ВЫВсеВрете• 19 января в 23:37
Чи шкодуєте Ви про другу дитину?
Запитання до тих, в кого 2є, чи більше дітей. Тема звісно для цього і під анонімом. В мене самої поки одна дитина (ще маленька), але іноді проскакують думки про другу. Зважаючи, на поточну ситуацію в країні, туманне майбутнє (з фінансами на разі все ок, не гребемо гроші лопатами, але і далеко не мінімальний чи середній по статистиці дохід) дуже над цим сумніваюсь. Крім того, ще й боюсь, що 2га дитина забере ще певну кількість років (все таки, на разі я живу і роблю все в основному в інтересах дитини і для дитини, часто і в розріз власним бажанням і свободі) і я не встигну власне якісь свої бажання чи мрії здійснити і пожити ще так, як я хочу. Тому питання: чи шкодували Ви, що народили 2гу дитину (я розумію, що Ви ї дуже любите і т.д.), але чи було це рішенням правильним і які мало наслідки?
показать весь текст
Зробіть вибір:
вже голосів:
218
Так, пошкодувала
Ні, зовсім не шкодую
Нема 2 дит./результат
10
2
Дай подивлюся• 20 января в 00:54
Ответ дляВЫВсеВрете
Ну а як займатись? Вам тільки на готування великими обємами треба дофіга часу потратити. Ну і якк Ви кажете, що працюєте, то це мабуть, на себе і свої мрії, хоббі - часу нема зовсім. Я просто не вірю в те, що можна при 2+ дітях будувати карєру (це не просто рядовим спеціалістом працювати, бо це просто робота, а не карєра. Хоча б керівником невеличкого відділу)+приділяти час чоловікові (щоб не стати зовсім братом і сестрою один одному), виділяти час на свої хоббі - ну замало 24 год в добу на це :(
Все отмазки, я с тремя и давингом занималась и на Аляску съездила, и магистратуру закончила и работала, после декрета когда дети в школах-саду в принципе все равно сколько их у вас.
Бюст Березуцкого• 20 января в 01:22
Многие себе не признаются. Дофига женщин, которые жалеют о том что родили - не важно первый, второй..
2
1
Меня не звали• 20 января в 01:27
Очень хотела двоих. Родила двоих. Не жалею, довольна)
Я согласна, что война и опасно. Но мой старший ребенок родился в первые дни полномасштабной войны, младший спустя два года. Сейчас, оглядываясь назад, я понимаю, что все сделала правильно. Я не молодею, откладывать некуда. Помогает няня три раза в неделю, могу провести время с каждым ребенком отдельно или немножко собой заняться (шью, когда есть время). Сейчас вообще красота - ГВ закончилось, с детьми легче, они подрастают очень быстро.
Я согласна, что война и опасно. Но мой старший ребенок родился в первые дни полномасштабной войны, младший спустя два года. Сейчас, оглядываясь назад, я понимаю, что все сделала правильно. Я не молодею, откладывать некуда. Помогает няня три раза в неделю, могу провести время с каждым ребенком отдельно или немножко собой заняться (шью, когда есть время). Сейчас вообще красота - ГВ закончилось, с детьми легче, они подрастают очень быстро.
аромат Жука• 20 января в 02:29
Очень некорректный вопрос ко всем сразу. У нас же народ пока петух не клюнет в попу, не задумывается. Конечно сейчас многие у кого ПОКА всё хорошо и только один ребёнок, напишут что пока не надо.
Автор, такие вопросы надо задавать только матерям у которых сыновья ушли воевать и пропали без вести или вернулись на щите.
Автор, такие вопросы надо задавать только матерям у которых сыновья ушли воевать и пропали без вести или вернулись на щите.
1
Як_наготую...• 20 января в 02:31
Я не жалею, что 4 родила. Прошла и 3 погодок, и подростковый возраст. Не жалею ни минуты; вернуть время назад - повторила бы точно так же. Мне дети не мешают вести интересную насыщенную жизнь. Но это мои возможности и обстоятельства; не факт, что у всех так получится.
Кондуктор автобуса• 20 января в 02:47
Ні не шкодую, і про третю також не шкодую. Різниця між дітьми по 8 років. Старшому вже 19, молодшій 4.
1
Лукава_Кiшка• 20 января в 03:00
Ответ дляВЫВсеВрете
Ну це треш, але приємних моментів наразі значно більше) Просто не знаю, чи стягну отой треш х2)
Если вы уже сейчас сомневаетесь, то зачем рожать второго ? А по сути, в моём окружении есть и те кто жалеет , что родил второго и те, кому нормально. Никто вам зараннее не скажет как будет у вас.
Ms. Android• 20 января в 03:10
Не шкодую зовсім! Сильно люблю обох. Молодшій як раз на днях буде 10 років. Хоча після пологів у мене було серйозне ускладнення, зразу ж операція і це сказалось на моєму здоровʼї.
Плету интриги• 20 января в 03:14
Ответ дляВЫВсеВрете
Ні) точно ніхто не тисне) Просто подобається мені моя дитина і задумуюсь, що і 2га могла б бути теж класною. Але я і себе люблю..а знехтувати батьківськими обовязками не хотілось би та і звалювати на старшу дитину молодшу - це теж не про мене. Шукаю якесь магічне вирішення питання цього
так а чому просто не тішитись своєю прекрасною дитиною і не жити своє прекрасне життя? Вона ж у вас є, ця дитина? Я б, прости господи, ще б зрозуміла якби перша була чи з вадами розвитку чи просто з жахливим характером, що ви не отримували б задоволення від материнства і щастя, і надіялись б це все отримати від другої. А так... Не знаю, чесно
Ms. Android• 20 января в 03:18
Ответ дляВЫВсеВрете
Ну на те, що я люблю робити поки часу нема. Дитина маленька ще, я маю час лиш, коли вона засне. Але в більшості я вже тоді морально вимотана і мені хочеться просто дивитись в монітор ноута на якесь не особливо напряжне відео та й все.
Так у вас ще дитина маленька і часу вільного і так не вистачає? У мого брата діти з різницею в 2 роки(зараз їм 2,5 і 4,5) і мамі там дуже важко, особливо коли брат на роботі.
Сама вумна тутички• 20 января в 05:27
Ответ дляСмайлик
Троє хлопців до 10 років. Меншому 1 рік. Мені 37.
Рада, що вони є. Але часу зовсім сало всіх їх організувати. Не звалбвати все на старшого. Приділяти увагу середньому важче, коли ще малюк.
Помічі бабусь/нянь немає…
І виділити щось для себе. Вроді і карʼєра є. Стаж 11 років з перервами. Але треба обов’язково собі чимось ще займатися.
Рада, що вони є. Але часу зовсім сало всіх їх організувати. Не звалбвати все на старшого. Приділяти увагу середньому важче, коли ще малюк.
Помічі бабусь/нянь немає…
І виділити щось для себе. Вроді і карʼєра є. Стаж 11 років з перервами. Але треба обов’язково собі чимось ще займатися.
Яка кар,єра, як ви останні 10 років в декреті?
4
1
Кров з молоком• 20 января в 06:05
В мене одна дитина. Іноді думаю - як добре, що я не захотіла другу!
Нехай щастить• 20 января в 07:11
От чесно,щойно зловила себе на думці, що дурнішого питання в житті не чула. Автор, ви шкодуєте, що народили дитину? Цікаво,що коїться в голові у людини, які ставить такі питання.
Уходя дверю не хлопать• 20 января в 07:26
Ответ дляЗаконна дружина
Народила трьох-не шкодую.Між усіма різниця по два роки.Ми звичайна українська сім´я,без високих доходів.Дітьми тішимось,хоча і важкувато.
Та звичайно тому вже і на антидепресантах
Эт вернячОк• 20 января в 07:56
Ответ дляВЫВсеВрете
Ні звісно, я взагалі більше скажу, що це дуже бажана дитина, до якої ми з чоловіком не 1 рік ’йшли’. Але якісне виховання вимагає часового, емоційного ресурсу (та і фінансового теж). Боюсь, що потім проснусь в 40-50 і зрозумію, що я жила лиш дітьми. Про карєру і мови тоді не буде. А з 1 дитиною я дам раду.
Я в 40 другу народила. Першу в 23. І я скажу, що це якісно інший материнський стан.
Тётушка Лошадь• 20 января в 09:25
Ответ дляБюст Березуцкого
Многие себе не признаются. Дофига женщин, которые жалеют о том что родили - не важно первый, второй..
Они вам лично признались? Несколько миллионов женщин?)
Все залежить від вас з чоловіком, які ви партнери по життю чи вмієте домовлятись. Напишіть всі пункти що вам важливо для комфортного життя та розберіть їх. Наприклад чи буде вам чоловік допомогти а не просто пропадати на роботі?Чи буде можливість приділяти особисто собі час - піти самій на шопінг, сходити на массаж чи спа, сходити в спортзал , ви ж розумієте що якщо ви сам на сам будете з дітьми 24 на 7 то просто вигорите, а якщо розумно осознанно все спланувати та вас буде все влаштовувати тому чого б і ні? Якщо вас є думки про дитину значить на підсвідомості ви того хочете. Народжуйте, друга дитина все змінити але явно накраще, блекаути не вічні, війна закінчить а двоє дітей у вас буде, які будуть радувати та давати стимул досягати більшого.
Не танцую- но пою• 20 января в 10:31
У меня двойняшки (м+д), уже взрослые)) Классно! Думаю на втрого мне было бы тяжело решиться, а так, за меня Боженька решил, спасибо ему за это! С возрастом понимаешь, что детей должно быть хотя бы двое))
Працівниця року• 20 января в 11:12
У меня первый ребенок был в раннем детстве не простой . Но когда родился второй , я поняла , что первый - цветочки . Второй гораздо проблемнее и по здоровью , и в целом. Нужно быть к этому готовым , что так может быть
Смайлик• 20 января в 16:15
Ответ дляСама вумна тутички
Яка кар,єра, як ви останні 10 років в декреті?
Після першого народження я працювала віддалено з 1,5 року . З 2,7 років в офісі на повний день декілька років. Таком між 2 і 3 дитиною часткова зайнз дому. Дизайнер 3D.
Я не 10 років в декреті🤦🏽♀️
Я не 10 років в декреті🤦🏽♀️
Смайлик• 20 января в 16:15
Ответ дляСама вумна тутички
Яка кар,єра, як ви останні 10 років в декреті?
Де ви прочитали, що я не виходила на роботу після 1 дитини🤦🏽♀️?
Сама вумна тутички• 20 января в 18:59
Ответ дляСмайлик
Після першого народження я працювала віддалено з 1,5 року . З 2,7 років в офісі на повний день декілька років. Таком між 2 і 3 дитиною часткова зайнз дому. Дизайнер 3D.
Я не 10 років в декреті🤦🏽♀️
Я не 10 років в декреті🤦🏽♀️
Я не вірю в 3 дітей підряд без няні і бабусі і повноцінну роботу . Але це моя особиста думка
2
Смайлик• 20 января в 20:55
Ответ дляСама вумна тутички
Я не вірю в 3 дітей підряд без няні і бабусі і повноцінну роботу . Але це моя особиста думка
Ви можете не вірити, але життя є різне.
Між першим і другим різниця 7 років. Я відводила в ясла. Забирала сама в 17 (скорочувала обід на 30 хв. Робота в пішій доступності). Якщо хворів- брала або лікарняний на пару днів, або працювала з дому. Або забирала з садку чи вдома 1 день приходила свекруха (живе окоемо). Іі часто не просила, бо вона має вади здоров’я.
Коли дитині було 3 роки помер чоловк від онкології. І мені довелося працювати далі.
А хто буде оплачувати іжу, комунальні? Або вночі допрацьовувати треба було.
Потім вийшла ще раз заміж.
Народила другого. Працювала онлайн з дому по пару годин. Так, Звичайно , не повний день.
Якщо не знаєте ситуації, Краще не зневажати і знецінювати слова інших.
Чи просто було? Складно. 🤷♀️
Між першим і другим різниця 7 років. Я відводила в ясла. Забирала сама в 17 (скорочувала обід на 30 хв. Робота в пішій доступності). Якщо хворів- брала або лікарняний на пару днів, або працювала з дому. Або забирала з садку чи вдома 1 день приходила свекруха (живе окоемо). Іі часто не просила, бо вона має вади здоров’я.
Коли дитині було 3 роки помер чоловк від онкології. І мені довелося працювати далі.
А хто буде оплачувати іжу, комунальні? Або вночі допрацьовувати треба було.
Потім вийшла ще раз заміж.
Народила другого. Працювала онлайн з дому по пару годин. Так, Звичайно , не повний день.
Якщо не знаєте ситуації, Краще не зневажати і знецінювати слова інших.
Чи просто було? Складно. 🤷♀️
Домашня Зюзя• 20 января в 22:11
Ответ дляЯ таке знаю
Вам так кажется.Дети это крылья,они наоборот стимулируют стать лучше,зарабатывать больше и придают смысл жизни.И время и война ни при чем,мамам с детьми выезд на пособия не закрыт,было бы желание.Гораздо страшнее проснуться в 45 и понять,что ты все просрала,у подружек дети и даже внуки,а у тебя коты и твоя карьера,которая не обнимет и не скажет:Мамочка,я так тебя люблю.И ходят потом такие в старости бездетные,на всех обиженные,рассказывают грустные историипро своих знакомых,у которых дети неблагодарные ,а сами ночами плачут в подушку
Ого у вас яке жахливе стереотипне мислення, як ви живете...(
- діти це не крилья, і в мене й без них стимулів для розвитку й заробітку ого як багато
- сенс життя не в дітях (якщо ви робите їх сенсом життя - я їм не заздрю, мамка-абюзер це ще той подаруночок))
- їхати з дітьми побиратись в чужу країну на пособія - це жах, не дай бог мені такого
- в 45 це не старість, у вас застаріла інформація, оновіться
- котів не планую, карʼєра приносить хороші гроші, на які можна накупити таких емоцій і вражень, які діти своїми обнімашками ніколи не принесуть
- якщо для вас обнімашки дітей в 45 років це ВАУ які враження, ну що сказати... не цікаве в вас життя
- і доречі - подруги з дітьми щось не виглядають ОСОБЛИВО ЩАСЛИВИМИ, просто тягнуть лямку, а деякі - жалкують, що народили під тиском суспільства
- я люблю себе сама. цього достатньо. не чекаю цих слів від дітей.
- в старості не планую нікого няньчити, бавити чи мити жопи внукам, хотілось би просто подорожувати та відпочивати.
- плакати в подушку можна живучи з дітьми й внуками
, бо щастя НЕ В РОДИЧАХ, ДІТЯХ ЧИ МУЖИКАХ.
- діти це не крилья, і в мене й без них стимулів для розвитку й заробітку ого як багато
- сенс життя не в дітях (якщо ви робите їх сенсом життя - я їм не заздрю, мамка-абюзер це ще той подаруночок))
- їхати з дітьми побиратись в чужу країну на пособія - це жах, не дай бог мені такого
- в 45 це не старість, у вас застаріла інформація, оновіться
- котів не планую, карʼєра приносить хороші гроші, на які можна накупити таких емоцій і вражень, які діти своїми обнімашками ніколи не принесуть
- якщо для вас обнімашки дітей в 45 років це ВАУ які враження, ну що сказати... не цікаве в вас життя
- і доречі - подруги з дітьми щось не виглядають ОСОБЛИВО ЩАСЛИВИМИ, просто тягнуть лямку, а деякі - жалкують, що народили під тиском суспільства
- я люблю себе сама. цього достатньо. не чекаю цих слів від дітей.
- в старості не планую нікого няньчити, бавити чи мити жопи внукам, хотілось би просто подорожувати та відпочивати.
- плакати в подушку можна живучи з дітьми й внуками
1
Сама вумна тутички• 21 января в 00:27
Ответ дляСмайлик
Ви можете не вірити, але життя є різне.
Між першим і другим різниця 7 років. Я відводила в ясла. Забирала сама в 17 (скорочувала обід на 30 хв. Робота в пішій доступності). Якщо хворів- брала або лікарняний на пару днів, або працювала з дому. Або забирала з садку чи вдома 1 день приходила свекруха (живе окоемо). Іі часто не просила, бо вона має вади здоров’я.
Коли дитині було 3 роки помер чоловк від онкології. І мені довелося працювати далі.
А хто буде оплачувати іжу, комунальні? Або вночі допрацьовувати треба було.
Потім вийшла ще раз заміж.
Народила другого. Працювала онлайн з дому по пару годин. Так, Звичайно , не повний день.
Якщо не знаєте ситуації, Краще не зневажати і знецінювати слова інших.
Чи просто було? Складно. 🤷♀️
Між першим і другим різниця 7 років. Я відводила в ясла. Забирала сама в 17 (скорочувала обід на 30 хв. Робота в пішій доступності). Якщо хворів- брала або лікарняний на пару днів, або працювала з дому. Або забирала з садку чи вдома 1 день приходила свекруха (живе окоемо). Іі часто не просила, бо вона має вади здоров’я.
Коли дитині було 3 роки помер чоловк від онкології. І мені довелося працювати далі.
А хто буде оплачувати іжу, комунальні? Або вночі допрацьовувати треба було.
Потім вийшла ще раз заміж.
Народила другого. Працювала онлайн з дому по пару годин. Так, Звичайно , не повний день.
Якщо не знаєте ситуації, Краще не зневажати і знецінювати слова інших.
Чи просто було? Складно. 🤷♀️
Ну вже з,ясувалося- 1 . Таки була свекруха час від часу 2. Повноцінно цілий день ви працювали тільки з однією першою дитиною. 3 Після других пологів ви не працюєте, а підробляєте по парі годин. Це вже більше схоже на правду. Слово кар.єра тут не до чого. ПС - я не збираюся нічого знецінювати, мої діти росли в Києві з трьох місяців без бабусь, які жили за 700 км.наразі маю двох заміжніх доньок ,які у випадку декрета роботу кинути повністю не зможуть,доведеться кидати її мені. Тому завжди цікавлюсь, як успішні люди організовують свій побут з маленькими дітьми
Я таке знаю• 21 января в 00:39
Ответ дляДомашня Зюзя
Ого у вас яке жахливе стереотипне мислення, як ви живете...(
- діти це не крилья, і в мене й без них стимулів для розвитку й заробітку ого як багато
- сенс життя не в дітях (якщо ви робите їх сенсом життя - я їм не заздрю, мамка-абюзер це ще той подаруночок))
- їхати з дітьми побиратись в чужу країну на пособія - це жах, не дай бог мені такого
- в 45 це не старість, у вас застаріла інформація, оновіться
- котів не планую, карʼєра приносить хороші гроші, на які можна накупити таких емоцій і вражень, які діти своїми обнімашками ніколи не принесуть
- якщо для вас обнімашки дітей в 45 років це ВАУ які враження, ну що сказати... не цікаве в вас життя
- і доречі - подруги з дітьми щось не виглядають ОСОБЛИВО ЩАСЛИВИМИ, просто тягнуть лямку, а деякі - жалкують, що народили під тиском суспільства
- я люблю себе сама. цього достатньо. не чекаю цих слів від дітей.
- в старості не планую нікого няньчити, бавити чи мити жопи внукам, хотілось би просто подорожувати та відпочивати.
- плакати в подушку можна живучи з дітьми й внуками
, бо щастя НЕ В РОДИЧАХ, ДІТЯХ ЧИ МУЖИКАХ.
- діти це не крилья, і в мене й без них стимулів для розвитку й заробітку ого як багато
- сенс життя не в дітях (якщо ви робите їх сенсом життя - я їм не заздрю, мамка-абюзер це ще той подаруночок))
- їхати з дітьми побиратись в чужу країну на пособія - це жах, не дай бог мені такого
- в 45 це не старість, у вас застаріла інформація, оновіться
- котів не планую, карʼєра приносить хороші гроші, на які можна накупити таких емоцій і вражень, які діти своїми обнімашками ніколи не принесуть
- якщо для вас обнімашки дітей в 45 років це ВАУ які враження, ну що сказати... не цікаве в вас життя
- і доречі - подруги з дітьми щось не виглядають ОСОБЛИВО ЩАСЛИВИМИ, просто тягнуть лямку, а деякі - жалкують, що народили під тиском суспільства
- я люблю себе сама. цього достатньо. не чекаю цих слів від дітей.
- в старості не планую нікого няньчити, бавити чи мити жопи внукам, хотілось би просто подорожувати та відпочивати.
- плакати в подушку можна живучи з дітьми й внуками
Тогда удачи,в гордом одиночестве и зависти к детным женщинам.Вы можете писать тут что угодно,у меня много бездетных подруг ,так что я точно знаю,что они чувствуют.Но раз вам дети не надо,пусть у вас их никогда не будет,живите долго и счастливо своей интересной наполненной жизнью
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу