Відчуваю себе лохинею…чи є сенс зараз просити премію?

Працюю офіс-менеджером, зарплата 30к, Київ.
Не скажу, що прямо працюю дуже запарено, так, напряг є, бо я одна на 3 офіси, але без перегруза.
Це мені ще й недавно зарплату підвищили на 2 тисячі, після скандалу.
Всі працюють за малу зарплату. Бухгалтерія при величезному навантаженні отримує не більше 34-40 тисяч. Але то таке
3 місяці тому мене порадували новиною про те, що треба ще один поверх орендувати, бо немає де діти людей.
З тих пір це лягло на мої тендітні плечі, починаючи від домовленостей з орендодавцями, заключенням додаткової угоди, всіх питань по оплаті закінчуючи замовленням люстри у офіс.
Про безкінечну кількість підрядників і біганини я вже промовчу.
Поділилась цим з старшою подругою, похвасталась, що мені у 24 доручили такий грандіозний проект, і вона мені сказала, що я - грандіозна ідіотка. Що я не маю це робити за безкоштовно, і мала домовлятись про премію.
Що зараз вже немає сенсу за це говорити.
У мене є керівник, але він не приймає участі в тому, щоб відкрити поверх, все скидає на мене.
Відчуваю себе просто лошарою.
Чи є сенс просити премію, якщо мені та всім іншим підвищення зарплати на 2 тисячі погоджували місяцями? І головна риторика керівника ʼщось не подобається - йди туди де кращеʼ, а я не хочу звідси йти?
Як ви вважаєте?
Є варіант обговорити це питання з генеральним директором, у нас непогані стосунки, але тоді керівник буде ображатись, що я через нього перескочила.
Ваша думка