Девочки, особенно кто из Днепра, как вы себя чувствуете сейчас во время воздушных тревог?
Прилеты слышала не раз, все время войны в городе, но после 14 числа будто что-то рухнуло внутри. Реально начинается приступ паники, особенно ночью. Всерьёз думаю о том, чтобы уехать из города, вопрос куда. Очевидно что безопасно только за границей, но всё-таки в села и на зу прилетало сильно меньше.
Я не одна с такими мыслями и состоянием? Пост не ради совета, просто нужно кого-то "услышать" сейчас
Прилеты слышала не раз, все время войны в городе, но после 14 числа будто что-то рухнуло внутри. Реально начинается приступ паники, особенно ночью. Всерьёз думаю о том, чтобы уехать из города, вопрос куда. Очевидно что безопасно только за границей, но всё-таки в села и на зу прилетало сильно меньше.
Я не одна с такими мыслями и состоянием? Пост не ради совета, просто нужно кого-то "услышать" сейчас
показать весь текст
5
Юлия_Юлия-2175• 17 января 2023
Ответ дляMassaraksh
Тобто з ресурсом все норм було, коли це все десь далеко, на екрані смартфона або в телевізорі?
І я, і моя подруга живемо далеко і в начебто спокійному місті ЗУ. Я емоційно перегоріла ще в перші місяці. За Дніпро боляче до сліз, але якось без слів та емоцій. От як тихий плач, коли нема вже сліз і страху. Мене вже жоден вчинок цих тварюк не здивує і мирні люди давно є мішенню.
Подругу трагедія в Дніпрі вразила до врати сну і практично нервового зриву. Але вона на початку війни емоційно стабільніша була і навіть за новинами не надто стежила. Мене от теж дивує чому аж тепер, а не раніше вона так відреагувала.
Але то психіка і внутрішні резерви в кожного свої.
Подругу трагедія в Дніпрі вразила до врати сну і практично нервового зриву. Але вона на початку війни емоційно стабільніша була і навіть за новинами не надто стежила. Мене от теж дивує чому аж тепер, а не раніше вона так відреагувала.
Але то психіка і внутрішні резерви в кожного свої.
31
Ответ дляMassaraksh
Ось не розумію я вас таких. Тобто коли весь Маріуполь виглядав як той будинок в Дніпрі, Чернігів, Ірпінь, Харків - вас нічого не бентежило? А тут хоп та панічні атаки? Як так? Ви в анабіозі рік провели?
Вы из тех, кто в первые дни войны свалил на другой континент и больше никогда в Украину не собирается? И квартирки быстренько распродал? А чего не в 2014? Наблюдали на экране телефона 8 лет как «дамбили Бомбасс»?
Ну так и сидите там в загранице, и нечего поучать тех, кто не представляет и не хочет жить не дома.
Ну так и сидите там в загранице, и нечего поучать тех, кто не представляет и не хочет жить не дома.
31
Ответ дляkanni
Вы из тех, кто в первые дни войны свалил на другой континент и больше никогда в Украину не собирается? И квартирки быстренько распродал? А чего не в 2014? Наблюдали на экране телефона 8 лет как «дамбили Бомбасс»?
Ну так и сидите там в загранице, и нечего поучать тех, кто не представляет и не хочет жить не дома.
Ну так и сидите там в загранице, и нечего поучать тех, кто не представляет и не хочет жить не дома.
Фантазуйте ще
6
Ответ дляMassaraksh
Ось не розумію я вас таких. Тобто коли весь Маріуполь виглядав як той будинок в Дніпрі, Чернігів, Ірпінь, Харків - вас нічого не бентежило? А тут хоп та панічні атаки? Як так? Ви в анабіозі рік провели?
Когда в Мариуполе всех беспокоило. И все массово выезжали. Но есть разница, между уличными боями, когда линия фронта ...идет, понимаете....и когда люди....пили чай((((((
Автор,мне тоже очень тяжело. По теме, не прилетает в Черновцах и Ужгороде, тфу, тфу, тфу.
Может месяц два, прийти в себя, особенно тем, кто на гидезепаме и т.д.
Автор,мне тоже очень тяжело. По теме, не прилетает в Черновцах и Ужгороде, тфу, тфу, тфу.
Может месяц два, прийти в себя, особенно тем, кто на гидезепаме и т.д.
25
Балерина-5276• 17 января 2023
Ответ дляАлиша2013
Вот вторая сирена за час((
Вчера целый день. Сегодня похоже всю ночь.
Как издеваются
Как издеваются
2
Ответ дляMassaraksh
Ось не розумію я вас таких. Тобто коли весь Маріуполь виглядав як той будинок в Дніпрі, Чернігів, Ірпінь, Харків - вас нічого не бентежило? А тут хоп та панічні атаки? Як так? Ви в анабіозі рік провели?
Где вы такие беритесь????
Человек переодевает за свою жизнь!!! Неужели это не понятно???
При чем тут Мариуполь, когда человек в Днепре.
Человек переодевает за свою жизнь!!! Неужели это не понятно???
При чем тут Мариуполь, когда человек в Днепре.
44
Svetlana-7070• 17 января 2023
Ответ дляMassaraksh
Тобто з ресурсом все норм було, коли це все десь далеко, на екрані смартфона або в телевізорі?
Да, ви це хочете почути.
5
Tatka Kiev• 17 января 2023
Я розумію дівчат з Дніпра (
Це просто жах
Мені два дні сниться цей дім
Після нового року 31 і 1 я також думала що вигоріла остаточно(
Тяжко вже майже рік жити зі сльозами та ненавистю
Це просто жах
Мені два дні сниться цей дім
Після нового року 31 і 1 я також думала що вигоріла остаточно(
Тяжко вже майже рік жити зі сльозами та ненавистю
14
А по темі автору. Чого ви хочете самі? Позбутися страху? Тоді рахуйте статистичні дані, яка ймовірність прильоту ракети конкретно вам на голову (а також поцікавтеся яка ймовірність померти в ДТП, від інсульту, стрімкого раку і т.д) Мозок займете, щось для себе вирахуєте, може допомогти
Піддатися страху та втекти? Тоді займіться питанням куди саме, яким чином, з ким, що з собою брати, як закрити справи вдома. Та їдьте з богом, аби легше стало
Піддатися страху та втекти? Тоді займіться питанням куди саме, яким чином, з ким, що з собою брати, як закрити справи вдома. Та їдьте з богом, аби легше стало
9
Tatka Kiev• 17 января 2023
Ответ дляMassaraksh
А по темі автору. Чого ви хочете самі? Позбутися страху? Тоді рахуйте статистичні дані, яка ймовірність прильоту ракети конкретно вам на голову (а також поцікавтеся яка ймовірність померти в ДТП, від інсульту, стрімкого раку і т.д) Мозок займете, щось для себе вирахуєте, може допомогти
Піддатися страху та втекти? Тоді займіться питанням куди саме, яким чином, з ким, що з собою брати, як закрити справи вдома. Та їдьте з богом, аби легше стало
Піддатися страху та втекти? Тоді займіться питанням куди саме, яким чином, з ким, що з собою брати, як закрити справи вдома. Та їдьте з богом, аби легше стало
Це все зрозуміло
Але ніхто не знає хто виграє цю ’лотерею’
І ті люди що загинули може також цю статистику читати.
Страх це така штука, його тяжко контролювати
Але ніхто не знає хто виграє цю ’лотерею’
І ті люди що загинули може також цю статистику читати.
Страх це така штука, його тяжко контролювати
13
Ответ дляTatka Kiev
Це все зрозуміло
Але ніхто не знає хто виграє цю ’лотерею’
І ті люди що загинули може також цю статистику читати.
Страх це така штука, його тяжко контролювати
Але ніхто не знає хто виграє цю ’лотерею’
І ті люди що загинули може також цю статистику читати.
Страх це така штука, його тяжко контролювати
Важко не важко, а доводиться. Просто сидіти й боятися - нічого з того не вийде. І в кожного свій шлях, немає універсального єдиного рішення для всіх
3
Ответ дляalena69
а ви перечитайте свої питання.
тільки ви в цій темі спілкуєтесь в такому тоні.
Дивуюсь, що народ ще й виправдовується перед вами
тільки ви в цій темі спілкуєтесь в такому тоні.
Дивуюсь, що народ ще й виправдовується перед вами
Що не так з моїм тоном? Я поцікавилася в автора, чого саме зараз її панічна атака вкусила. І навіть написала, в яку сторону їй треба думати, щоб її позбутися та полегшити свій стан. Вибачте, що без мереживної носової хустинки до теми зайшла
6
Ответ дляLife-game
Когда в Мариуполе всех беспокоило. И все массово выезжали. Но есть разница, между уличными боями, когда линия фронта ...идет, понимаете....и когда люди....пили чай((((((
Автор,мне тоже очень тяжело. По теме, не прилетает в Черновцах и Ужгороде, тфу, тфу, тфу.
Может месяц два, прийти в себя, особенно тем, кто на гидезепаме и т.д.
Автор,мне тоже очень тяжело. По теме, не прилетает в Черновцах и Ужгороде, тфу, тфу, тфу.
Может месяц два, прийти в себя, особенно тем, кто на гидезепаме и т.д.
Не у всіх є кошти на ЗУ сидіти...
14
Ответ дляMassaraksh
Ось не розумію я вас таких. Тобто коли весь Маріуполь виглядав як той будинок в Дніпрі, Чернігів, Ірпінь, Харків - вас нічого не бентежило? А тут хоп та панічні атаки? Як так? Ви в анабіозі рік провели?
Ви якось не розумієте очевидних речей. Це навіть з точки зору психології все спокійно пояснюється. Ви просто причепилися до людини, бо вам треба причепитись.
Нічого дивного нема в тому, що людина, яка, до прикладу, стала свідком дтп, тепер боїться сідати в авто (хоча, звісно ж, всі щодня чують про них), але це нормальна реакція, розумієте? Не дивно, коли смерть близького ранить більше, ніж далекого чи гіпотетичного - ну так вже людина влаштована. Всі знають про пожежі, бачать їх в новинах, але повірте, коли сам бачиш пожежу на власні очі, то так трусяться коліна, шо нереально, викликаєш пожежників, а сказати адресу не можеш, бо заціпило тобі. І це теж норма. Щодня ми бачимо, як хворим на рак діткам збирають гроші, але ви один раз прийдіть у приймальню інституту раку, дитяче відділення і емоції будуть зовсім інші.
Нічого дивного нема в тому, що людина, яка, до прикладу, стала свідком дтп, тепер боїться сідати в авто (хоча, звісно ж, всі щодня чують про них), але це нормальна реакція, розумієте? Не дивно, коли смерть близького ранить більше, ніж далекого чи гіпотетичного - ну так вже людина влаштована. Всі знають про пожежі, бачать їх в новинах, але повірте, коли сам бачиш пожежу на власні очі, то так трусяться коліна, шо нереально, викликаєш пожежників, а сказати адресу не можеш, бо заціпило тобі. І це теж норма. Щодня ми бачимо, як хворим на рак діткам збирають гроші, але ви один раз прийдіть у приймальню інституту раку, дитяче відділення і емоції будуть зовсім інші.
41
Ответ дляThatsme
Ви якось не розумієте очевидних речей. Це навіть з точки зору психології все спокійно пояснюється. Ви просто причепилися до людини, бо вам треба причепитись.
Нічого дивного нема в тому, що людина, яка, до прикладу, стала свідком дтп, тепер боїться сідати в авто (хоча, звісно ж, всі щодня чують про них), але це нормальна реакція, розумієте? Не дивно, коли смерть близького ранить більше, ніж далекого чи гіпотетичного - ну так вже людина влаштована. Всі знають про пожежі, бачать їх в новинах, але повірте, коли сам бачиш пожежу на власні очі, то так трусяться коліна, шо нереально, викликаєш пожежників, а сказати адресу не можеш, бо заціпило тобі. І це теж норма. Щодня ми бачимо, як хворим на рак діткам збирають гроші, але ви один раз прийдіть у приймальню інституту раку, дитяче відділення і емоції будуть зовсім інші.
Нічого дивного нема в тому, що людина, яка, до прикладу, стала свідком дтп, тепер боїться сідати в авто (хоча, звісно ж, всі щодня чують про них), але це нормальна реакція, розумієте? Не дивно, коли смерть близького ранить більше, ніж далекого чи гіпотетичного - ну так вже людина влаштована. Всі знають про пожежі, бачать їх в новинах, але повірте, коли сам бачиш пожежу на власні очі, то так трусяться коліна, шо нереально, викликаєш пожежників, а сказати адресу не можеш, бо заціпило тобі. І це теж норма. Щодня ми бачимо, як хворим на рак діткам збирають гроші, але ви один раз прийдіть у приймальню інституту раку, дитяче відділення і емоції будуть зовсім інші.
Все це логічно, коли ти живеш у своєму рожевому світі та навкруги іноді трапляється лайно. ІНОДІ. І не з тобою, а десь там. Тому коли тебе воно стосується - дуже перевертається все в голові, адже ти не готовий, ти не чекав, ти не думав навіть про таке. Але ми живемо у війні. В нас немає навкруги рожевого світу. Можливо автор з тих людей, які для збереження своєї психіки не читають новин, оминають місця прильотів у своїх щоденних маршрутах, а коли дають тривогу - одягають навушнички та слухають вальси Шуберта. А тут налагоджена система захисту дала збій та довелося подивитися правді в очі. Я не знаю як там в неї її внутрішній світ влаштований. Але те, що в нас війна - доведеться рано чи пізно усвідомити усім. І щось зробити, щоб дати собі раду в цій реальності.
4
Olena Dnipro• 17 января 2023
Ответ дляThatsme
Ви якось не розумієте очевидних речей. Це навіть з точки зору психології все спокійно пояснюється. Ви просто причепилися до людини, бо вам треба причепитись.
Нічого дивного нема в тому, що людина, яка, до прикладу, стала свідком дтп, тепер боїться сідати в авто (хоча, звісно ж, всі щодня чують про них), але це нормальна реакція, розумієте? Не дивно, коли смерть близького ранить більше, ніж далекого чи гіпотетичного - ну так вже людина влаштована. Всі знають про пожежі, бачать їх в новинах, але повірте, коли сам бачиш пожежу на власні очі, то так трусяться коліна, шо нереально, викликаєш пожежників, а сказати адресу не можеш, бо заціпило тобі. І це теж норма. Щодня ми бачимо, як хворим на рак діткам збирають гроші, але ви один раз прийдіть у приймальню інституту раку, дитяче відділення і емоції будуть зовсім інші.
Нічого дивного нема в тому, що людина, яка, до прикладу, стала свідком дтп, тепер боїться сідати в авто (хоча, звісно ж, всі щодня чують про них), але це нормальна реакція, розумієте? Не дивно, коли смерть близького ранить більше, ніж далекого чи гіпотетичного - ну так вже людина влаштована. Всі знають про пожежі, бачать їх в новинах, але повірте, коли сам бачиш пожежу на власні очі, то так трусяться коліна, шо нереально, викликаєш пожежників, а сказати адресу не можеш, бо заціпило тобі. І це теж норма. Щодня ми бачимо, як хворим на рак діткам збирають гроші, але ви один раз прийдіть у приймальню інституту раку, дитяче відділення і емоції будуть зовсім інші.
Тысячу раз да.
12
Ответ дляДресса
Зачем провоцируете? Я вернулась в Киев в мае. За это время пережила наблюдение прилётов недалеко, взрывные волны, пролёт ракет, дронов и тд. Массовые обстрелы когда со всех сторон лупили. А вот 31 днём сидела на полу возле лифтовой и выла тихонько от ужаса, считала взрывы. То же самое продолжилось ночью . Вот и кончились моральные силы. А впереди нагнетают с наступлением. Что непонятного в том что люди истощают нервную систему. Не у всех она железобетонная
Да, не реагируйте вы на тролятину неадекватную....я из Киева не уезжала, живу в Голосеевском районе, понятно что если прилёт в другом районе- то конечно и страшно и печально, а когда у тебя за окном обломки ракет и дронов падают, то уже и ноги подкашиваются и гидезепам не берёт, спишь как зайчик, уши на макушке- стукнула дверь у соседей или хлопок, а у меня 18-й этаж, кот, бомбоубежищь рядом нет. Вся надежда на ППО, пересиживаю дома, успокоительные пью горстями, и всё равно жду прилётов каждые 10-14 дней. Давление сердце, панические атаки- это уже норма и не я одна такая дёрганная стала....
34
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу