Патика-мотика• Изменено сегодня в 01:33
Розлучення після 17 років шлюбу. Мені майже 40
Добрий вечір , шановні порадниці !
Хто розлучився з чоловіком після довгих років шлюбу , в віці 40 + ? Як склалося ваше життя ?
Зараз на порозі розлучення, я ініціатор. Останній рік не відчуваю підтримки, турботи , любові зі сторони чоловіка. Хоча пройшли багато разом. Народили трьох дітей ( 16, 12 і 1.5 ).
Важке поранення восени 22 , довга реабілітація і коли нарешті стан чоловіка покращився, почалася агресія до родини , не задоволення , постійні претензії . Хоча вдома завжди порядок у всьому.
Мені це набридло і я запропонувала пожити якись час окремо ( це було влітку) . Чоловік був проти, життя разом ставало все нестерпнішим. Помітили навіть діти, коли тата немає вдома, всі в гарному настрої, все добре, як тільки приходить, всі затихають, бо з порога вже починається незадоволення всім.
Пропонувала звернутися до психолога, почати якесь лікування, чоловік все відхиляв. Заспокоювало його тільки пиво ввечері ( іноді вино/коньяк) і марихуана. Якщо вихідний, то курив траву зранку, потім в обід і також ввечері 🥹.
Коли курити було нічого і з грошима було не густо, з´являлася агресія.
Багато всяких моментів, але без фізичного насилля ( слава Богу).
Останнім часом почав обзивати при дітях поганими словами.
З 7 листопада ( річниця весілля) живемо в різних кімнатах.
Нам добре, коли його нема вдома, якби сумно це не звучало.
Розумію, що далі жити так не хочу , це не життя.
Якщо влітку ще розглядала варіант пожити окремо і переглянути своє відношення один до одного, то зараз все зайшло так далеко, що впевнена в тому, що не хочу продовжувати ці стосунки далі.
Я тягнулася їх так довго, скільки могла. Більше не можу. В голову приходять іноді такі думки , що розумію, що або я його , або він мене. Не хочу чекати цього, бо буде біда.
Більше всього шкода молодшу доньку, вона за татом дуже сумує , вона ще маленька і постійно тягнеться до нього , а він до неї. До старшої доньки у нього постійні претензії. Донька мене підтримує, син захищає батька, хоч і не згоден з його поведінкою.
Живемо в моїй квартирі ( у чоловіка є невеличкий будиночок від померлого батька , в якому він жити поки не хоче, але йому є куди піти, не на вулицю) .
Вибачте за сумбур.
Цікаво , як склалося ваше подальше життя? Чи ви щасливі тепер ?
Дякую
Хто розлучився з чоловіком після довгих років шлюбу , в віці 40 + ? Як склалося ваше життя ?
Зараз на порозі розлучення, я ініціатор. Останній рік не відчуваю підтримки, турботи , любові зі сторони чоловіка. Хоча пройшли багато разом. Народили трьох дітей ( 16, 12 і 1.5 ).
Важке поранення восени 22 , довга реабілітація і коли нарешті стан чоловіка покращився, почалася агресія до родини , не задоволення , постійні претензії . Хоча вдома завжди порядок у всьому.
Мені це набридло і я запропонувала пожити якись час окремо ( це було влітку) . Чоловік був проти, життя разом ставало все нестерпнішим. Помітили навіть діти, коли тата немає вдома, всі в гарному настрої, все добре, як тільки приходить, всі затихають, бо з порога вже починається незадоволення всім.
Пропонувала звернутися до психолога, почати якесь лікування, чоловік все відхиляв. Заспокоювало його тільки пиво ввечері ( іноді вино/коньяк) і марихуана. Якщо вихідний, то курив траву зранку, потім в обід і також ввечері 🥹.
Коли курити було нічого і з грошима було не густо, з´являлася агресія.
Багато всяких моментів, але без фізичного насилля ( слава Богу).
Останнім часом почав обзивати при дітях поганими словами.
З 7 листопада ( річниця весілля) живемо в різних кімнатах.
Нам добре, коли його нема вдома, якби сумно це не звучало.
Розумію, що далі жити так не хочу , це не життя.
Якщо влітку ще розглядала варіант пожити окремо і переглянути своє відношення один до одного, то зараз все зайшло так далеко, що впевнена в тому, що не хочу продовжувати ці стосунки далі.
Я тягнулася їх так довго, скільки могла. Більше не можу. В голову приходять іноді такі думки , що розумію, що або я його , або він мене. Не хочу чекати цього, бо буде біда.
Більше всього шкода молодшу доньку, вона за татом дуже сумує , вона ще маленька і постійно тягнеться до нього , а він до неї. До старшої доньки у нього постійні претензії. Донька мене підтримує, син захищає батька, хоч і не згоден з його поведінкою.
Живемо в моїй квартирі ( у чоловіка є невеличкий будиночок від померлого батька , в якому він жити поки не хоче, але йому є куди піти, не на вулицю) .
Вибачте за сумбур.
Цікаво , як склалося ваше подальше життя? Чи ви щасливі тепер ?
Дякую
показать весь текст
51
8
6
1
1
250
32
Я розумію, що у чоловіка психічні травми після війни, звідси агресія і відповідно вжитися з ним важко, але у автора ж немає жодного конкретного плану, як і за що вона буде жити сама з трьома дітьми - як і де вона буде працювати, щоб їх утримати(а старші - підлітки, грошей треба більше), вона ж зараз не працює, а це «якось протягну» не має під собою ніякого конкретного плану, крім того, що чоловік мав би матеріально забезпечити.
Дуже складна ситуація, реально.
Дуже складна ситуація, реально.
2
а ви менше слухайте його маму. а думайте про себе,бо вигрібати влласні проблеми і дитячі будете ви,а не його мама. а що мама скаже??та їй похрен на вас!вона печеться про свого синулю. То нехай забирає його до себе і живе з ним! ач яка розумна. а якби в неї була дочка, вона б теж порадила терпіти?? такого треба кидати і рятувати своїх дітей. навіщо їм на це дивитися????Ви маєте їй захистити,а не терпіти,бо мама його каже.я б на маму його взагалі не зважала.в неї свої інтереси,бо якщо що доглядати вона його буде. а так він пристроєний,а те що ви матимете купу захворювань по гінекології через стрес - полівпи,міоми..то їй насрати.Синулю опікуй,оголовне.всрати її і розтерти
2
Який сенс всім обговорювати, як сталася третя вагітність, коли дитина вже є і автор її любить? Треба продумувати конкретні дії для виходу з ситуації.
2
1
і менше слухайте його маму про те,що його шкода і з ним треба жити.Хай сама з ним живе! і терпить то. ,і перестаньте жаліти його і шукати виправдань мужику..казала мені колись психолог- Ніколи не шукай виправдань чоловіку! .Він не каліка, вас ніхто не жаліє. Мужикам не можна шукати виправдань.ви жінка з 3 дітьми.вас ніхто не жаліє,не допомагає. рятуйте себе,щоб потім вночі не тікати,коли він почне все викидати з вікна. в нас отакий курильщик кота викинув з вікна.Тільки курив траву. Розлучайтесь і відправляйте до мами.
4
треба робити такі кроки щоб своє здоровя та дітей зберегти:
виставити кордони, взяти відповідальність за себе таким чином ви будете жити автономно та не будете витрачати сили змінити його,
ви вже готові вийти з цих відносин це дає вам шанс тверезо все оцінити. Якщо не хочеться відразу розрив, можна попробувати цю методику і подивитись на результат,
напишіть в лічку якщо цікаво
виставити кордони, взяти відповідальність за себе таким чином ви будете жити автономно та не будете витрачати сили змінити його,
ви вже готові вийти з цих відносин це дає вам шанс тверезо все оцінити. Якщо не хочеться відразу розрив, можна попробувати цю методику і подивитись на результат,
напишіть в лічку якщо цікаво
1
Это говорит только о его не качественной работе. Протоколы в свободном доступе. Каждый год одно и тоже. Какие есть жалобы? Есть ли регулярно половая жизнь? Планируется ли беременность? Какие методы контрацепции? Довольны ли? Есть ли побочки и тд. Дальше уже пап и другие тесты, узи, мазки и тд.
Не может гинеколог не задать такой вопрос. Потому что он важен
Меняйте доктора.
Не может гинеколог не задать такой вопрос. Потому что он важен
Меняйте доктора.
2
тут допоможе лише психіатр, а не робота двох. для того щоб він пішов до психіатра треба щоб він цього захотів, автор на це ніяк не вплине
1
1
Я це бачу ( складний рік) . Просто дуже багато всього в цьому році відбувається ( я ще не про всі трешаки написала).
1
Автор, у меня почти аналогичная ситуация, 18 лет брака, 3 детей. 46 лет при разводе. И скажу, я такая счастливая! Слава Богу, что єто произошло. Как єто здорово, когда никто не выносит мозг, не отчитывает за каждую мелочь! Разводитесь, даже не думайте! Возраст еще молодой, по крайней мере любовника вы сможете завести 100% а за границей еще и мужа)
1
Да тут любят белопальтовые самоутверждаться. Я в сложный свой период нашла форум для родственников зависимых, и вот там я встретила такое понимание и принятие, осуждения 0, типа пиши , сестра, мы и не такое видели, и это стало таким катарсисом, выписать весь тот треш и постепенно отпустить вину и стыд. И знаете, сейчас я спокойно могу говорить и признаваться что в моей жизни был абьюз, насилие, и столько женщин мне в ответ признаются что да, и у них тоже самое, терпят пьянство, сексуальное насилие и прочее. И только здесь у дам шок-шок от того как автор забеременела
1
1
Ви праві, він не йде. Уходить на 1 день і знову повертається. Син відкриває йому двері.
Останній раз сказала, якщо тобі зі мною погано, нащо ти зі мною живеш ?
Сказала, що прийдеш додому , я тобі не відкрию двері ( ключі він із собою не носить ніколи, дзвонить в домофон навіть вночі)
Останній раз сказала, якщо тобі зі мною погано, нащо ти зі мною живеш ?
Сказала, що прийдеш додому , я тобі не відкрию двері ( ключі він із собою не носить ніколи, дзвонить в домофон навіть вночі)
Так він її курить у ванній кімнаті, потім воняє майже на всю квартиру. Те, що в нас діти і їм це шкідливо не слухає.
2
1
Если честно у меня метод отстранения вызывает много вопросов, отстраниться модно если рядом более менее адекватный человек, если не очень, то сложно не включаться и не реагировать. У автора ситуация осложняется наличием трех детей, один из которых совсем маленький. Финансово это тяжело одной вытащить. Возможно разъехаться на время, пока без разговоров о разводе. Для мужа это может быть как ушат воды, может осознает, и тогда можно о чем то говорить
1
Сенс є. Бо, якщо автор так і не навчиться встановлювати причинно слідчі звʼязки, то в далі в іі житті все буде на авось і якость так сталося.
Хоче розлучення? Вперед: нехай бере відповідальність за дітей на себе повністю і влаштовує собі та дітям життя, без очікувань, що чоловік доможе навіть аліментами, бо не факт що допоможе. От із цього і треба починати: як, за що далі жити без чоловіка. І жити своєю головою, а не якихось свекрух.
Хоче розлучення? Вперед: нехай бере відповідальність за дітей на себе повністю і влаштовує собі та дітям життя, без очікувань, що чоловік доможе навіть аліментами, бо не факт що допоможе. От із цього і треба починати: як, за що далі жити без чоловіка. І жити своєю головою, а не якихось свекрух.
1
У вас еще и дети подростки, об этом тоже нужно подумать, для них уже норма что папа шмаль курит
1
Разъезжайтесь
Пока не попробуете , не узнаете
Сойтись всегда назад можно. Хотя тут набегут совечицы, расскажут что его другая тетя сразу подберет, а вы останетесь грызть локти. Но такое тем более вам не нужно
Баба с возу кобыле легче и баба в данном случае ваш муженек, а вы извините сами понимаете кто
Пока не попробуете , не узнаете
Сойтись всегда назад можно. Хотя тут набегут совечицы, расскажут что его другая тетя сразу подберет, а вы останетесь грызть локти. Но такое тем более вам не нужно
Баба с возу кобыле легче и баба в данном случае ваш муженек, а вы извините сами понимаете кто
2
Вы мне напомнили женщину выше, которая считает, что пол реьенка от количества абортов зависит. ..
это не отстранения
это выставление границ и изменения тревоги в системе
автор не подпитывает мужа и остается автономной
учится трезвости отец остается детям хоть какой то
автор собирает себя дает себе вемя без разрушения
это выставление границ и изменения тревоги в системе
автор не подпитывает мужа и остается автономной
учится трезвости отец остается детям хоть какой то
автор собирает себя дает себе вемя без разрушения
У мене були проблеми із сердцем , коли нервувала. Проходила обстеження, нічого не знайшли. Тому видумувати нічого не треба.
Він про це знає
Він про це знає
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу