.
У мене був водій, в став десантником-штурмовиком. Максимально без дзвінка від нього - 4 місяці. І не знати що з ним. Тому буває і гірше. Це війна. Ще 3 роки тому я в страшному сні такого уявити не могла, ніколи не хотіла чоловіка військового. Але таке життя.
heart 5
anonim_162
Вилами по воде• 28 июля в 16:18
18
Никак не справляемся. Так само как и Вы...
Переживаем, плачем, молимся. Ждем заветную смс.
heart 5
anonim_162
Вилами по воде• 28 июля в 16:19
19
Ответ дляАноним_
Мой ставит + каждый час . Это значит, что все ок. Так легче
Ну мой не может это делать, так как при заезде на позицию телефоны отключаются, это опасно.
like 4
anonim_191
Заліковий троль• 28 июля в 16:19
20
Обіймаю вас.
І просто побажаю чоловікові залишатися живим та неушкодженим.
Він робить дуже важливу справу.
heart 4
anonim_95
автор Забрызжу ядом • 28 июля в 16:20
21
Ответ дляПтица Говоруша
Співчувати в нашому суспільстві не вміють.
Готуйтеся, ще й не те почуєте.
Я от наприклад, тут на порадниці почула-чого ти ниєш, ти що з ним в окопі сидиш, чи що?
Ну і про гроші, звісно
..
За гроші,то взагалі треш! Я безліч разів говорила, що мені ті гроші нахєр не потрібні,лиш би він цілий і здоровий повертався. Не розумію людей які рахують чужі гроші! Я віддам гроші їхнім чоловікам якщо вони замінять мого! Мій вдома сидітиме, а їх хай розміновує. Але ж ні, вдома ховатися краще
like 5 woman_facepalming 2
anonim_162
Вилами по воде• 28 июля в 16:20
22
Автор, это Ваш еще возвращается периодически домой.
Мы не виделись уже несколько месяцев.
Подумайте об этом, возможно найдете в этом для себя радость и успокоение, что бывает хуже.
crying_face 4 like 2
anonim_95
автор Забрызжу ядом • 28 июля в 16:22
23
Ответ дляЗаліковий троль
Обіймаю вас.
І просто побажаю чоловікові залишатися живим та неушкодженим.
Він робить дуже важливу справу.
Дякую ❤️
anonim_208
АнтиТанкист• 28 июля в 16:24
24
Ответ дляВилами по воде
Автор, это Ваш еще возвращается периодически домой.
Мы не виделись уже несколько месяцев.
Подумайте об этом, возможно найдете в этом для себя радость и успокоение, что бывает хуже.
До речі, так , це теж великий плюс. Я свого не бачила 11 місяців
crying_face 6
anonim_89
Птица Говоруша• 28 июля в 16:33
25
Ответ дляЗабрызжу ядом
За гроші,то взагалі треш! Я безліч разів говорила, що мені ті гроші нахєр не потрібні,лиш би він цілий і здоровий повертався. Не розумію людей які рахують чужі гроші! Я віддам гроші їхнім чоловікам якщо вони замінять мого! Мій вдома сидітиме, а їх хай розміновує. Але ж ні, вдома ховатися краще
Ну уявіть... Мені тут писали, тобі що мало, він же 120 тисяч заробляє
Я з тих пір ніякої підтримки на порадниці не прошу.

Сама якось... Справляюсь.
crying_face 3
anonim_15
Жена аллигатора• 28 июля в 16:36
26
Ответ дляЗабрызжу ядом
Звернулась. Мені виписали препарати, такі що виписують тяжко хворим людям. Я не наважуюся їх приймати. Не вважаю себе тяжко хворою. Мені б вистачало звичайної підтримки, але з усіх боків всі кажуть банальне ’все буде добре,не накручуй себе’. Ще й винною себе почуваю🤦‍♀️
У вас странный подход. Вам нужна помощь, вы не вывозите, а таблетки не принимаете осознанно. Ну как это? У вас же дети есть? Если вы сейчас отъедете кукухой, кто будет о них заботиться? Вам нужно занять взрослую позицию, а не ’у меня лапки’.
heart 3
anonim_15
Жена аллигатора• 28 июля в 16:38
27
Ответ дляПтица Говоруша
Співчувати в нашому суспільстві не вміють.
Готуйтеся, ще й не те почуєте.
Я от наприклад, тут на порадниці почула-чого ти ниєш, ти що з ним в окопі сидиш, чи що?
Ну і про гроші, звісно
..
Слушайте, ну при чем тут что? Автор обратилась за помощью, ей выписали препарат, она его не принимает. По-вашему, это правильно? При этом она точно сама не вывозит.
anonim_95
автор Забрызжу ядом • 28 июля в 16:50
28
Ответ дляЖена аллигатора
У вас странный подход. Вам нужна помощь, вы не вывозите, а таблетки не принимаете осознанно. Ну как это? У вас же дети есть? Если вы сейчас отъедете кукухой, кто будет о них заботиться? Вам нужно занять взрослую позицию, а не ’у меня лапки’.
Є син. Я все розумію. Дякую за пєндаль! Таке теж мені не завадить!
heart 3
anonim_192
Полуничка• 28 июля в 16:54
29
Мій - командир саперної роти, майже весь час на ЛБЗ. Автор, люба, досить рідко бувають прям важкі чи смертельні моменти, правда. І завжди це збіг максимума поганих обставин. Молиіться за чоловіка, дайте обітниці, які точно виконаєте. Обіймаю!
heart 4
anonim_95
автор Забрызжу ядом • 28 июля в 16:57
30
Ответ дляПолуничка
Мій - командир саперної роти, майже весь час на ЛБЗ. Автор, люба, досить рідко бувають прям важкі чи смертельні моменти, правда. І завжди це збіг максимума поганих обставин. Молиіться за чоловіка, дайте обітниці, які точно виконаєте. Обіймаю!
Дякую ❤️ви мене заспокоїли!
Вам також сил і терпіння💐
  • 1
  • 2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта

Похожие темы:

Ще з цiкавого


Популярные вопросы!

Сегодня Вчера 7 дней 30 дней

ещё

Сейчас читают!

Благотворительность!

Назад Комментарии к ответу

О нас | Служба Поддержки | Помощь

Правила | Ограничения | Cookies ©2008—2025 Советчица Kidstaff