Куда ж без меня• 01 октября 2018
Поясніть, чого вони на кухні всі плакали?Однаково.
І чого на свята вона не була свята?
Тільки я одна не розумію масового захоплення цими піснями? ба навіть більше, чогось відверто дратують.
Так само як і- мені так добре з тобою ....на на на на на
Тільки я одна не розумію масового захоплення цими піснями? ба навіть більше, чогось відверто дратують.
Так само як і- мені так добре з тобою ....на на на на на
показать весь текст
258
0
Ответ дляАдеКВАтная
Ви не з України?
Моя дочка перефразировала эту песню ’покакала і знов фіалка розцвіла )))’
А вообще, автор, я с Вами. Для меня эта песня - смесь маразма и депрессии.
А вообще, автор, я с Вами. Для меня эта песня - смесь маразма и депрессии.
В українській мові в дорадянські часи семантично розрізняли кохання як пристрасну емоцію та любов як слово загальнішого значення: кохання має тілесний та пристрасний контекст, любов може і не мати контексту пристрасті. Термін любов, зокрема, досить часто використовували у контекстах «любов до Бога», «Божа любов» тощо. Кохання і любов визначали або як стан особистості (закоханість), або як інтенціональну спрямованість на об´єкт любові: є суб´єкт і його почуття до іншого, при цьому виключали контекст «між», допускали наявність одностороннього почуття кохання.
Так, у словнику Б. Грінченка кохання це:
любов, любовна пристрасть;
улюблений предмет, коханий або кохана;
виховання, плекання, вирощування (дітей, тварин, рослин)[7].
У радянські часи слова кохання та любов визнали тотожними і почали визначати як почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі[8]. Таким чином, було здійснено спробу елімінації теїстичного контексту слова «любов», а еротичну інтенціональність кохання обмежили суто гетеросексуальними почуттями (див. також гетеросексизм). Таке тлумачення слова можна побачити й у сучасних українських словниках[9], хоча це й не відповідає сучасній розмовній українській мові — його вживають і в гомосексуальному контексті, а також до деяких інших стосунків. Також, доведено, що гомосексуали здатні до почуття кохання, як і гетеросексуали[10][11][12].
Серед інших смислових контекстів кохання слід відмітити такі:
стійке, інтенсивне почуття суб´єкта, фізіологічно зумовлене сексуальними потребами[13];
відчуття сильного сексуального та романтичного бажання і потягу до людини, з якою індивід схильний утворити пару;
сексуальна пристрасть, сексуальне спілкування, любовна поведінка[14];
почуття сильної прихильності, викликане принадливістю або захопленістю іншим, виключною сердечністю або відданістю до об´єкта;
ніжність до об´єкта;
емоційне відчуття схожості або спорідненості з об´єкто
Так, у словнику Б. Грінченка кохання це:
любов, любовна пристрасть;
улюблений предмет, коханий або кохана;
виховання, плекання, вирощування (дітей, тварин, рослин)[7].
У радянські часи слова кохання та любов визнали тотожними і почали визначати як почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі[8]. Таким чином, було здійснено спробу елімінації теїстичного контексту слова «любов», а еротичну інтенціональність кохання обмежили суто гетеросексуальними почуттями (див. також гетеросексизм). Таке тлумачення слова можна побачити й у сучасних українських словниках[9], хоча це й не відповідає сучасній розмовній українській мові — його вживають і в гомосексуальному контексті, а також до деяких інших стосунків. Також, доведено, що гомосексуали здатні до почуття кохання, як і гетеросексуали[10][11][12].
Серед інших смислових контекстів кохання слід відмітити такі:
стійке, інтенсивне почуття суб´єкта, фізіологічно зумовлене сексуальними потребами[13];
відчуття сильного сексуального та романтичного бажання і потягу до людини, з якою індивід схильний утворити пару;
сексуальна пристрасть, сексуальне спілкування, любовна поведінка[14];
почуття сильної прихильності, викликане принадливістю або захопленістю іншим, виключною сердечністю або відданістю до об´єкта;
ніжність до об´єкта;
емоційне відчуття схожості або спорідненості з об´єкто
А вот и ошиблись, на фил.факе объясняют, что ’кохання’ в украинском языке может быть только между мужчиной и женщиной. А вот все остальное, в том числе предметы, Родину, маму, родителей, детей нужно ’любить’.
ЗАЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм.
1. Сповнений любові, пристрасті до кого-небудь; закоханий. Одна молода залюблена дівчина, вічно розмріяна, неначе кам´яніла з якоїсь розкоші коло тих рож, що цвіли в червні... (Ольга Кобилянська, III, 1956, 10); — Панич, допевне, залюблені, що все такі задумані, — заговорила Пазя (Лесь Мартович, Тв., 1954, 231);
// Захоплений, зачарований ким-, чим-небудь. У землю і вогонь, у силу людських рук, У мудрість книг людських залюблений без міри, Навік затаврував він животіння сіре (Максим Рильський, II, 1960, 302); Він був залюблений у коней, скільки себе пам´ятав (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 175); Кузьмін непомітно для самого себе пригорнувся до цього залюбленого в поезію українця (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 86);
// Який виражає любов до кого-, чого-небудь, захоплення кимсь, чимсь. Почимчикував за всіма й наш Михайлик з матінкою, не зводячи залюблених очей з того сивого та мудрого гуцула (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 168).
♦ Залюблений по вуха (без пам´яті і т. ін.) — дуже, надзвичайно закоханий. — Сеньку, та чи знаєш ти, що той наш богатир.. по уха залюблений? (Іван Франко, VIII, 1952, 189).
2. Який викликає любов, пристрасть до себе, захоплення, зачарування собою з боку кого-небудь. Найбільша письменникова радість, звичайно, то радість творчості. Радість залюбленої праці (Степан Васильченко, IV, 1960,
1. Сповнений любові, пристрасті до кого-небудь; закоханий. Одна молода залюблена дівчина, вічно розмріяна, неначе кам´яніла з якоїсь розкоші коло тих рож, що цвіли в червні... (Ольга Кобилянська, III, 1956, 10); — Панич, допевне, залюблені, що все такі задумані, — заговорила Пазя (Лесь Мартович, Тв., 1954, 231);
// Захоплений, зачарований ким-, чим-небудь. У землю і вогонь, у силу людських рук, У мудрість книг людських залюблений без міри, Навік затаврував він животіння сіре (Максим Рильський, II, 1960, 302); Він був залюблений у коней, скільки себе пам´ятав (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 175); Кузьмін непомітно для самого себе пригорнувся до цього залюбленого в поезію українця (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 86);
// Який виражає любов до кого-, чого-небудь, захоплення кимсь, чимсь. Почимчикував за всіма й наш Михайлик з матінкою, не зводячи залюблених очей з того сивого та мудрого гуцула (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 168).
♦ Залюблений по вуха (без пам´яті і т. ін.) — дуже, надзвичайно закоханий. — Сеньку, та чи знаєш ти, що той наш богатир.. по уха залюблений? (Іван Франко, VIII, 1952, 189).
2. Який викликає любов, пристрасть до себе, захоплення, зачарування собою з боку кого-небудь. Найбільша письменникова радість, звичайно, то радість творчості. Радість залюбленої праці (Степан Васильченко, IV, 1960,
В укр.языке ’закохана’ - влюбленная. ’Залюбленный ребенок’ - в укр.языке ’залюблена дитина’. Ау, филологи! я ошибаюсь?
а я что написала??
тут такие филологи, что ну их
ЗАКО́ХАНИЙ, а, е.
1. в кого і без додатка, заст. в кому. Який кохає кого-небудь, закохався (у 1 знач.). [Таня:] Ллє справді принадна дівчина — ця Темі. Я певна, що вона закохана в Мальованова (Іван Кочерга, II, 1956, 26); [Мокрина:] А що Конон, то він он як закоханий у тобі, моє янголятко!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 448);
// у знач. ім. закоханий, ного, чол.; закохана, ної, жін. Людина, яка кохає, закохалася. В садку біліли дві постаті. Чутно тиху розмову закоханих (Андрій Головко, I, 1957, 57);
// Який виражає кохання, захопленість. — Пан Ван… пан Ван… — радісно пищала вона і дивилась на нього закоханими, як у мами, очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 412); * Образно. І тепер, сидячи перед нареченою ватажка й козацького гетьмана, відшукав він [кобзар] для неї запашні й барвисті слова, щоб потішити жіноче закохане серце (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 63).
♦ Закоханий в себе [самого] — який вважає себе, свої вчинки, розум або зовнішність найкращими; самозакоханий. Такий він [Княжевич].. грубий егоїст, закоханий в себе, що дуже нагадує щедрінівську «торжествующую свинью» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 157); Та й що там могло привернути увагу такого вельможного й вельми.. закоханого в себе самого — без суперника.. — пана (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 9); Закоханий по [самі] вуха в кого і без додатка — який безтямно кохає кого-небудь. Зустрів [Рубін] лише Женю Індиченка, але Женя був по вуха закоханий, ходив незрозумілий, дивний і все зітхав (Іван Сенченко, Опов., 1959, 40).
2. в що, рідко в чому. Який захоплений, зачарований чимсь, кохається в чому-небудь. Я закоханий в синь океанну, в свіжий дух, що пливе од ріллі (Володимир Сосюра, II, 1958, 12); Він був справжній вчений, закоханий в науку (Олександр Довженко, I, 1958, 407); — Я гадав, що вельможна пані — серйозна жінка, а не маленьке дівча, закохане в казках (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 11).
3. заст. Викоханий, випещений. Закоханий чоловік (Словник Грінченка).
тут такие филологи, что ну их
ЗАКО́ХАНИЙ, а, е.
1. в кого і без додатка, заст. в кому. Який кохає кого-небудь, закохався (у 1 знач.). [Таня:] Ллє справді принадна дівчина — ця Темі. Я певна, що вона закохана в Мальованова (Іван Кочерга, II, 1956, 26); [Мокрина:] А що Конон, то він он як закоханий у тобі, моє янголятко!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 448);
// у знач. ім. закоханий, ного, чол.; закохана, ної, жін. Людина, яка кохає, закохалася. В садку біліли дві постаті. Чутно тиху розмову закоханих (Андрій Головко, I, 1957, 57);
// Який виражає кохання, захопленість. — Пан Ван… пан Ван… — радісно пищала вона і дивилась на нього закоханими, як у мами, очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 412); * Образно. І тепер, сидячи перед нареченою ватажка й козацького гетьмана, відшукав він [кобзар] для неї запашні й барвисті слова, щоб потішити жіноче закохане серце (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 63).
♦ Закоханий в себе [самого] — який вважає себе, свої вчинки, розум або зовнішність найкращими; самозакоханий. Такий він [Княжевич].. грубий егоїст, закоханий в себе, що дуже нагадує щедрінівську «торжествующую свинью» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 157); Та й що там могло привернути увагу такого вельможного й вельми.. закоханого в себе самого — без суперника.. — пана (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 9); Закоханий по [самі] вуха в кого і без додатка — який безтямно кохає кого-небудь. Зустрів [Рубін] лише Женю Індиченка, але Женя був по вуха закоханий, ходив незрозумілий, дивний і все зітхав (Іван Сенченко, Опов., 1959, 40).
2. в що, рідко в чому. Який захоплений, зачарований чимсь, кохається в чому-небудь. Я закоханий в синь океанну, в свіжий дух, що пливе од ріллі (Володимир Сосюра, II, 1958, 12); Він був справжній вчений, закоханий в науку (Олександр Довженко, I, 1958, 407); — Я гадав, що вельможна пані — серйозна жінка, а не маленьке дівча, закохане в казках (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 11).
3. заст. Викоханий, випещений. Закоханий чоловік (Словник Грінченка).
Ответ дляПолиэтиленовый привет
а я что написала??
тут такие филологи, что ну их
ЗАКО́ХАНИЙ, а, е.
1. в кого і без додатка, заст. в кому. Який кохає кого-небудь, закохався (у 1 знач.). [Таня:] Ллє справді принадна дівчина — ця Темі. Я певна, що вона закохана в Мальованова (Іван Кочерга, II, 1956, 26); [Мокрина:] А що Конон, то він он як закоханий у тобі, моє янголятко!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 448);
// у знач. ім. закоханий, ного, чол.; закохана, ної, жін. Людина, яка кохає, закохалася. В садку біліли дві постаті. Чутно тиху розмову закоханих (Андрій Головко, I, 1957, 57);
// Який виражає кохання, захопленість. — Пан Ван… пан Ван… — радісно пищала вона і дивилась на нього закоханими, як у мами, очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 412); * Образно. І тепер, сидячи перед нареченою ватажка й козацького гетьмана, відшукав він [кобзар] для неї запашні й барвисті слова, щоб потішити жіноче закохане серце (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 63).
♦ Закоханий в себе [самого] — який вважає себе, свої вчинки, розум або зовнішність найкращими; самозакоханий. Такий він [Княжевич].. грубий егоїст, закоханий в себе, що дуже нагадує щедрінівську «торжествующую свинью» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 157); Та й що там могло привернути увагу такого вельможного й вельми.. закоханого в себе самого — без суперника.. — пана (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 9); Закоханий по [самі] вуха в кого і без додатка — який безтямно кохає кого-небудь. Зустрів [Рубін] лише Женю Індиченка, але Женя був по вуха закоханий, ходив незрозумілий, дивний і все зітхав (Іван Сенченко, Опов., 1959, 40).
2. в що, рідко в чому. Який захоплений, зачарований чимсь, кохається в чому-небудь. Я закоханий в синь океанну, в свіжий дух, що пливе од ріллі (Володимир Сосюра, II, 1958, 12); Він був справжній вчений, закоханий в науку (Олександр Довженко, I, 1958, 407); — Я гадав, що вельможна пані — серйозна жінка, а не маленьке дівча, закохане в казках (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 11).
3. заст. Викоханий, випещений. Закоханий чоловік (Словник Грінченка).
тут такие филологи, что ну их
ЗАКО́ХАНИЙ, а, е.
1. в кого і без додатка, заст. в кому. Який кохає кого-небудь, закохався (у 1 знач.). [Таня:] Ллє справді принадна дівчина — ця Темі. Я певна, що вона закохана в Мальованова (Іван Кочерга, II, 1956, 26); [Мокрина:] А що Конон, то він он як закоханий у тобі, моє янголятко!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 448);
// у знач. ім. закоханий, ного, чол.; закохана, ної, жін. Людина, яка кохає, закохалася. В садку біліли дві постаті. Чутно тиху розмову закоханих (Андрій Головко, I, 1957, 57);
// Який виражає кохання, захопленість. — Пан Ван… пан Ван… — радісно пищала вона і дивилась на нього закоханими, як у мами, очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 412); * Образно. І тепер, сидячи перед нареченою ватажка й козацького гетьмана, відшукав він [кобзар] для неї запашні й барвисті слова, щоб потішити жіноче закохане серце (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 63).
♦ Закоханий в себе [самого] — який вважає себе, свої вчинки, розум або зовнішність найкращими; самозакоханий. Такий він [Княжевич].. грубий егоїст, закоханий в себе, що дуже нагадує щедрінівську «торжествующую свинью» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 157); Та й що там могло привернути увагу такого вельможного й вельми.. закоханого в себе самого — без суперника.. — пана (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 9); Закоханий по [самі] вуха в кого і без додатка — який безтямно кохає кого-небудь. Зустрів [Рубін] лише Женю Індиченка, але Женя був по вуха закоханий, ходив незрозумілий, дивний і все зітхав (Іван Сенченко, Опов., 1959, 40).
2. в що, рідко в чому. Який захоплений, зачарований чимсь, кохається в чому-небудь. Я закоханий в синь океанну, в свіжий дух, що пливе од ріллі (Володимир Сосюра, II, 1958, 12); Він був справжній вчений, закоханий в науку (Олександр Довженко, I, 1958, 407); — Я гадав, що вельможна пані — серйозна жінка, а не маленьке дівча, закохане в казках (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 11).
3. заст. Викоханий, випещений. Закоханий чоловік (Словник Грінченка).
Ну, слава Богу, выяснили! Давайте, лучше про фиалку распустившуюся... думаю, там будет меньше разночтений)))
мужики их бросили вот они и плакали. а на кухне, чтобы никто не слышал. и плачут из-за мужиков все одинаково.
я слушала её песни пока не задумалась над текстом и не увидела клип, отвернуло и начала даже раздражать. 
фиалка разноцветний цветок
типа утром жизнь заиграла новыми разноцветными красками что не нужно ’грузить’ в только черном или белом или сером и т.д..а жизнь яркая и красочная как фиалка
типа утром жизнь заиграла новыми разноцветными красками
что не нужно ’грузить’ в только черном или белом или сером и т.д..а жизнь яркая и красочная как фиалка
Ответ дляПолиэтиленовый привет
фиалка разноцветний цветок
типа утром жизнь заиграла новыми разноцветными красками что не нужно ’грузить’ в только черном или белом или сером и т.д..а жизнь яркая и красочная как фиалка
типа утром жизнь заиграла новыми разноцветными красками
что не нужно ’грузить’ в только черном или белом или сером и т.д..а жизнь яркая и красочная как фиалка
От несогласная я! То вы со цветиком-семицветиком попутали.... А фиалка - она фиалковая)))
как по мне то песня про первую любовь подростковую и про то, как мама утешала своего ребенка ( возможно вспоминая себя в ее годы)
и что жизнь продолжается и не заканчивается на одном
и что жизнь продолжается и не заканчивается на одном
а вообще мне нравится слова из песни Поляковой - вытру слезы, стану красивой. Смысл тот же, но в разы веселее
ФІА́ЛКА, и, жін. Трав´яниста рослина родини фіалкових із фіолетовими, рідше жовтими, білими або різноколірними квітками.
еще вот сравнение с фиалками
возможно у девушек глаза синие синие
У порівняннях. Які очі у неї? Не встиг роздивитись. Невже не побачу?.. Протискаюсь плечем і стрічаюся з нею. Наче фіалки після дощу. Темні, м´які, блискучі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 418).
возможно у девушек глаза синие синие
У порівняннях. Які очі у неї? Не встиг роздивитись. Невже не побачу?.. Протискаюсь плечем і стрічаюся з нею. Наче фіалки після дощу. Темні, м´які, блискучі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 418).
ураа
нашла
вот! вот я так и думала, первая любовь, первый секс первое разочарование
Ф ІА Л КА – у стар од авн іх греків си м в олізу вал а
см ерть, а пізн іш е стал а си м в олом ск ром н ості,
ц н оти , б ез за хи сн ос ті, н еви н н ої відд ан ос ті
кох ан ом у . В он а при н о си ть ра дість і м ож е
при ч ару ва ти . А та кож си м в олізую см у то к,
н евтіш н у тугу з а втра чен и м н авіки : н ея
при к раш ая ть см ер тн е л ож е аб о м о ги ли
передч асн о п ом ер ли х дівч а т. В он а п ри вер таю до себ е ув агу с воюя
скр ом н оя кр ас оя : ѐк п ра ви л о, фіа лка хо ваю тьс ѐ в тін і, але при п о треб і
ви х оди ть н а с он ѐ чн у галѐ ви н у, щ об і себ е пок аз ати , й ін ш и х поб ачи ти .
За да вн ім з ви чаюм , він ок з фіа лки м ож е одѐ га ти тіль ки ц н о тли в а
дівчи н а , а к оли ку щ и ки три к олірн ої фіа лки п ос ади ти в кутах х ати , то
ж одн и й зл одій н е с тр аш н и й , а ѐк щ о па ри ти сѐ з н ея в л азн і, то вс ѐ
роди н а ж и ти м е д руж н о .
нашла
вот! вот я так и думала, первая любовь, первый секс первое разочарование
Ф ІА Л КА – у стар од авн іх греків си м в олізу вал а
см ерть, а пізн іш е стал а си м в олом ск ром н ості,
ц н оти , б ез за хи сн ос ті, н еви н н ої відд ан ос ті
кох ан ом у . В он а при н о си ть ра дість і м ож е
при ч ару ва ти . А та кож си м в олізую см у то к,
н евтіш н у тугу з а втра чен и м н авіки : н ея
при к раш ая ть см ер тн е л ож е аб о м о ги ли
передч асн о п ом ер ли х дівч а т. В он а п ри вер таю до себ е ув агу с воюя
скр ом н оя кр ас оя : ѐк п ра ви л о, фіа лка хо ваю тьс ѐ в тін і, але при п о треб і
ви х оди ть н а с он ѐ чн у галѐ ви н у, щ об і себ е пок аз ати , й ін ш и х поб ачи ти .
За да вн ім з ви чаюм , він ок з фіа лки м ож е одѐ га ти тіль ки ц н о тли в а
дівчи н а , а к оли ку щ и ки три к олірн ої фіа лки п ос ади ти в кутах х ати , то
ж одн и й зл одій н е с тр аш н и й , а ѐк щ о па ри ти сѐ з н ея в л азн і, то вс ѐ
роди н а ж и ти м е д руж н о .
Ну, вот. А Вы говорите ’рідше жовтими, білими або різноколірними’. Фиалковые - это сразу понятно какие)
И мне очень. Местное ’обшество’ соревнуется, кто больше не понял текст. На мой взгляд, нужно дауном быть, что бы не понять
Зотліла ніч, зранку все стало сіре.
Знайти нові кольори мушу я.
А лице умий дощем, що треба ще?
Хай серцю під плащем - менше слів, більше віри.
Нравится что сразу оправдываюся - Винника не слушаем. Мабуть слушают.
Зотліла ніч, зранку все стало сіре.
Знайти нові кольори мушу я.
А лице умий дощем, що треба ще?
Хай серцю під плащем - менше слів, більше віри.
Нравится что сразу оправдываюся - Винника не слушаем. Мабуть слушают.
там другое значение, я уже выше написала:) почему именно фиалка и тут лучше шрифт:)
зачем нам те филологи советчиские, они ничего нового и интересного не расскажут, умеют только фигней страдать и рассказывать , что грамотность то состояние души и делать самим кучу ошибок!
зачем нам те филологи советчиские, они ничего нового и интересного не расскажут, умеют только фигней страдать и рассказывать , что грамотность то состояние души и делать самим кучу ошибок!
а мне нравится и я рада, что укр музыка развивается включая в себя фольклорные нотки, очень достойная музыка
в отличии от цвет настроения синий. еду еду в соседнее село и так далеее
в отличии от цвет настроения синий. еду еду в соседнее село и так далеее
почему кухня
потому, что это любимое место женщин, где они проводят большую часть времени, где можно посидеть за круглым или ’тупым’ столом за чаем, поговорить, поплакать и посмеяться
пока в это время муж или кто то там еще будет смотреть в гостинной футбол фильм и т.д. и не мешать
кароче , девки, шевелите мозгами хоть чуть чуть
потому, что это любимое место женщин, где они проводят большую часть времени, где можно посидеть за круглым или ’тупым’ столом за чаем, поговорить, поплакать и посмеяться
пока в это время муж или кто то там еще будет смотреть в гостинной футбол фильм и т.д. и не мешать
кароче , девки, шевелите мозгами хоть чуть чуть
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу