Домик в селе полностью автономный и работа онлайн или вахтовым методом

Ви пишите ахінею, чесно. Ми всю війну у мами в селі були, 80 км від Києва. І інтернет є і лікарі і лікарня, так, не супер спеціалісти, а просто черговий педіатр і терапевт, але при стенозі у дити швидко надали необхідну допомогу, за хвилину зробили тест на ковід, ремонт у відділенні.

Ви їм нічого не доведете, є такий тип людей, для яких все дуже складно і неможливо.

З початком війни навіть групи сільські у вайбері створили.

Я за Вас рада. А в багатьох селах немає, школи закрили, маршрутки до району відмінили як нерентабельні. І не в просто багатьох, а більшості.
Я ось до мами цілий день не можу додзвонитись, яка до бабусі поїхала.
Це Вас в селі там навчили так хамити чи Ви по життю така?

Ну у нас є такі села, але то Вінницька область, глуш, і там на все село 8 сімей живе, але купа нормальних хороших пустих хатів, якби були люди, то був би і інтернет, бо в сусідньому великому селі є все, навіть нова пошта, а це по трасі 2 км

У тих людей в селі які не зреклися села в хороші часи у хатах, навіть мазанках є все і туалети і вода і інтернет, це не дивина для наших сіл.

А є таке чудо як ’’антисапа’’ побризкав і все.

В чому хамство? В тому, що ви пишите не багато правди, медицина є, виклик швидкої без питань, так, їде довше, але й заторів немає, лікують не гірше ніж в столиці, а часто і краще. Так, лікарня далеко, але мою сусідку 38 років, з дуже тяжким перебігом ковіду і двома тижнями реанімації на ІВЛ врятували і виписали додому, в столиці я таких випадків не зустрічала. І лікарня була від села була була за 80 км, але ж врятували.

Вы что на приколе тут пишите про итернет в селе? У моей мамы уже 20 лет на побеленной хате 2 спутниковых тарелки, у соседа интернет какой то проводной и вода у него всю жизнь в хате, да печь есть, но дровиняку закинул и сидишь в тепле, генератор есть на бензине у него тоже давно есть, в колодце насос и трубы протянуты, так то реальное село 20 км от ближайшего городка, а вы под Харьковом видели поселки? Чистые, ухоженные улицы, тротуары освещние уличное, газ проведен. красивые дома, до города 20 минут на електричке

Нет, просто села оооочень разные. По одному селу нельзя все ровнять. И сел без больниц, к сожалению, больше

Можна детальніше? Я город таким не обробляла і не планую, а ось клумбу хочу. Задовбалась там раком стояти і те що вилазить пізніше зсапувати

Зайдите в группы ФБ,ВАЙБЕР села,или позвоните соседям,сельсовет,мы же не на необитаемом острове-скажут ,что с мамой.И если в маленьком селе нет школы ,деток везет автобус в соседнее село или район.Никто пешком не ходит.

Автор вообще цену не писала.

Значит сельские жители все миллиардеры и пенсионеры?

Мы генератор ни разу еще не включали.Хватает того света,что дают(уже намнооого лучше)и аккум с инвект.В доме ходим как в египте летом

Как это интернета нету? вроде везде мобильный есть, который не уступает проводному старому. на крайняк старлинк.

А вы заедьте в село, такое чтоб км 150 от города и узнайте процентное соотношение тех у кого есть вода и санузел в доме и у кого нет.
У меня есть дом в селе, от бабушки, мама иуда ездит нюкак на дачу летом. Само село полностью жилое. Да, там ездят маршрутки, нормально ездят. Магазин сельский - ну такое, хлеб купить, печенье, что по мелочи. Дорого и ассортимента нет, то есть в любом случае ехать в город за продуктами хотя бы раз в неделю.
Домов приличных со всеми жилыми условиями примерно половина. Дождь пошёл- свет выключили, ветер подул хороший - свет выключили. Это до войны. И так было сколько себя помню.
Так это не глухое село, а плчти пригород, 25 км от Днепра.
И до войны цена домика небольшого но с санузлом внутри а не дырка с ведром на улице - это минимум 10 тыс долл было, если дом 50-60х годов, а если поновее немного, то дороже.
И да, даже с того села молодежь стараться выехать в Днепр. Есть несколько семей фермеров, при деньгах, то детям почему то купили квартиры в Днепре, не дома в селе рядом.

печі немає в кожному домі.
І світло в селах відключають. На ЗУ так точно
Але вцілому, я з вами згідна. Ближче до дому, дешевше.
Звичайно, не умови все включено. і немає виплат, як в деяких країнах. але дивлячись які цілі у людей

Так добрий будинок і коштуватиме не 5 тисяч, а 150.

І що, будинок зі зручностями у такому селі коштує 5 тисяч доларів, як авторка пише?

Ми з автором в різних селах, навіть мабуть в різних регіонах.

Та ні, авторка просто фантазії свої описує.
У мене декілька років тому сестра троюрідна на 30 тижні вагітності їздила на УЗД з райцентру у місто. У лютому. 80 км в один бік. Херсонська область.
Назад не доїхали, бо замело снігом дорогу. Їхали на машині, бо немає туди автобусу взимку. Влітку є, у Генічеську ж море.
Викликали МЧС, 4 години просиділи у машині, поки трактором МЧС не дотягли до найближчого села по трасі.
Там 2 доби жили у дитячому садочку, місцеві принесли одяг, ковдри і т.д., годували. Потім вже дорогу підчистили і вони поїхали додому.
У самому райцентрі є лікарня, є хірурги (КР їй там робили, вдома). А банального УЗД немає.
Також вже немає ані пенсійного фонду, ані управління соцзахисту. По всіх питаннях їхати у Генічеськ.
Ще років 10 тому у них це було.

Подорожуючи колись в Крим
щороку, різниця між села заходу і півдня навіть інколи центру була разюча. Хоч в нас і зараз є гірські села, що замітає снігом але їх дуже мало враховувати, що майже всі вони туристичні.

Різний клімат, різні можливості, по-різному люди живуть.
На заході дощі, коротке літо, мало землі - то більше люди заробляють туризмом, дехто вина робить, дехто у Польщі працює.
На сході і півдні землі більше, але дощів мало і треба поливати, щоб родило.
У центрі буває нормально, буває мало дощів - теж поливати треба.
На півночі може померзнути або погнити.
Землеробство - справа дуже непроста.
У горах дехто вівці тримає, пасе, потім вовну продає. Бо землі дійсно мало.
На півдні які вівці? Трави вже у червні може не бути, висихає.
А авторка про село пише суто теоретично.

Про західні області у Вас таке поверхневе бачення але нехай.

Ясно, що поверхневе, бо я не жила там довго, тільки зі спілкування зі знайомими та невеличких поїздок інформація.
Я довго жила на півдні, товариш з Луганщини - і то різні проблеми.
Я, наприклад, не могла собі уявити, що земля може бути настільки твердою, що важко лопатою вкопати. Через шматки породи у ній. Хоч клімат і схожий.
На Луганщині, Донеччині, Херсонщині без поливу не росте.
На Хмельниччині, навпаки, роблять на городах рівчаки, щоб зайва волога стікала.
Картоплю на Херсонщині копають у серпні, на Хмельниччині - кінець вересня-початок жовтня.
Між деякими селами на заході може взагалі й метра не бути, на півдні і 20 км нормально.
Це ж все не просто так.
І ґрунти дуже-дуже різні по країні.

Й ще тебя враховувати, що клімат дуже змінився за останні десятиріччя, і не в кращу сторону. Читала, що вже в нас клімат не сприятливий , а критичний для вирощування багатьох культур. Мені 50+, і в моєму дитинстві влітку вважалось жарко це було 24-25 градусів, а зараз і 35 не рідкість. І не було такого , щоб по два місяці ні краплі дощу. І взимку сніг завжди лежав. А зараз дуже часто морози на голу землю. Все це не дуже сприяє врожаю.

Я виросла на Херсонщині і мені 43.
Влітку часто було під 40 і могло не бути дощу з травня по серпень. Був штучний полив полів.
Але. Тоді ще була річка, зараз вона повністю пересохла. З річки й поливали.
Тоді взимку було багато снігу. Ми собі будували хатинки, викопували у кучугурах. Зараз снігу може не бути зовсім.
Для землеробства це дійсно погано, більш урожайні озимі культури вимерзають.