Ви також інколи себе почуваєте занадто наглою?

Одружені ми з чоловіком тільки 10 місяців, до цього зустрічались майже 2 роки. Мені 25, йому 30. Працює розробником, я працюю в схожій сфері, але на іншій посаді. Його кошти це наші, а мої то тільки мої. В мене є власна квартира + мати пропонує свій участок землі аби ми там будували будинок. В нього нічого свого немає, але він добре заробляє. Завжди мені дарує квіти, подарунки, дає кошти. Зробив пропозицію без проживання разом до шлюбу (я наполягла). В його рідних інша ситуація: там всі в шлюбі працюють, складаються в загальний бюджет і ніхто нікого особливо не балує. Як і в більшості людей. Покупка квартири або будівництво будинку також має бути за його рахунок, тому він зараз і ходить хвилюється як назбирати кошти. В свою квартиру я не приведу чоловіка. Частину відкладених коштів він кладе на мій рахунок аби я не хвилювалась що він буде економити на мені, а потім буде і я залишусь ні з чим.Я розумію, о можливо я занадто нагла, що хочу все отримати одразу. І мені його шкода, я ціную все що він робить. Він в мене чудовий. Можливо потрібно було б як більшість допомагати, все разом, але я дуже багато бачила як жінка робить набагато більше роботи в відносинах і все недостатньо, її просто використовують. В мене тато явно показав дуже поганий приклад. Можливо це травма, інколи себе почуваю жахливою людиною, але ще жахливіше буде змінити свою поведінку. І я бачу, як він хвилюється, що я захочу піти до ще більш заможнього, хоч і приводів не даю бо люблю. Але напевно в його очах я який ненажерливий монстр (я вже мовчу про думку оточуючих). Ну не довіряю я чоловікам і не хочу бути використаною. Це так сильно погано? Чи я просто себе накручую? А як у вас взагалі в сімейному житті?