Дратує, коли мні відповідають російською. Як спокійно реагувати?

Сколько можно этот вопрос задавать,потому что там нас не поймут,а здесь мы друг друга понимаем.

Я из Днепра. Тут все на русском говорят. Только сфера обслуживания пытается на мове. Но это в основном суржик. Как бы там не было написано в законах, но в Украине 2 языка.
Я не требую перехода на русский, если со мной говорят на украинском и ожидаю того же от собеседника. Русский мой родной язык. Я не вижу смысла напрягаться и пытаться говорить на другом языке. Часто бываю в гос органах. Они тужатся и пытаются на украинском говорить, я спокойно отвечаю на русском. Ни у кого нет языковой проблемы вообще. Все говорят на родном языке. И все знают оба языка.

До речі, так.

Автор, а ви до речі не помічали часом як старі російськомовні клієнти переходять на українську мову, деяким важко, але вони стараються і це дуже достойно. Чи це спостереження не на руку і не викличе резонансу?

у меня тоже знакомый на передке, снова поехал после госпиталя. Ему за 50 лет, учился еще со времен совка, естественно в русской школе, украинских было тогда мало в городе (ЦУ). Воюет с 14 года и никто ему слова из побратимов не сказал, что он на кацапском. Тут то ли воевать, то ли за парту садиться учить украинский, чтоб автору отвечать как ей нужно.

Своєю іноді користуйтеся для різноманіття.
І не треба мені розповідати, що це неможливо.

По перше це можливо, бо я сама так зробила, а по друге - мова була не про те, що я хотіла б щоб люди так зробили.

Чи ваша рідна мова не дозволяє вам бути ввічливою і відповісти на привітання українською Добрий день замість Здравствуйте! ?

Если абстрагироваться от вопроса языка, то хотеть вы конечно можете чего угодно. Как и другие люди. Но вы не можете никак влиять на других людей. Можете принять или их поведение или нет. Ну и просто беситься как вариант тоже конечно, если вас это устраивает :)

Помічаю і це дуже тішить.
В мене навіть і тема така є, я про це і писала, як багато людей перейшли на українську.
Але це все одно не виключає того, що описано у цьому старпості.

Мене теж дивує коли зараз пишуть рос при замовленні. Якщо ловити себе, то письмово писати українською в чатах в замовленнях, дисциплінує. Потім дійде черга до усної мови.

Але нікому нічого не нав´язую, пишуть російською, продовжую діалог тією ж мовою що почали

Ну вот опять ’я же так сделала’ :)

А кто-то не хочет. Просто не хочет и всё. Ни переходить в целом, ни даже в отдельных моментах. И они это делают не для того, что б кого-то бесить. У каждого свои причины.

Так что вернемся к тоталитарным методам насильственного навязывания чего-либо?

Вообще то оба языка имеют общие корни. И до 18 века русский слабее отличался от украинского, и наоборот. Во вторых, реально насильное обучение на русском языке было только в 20 веке, потому как до 19 века большинство украинцев были сельскими жителями и вообще не учились в школах. Те, кто все же учился в школах и высших учебных заведениях, да, учились на русском, потому как это был язык империи, в состав которой входило часть украинских земель. В 18 веке было ограниченно книгопечатание на украинском языке. Диалекты Западной Украины были подвержены влиянию польского языка, венгерского и т.д., поэтому они сильнее отличаются от диалектов центральной, южной и восточной Украины.

Исторически так сложилось, что много украинцев все же говорят на русском. Это не значит, что они приверженцы объединения с рф или воскрешения труппа ссср.

А меня бесит когда человек, говорящий на украинском, переходит на русский( причем видно, что укр ближе ему) когда я отвечаю на русском. Вот зачем?
Ну комфортно на укр, говори на украинском, зачем переходить на русский, я что не понимаю укр... Я понимаю и даже знаю, но разговаривать некомфортно мне, да,к сожалению, но как есть. И ломать себя на старости лет не хочу.
Пс. Для возможных комментов: не, не нужно кричать, что всю жизнь живя в Укр, не выучила язык. Выучила, знаю, но некомфортно.
И да, я патриотка своей страны, но с языком так.((

Автор, розбирайтесь в собі. Якщо дратує щось - це в першу чергу, ваші проблеми. Хоч би чого це стосувалося. Тому не шукайте пояснень зовні, все в вас самій.
Копати в бік тіньових аспектів

Ну має право не хотіти.
А я маю право на це дратуватися і писати про це.

І замовляти в інших.

Дякую, матиму на увазі.

Немає такого. Принципово всі, навіть російськомовні, повсюди послуговуються лише українською. Я про Київ та Львівщину. Тобто регіони, де я буваю.

Да, шокує, потому что я, например, это считаю лицимерием...

Дайте час, чи ви бачили хоч когось хто б за пару місяців практично з нуля володів новою для себе мовою та ще й паралельно маючи війну і купу інших турбот?

чим більше у людини проблем/ клопотів/ тривоги, тим легше вона ’скочується’ на найбазовіші налаштування. я з початку війни набагато більше користуюсь українською, ніж раніше, але коли були періоди 20-40 ракетних прильотів у місто шоночі, і відповідно, ті ночі були безсонні, на тих етапах говорилось як думалось - без енергії підлаштовуватись під ситуації/ співрозмовників. зараз дуже важкі часи, і ми не знаємо, у кого з тієї ж сфери обслуговування, наприклад, не виходить на зв´язок третій день чоловік з фронту чи прилетіло у батьківський дім. потрібен простір і енергія себе перелаштовувати, у багатьох зараз мова йде про виживання на різних рівнях.

от я взуття на днях замовляла, звернулась українською, і дівчинка з Харкова відповіла російською. після Миколаєва, коли є згадки в якому стресі там жилось місяцями, немає й думки, що це в якомусь виді неповага до мене. їй явно не легше, чим мені, і мені не видніше, як їй правильно себе поводити й відповідати, бо я як мінімум не в її ситуації.

о, так автору в самую пору забывать украинский и учить французский или аглийский..
бесят такие мовные патриоты, которые поставили лыжи на свинтить.

І я про Київ. Неодноразово на Укрпошті мене обслуговували російською з травня по серпень. Можливо, зараз щось змінилось. Не була давненько. У Новусі також, але то була 1 працівниця.

Я пишу про Одесу в грудні 2021. Там звернулись українською 1 раз у Сільпо в якомусь ТЦ. Все.

Естественно имеете.
Это был больше ответ к вопросу ’почему меня раздражает’. Но вас, получается не это интересует, а выбросить свое раздражение, передать дальше его. Ваш выбор, конечно. Только кому от этого легче?

Красиво и грамотно написано
Вы филолог?
Пишите тексты ?
У Вас отлично получается.
Думаю, админы останутся довольны Вашим профессионализмом.Тема будет в топе, соответсвенно, форум активен )
По теме, безусловно, если
кого -то раздражает, что я пишу и говорю на русском яз, то пошёл он наХ&₽, как говорится )
В смысле, не язык, а собеседник

И этим все сказано

Якщо ви звертаєтеся українською, вам відповідають українською. Жодного разу у мене не було інакше. Навіть якщо чути по мові, що людина російськомовна.

Я зі своїми родичами, друзями дитинства ще не переключилася на укр, і мабуть так все і залишиться. Але з чужими, у сервісах, супермаркетах лише українською. І відповідають мені так само українською. Можливо ви про якусь одну людину говорите, ну так то не ’всі’.

А если клиент просит русский, такие как автор конечно предпочтут такого клиента потерять.

Християнство довше на ціх теренах, то тепер сприймають як рідне)) І воно врешті решт дуже далеким є від того, яке було в перші століття по смерті Христа.

От мої дідусь з бабусею ще були україномовними, а мама - вже ні. А я білінгв, укршкола, укрвиш, робота вся українською, з 2014 поступово почали переходити на українську в родині.