Центри зайнятості - це помийки! Мій досвід!

Мені 56 років, тому ви самі розумієте, як надзвичайно важно у такому віці знайти будь яку роботу. На мінімалку теж не хочеться працювати, а по оголошенням ніхто не хоче брате, коли чують твій вік.
Тому вирішила звернутись за допомогою до центра зайнятості, де роботу знаходять кожному охочому. Перша жіночка що там працювала мені не сподобалась, навіть мою освіту не запитала 🙂‍↕️ Була дуже злою та нестриманою. Ок, прийшла в інший день до наступної, але осад вже був після першої невдалої спроби. Але і в цей раз чомусь мені пропонували роботи за мінімалку накшталт працівниці у лазні чи вбиральниці у дитсадочку. Далі більше... Вона каже що до сауни потрібна працівниця симпатична, зарплата хороша 20 тисячь на руки, але потрібно терпіти п´яні компанії з дівками, та вбирати за ними пляшки, кондоми, та відтирати самі зрозуміли що. Стрималася, попросила знайти роботу за моїм фахом, в мене два діпломи - технічний та з ПТУ, працювала на заводах, також була перукарем, поваром. Тобто вмію багато що. Але ні, вона каже на диплом зараз ніхто не дивиться, тим більш в моєму віці. З усіх професій довелося обрати роботу у кафе. 9-10 годин два через два із зарплатнею 15 тисяч на місяць. Щоб Ви зрозуміли усі інші були набагато гірше, Або мінімалка чи навколо того, або неповна зайнятість за 4-5 тисяч на місяць 😆

Працювала дуже важно. Мила, готувала навіть іноді, хоча не влаштовувалась працівницьою поваром, або його помічницею. Щоб ти не робила, завжди хозяїн кафе був незадоволений. Не можно було навіть присісти. Втомлювалась так, що вдома навіть не могла помитись, та засинала. Протрималась на тому місці півроку. Хоча він платив вчасно без вирохувань, але й заставляв працювати як раба на галєрах.
Звілинилась, ніде нічого не знайшла та пішла торгувати на ринок. Заробляю небогато, на поїсти тільки, але наді мною хоч ніхто тепер не знущається. Після п´ятидесяти років, ти нікому не потрібен у цій державі, така система. А хто завдяки блату за зв´язкам знаходиться на хорошій роботі - не поступиться своїм місцем. Знаєте, страшно зустрічати старість з такими перспективами, та з такими роботодавцями.. ринком праці..