ИграйМойГормон• 08 сентября 2025
Мені страшно.... в прямому сенсі цього слова
Я не хочу жалітись на чоловіка, який мало заробляє і таке інше, але реально стає якось страшно... Дівчата, питання виключно до тих, хто живе на скромні гроші. Ми на заході України, житло, Слава Богу своє, зп чоловіка 25 тисяч, додаткових заробітків жодних немає в мене 19, одружені недавно. Зараз нам більш менш нормально. Але якщо розраховувати тільки на нього, то ми явно не протягнемо. Дуже сильно лякають мене ці думки, аж вночі заснути не можу, фін.подушки ніякої....в кого подібна ситуація була чи вдалось вибратися?
показать весь текст
2
3
8
20
36
48
161
0
Щось ви перебільшуєте.
На прожиття хватить.
Оплата частинами виручає.
Не будете працювати-готуватимете більше самостійно,економія суттєва
На прожиття хватить.
Оплата частинами виручає.
Не будете працювати-готуватимете більше самостійно,економія суттєва
По скільки вам років?
І чи в тій сфері, де працює чоловік є куди рости фінансово?
Бо, якщо він, наприклад, електрик, то так, це мало, можна більше
І чи в тій сфері, де працює чоловік є куди рости фінансово?
Бо, якщо він, наприклад, електрик, то так, це мало, можна більше
Не поняла комментариев. Все правильно вы боитесь. Ну в смысле что не боитесь, а думаете, как прожить с ребенком до того, как родить. Вывод - пока рано.
1
Автор, я понимаю почему вам страшно, меня тоже пугает отсутствие каких-то отложенных денег, тем более сегодня. Тут такие ответы вроде бы вы ненормальная, но как по мне вы очень правильно рассуждаете, мало ли что...ребенок, что-то со здоровьем даже тот же аппендицит, с работой нелады... Я бы откладывала хоть понемногу и точно не в гривне, лучше бы экономила годик, но отложила небольшую подушку денежную. Ну и искала бы работу хоть тысяч на 25 как у мужа
1
Сколько вам лет?
Вам ещё страшно рожать во время войны, скорее всего
Я родила 10 лет назад, тоже с деньгами был напряг, сейчас бы ни за что не согласилась, пока война
Вам ещё страшно рожать во время войны, скорее всего
Я родила 10 лет назад, тоже с деньгами был напряг, сейчас бы ни за что не согласилась, пока война
А в когось чоловік інвалід після війни, пересувається на візочку, а жінка щастлива, бо її чоловік лишився хоч живим. А вам все мало і мало, гроши гроши гроши,треба більше, бо хочеться жирнішого життя.
Така жінка одразу кине чоловіка як тільки він не зможе заробляти і буде продавати себе дорожче.
Така жінка одразу кине чоловіка як тільки він не зможе заробляти і буде продавати себе дорожче.
1
6
Я вам скажу те саме, що і своїй доньці.
Жінка мусить мати стільки дітей, скільки може прогодувати сама. І тоді, коли зможе це зробити.
Чоловік - величина непостійна. В першу чергу розраховувати варто на себе.
Ви молода.
Опановуйте нову професію, не стійте. За вами і чоловік підтягнеться.
І так, вас буде труханити і з 2000 баксів зарплатою. Ну така ви, тривожна. Але труситися із 2000 якось приємніше, ніж з 500.
Жінка мусить мати стільки дітей, скільки може прогодувати сама. І тоді, коли зможе це зробити.
Чоловік - величина непостійна. В першу чергу розраховувати варто на себе.
Ви молода.
Опановуйте нову професію, не стійте. За вами і чоловік підтягнеться.
І так, вас буде труханити і з 2000 баксів зарплатою. Ну така ви, тривожна. Але труситися із 2000 якось приємніше, ніж з 500.
8
Я выбрала быть одной. Сложно прокормить небогатого мужчину. У него ещё требований миллион. Не вывожу уже
1
А вы живёте на Западе, в тишине и спокойствии, оба работаете. Бронь,думаю,есть у мужа. На двоих у вас нормальный доход.
Кем вы кстати работаете?
Кем вы кстати работаете?
4
Автор, у вас нормальні суми заробітку при житті вдвох з власним житлом на заході країни. Відкладайте якісь суми щоб мати хоч трошки заначки, без цього ніяк. Боятися по ночах прям до такого стану неефективно, спіть, поки над вашою головю тихе небо. Розраховувати тільки на чоловіка в наш час взагалі провальна стратегія, покращуйте свій заробіток, вкладате в себе, щоб заробляти більше.
4
Не понимаю почему тут на вас так нападают. У меня доходы больше чем у вас, но двое детей и я вас прекрасно понимаю
Многие написали что все будет хорошо, потому что всегда было хорошо. Просто те у кого хорошо не было - они как бы написать не могут, они или работают с утра до вечера что бы хоть как-то прокормиться и на форуме не сидят, или умерли от обострения хронических заболеваний потому что не было денег на лечение
Многие написали что все будет хорошо, потому что всегда было хорошо. Просто те у кого хорошо не было - они как бы написать не могут, они или работают с утра до вечера что бы хоть как-то прокормиться и на форуме не сидят, или умерли от обострения хронических заболеваний потому что не было денег на лечение
1
Нажаль теперішнє життя показала нам цю науку в повній мірі, коли тисячі жінок залишилися з дітками і повинні розраховувати тільки на себе. Я теж своій доньці кажу, що потрібно в житті розраховувати тільки на себе, вкладати в себе в першу чергу.
1
4
Боже, ну що ж ви так перекручуєте, я не розумію....будь -якій адекватній людині хочеться нормального життя, і я уявлення не маю скільки йде на дітей, тільки чую що багато от і переживаю...чи ви вважаєте що 25 тис і троє людей це шик блєск? я в шоці з такого, що значить продаватись? до вашого відома мій чоловік у мене перший і останній
2
1
1
1
Я из Кривого Рога тут вообще зарплаты минимальные.
У меня 12 тыс.
Муж на пенсии 13 тыс.
Работал пока в прошлом месяце не случился инсульт, слава богу что хоть пенсия военная есть.
Доход на двоих 25 тыс.
Ито я считаю это шикарно.
Соседи рядом по площадке живут на две пенсии по 4 тыс.
А вообще надо отлаживать деньги по максимуму на черный день.
Так и у нас в семье произошло человек работал работал а потом заболел и все.
У меня 12 тыс.
Муж на пенсии 13 тыс.
Работал пока в прошлом месяце не случился инсульт, слава богу что хоть пенсия военная есть.
Доход на двоих 25 тыс.
Ито я считаю это шикарно.
Соседи рядом по площадке живут на две пенсии по 4 тыс.
А вообще надо отлаживать деньги по максимуму на черный день.
Так и у нас в семье произошло человек работал работал а потом заболел и все.
1
2
Аналогично, на одну зп - хоть его, хоть мою не проживем. Свое жилье в окупации осталось, вернуться туда не сможем - вдруг что - под мостом жить будем.
Еще и родители на съеме из окупации, которым помогать надо... в декрете я почти не сидела - не было возможности.
Еще и родители на съеме из окупации, которым помогать надо... в декрете я почти не сидела - не было возможности.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу