Я же говорила не просто так такие клипы!Жадан разводиться с женой

Вау Христя, вау пісня, вау кліп

А нобеля за що дали?

Як гарно)))

О, її знаю, не сподобалась взагалі😁

Ще подобається
« Люди, які прокидаються від любові.
Люди, яким доводиться бути сильними й витривалими.
Люди, які щоранку шукають у мові
літери ніжності, ніби корисні копалини.

Стійкі і вперті під високим небом люди.
Люди – беззахисні перед спокусами й вироками.
Знаки й знамення ввижаються їм повсюди.
Дерева за вікнами їм видаються великими.

Люди – з серцями, ритмічними від свободи.
Люди – позбавлені вибору, люди – закохані.
Люди – залежні від ненависті й насолоди.
Люди, яких убивають за людськими законами.

Люди, яких конвоюють до одиночних камер.
Люди, яких виводять на ранкові прогулянки.
Віра людини схожа на будівельний камінь.
Зима входить до міста нічними провулками.

Люди, яких мучить відданість, наче спрага.
Люди, які навіть до мертвих ставляться людяно.
Тепер зима – їхня спільна справа.
Тепер їм усім лишатися тут до лютого.

Тепер місяць буде світити в їхні кімнати.
Тепер у них не буде більше нічого.
Будуть тепер, обіймаючись, засинати.
Будуть тепер прокидатись, невідомо від чого.»

Загалом дуже чуттєва та сильна поезія. Як і у Юрка Іздрика.

Капєц шльондра якась. Вакарчук же одружений і діти в нього начебто малі.

Да у ниж в этом клипе даже поцелуя настоящего нет, видала я клипы и откровеннее и без последствий в виде разводов.

З Хливнюком є дует у нього..

У нього ця дружина була другою. Ну закінчилася любов - розійшлися, що такого? Ні чоловіки ні жінки не мають класти життя на вівтар шлюбу, це не в´язниця. Лиш би про дитину не забував, але думаю, в дитини там усе добре буде.
З приводу не знати хто такий Жадан - знайшли чим пишатися, це один з найпопулярніших сучасних авторів. Одна справа не бути поціновувачем, це дуже суб´єктивно (мені от Кідрук не зайшов, а багато хто від нього у захваті) але щоб знати, що тобі не подобається творчість конкретного автора - треба хоча б бігло ознайомитися з його творчістю, тож хвалитися тим, що нічого не знаєш про сучасну культуру країни, де живеш - ну таке собі досягнення.

про роман з нею було ще до народження дітей. але те що вона в активному пошуку то це видно

ему не дали

Вам не соромно таке писати?
Жадан один з найвідоміших сучасних українських письменників

Насколько я поняла, лауреатом он не стал, хотя его кандидатура была в списках. В итоге отдали француженке Нобеля в том году. Творчество Жадана вообще не знаю, хотя фамилия конечно на слуху, как говорит мой знакомый - укрсучліт ))) поэтому он мне как писатель известен. Кристины слышала пару песен, есть талант и способности, видать просто нужна хорошая раскрутка и спонсор. Тот продюсер,как Фалёса у Лорак, видать недостаточно крутым оказался.

А чем Костенко не сучасний письменник?
Считаю её круче Жадана намного. И современнее некуда.
И да, Стуса хотели выдивнуть на Нобелевку в 86, но он умер раньше, а посмертно её не дают (((
А выезжать типа как Грынджолы на Евровиденье, на спине у популярности событий Украины в мире, считаю не очень то корректно.

Лауреат - это тот, кто получил. Кандидатом на Нобелевку - был, но пролетел.

Ну для каких ’не средних умов’? Прям элитное искусство!
Ляпис Трубецкой в молодые годы-дубль2.
Что вижу - то пою )))
Ничего нового, ни стиля своего, ни идей.
И позвольте спросить, а ’Собаки’ с ним - это так коллектив называется, который с ним выступает?

Ну не Жаданом единым... Давайте не преувеличивать.
Есть и другие достойные... А некоторым и матюки Подеревянского - шедевральны )))

Ну мне допустим Сергей Татчин тоже заходи неплохо

отак прокинутися о шостій чи навіть о п’ятій ранку
і дивитися як поступово прозорішає фіранка
глибоко вдихати і видихати – дооовго-предооовго
думати про Бога і про себе про себе і про Бога
як Йому живеться – ну просто цікаво – одразу ніде і всюди
хто Він для людей – це зрозуміло а хто для Нього – люди?
їхня любов і ненависть – це добро і зло – весь сукупний досвід
і коли Він їх зазвичай перераховує – ввечері чи вдосвіта
сидить собі такий у кімнаті із голубими шпалерами
і нехай у нього буде помічник – секретар – скажімо Валєра
от Він задумується і каже – Валерію… а що там у нас українці?
той приносить книгу і розкриває на потрібній сторінці
Господь тоді трохи супиться підпирає бороду мружить очі
гортає сторінку за сторінкою – так нібито не дуже й хоче
чиркають комети об стелю над самісінькими головами
тут Він її закриває і каже – Валерію… своїми словами
і Валерій трохи картинно виходить на середину кімнати
розправляє плечі відводить ногу – Ви хотіли історій? – нате!
і починає розказувати – спочатку впівголоса дуже тихо
про те що жити в Україні – це водночас і щастя і лихо
його голос росте і кріпне і за якусь мить виходить на ноти
ніби це шабельна атака – ніби лавою йде кіннота
і ти розумієш що від неї вже немає спасіння
тільки смерть а по смерті – обіцяне воскресіння
він розказує все так ніби вже й сам українець
в тисячному поколінні – може навіть десь із-під Вінниці
і увесь його рід – до останнього у останньому коліні
височіє за ним безмовно – молитовні – уклінні
він сумлінно перераховує всіх живих і мертвих
перераховує всі зради і нібито даремні жертви
а тоді пояснює що жертва не буває даремною
особливо в цій країні яка од віку була буремною
він розказує про козацтво про чиїсь багатство і бідність
про кожну люблячу пару і кожну вдалу вагітність
перераховує всіх поранених страчених і спасенних
тих хто віддавав нажите і тих хто крав казенне
він проходить село за селом місто за містом
від його слів у кімнаті вже мало місця – їм тісно!
він розказує про прилаштованих і про геть неприкаяних
про гнаних і гонителів про Авелів і Каїнів
і Господь забуває про все на світі – навіть про каву
і так Йому все незвично! і так Йому все цікаво!
це ж почути одночасно про стільки плачу і сміху!
і нервово гризе від хвилювання на вказівному ніготь
і коли Валерій закінчує настає невимовна тиша
тільки чутно як в сусідній галактиці шкребеться миша
ніби точить щось смачне і аж попискує від щастя
і провисає над ними небо – як хустка – квітчасте
так минає хвилина за хвилиною година за годиною
і от саме зараз Господа можна сплутати з людиною
– нагадай мені завтра… треба б зайнятись українцями…
і про отого… як його… ну ти розказував… з Вінниці

Ничем не хуже. Тоже современный. Просто не так раскручен?

Ні, мені ні , а йому не соромно ?а вам?Чи ви таке ж як і воно?

От бачите,в такому не великому повідомленні у вас стільки запитань, не гальмуйте свій внутрішній голос, бо він хоче знати більше;)

Прочитала на Багине, что он ещё и алкаш😲