Якби до вас підійшла дитина чужа та спитала "а чого вы розмовляєте російською?"

90% в оточенні опонентки тієї не знає. Тобто навіть після 100 прослуховувань нічого не відкладається в голові, а чому, бо ум не нужен, чи все таки не порожня черепушка повинна бути.

А вони матриці і логарифми в середній, чи в старшій групі вивчали?

А у вас є паспорт метиса?
Може в метисів є своя країна?
Бо я не знаю що з вами далі обговорювати, якщо ви з українським паспортом не ваажаєте себе українкою.

Проблеми метисів мене не цікавлять, я з ними незнайома.

воспользуйтесь хотя бы гугл переводчиком, чтобы правильно слово тюрьма перевести

Ганьба тим, хто бере на себе суддівські функції та виражає зневагу до когось іншого,при чому невідомо на якій підставі.

Того вам знати непотрібно)Щоб не зруйнувати шаблони.

Це може бути простою мімікрією, бажанням стати, як усі.

На кшталт того, як раніше гості столиці зрікалися рідної української мови аби здаватися ’своїми’...Уже після здобуття Незалежності! А тепер ці пристосуванці звинувачують у своїй малодушній зраді російськомовних.

заладили.Да не нужны им эти песни)

Ну вы даете. У меня есть паспорт гражданина Украины, в котором нет национальности. Если вы до сих пор не понимаете, гражданство и национальность, разные вещи. Украина многонациональная страна, у нас кого только нет, помимо украинцев и русских имеются евреи, молдаване, румыны, поляки, венгры, армяне, азербайджанцы, грузины, узбеки, греки, может кто еще, есть еще куча людей от смешанных браков с выше перечисленными национальностями. Все эти люди не украинцы по национальности, но граждане Украины. Если гражданин Украины, станет гражданином Германии, то немцем он все равно не станет. Вот правда, что с вами обговаривать, если вы такую ерунду пишете. Всего доброго.

30 років у нас незалежна країна, 25 років + викладання в вузах українською, іноземці за 5 років вивчають українську чудово, китайка за 1,5 роки вивчила мову, а наші громадяни у вакуумі 30 років жили, чи у вузах не вчилися, а зразу на завод, чи нігті пиляти, не можуть говорити українською, ганьба.

Потому что этот язык мне родной.

А що вам до інших людей? Розмовляєте - розмовляйте собі. Вам ніхто не забороняє.

Ну вы даете. У меня есть паспорт гражданина Украины, в котором нет национальности. Если вы до сих пор не понимаете, гражданство и национальность, разные вещи. Украина многонациональная страна, у нас кого только нет, помимо украинцев и русских имеются евреи, молдаване, румыны, поляки, венгры, армяне, азербайджанцы, грузины, узбеки, греки, может кто еще, есть еще куча людей от смешанных браков с выше перечисленными национальностями. Все эти люди не украинцы по национальности, но граждане Украины. Если гражданин Украины, станет гражданином Германии, то немцем он все равно не станет. Вот правда, что с вами обговаривать, если вы такую ерунду пишете. Всего доброго.

Моя рідна мова українська і нею спілкувалася завжди в родині. Але так, раніше українська вважалася мовою селюків, престижно було в місті балакати виключно російською. Це мій досвід.

Насправді, питання в самоідентифікації.
Ніхто не міряє вам череп і не пише висновок українець, росіянин, метис.
Це виключно ваше бажання сидіти під російськими бомбами і шукати в собі російську кров.

Попросила бы познакомить с мамой, а ей бы уже рассказала, почему и как....

Насправді ж така проста річ. Спілкуйся своєю мовою - її стане більше. Але навіть панове з західної України переходили ст намагались перейти на російську. Навіщо? А тут так різко стали ’україномовної елітою’. Що це, спроба відігратись? Я собі розмовляла українською, розмовляю українського... І ніяка чуда мова мене не дратує

Дівчата, а чого ви до дитини з такою агресією? Невже не можна просто пояснити, чому це так? В кожної ж вас є відповідь на це питання. Банально - так розмовляли мої батьки. А чому злитися, хамити дитині (судячи з відповідей) я особисто не розумію.

Ідентичний моєму. Тільки особисто я чхати хотіла зио там що вважає і ламати себе не намагалась. Тому зараз не вимагаю в не намагаюсь ламати під себе інших людей. Це ж був ваш виключно вибір, якою мовою розмовляти. Не оточуючих.

Моя рідна мова українська і нею спілкувалася завжди в родині. Але так, раніше українська вважалася мовою селюків, престижно було в місті балакати виключно російською. Це мій досвід.

І з російськомовними друзями зараз розмовляєте українською? Не уявляю, чесно

Так и не должно быть никому дела до пушкиных и достоевских)))
Ан нет.истерики ’нацисты посягают на святое’))))

Так кто виноват, что вы за престижем гонялись?

Наверное, в зависимости от возраста ребенка.
Крошке ответила бы, что это мой родной язык.
А вот старшенькому бы таки посоветовала не лезть в беседы незнакомых людей. Или спросила бы, почему это его интересует

Ви порівнюєте не коректно. В Англії нема двох мов, як в Україні до цього часу було.

Ну то їх проблеми. Поістеричать і забудуть. Половина істериків їх і не читала. І до чого тут розмовна мова взагалі незрозуміло, чемно кажучи

Тому що російська була модною, вона була повсюду. Я з україномовної родини, але в університеті, на роботі, з друзями була завжди в основному російська. У нас був прикол з рідним братом, коли ми опинялися в одній компанії, де з друзями і він і я розмовляли російською, в цей же час, щоб сказати щось один одному ми переходили на українську. Раніше такої принципової позиції як зараз я не мала і навіть з донькою до її 3 років розмовляла російською. Трошки в норму мене повернула дружба з моєю кумою, яка є переселенкою з Донецьку в 2014, ми познайомилися в садочку наших дітей в тому ж 2014 році і вона щиро не розуміла як і навіщо я розмовляю російською, маючи україномовних батьків, по суті псувати таку чудову базу. З тих пір я повернулася назад на українську в побуті, але з російськомовними друзями все ще продовжувала переходити на російську, щоб бути їм зручною. Дуже корю себе за це зараз.