Я не такая• 24 мая 2015
Як радіти життю і бути оптимісткою?
Сьогодні гуляли сім´єю, з дітьми, і вже вкотре зі сторони помітила, що моя мама сильна песимістка. Я розумію, що час зараз дуже важкий, не до веселощів, але ж і на життєрадісність має залишатись місце. Мама має 3 чудових внуків, а вона наче їх не помічає, вони до неї тягнуться, а вона до них рівнодушна і відштовхує своєю байдужістю. Це ж криша може поїхати, якщо не помічати елементарного позитиву, а у всьому бачити лиш негатив. Вона така в принципі завжди була, відколи її памятаю, дуже закрита людина, завжди нас з сестрою в дитинстві кудись подалі від людей водила, на чужі майданчики, тк як не хотіла спілкуватись з іншими знайомими мамочками. Від цього в мене зараз багато комплексів, зажатість, невпевненість в собі, і з цим всім стараюсь боротись, не замикатись, не хочу, щоб мої діти потім такими відлюдками були.
Ми вже в дорослому віці не раз старались їй якось мягко пояснити, що життя - це не лише чорне, є багато прекрасного навкруги, світ чудовий, але вона на такі ззауваження ображається, потім може тиждень не говорити, дутись, зациклена на тому, що все погано, грошей нема, щастя нігде нема, як все погано, а в сусідів краще (заздрість), і т.д., одним словом ні каплі позитиву. Так важко з нею, я після таких розмов сама наче вижатий лимон(( Як же не хочеться такою бути, хочеться бути оптимісткою, життєрадісною, веселою, активною. Чоловік мій каже, що я вже стаю така, як теща(( От як мамі допомогти стати більш позитивною (матеріально, нажаль, допомогти нема змоги і відправити десь на курорт), і самій біля неї не унивати?
Ми вже в дорослому віці не раз старались їй якось мягко пояснити, що життя - це не лише чорне, є багато прекрасного навкруги, світ чудовий, але вона на такі ззауваження ображається, потім може тиждень не говорити, дутись, зациклена на тому, що все погано, грошей нема, щастя нігде нема, як все погано, а в сусідів краще (заздрість), і т.д., одним словом ні каплі позитиву. Так важко з нею, я після таких розмов сама наче вижатий лимон(( Як же не хочеться такою бути, хочеться бути оптимісткою, життєрадісною, веселою, активною. Чоловік мій каже, що я вже стаю така, як теща(( От як мамі допомогти стати більш позитивною (матеріально, нажаль, допомогти нема змоги і відправити десь на курорт), і самій біля неї не унивати?
Схема сыра• 24 мая 2015
Примите ее такой какая она есть,уже ничего не измените.Может подарки дарите,вкусненькое покупайте,денежку давайте.
автор
Я не такая
• 24 мая 2015
Ответ дляПотеряласЯ Я...
У меня мама такая же (((((
А які у вас з нею стосунки? Ми ніколи не можемо нормально поговорити як подруги. Завжди отой негатив і як все погано. І що найгірше, вона немає ЖОДНОЇ подруги, яка б її трохи розтормошила, щоб кудись з нею пішла розвіялась. Зі мною і сестрою не хоче нікуди йти, краще вдома сама взаперті посидить(
автор
Я не такая
• 24 мая 2015
Ответ дляКина_не_будет
Отправьте маму отдохнуть в Ниццу!
Я б із радістю, але поки ніяк. це моя мрія їм з батьком подарувати путівку на відпочинок.
Директор Пляжа• 24 мая 2015
Ответ дляМоль Молливна
Я така ж , як ваша мама. Мені 32. І я не знаю, як з собою боротися.
Ви така класна, хороша, ну просто супер. Від чого у Вас песимізм?
Шкура Шуры• 24 мая 2015
И я такая видлюдькувата. Потому что нет ничего хорошего в жизни о чем можно было бы похвастаться перед другими. Поэтому в компании предпочитаю помалкивать. Даже честно говоря нет желания выслушивать хвастовство других о том какие классные трусы купила, какую пиццу спектра, какой творог взяла жирный и прочее. Особенно когда у меня умерла мама недавно и мужа посадили, у мужа в придачу обнаружили туберкулёз и долги по кредиту. Осталась одна як былына в поли. Хорошего мало. Что людям рассказывать? Как быть оптимисткой , когда застрелиться хочется?
Нифига_ни_ни• 24 мая 2015
есть люди, которые живут плохим, раздражающим... все козлы, все дорого, все умирают... это защита от осознания того, что мы сами - свои короли и палачи. жертва обстоятельств. в этой роли по-своему уютно и безопасно. пока человек не окажется на краю, ничего не изменится в его отношении к жизни. и то не факт, что все же изменится. а теребить и что-то требовать от пессимиста - то еще больше его угнетать.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу