Від тривоги не можна вмерти?...

Немного юмора про кирпичи (про кирпичи как про прививки)
К сожалению, мы живем не в стерильном мире. А в мире с постоянно ухудшающейся экологией, страшными болезнями, и, в частности, существованием разных опасных мест. В этих опасных местах ежегодно падают на голову людям кирпичи в огромных количествах, приводя к тяжелым последствиям, инвалидизации и смерти.
Чтобы это не коснулось наших детей, система здравоохранения предлагает профилактику кирпичей, падающих на голову детям. Каждого ребенка, начиная с рождения, необходимо несколько раз в год бить кирпичами по голове. Это вызовет в теле ребенка стойкий рефлекс избегания опасных мест. По статистике, регулярно битые кирпичами дети гораздо реже попадают под кирпичи в опасных местах, и вовремя успевают отпрыгнуть. В случае, если где-нибудь все же и упадет настоящий опасный кирпич, то закаленная кирпичами голова отделается легкой царапиной.
Почему-то некоторые родители боятся отдавать детей на профилактику кирпичом. Причиной тому ложная информация, распространяемая в обществе, о том, что якобы после битья кирпичами по голове ребенок много плачет, всего боится, возникают боли в голове и разных других местах, слабоумие, лихорадка, жар, кома и смертельный исход. Конечно, эти лживые факты – следствие простой халатности родителей, недобросовестно выполняющих указания врача-педиатра, и никак не связаны с самим битьем кирпичами. Доказано, что наши профилактические кирпичи совершенно безвредны, а вред от них значительно меньше, чем от падения на голову опасных кирпичей. К тому же, в настоящее время применяются еще более безопасные импортные кирпичи для профилактики.
Родителям надо знать, что возникающая после профилактики кирпичом небольшая травма, ушиб, температура, боль, и некоторое беспокойство детей – это не осложнение, а обычный процесс, к которому надо привыкнуть.
Детский организм слаб и не в состоянии справиться со множеством опасностей без регулярной профилактики под контролем врача.

Автор а які у вас симптоми ПА і тривожності?Може є якась причина, після якої ви стаєте тривожною?

Виснаження фізично чи морально,нервовий стрес.Мабуть тоді слаба нервова система і виникають різні тривожні думки ,які призводять до па(((((

Потім і звичайно тілесні всі симптоми,які є при ПА.В мене ще остеохондроз і протрузії у шиї.По здоров´ї то повністю здорова.

Посмотрите на ютубе психолога Жизнь без паники

Зверніться до лікаря. Може розвинутись гострий психоз, а тоді вже дійсно можна вмерти( А так, є 12 крокова програма для депресивних у тому числі людей. Основна мета в Телеграмі.

Ви б перед тим як людей так ображати, хоч почитали про механізм виникнення ПА. Крім обставин ще дуже впливають дефіцити в організмі, це хімічний процес. Просто підняти серотонін -це не допоможе. Але згодна, що треба шукати причину та спосіб її усунення

це так в теорії працює)
що після психоедукації і 1-2 поведінкових експериментів панічні атаки проходять.
А на практиці буває так, що захисна поведенка вже настільки вкорінена, нейронні шляхи ’забенотоновані’ і треба серія мотиваційних консультацій, перед тим, як перейти до першого поведінкового експерименту.
Не завжди справа тільки в каваліфікації спеціаліста.
Тому що замість клієнта він нічого не зробить.

Вам только кажется.
Вы очевидно сейчас очень волнуетесь, и до операции и после тревога будет на пике. А теперь представьте, что человек находится в таком состоянии постоянно без видимой причины.
Это такая ’конфигурация’ мозга, склонность к тревожным расстройствам. У кого-то склонность к сердечно-сосудистым заболеванием, у кого-то - к респираторным и тд.

И все, что касается психического здоровья, не менее важно, чем вопросы физического здоровья.

Тоже самое,а симптоматика не хорошая и вечное удручающее состояние

А як у вас пульс/тиск?

Тиск низький,пульс високий.

Вы просто не знаете, что такое ПА, и Вам лучше этого не знать. Скажу Вам, как человек, у которого ПА уже 20 лет .
ПА не зависят от стресса, это чтобы Вы знали.

Ця фігня в мене не вилікувалась за 20 років. Бувають періоди кращі, бувають капець.(

Я розумію. Тривожні розлади - це часто хроніка. Але що робити, треба прийняти що це не смертельно та лікуватися.

Так,я маю сесії з психологом,розумію природу і походження ПА,розумію що не помирають,читаю дихальні техніки,багато книжок,але є такі періоди що вони є дуже часто,як зараз,я їх ’проживаю’ ,мені погано,потім погано ще пару днів або й тиждень ,але я незнаю чи можливо повністю одужати від них???
Я з ПА вже 16 рік((((

Це так виснажливо і погано((((

Я згодна з вами. Але допишу з того, що сама бачила і чула від спеціалістів (освіти у мене не має) -- навіть при багаторічних ПА вистачає дек.сеансів, але це ж звісно при умовах якщо людина сама хоче (ПА дуже класне прикриття, не всі з ним готові розлучитися) і якщо не має ін.нюансів, а вони у випадках саме багаторічних активних ПА, при наявності охоронної та уникаючої поведінки, яка вже є автоматичною, дуже часто ж, тому і розтягується лікування.

Ви і праві і ні)
І спеціалісти праві. Але ті клієнти, яким реально допомогти за декілька сеансів, до психотерапевтів не доходять)) Немає потреби в цьому при такій кількості якісного контенту стосовно ПА.
Тому що зцілення від ПА за короткий термін - це якісна психоедукація, яка пояснює людині, що з нею і якої охоронної поведінки треба позбутись. Все)
Симптоми тривоги так швидко не згасають, це потребує значно більшого часу, але людина перестає боятись цих симптомів. І проблема ПА вирішена. Не треба тут ні травми дитячі шукати, ні стреси.
Але якщо не позбутись захисної поведінки, то навіть АД і транки не допоможуть.

почитайте, уж написали, что решается это у нормального психолога за несколько сеансов. Эриксоновский гипноз тоже в помощь. Чё мучаетесь?

Я за 20 лет даже не буду писать, где была по этому поводу. Так что не умничайте.