Уже обсасывали Савченко-Кысэлёву? Про мовный срач.

может кто пропустил.
из просторов инета:
З таким підходом дівчинка ВПО швидко опанує українську. Бо українська об´єднує українців.
"Дитячий садочок. Дітям по 3 роки. В групі нова дівчинка, ВПО, розмовляє на етом язикє.
Дівчинка активна, енергійна, придумує різні ігри.
Звісно, що більшість дітей тягнеться до неї гратися.
Роман почав приносити додому незрозумілі слова типу краватка, карман, кушать, завтрак і т.д.
Виправляю, пояснюю.
Історія про інше. Проходжу забирати.
Троє дітей в групі залишилось. Зазвичай останні були мій і ця нещасна зросійщена дитина. А це ще одна.
Мала по московські щось говорить, вихователька її розуміє, відповідає (українською).
Роман через слово розуміє, бо часто вдвох останні залишались, інше з ситуації здогадується.
А третя дівчинка така сумна стоїть. Та мала щось по московськи каже до неї, а ця не розуміє. Це очевидно. Всі навколо розуміють, а вона не розуміє.
Москвомовна мала хоче і мені щось розповісти, як вони гарно гралися і всяке таке. А я:
- Я тебе не розумію, що ти говориш. Ти що ще не навчилась говорити?
Мала пару слів по українськи сказала, типу я вмію, а далі на москвоязі. Я повертаюсь до третьої дівчинки і усміхаючись запитую:
- Ти розумієш, що вона говорить?
Ви б бачили ці замсучені очі і приречене знизування плечима.
- Ні, не розумію.
(А всі ж навколо розуміють, вихователька розуміє, значить це з нею щось не так, це вона дурна і недорозвинена, якщо не розуміє те, що всі інші розуміють.)
- Я теж її не розумію!)) Що вона говорить - не розберу, хаха. Вона не правильно говорить!
Ніколи не забуду вираз обличчя дівчинки: очі раділи, губи усміхалися.
Бо дитина отримала підтвердження від дорослого, що з нею все в порядку.
Так, інша дитина отримала підтвердження, що з нею не все в порядку, що вона говорить неправильно. Але обираючи між першим і другим, я обираю нормувати українську мову як правильну.
Заговорила про це з вихователькою, що дівчинку ВПО треба виправляти, і виправляти при всіх, щоб інші діти розуміли, що є правильно, а що ні. Сказала, що це не є її робота, і вона все розуміє.
Довелося телефонувати директорці садочку.
Тішуся, що людина розуміє важливість ситуації і відповідальність освітян за це. Знайшла повну підтримку.
Через декілька днів знову прийшла за сином і почула, як інша вихователька виправляла, а правильніше - допомагала зросійщеній дитині. І всі інші діти брали це за орієнтир і теж вже впевнено виправляли, що не краватка, а ліжечко. Вони вже розуміли, що правильно, а що ні. Навіщо повторювати неправильне слово? Роман перестав приносити додому ці жахливі слова. Слово "да" ще довгенько трималось, у вересні повністю відучився.
З таким підходом дівчинка ВПО швидко опанує українську. Бо українська об´єднує українців.
Тож, не бійтеся робити маленькі кроки. Дітей потрібно захищати від зросійщеня. І своїх, і чужих, бо чужих дітей не буває.
Крапля за краплею і в Україні буде український простір.
Я в це вірю і це дає мені сили робити маленькі кроки щодня. "
Катгеория - непознанное.