Навчання російською в Сумах

тему почитайте - она именно это и разгоняет.
Это где? И куда она предлагает отправить русскоговорях - на болота

В телефонні розмові жіночка не може внятно сказати хто почав війну і відмовляється називати росію країною - агресором.
Говорить, що Україна така сама держава, як і росія.

У воєнний час для багатьох українців українська мова стала не просто засобом спілкування, а символом державності, свободи й спротиву. Тому промоція російської мови в такому контексті — навіть у навчальному закладі — може сприйматися як політичний і культурний виклик, а не звичайне навчання.

Нелегальний статус закладу
Навчати дітей без ліцензії — це порушення законних вимог до освіти, що також підсилює критику такого “простору”.

А! Вони ще антипрвівочники))

Тема не про свободное общение на русском в свободное время. С этим проблем не было и нет.

Без шпаргалки не можете висловлюватись?

у нас просто вдома і секс російською та ще й з матом!)

Ні, немає. Я сама вчилася у школі в ті роки, коли обов´язковою була російська. У нас одна школа в місті була з викладанням на українській мові. В початкових класах вчителька наголошувала батькам на спілкуванні російською вдома. Як можна ненавидіти людей за спілкування, яке йде з дому, з сім´ї? Але на російську звісно зараз не переходжу, коли до мене говорять російською- продовжую далі на українській.І якось проблем не було))

Це класична маніпуляція через доведення до абсурду. Ніхто в Україні не оголошує людей «ворогами народу» за мову спілкування і не пропонує карати за російську в побуті. Це вигаданий образ, який підміняє реальну дискусію. Мова не дорівнює лояльності.

В Україні воюють, гинуть і захищають державу десятки тисяч російськомовних військових, і сам факт використання російської мови ніколи не був і не є критерієм «свій чи чужий». Йдеться не про приватне життя, а про публічний простір і державні інституції. Держава має право визначати мову освіти, так само як визначає програму з історії чи права, особливо під час війни. Це не репресії, а питання безпеки, ідентичності та відповідальності. Ніхто не «показує пальцем» у побуті — претензії виникають не до людей, а до освітніх і культурних майданчиків, які працюють з дітьми, формують світогляд і при цьому транслюють наративи «русского мира» або нормалізують державу-агресора.

Порівняння зі Сталіним — чиста демагогія. Сталін карав за походження і думки, тоді як в Україні не забороняють говорити мовою вдома, не депортують, не відбирають житло і не переслідують за побутове спілкування. Україна захищає власний публічний простір від ідеології країни, яка веде проти неї війну.

Особливо цинічно виглядають маніпуляції про фронт: російськомовні військові воюють не «попри» мову, а за Україну, і саме вони часто першими кажуть, що проблема не в мові, а в тому, коли через неї виправдовують агресора. У підсумку це не про полювання на людей, а про чітку межу між приватним правом людини і публічною відповідальністю держави в умовах війни. Коли аргументи закінчуються, починають лякати «расстрілами» й «ешелонами», але це говорить не про реальність, а про страх втратити колишнє домінування.

есть, судя по теме. Говорить можно тайком, и учиться писать на родном языке - тайком в квадрате.

Ну тут можете хоч німецькою))

Нікого не цікавить ваш секс, заспокойтесь. Або ви бажає те розказати?) Мова йде про те, чому там дітей навчають

Я і при СРСР навчалась в українській школі. Але ненависті до мови в мене немає і приватні російські школи мене ніяк не зачіпають.

німецьку не знаємо) або російською з матом або англійською з матом)

А чому? Чому такому страшному там навчають дітей?

Вы целенаправлено вводите людей в заблуждение. В России три государственных языка, в т ч и украинский. И школы украинские там имеются, и памятники украинским писателям как стояли, так и стоят. И ни для кого это не является объектом злобы и ненависти, никто ядом не брызжит.

Дійсно. І чого це вони такі добрі і лояльні?

Можливо тому , що їх не бомбить Україна?

Господи , є якась тема де б ви не були в ній компетентні?

У Росії немає трьох державних мов. Державна мова одна — російська. Так звані «державні мови республік» мають другорядний, обмежений статус і впродовж останніх років системно витісняються через федеральне законодавство й освітню політику.

Українська мова не має статусу державної в РФ, а поодинокі згадки про неї в регіональних документах у минулому не означали й не означають реального захисту чи розвитку.
Українських шкіл у Росії фактично не існує як явища. Були поодинокі класи або факультативи, які або закриті, або формально перейменовані, або зведені до нуля. Після 2014 року, а особливо після 2022-го, українська мова й культура в РФ опинилися під негласною, а часто й прямою забороною: ліквідовані українські організації, бібліотеки, культурні центри; людей переслідують за українську символіку, пісні, книжки. Це зафіксовано правозахисними організаціями і не є «емоційною оцінкою».

Аргумент про пам’ятники — маніпулятивний. Наявність пам’ятника не означає свободи мови й культури. Частину українських пам’ятників у Росії демонтовано, частину «переписано» або знецінено через зміну контексту, а сама українська ідентичність системно маргіналізується або криміналізується. Достатньо подивитися на переслідування людей за публічне використання української мови, за вірші, пісні чи навіть приватні висловлювання.

Тому твердження, що в Росії українська мова й культура «ні в кого не викликають злоби», — неправда. Викликають. І не просто злобу, а репресії. Саме тому порівняння ситуації в Україні з Росією є хибним: Україна не забороняє мову в побуті й не переслідує людей за ідентичність, але має повне право захищати свій публічний простір і освіту від ідеології держави-агресора. Це не ненависть і не «введення в оману», а питання безпеки, відповідальності й виживання держави під час війни.

Ті що там навчаються, вони представники рос меншини ?

да, ладно.
Не в тот день отметили Рождество - враги народа, фсбэшники, кацапы.
Детей учат писать по русски - ваша тема с негативом и предложение выселить всех за линию фронта.
Ужас какой! Дети учатся писать по русски, на родном языке!!
Русскоговорящие на фронте умеют, они тоже учились писать на русском - всех на болота! - это по вашему надо сделать.
Отпустите всех русскоговорящих с фронта и не мобилизуйте. Они умеют писать по русски, научились!!!

За кораблем пішли ви всі !!!
Ви і подібні вам притягнули війну в Україну.

ООО! вот такие как вы и сеют ненависть друг к другу, и находят врагов народа.

Це знову не опис реальності, а емоційна підміна понять і приписування опоненту того, чого він не говорив. Ніхто не називає дітей «ворогами народу» за Різдво, письмо чи мову, якою вони говорять удома. Ніхто не пропонує «всіх на болота», «за лінію фронту» чи «відпустити з фронту російськомовних». Це вигадані крайнощі, які зручно приписати іншій стороні, щоб не відповідати по суті.

Проблема не в дітях і не в «рідній мові» в родині. Проблема в публічному просторі та інституціях, які під час війни навмисно просувають російську як норму, цінність і «мову предків», паралельно розмиваючи факт агресії Росії. Це різні речі. Дитина, яка вдома говорить російською або вчиться писати, — не об’єкт осуду. Але коли освітній заклад свідомо робить російську мовою навчання, свят, символів і наративів, це вже політичне рішення, а не «приватний вибір».
Аргумент «а російськомовні на фронті» взагалі некоректний. Саме російськомовні військові найкраще розуміють, що мова — не індульгенція і не доказ лояльності. Вони воюють не за російську мову, а за Україну. І вони точно не воюють за те, щоб у тилу під виглядом «дитячої освіти» нормалізували культуру та ідеологію країни, яка по них стріляє.

Ніхто не забороняє людині говорити, писати чи думати будь-якою мовою у приватному житті. Але держава під час війни має повне право сказати: публічна освіта, офіційні заходи й робота з дітьми — українською і без наративів держави-агресора. Це не ненависть і не репресії. Це базова самозахисна політика.
Коли замість розмови про відповідальність інституцій починають кричати про «кацапів», «ФСБ», «расстріли» й «болота», це означає лише одне: аргументів по суті немає. Є лише образа на те, що російська мова більше не має привілейованого статусу в українському публічному просторі. І це не переслідування. Це кінець колоніальної норми.

Ще раз :за кораблем , ждуни!!!

Можливо.

Автор, это не о войне, не о языке, и вообще не про русских. Это про то, что не нужно платить на детей, чтобы не размножались тупые. И не отлдавали своих детей странным людям на обучение

Да какое тайком. Можете по Крещатику говорить по-русски и не оглядываться. Ну или в Одессе, Днепре, Харькове, Полтаве (не знаю где вы живете). Даже в госучреждениях сотрудники между собой по-русски общаются, я сколько слышала. И ни одного ещё не уволили.
Истории, подобные той, чьл тётка пристала к молодой паре в поезде по пути во Львов- единая, её просто масс медиа быстро подхватывают кажется, что этого много. Много и фейков, как якобы русскоязычному ребенку неиподарилм подарок в детском саду на день Святого Николая. И ещё много таких

Вот и я о том что меня устраивает когда преподают 2 языка точнее ок все предметы на украинском, а русский и русскую литературу можно просто как факультаиив по желанию.
Ну накой рашизм, это что вообще ?

А можна підтвердження про три державні мови? Яким законодавчим актом це затверджено?

То ви невпевнені , але пишете усяку муйню .
Для чого ?