Навіщо люди хворі на онкологію ведуть блог? Який сенс і користь в цьому?

Не хочу здаватись цинічною сволотою, але у мене дуже бомбить від цього.
Натрапила на перший такий блог у тіктоці у січні місяці. До того я взагалі не задумувалась навіть про рак, так , я знала, що таке існує, але ніколи не зустрічала хворих.
1. Блогер 1. Жовта, худа, ледве говорить. Рак шлунку. Щодня виставляє як все погано, як розішлись метастази по тілу, як вона страждає і не хоче помирати. Дивлюсь в одну точку після перегляду відео, втрачаю зв’язок з реальністю. Просто шокована.
2. Потрапляю на другу блогерку - людина-зомбі (дуже худа, ледве рухається, вся жовтого кольору, коли вона помирала її чоловік знімав передсмертну агонію). Мене виносить із життя на тиждень. Впала в апатію. Злякалась, що у мене теж таке може бути. Ходжу по лікарям ледь не кожен тиждень, перевіряюсь.
3. Потрапляю на третю блогерку. Перевели на паліатив. Молода дівчина 16 років, одразу потрапила до лікарні з 4 стадією. Показує своє лікування. Веде блог до останнього, навіть коли задихалась, говорить. Помирає в кінцевому випадку. Я вже трясусь в істериці - бігаю по лікарям, не можу спати, часто думаю про це, шукаю у себе симптоми.
4. Також веде блог. Плаче на відео і говорить як не хоче помирати. Я в шоці.
5. Потрапляю ще на пару блогерок, живі, але вже переведені на паліатив. Щодня пишуть про свої страждання.
У мене питання - навіщо? Ну от що? Щоб люди перевірялись? Щоб співчували? Причому ніхто не просить коштів, просто веде це в маси. Мені дуже лячно і з того часу я втратила спокій. Мені здається, що рак всюди. Що ним всі хворіють. Мені так страшно.