Шо за папин період в житті дитини

Чому у вас дома керує дитина?Тато і мама мають казати одне те й саме.А не мама гавкає, а тато спускає.
І що значить ’ заважають?’.Цк його дитина, вона потребує тата.Нехай по дорослому включається, а не як дурник за шторою ховається.Дитячий садок.

Автор, сколько ребенку лет? В котором часу у нее подъем и отбой?

Ну мой тоже спать не хотел, но я его дурила. Говорю, ты уже подрос и спать не хочешь, то не надо, а вот собачка и мишка (мягкие игрушки) еще маленькие, они давно просятся их спать уложить. Ты с ними просто ляжь полежи, пока они заснут, а сам не спи.
Сам выбирал, кого он укладывать будет, раскладывал поудобнее, иногда это и машинка любимая могла быть. Всех уложил, сам прилёг и через 3-5 мин. уже сопит на подушке

Дякую

Я тільки що як поснідали, спитала чи йому що, якась складність кашу вранці зварити. Каже ні, просто блінкнув бо втікла каша.

Я просто розумієте, ну не можу ж тупізну тої кобили приписати йому; вона ж писала,,що «а чого ти кашу вариш, а не вона»
З приводу якого хєра він іі не затикає, він мені каже що не буде з нею скандалить і щось їй дрводити, бо це нічого не дасть, крім срачу. Вона - не зміниться.

Ранок сьогодні без робіт. Я просто встала, умилася-намазалася, гречку зварила. Тим часом вони на полу грали в лікаря і в укладання спати собак іграшкових.

Зараз їдем в полікл., а потім він хоче мамані їхати фільтр мінять водяний. Динина вже співає що хоче до баби. Я проти. Думаю буде наполягати. Ну і почнеться
Думаю сказати що я проти. Вона мені особисто теж написала вчора «збирай речі свої і на вихід» , ну бо ж кашу не варю.
Скажу що якщо вона хоче спілкування з внучкою, хай думає що пише. І взагалі.

Ну от піду я. І що? Дитина без матері має лишитися бо свекруха вигнала? Бо свекрусі муляє шо папа кашу бідний варить? Ви уровєнь дибілізма бачете?
Скажу йому що я базар розводити з нею не хочу, сам пояснюй як вважаєш за потрібне.

Три роки. 7:30-22
Бажаю всеж 21 щоб

Я б заблокувала її взагалі і відмовилась би особисто до неї їздити чи давати їй дитину чи розмовляти з нею. Він - як хоче, хай сам з нею спілкується, їздить до неї і т.д., його мати і його нервові клітини. Але вас чи дитину змушувати з нею спілкуватися він не має права. Який сенс вам свої сили втрачати на конфлікти з нею? А з вашої розповіді звучить так ніби він стає на бік його матері коли виникають конфліктні ситуації. І при цьому його ніяк не хвилює її ставлення до вас, у нього немає якогось розуміння що те що між вами і нею відбувається це не нормальні сімейні стосунки. І це наштовхує на думку, що його все влаштовує.

Я б заблокувала її взагалі і відмовилась би особисто до неї їздити чи давати їй дитину чи розмовляти з нею. Він - як хоче, хай сам з нею спілкується, їздить до неї і т.д., його мати і його нервові клітини. Але вас чи дитину змушувати з нею спілкуватися він не має права. Який сенс вам свої сили втрачати на конфлікти з нею? А з вашої розповіді звучить так ніби він стає на бік його матері коли виникають конфліктні ситуації. І при цьому його ніяк не хвилює її ставлення до вас, у нього немає якогось розуміння що те що між вами і нею відбувається це не нормальні сімейні стосунки. І це наштовхує на думку, що його все влаштовує.

Автор, моей 4 года сегодня исполнилось. Я в Германии с начала войны. Когда немка мне говорила, чтобы я не давала ребенку спать днем, я на нее смотрела как дурочку (простите за французский). Но я объясню почему я на нее так смотрела, потому что мы недопоняли с ней немного друг-друга в связи с моим очень плохим немецким. А на самом деле она мне дельный совет дала. И я ей таааак благодарна! Оказывается, она не просто рекомендовала мне отменить дневной сон у ребенка, а только тогда, когда я замечу, что ребенок спит дне 2-3 часа и при этом спать не ложится в привычном для него графике. И она была права. У моего ребенка ровно в 3 года и 6 месяцев из-за дневного сна начал сбиваться график. То есть до 3,6г она просыпается в 6-7 утра, идет в садик, приходит в обед из сада и с 14:00 до 16:00 или 17:00 спит дневной сон и при этом ребенок в 20:30 максимум в 21:00 уже видит 10-тые сны. После 3,6г она перестала ложится спать в 20:30-21:00 с наличием дневного сна днем. И я по совету немки отменила ей дневной сон полностью. Первую неделю было ооочень тяжело! Прям со слезами/соплями и воплями, но я держала оборону и не давала спать ей. Скакала вместе с ней, тормошила все что угодно делала, только не спать. Теперь ребенок встает в 6-7 утра, днем сна нет. В 20:00 она уже бежит в кровать сама! Зовет папу, чтобы тот ее «охранял» (ходил возле кровати, пока она уснет). В 20:30 она уже спит. И посе 3,6г она уже стала относительно сознательной и уже знает, что спать днем нельзя и ложится в постель нельзя. Ребенок спит полноценную ночь. То есть да ночь она добирает нудное количество часов сна в сутках для ее возраста.

Подумайте, может вам наш опыт тоже подойдет.

Я можу постлання на тему дати бо по назві ви не найдете

А можно ссылку на тему про отпуск, кто читал.

А можно ссылку на тему про отпуск, кто читал.

Чого папа, а не тато? Якщо вже розмовляєте українською то тато. Папа🤮

Это я спрашивала. Другой человек.

Ну а як бути з бажанням дитини. Вона любить туди їздити. Маманька з нею класно займається, вона, як це не тупо - вчителька молодших класів чи дошкільнят. Не помню. Багато вигулює, якісно. Там парки класні, не те що у нас тут. Дитині весело. Готує їсти трьохетажні страви. Купує по мєлочі подарунки. Тобто дитині заборонити культурну програму я не хочу, і маніпулювати внучкою я якби теж не хочу. Хоча б щоб не усугубляти, а взагалі для мене це ще й низько.

Так от. Сьогодні пройшло гладко, ми купу справ зробили, в 14 завіз нас додому, сам поїхав до неї. Нічо не просив, взагалі не піднімав даже питання дитини і поїзлки.

Так шо зараз вона йому мізки прополощить, та й усе. Потом спитаю може що вога там ісполняла.

Я до неї 100 років не їзжу вже. Дитину намагаюся після моря не давати теж, але скритно, загружую вихідні «планами» , та й щоб боло не «не пускає», а «у нас плани і справи»

До речі, якщо ви продовжуватимете так жити, то кінець-кінцем почнете на дитині зганяти свою незадоволеність життям і всі образи (якщо ще ні). А це вже буде двоє прибабаханих батьків на одну дитину. Пожалійте хоча б дитину, якщо себе не можете.

Ви там написали що думаєте що а нібито вам треба ставати ’краще’. Наївна ви. Це вашому чоловікові в ідеалі треба було б стати краще і перестати бути таким пупом землі. Але 40 років це не 20 - надії немає. Тим паче що йому і так комфортно. Не виніть себе, виніть його за його недолугість. Здоровий хлопака в 40 рочків без своєї мами кашу зварити не може, чи поїхати кудись. І оце він ні в чому не винний, білий і пухнастий? Так діла не буде. Вам треба навчитися поважати і любити себе. Ви цінна тільки тому що існуєте! Любов не треба заробляти чи випрошувати. Людина яка дійсно любить не буде дивитися ’а що ти для мене зробила? а чи ти ідеальна?’ Це люди, які інших експлуатують, на таке дивляться. І він може бути хоч 100 разів інтелектуалом, смішним, приємним і т.д. Це не відміняє його дику неповагу до вас, його психологічну незрілість, його звичку звалювати відповідальність за прийняття рішень і піклування про дитину на інших. Токсичні люди вони не 100% часу погано себе поводять і не до всіх - бо їх не прийме суспільство тоді. Це збиває усіх з пантелику - ’ну він же зробив щось гарне, не може він бути таким поганим’. Може.

Ваш приклад про відпочинок дуже яскравий приклад всього що з ним (і його матусею з пекла) не так.

Якщо психолог не дай бог почне розказувати вам як краще бути служкою і стане на бік чоловіка - йдіть від такого психолога, шукайте іншого. Не всі психологи нажаль професіонали.

До речі, якщо ви продовжуватимете так жити, то кінець-кінцем почнете на дитині зганяти свою незадоволеність життям і всі образи (якщо ще ні). А це вже буде двоє прибабаханих батьків на одну дитину. Пожалійте хоча б дитину, якщо себе не можете.

Ви там написали що думаєте що а нібито вам треба ставати ’краще’. Наївна ви. Це вашому чоловікові в ідеалі треба було б стати краще і перестати бути таким пупом землі. Але 40 років це не 20 - надії немає. Тим паче що йому і так комфортно. Не виніть себе, виніть його за його недолугість. Здоровий хлопака в 40 рочків без своєї мами кашу зварити не може, чи поїхати кудись. І оце він ні в чому не винний, білий і пухнастий? Так діла не буде. Вам треба навчитися поважати і любити себе. Ви цінна тільки тому що існуєте! Любов не треба заробляти чи випрошувати. Людина яка дійсно любить не буде дивитися ’а що ти для мене зробила? а чи ти ідеальна?’ Це люди, які інших експлуатують, на таке дивляться. І він може бути хоч 100 разів інтелектуалом, смішним, приємним і т.д. Це не відміняє його дику неповагу до вас, його психологічну незрілість, його звичку звалювати відповідальність за прийняття рішень і піклування про дитину на інших. Токсичні люди вони не 100% часу погано себе поводять і не до всіх - бо їх не прийме суспільство тоді. Це збиває усіх з пантелику - ’ну він же зробив щось гарне, не може він бути таким поганим’. Може.

Ваш приклад про відпочинок дуже яскравий приклад всього що з ним (і його матусею з пекла) не так.

Якщо психолог не дай бог почне розказувати вам як краще бути служкою і стане на бік чоловіка - йдіть від такого психолога, шукайте іншого. Не всі психологи нажаль професіонали.

О, то виявляється в свекрухи є і позитивні сторони. Якщо дитині гидоти усякої не кажуть і їй нічого не загрожує, то можливо хай собі відвідує, але це вам видніше чи є поганий вплив на неї, чи нема, і це все тільки між вами і свекрухою. В парк можна і самим поїхати якщо що.

Питати ’що вона ісполняла’ не треба - відпустіть і не накручуйте ні себе, ні його. Яка кому різниця що вона сказала чи що вона думає? Воно вам треба щоб жило ще й у вашій голові? Головне щоб він сам так про вас не думав і такого не казав, і щоб дитину не накручували. Не шукайте з нею конфлікту коли вона далеко і вас особисто зачепити не може. Бо інакше сенс тоді її уникати, якщо те саме отримаєте тільки ще й через нього як посередника?

Добре що дитині поганого про неї не говорите - дитині це тільки зашкодило б. Можна пояснювати що відбувається в спрощеному і ввічливому варіанті, але нікого з членів родини нікому принижувати при дитині точно не потрібно. Хоча діти як правило досить добре бачать які у кого з членів родини стосунки між собою.

В нього дійсно нормальний татусевий активний стиль гри з дитиною, тож було б добре якби він міг або виділити час вранці чи вдень на активні ігри з дитиною, чи робив перерви в своїй роботі щоб погратись - тоді можливо і йому якась перерва для здоров´я була, порухатись, і їй радість і не буде так сильно за нього триматись коли не треба, якщо буде знати що є якась послідовність: з татом тоді-то, з мамою тоді-то. Ще можна йому ходити працювати в платний коворкінг, якщо вже зовсім вдома ніяк, і з дитиною тоді на вихідних проводити quality time (але будь-якому випадку не ігнорувати її). В лікарняні в ідеалі краще не працювати, а відпочивати. А на вихідні треба скласти гнучкий план дня (але схожий до того, що в будні) - коли прокидатись, коли і з ким гуляти, коли їсти, коли спати, і що приблизно робити. Бо якщо в будні дні все нормально, а на вихідних концерт - то може бути що у вас і справді у вихідні звичний режим дня збивається, бо не треба нікуди іти, і тоді проблеми зі сном як наслідок.

О, то виявляється в свекрухи є і позитивні сторони. Якщо дитині гидоти усякої не кажуть і їй нічого не загрожує, то можливо хай собі відвідує, але це вам видніше чи є поганий вплив на неї, чи нема, і це все тільки між вами і свекрухою. В парк можна і самим поїхати якщо що.

Питати ’що вона ісполняла’ не треба - відпустіть і не накручуйте ні себе, ні його. Яка кому різниця що вона сказала чи що вона думає? Воно вам треба щоб жило ще й у вашій голові? Головне щоб він сам так про вас не думав і такого не казав, і щоб дитину не накручували. Не шукайте з нею конфлікту коли вона далеко і вас особисто зачепити не може. Бо інакше сенс тоді її уникати, якщо те саме отримаєте тільки ще й через нього як посередника?

Добре що дитині поганого про неї не говорите - дитині це тільки зашкодило б. Можна пояснювати що відбувається в спрощеному і ввічливому варіанті, але нікого з членів родини нікому принижувати при дитині точно не потрібно. Хоча діти як правило досить добре бачать які у кого з членів родини стосунки між собою.

В нього дійсно нормальний татусевий активний стиль гри з дитиною, тож було б добре якби він міг або виділити час вранці чи вдень на активні ігри з дитиною, чи робив перерви в своїй роботі щоб погратись - тоді можливо і йому якась перерва для здоров´я була, порухатись, і їй радість і не буде так сильно за нього триматись коли не треба, якщо буде знати що є якась послідовність: з татом тоді-то, з мамою тоді-то. Ще можна йому ходити працювати в платний коворкінг, якщо вже зовсім вдома ніяк, і з дитиною тоді на вихідних проводити quality time (але будь-якому випадку не ігнорувати її). В лікарняні в ідеалі краще не працювати, а відпочивати. А на вихідні треба скласти гнучкий план дня (але схожий до того, що в будні) - коли прокидатись, коли і з ким гуляти, коли їсти, коли спати, і що приблизно робити. Бо якщо в будні дні все нормально, а на вихідних концерт - то може бути що у вас і справді у вихідні звичний режим дня збивається, бо не треба нікуди іти, і тоді проблеми зі сном як наслідок.

Отже
Що я можу сказати після прочитаного. Ну що погоджуюся що наразі все складно.
Розлучення що. Розлучення завжди вспіється. Не хочу я. Я хочу знайти порозуміння і компроміс, і врівноважити свою нервову систему. Ну і він щоб.
Оно покладалися надії на відпустку. Все ж таки майже місяць, три чи чотири локації в трьох країна. Но був провал, і зворотній результат.
Я вже пояснила на пальцях про те що кордони - то його справа. Сказав поняв; Садок почався, уже мені можна щось думать для себе - навчання/робота/справи/салони/шопінги; маманьку можна обмежити до двох поїздок/міс до неї, без мене; сюди вона не допущена. Тобто є позитивні моменти.
Може і на психолікаря наважуся чи наважимося.
Просто мені так важко визнати що стороння людина знає краще😵‍💫😵‍💫😵‍💫ніж Я. Я просто не розумію як це можливо. Я-то теж читаю про психологію. Правда я бачу що правда га моєму боці майже завжди. Як не крути.

Шо ще. Маму мою він підвозив якось. І їй казав, що він не може знайти підход до мене. Те мені не так, се. Зробить навпаки - знов не слава богу. Кажу я вєчно всім недовольна, що б він не зробив. Ну там - приїзжаю рано додому, погано. Заважаю. Приїду пізно, погано, не допоміг. Купив подарки - сказала вертать в магазин, бо їй айфон «нахєр не встрався, нашо він їй мол в декреті нада», «піони нада влітку дарувати, взимку вони дорогі, нафіг мені ці букети»; «набір косметики я купив «не для тої шкіри», сам мажся, нашо ти купив якщо не тямиш шо куплять».
Ну а на свекруху мама давно просить взагалі не звертати уваги і ні на що не реагувати, і тим більше не пресувать чоловіка за її придурь. Сказала що чоловік не буде з нею конфліктувати; сказала що її він просто мовчки слухає. Ну, що не «копіює» її думки.

А я - жмот. Самий натуральний. З війною і появою дитини це ще й спрогресувало. Я теопіть не можу покупки. Ніякі. Я оно попросила нову духовку. Ну бо в нашій щось сталося, тупо горить все. Рукав для запік. даже кришиться в золу». І показала йому саму дешеву нову. Він купив саму дорогу. Я здійняла ругань. Посварилися. І так постійно. Пішли в Лавіну за одягом, ну я чуть не вмерла там. Я оце все не люблю. Купив собі пальто і , мене удар хватив. Я поміряла теж дещо. Ну поміряла і поміряла.
На наступний день він мені це купив, 42000 грн річ. Ну скажіть мені, ну ху я вона мені нада, я хожу в садок, на майданчик, на базар і в сільпо. В глухому селі на 20 хат. Я знаю що Ви скажете що я ненормальна. Но що я можу зробити якщо я до усирачки не впевнена в «завтрашньому дні», і я хочу просто як Скрудж складати гроші на рахунку. 😢😵‍💫
Нічо, піду, схожу. Підлікують мене може трохи. Буду менше реагувати на вибрики.